Рішення № 86532977, 10.12.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3746/19

(2/199/2485/19)

РІШЕННЯ

іменем України

10.12.2019

м. Дніпро

справа №199/3746/19

провадження № 2/199/2485/19

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Дніпровська міська рада

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, де треті особи – Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Кулик Т.А.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Дніпровської міської ради, де треті особи – Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням від 31.03.1975 №208 «Про дозвіл інвалідам установки гаражів в Жовтневому, Індустріальному, Амур-Нижньодніпровському, Ленінському, Бабушкінському районах м. Дніпропетровська» виконком Дніпропетровської міськради депутатів трудящих вирішив дозволити ОСОБА_4 установку металевого гаражу 3,0 х 6,0 м для автомашини з ручним керуванням в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська в дворі будинку АДРЕСА_1 біля АДРЕСА_2 складу котельні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на гараж, який спадкодавець збудував на підставі рішення №208 від 31.03.1975.

Позивач є онукою ОСОБА_4 і єдиною спадкоємицею.

За таких обставин, позивач ОСОБА_1 на підставі ст.ст.181, 392 ЦК України просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на гараж без номеру загальною площею 22,7 кв.м., що розташований за адресою – АДРЕСА_1 (а.с.2-5).

Ухвалою від 10 травня 2019 року в порядку забезпечення позову заборонено Дніпровській міській раді, її виконавчим органам та структурним підрозділам вживати будь-які дії та видавати будь-які розпорядчі документи щодо демонтажу гаражу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняти будь-які інші дії щодо розпорядження сказаним майном, до набрання законної сили рішенням суду у справі (а.с.42-43).

Ухвалою суду від 10 травня 2019 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с.45).

Ухвалою суду від 13 червня 2019 року витребувано з Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.60).

Ухвалою суду від 21 серпня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті. (а.с.113).

10 грудня 2019 року справу розглянуто по суті та ухвалено рішення.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Також пояснив, що ОСОБА_4 набув право власності за своє життя на гараж на підставі рішення виконкому, а тому це майно є спадковим, а позивач є єдиним спадкоємцем.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову, підтримавши наданий відзив на позов. Крім того, пояснила, що ОСОБА_4 за життя отримав дозвіл на встановлення металевого гаражу згідно рішення виконкому Дніпропетровської міськради депутатів трудящих. Дане рішення є актом індивідуальної дії. Крім того, металевий гараж є рухомим майном, тимчасовою спорудою у розумінні вимог ст.181 ЦК України (а.с.91).

Представник третьої особи КП «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради Кулик Т.А. проти задоволення позову заперечувала, оскільки рішення виконкому Дніпропетровської міськради депутатів трудящих є актом індивідуальної дії і розповсюджувалося лише на ОСОБА_4 . Крім того, позивачем не вірно обрано спосіб захисту при зверненні до суду (а.с. 97-99).

Третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора до суду не з`явилася, надавши заяву щодо розгляду справи за відсутності їх представника.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міськради депутатів трудящих №208 від 31.03.1975 «Про дозвіл інвалідам установки гаражів в Жовтневому, Індустріальному, Амур-Нижньодніпровському, Ленінському, Бабушкінському районах м. Дніпропетровська» вирішив дозволити ОСОБА_4 установку металевого гаражу 3,0 х 6,0 м для автомашини з ручним керуванням (а.с.14-15).

Вищезазначене рішення виконавчого комітету надавало право виключно інвалідам Великої Вітчизняної війни, інвалідам Радянської армії та інвалідам дитинства, які мають автомобілі з ручним керуванням, встановлення металевих гаражів.

Таким чином, за життя спадкодавець ОСОБА_4 набув право на встановлення металевого гаражу 3,0 х 6,0 м для автомашини з ручним керуванням.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.34).

Рішень щодо надання ОСОБА_4 , а в подальшому ОСОБА_1 , земельної ділянки на умовах оренди, власності або постійного користування для розміщення металевого гаражу Дніпропетровською міською радою та її виконавчими органами не приймалось, тобто позивач користується земельною ділянкою під металевим гаражем без правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або право користування нею.

Розглядаючи спір, суд погоджується з доводами представників відповідача та третьої особи проте, що металевий гараж є тимчасовою спорудою в розумінні вимог ст.181 ЦК України, а чинним цивільним законодавством не визначено порядку оформлення права власності як на об`єкт нерухомості на тимчасовий металевий гараж.

Крім того, звертаючись до суду на підставі ст.392 ЦК України, позивачем не надано доказів яким чином порушуються її права як власника.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з урахуванням результату розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають і відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, де треті особи - Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати розподілу не підлягають і відносяться на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2019 року.

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_3 .

відповідач Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ 26510514, місце знаходження – пр. Дм. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000.

третя особа Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 33612019, місце знаходження – вул. Троїцька, 22а, м. Дніпро, 49101.

третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02890966, місцезнаходження – вулиця Радистів, 8 в м. Дніпро, 49023.

Суддя О.Б. Подорець