Рішення № 86532434, 20.12.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/731/2019 Справа № 490/971/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 р.

Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі головуючого судді Гуденко О.А.,

із секретарем Дудник Г.С. ,

за участю позивача, відповідачки,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Садівниче Товариство "Активіст" , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, садовим будинком АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 28 лютого 2018 року відкрито загальне позовне провадження по вказаній справі , в якій ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про зобов`язання відповідача надати йому доступ до садового будинку АДРЕСА_1 , та не чинити перешкоди у володінні та користуванні належною йому часткою садового будинку ; зобов`язати відповідачку надати йому комплект ключів до вказаного будинку.

В обгрунтування позову посилається на те, що він є співвласником вказаного садового будиночку, проте відповідачка не допускає його до будинку, не допускає і техніка БТІ, що унеможливлює складання технічного паспорта та подальшу реєстрацію за ним права власності на підставі рішення суду.

Матеріали проваження передані судді Гуденко О.А. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08.02.2018 року. Підготовче судове засідання призначено на 12 червня 2018 року на 14.10 год.

Ухвалою суду від 12 червня 2018 року зупинено провадження по справі та справу передати іншому складу суду для вирішення клопотання представника відповідача про відвід.

Ухвалою суду від 27 червня 2018 року поновлено провадження по справі , оскільки ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.06.2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном.

Ухвалою суду від 18 грудня 2018 року зупинено провадження по справі та справу передати іншому складу суду для вирішення клопотання відповідача про відвід.

Ухвалою суду від 20 січня 2019 року поновлено провадження по справі , оскільки ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.01.2019року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді.

Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_2 про припинення провадження та призначення суду присяжних.

Також судом неодноразово надсилалися запити до виконкому ММР та СТ "Активіст" з визначення належної адреси спірного майна.

В судовому засіданні позивач просив позов задовольнити в повному обсязі з викладених в ньому підстав.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, з підстав, викладених в запереченнях від 17.2018 року та неодноразових заявах про злочин, поданих до суду. Так, цей садовий будиночок придбаний та перебудований виключно за її кошти. Право її особистої власності на будинок підтверджено Свідоцтво м про право приватної особистої власності 1993 року, яке ніким не скасоване. Вважає, що судами всіх трьох інстанцій винесені незаконні рішення, якими визнано право власності на частку вказаного майна за покійним чоловіком, при цьому на поталу корупційній системі захоплення квартир в Миколаєві, а також здійснено втручання у її особисте життя. Тим рішенням суду порушено її право власності, гарантоване конституцією України, яке є непорушним. Зазначила, що дійсно не допускаа і ніколи не допустить до будинку позивача.

Вислухав пояснення сторін , вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_4 з 26 лютого 1988 року в зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Сином ОСОБА_4 є позивач.

Рішенням Центрального районного суду від 07 червня 2016 року , залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 14 липня 2016 року та ухвалою ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.08.2017 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано садовий будинок АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1\4 частину садового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні позовних вимог про визнання спільним сумісним майном та визнання права власності на частину земельної ділянки № НОМЕР_1 , розташованої у АДРЕСА_2 — відмовлено.

Згідно Акту від 05.11.2017 року голови та членів правління СТ ""Активіст" , комісія правління садового товариства у присутності ОСОБА_5 не змогли потрапити на садову ділянку для вручення ОСОБА_2 ( відмовила у доступі) рішення суду про визнання за ОСОБА_6 права власності на садовий будинок АДРЕСА_3 на території Товариства.

Зважаючи на наведені обставини та зміст спірних правовідносин, суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.

Згідно відповіді голови правління СТ "Активіст" на запит суду від 31.07.2019 року, юридичною адресою СТ "Активіст" є АДРЕСА_2 , садрвий будинок АДРЕСА_4 не є юридичною адресою, це внутрішня назва вулиці. Таким чином адресою вказаного будинку є АДРЕСА_5 .

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.

В силу ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

В даній справі позивач стверджує, що відповідач перешкоджає йому користуватись спірним садови будинком, 1/4 частиною якого він є власником, а саме не дає позивачу зайти до спірного будинку самому чи з представником, допустити технічного праціаника БТІ для проведення інвентаризації та подальшого виготовлення технічного паспорту на будинок, а також не дає екземпляр ключів від такої квартири.

В судовому засіданні відповідач підтвердила, що вона не надала позивачу комплекту ключів від дверей спірного будинку, беззаперечно визнала в судовому засіданні, що она заперечує проти входження позивача чи його представників, техніків БТІ до вказаного садового будинкуі відмовляється будь-коли і за будь-яких обставин допускати його до свої власності.

З врахуванням вказаних обставин, суд доходить до висновку, що відповідачка перешкоджає позивачу у вільному володінні та користуванні нерухомим майном, співвласником якого він являється, чим порушуються права та законні інтереси позивача на вільне володіння власністю, тому його права як співвласника будинку підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідачки не чинити йому перешкоди у користуванні 1\4 цього будинку та надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей вказаного садвого будинку. Таким чином, позивач на даний час є власником своєї частки спірного садвого будинку , та він має право користуватися ним, що передбачено чинним законодавством.

Пояснення сторони відповідача про те, щ овона не визнає права власності позивача на частку цього майна та вважає рішення суду, яким за ним визнано право власності на 1\4 частку цього будинку , незаконним та прийнятим на "виконання злочинної схеми захоплення її житла правоохоронними та судовими органами Миколаєва та України" , суд до уваги прийняти не може, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Отже, судом безспірно встановлено, що позивач не має ключа від садового будинку , розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_6 НОМЕР_1 у СТ "Активіст" , відповідач заперечує проти користування позивачем вказаним будинком, доступу до нього не надає, чим чинить позивачу перешкоди у здійсненні ним права власності щодо користування належною йому часткою будинку.

У спростування зазначеного будь-яких належних доказів з боку відповідача суду не надано.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про необхідність захисту прав позивача. Вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними під час судового розгляду справи, у зв`язку з чим, є такими, що підлягають задоволенню, в порядку, що визначається судом як ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України.

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (усунення перешкод в користуванні та зобов`язання передати ключі ) по 704,80 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача .

Керуючись ст.ст. 12-13,79-81,141, 259-265,273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном , садовим будинком АДРЕСА_1 - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні 1\4 частиною садового будинку з відповідною часткою надвірних господарських та побутових будівель та споруд , розташованому на земельній ділянці АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_2 надати доступ ОСОБА_1 до належних йому на праві власності 1\4 частини садового будинку з відповідною часткою надвірних господарських та побутових будівель та споруд, розташованому на земельній ділянці АДРЕСА_1 та надати комплект ключів від вказаного будинку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 1409 грн 60 коп. судового збору .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів після проголошення рішення або складання повного тексту рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення скалдено 21.12.2019 року

Суддя О. А. Гуденко