Рішення № 86533417, 29.10.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1091/19

Провадження № 2/175/286/19

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бойко О.М.

з участю: секретаря судового засідання – Філоненка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків в результаті ДТП, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків в результаті ДТП.

В обґрунтування позову зазначає, що 16 листопада 2017 року мала місце ДТП за участю автомобілів DAF та Mersedes-Benz. Винним у зазначеному ДТП визнано водія автомобіля DAF – ОСОБА_1 Цивільна відповідальність водія автомобіля DAF – ОСОБА_1 застрахована ОСОБА_2 Водію автомобіля Mersedes-Benz Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна» виплатила страхове відшкодування у сумі 66 479 грн. Таким чином, сума регресної вимоги до ОСОБА_1 становить суму виплаченого страхового відшкодування.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує у повному обсязі та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства, страхова компанія «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування – 66 479,13 грн. та судові витрати у розмірі 1 921 грн., а всього 68 397 грн. 13 коп.

Представник відповідача – адвокат Бірюков С.В. у судовому засіданні 14.05.2019 року позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки на момент ДТП відповідач був працівником приватного підприємця, тому саме приватний підприємець повинен відшкодовувати завдану шкоду. Відповідно до письмової заяви подальший розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, дійшов до наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст. 82 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

16.09.2017 року на автодорозі М06Е40 22 км+650 м в напрямку м. Київ, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF державний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та за технічним станом свого транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення із задньою частиною автомобіля марки Mersedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 та не вжив заходів для повної зупинки свого транспортного засобу здійснив зіткнення з автомобілем марки Skoda (задня ліва частина), державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди всім автомобілям спричинені механічні пошкодження та заподіяна матеріальна шкода.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.12.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у зазначеному ДТП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Представник відповідача – адвокат Бірюков С.В. у судовому засіданні не заперечував провину ОСОБА_1 у вказаному ДТП.

Цивільну відповідальність водія автомобіля DAF державний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП, було застраховано ОСОБА_2 в Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія «ПЗУ Україна», що підтверджується за полісом АК/9827057.

На підставі Звіту №327 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеним ТОВ «СОС Сервіс Україна» та згідно з Страховим актом № UA2017111600011/L01/01 від 06.02.2018 р. Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна» сплатила страхове відшкодування у розмірі 66 479 грн. 13 коп., що підтверджується платіжним дорученням №11757 від 07 лютого 2018 р.

На думку представника позивача, сума регресної вимоги до ОСОБА_1 становить 66 479 грн. 13 коп.

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний, зокрема невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (п. 33.1, 33.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ст. 1191 ЦК України).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ст. 1172 ЦК України).

У ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV, чітко визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

1) до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

?якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

?якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

?якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

?якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

?якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

?якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування);

2) до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;

3) до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується довідкою за вих. №2 від 12.09.2019 року, ОСОБА_1 з 13.11.2017 року по теперішній час працює на посаді водія транспортного засобу у ФОП « ОСОБА_2 », яка застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 .

Таким чином, беручи до уваги той факт, що на момент зазначеного ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_2 », позивач відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1172 ЦК України не має права на звернення з регресним позовом саме до ОСОБА_1 , у суду не має правових підстав для задоволення позовних вимог викладених в поданій редакції, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.51 ЦПК України замінити первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі можливо лише за клопотанням позивача, однак позивачем такого клопотання заявлено не було.

Відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору залишити за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 15, 16, 993 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 18, 19, 23, 28, 48, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 89, 128, 133, 141, 142, 177, 209, 229, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків в результаті ДТП, – відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя О.М. Бойко