Рішення № 86532331, 23.12.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5419/19

Провадження № 2-о/484/211/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання – Панчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ; заінтересована особа – Первомайський районний відділ Державної міграційної служби України в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року в неповнолітньому віці, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України, мотивуючи свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайську Миколаївської області Української РСР та до 2001 року проживав разом із своїми батьками - ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_3 (мати) у АДРЕСА_1 .

З грудня 2001 року заявник разом з матір`ю тимчасово проживав в м. Кострома Російської Федерації, а у 2018 році повернувся до України на постійне місце проживання.

Протягом 2018-2019 років він звертався до Первомайського районного відділу Державної міграційної служби України в Миколаївській області із заявою про оформлення громадянства та отримання паспорту громадянина України, однак йому було відмовлено в зв`язку з тим, що відсутні відомості щодо факту постійного проживання в неповнолітньому віці на території України станом на 24 серпня 1991 року та/або станом на 13 листопада 1991 року та рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення Незалежності України (24.08.1991р.) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 р.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства, юридичне значення має саме факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України - 24.08.1991 року або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» - 13.11.1991 року.

На час проголошення незалежності України, тобто, станом на 24 серпня 1991 року заявнику було п`ять з половиною років, та він разом із своїми батьками проживав в будинку АДРЕСА_2 , а після придбання батьками житлового будинку по АДРЕСА_1 , продовжили проживати за новою адресою ( АДРЕСА_1 ).

В період з 1988 по 1993 роки він відвідував дошкільний навчальний заклад «Струмочок» Первомайської міської ради Миколаївської області по вул. Котовського (нині вул АДРЕСА_3 Пилипа Орлика).

Також, в період з 01.09.1992 року по 12.12.2001 року навчався у Первомайській загальноосвітній школі І-III ступеню № 12 Первомайської міської ради Миколаївської області (навчання у 1 класі відбувалося при дитячому садку).

Факт проживання на території м. Первомайська підтверджується й тим, що під час перебування у дитячому садку та школі він отримував всі необхідні щеплення, які проводилися відповідними місцевими медичними закладами.

Окрім того, в 1991 році батьки працювали на території м. Первомайська, а саме, батько ( ОСОБА_2 ) у Вознесенському учбово-виробничому підприємстві УТОС на посаді кочегара з 15.10.1990 по 15.04.1991 та з 15.10.1991 по 15.04.1992, а мати ( ОСОБА_3 ) у період з 19.03.1991 по 12.10.1993 у Первомайському відділенні Державного комерційного промислово-будівельного банку на посаді касира - експерта, що підтверджується доданими до заяви копіями їхніх трудових книжок.

Встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року ОСОБА_1 потрібне для встановлення належності громадянства України, оскільки на звернення щодо отримання паспорту громадянина України, йому було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду з приводу встановлення факту постійного проживання в неповнолітньому віці разом з батьками.

Заявник в судове засіданні надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, підтримав заявлені вимоги, викладені в заяві в повному обсязі та просив про їх задоволення.

18.12.2019 р. від Первомайського РВ ДМС України в Миколаївській області надійшли письмові пояснення, в яких було зазначено правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових та службових осіб визначено Законом України «Про громадянство України», де проти задоволення заяви не заперечували.

Суд, дослідивши письмові докази: копії довідки Первомайського РВ УДМС України в Миколаївській області від 08.06.2019 р. (а.с.6); копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.7); копію довідки про склад сім`ї (а.с.8); копії довідки НВК (а.с.9); копії довідки ЗОШ № 12 (а.с.10-11); копії картки профілактичних щеплень (а.с.12); копії трудових книжок батьків заявника (а.с.13-15); копії договору купівлі-продажу будинку (а.с.16-17); копії відповіді з Міністерства закордонних справ України (а.с.19), суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Первомайськ Миколаївської області, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.07.2018 року, актовий запис № 210, де його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки квартального комітету, ОСОБА_1 проживав разом з батьками з самого народження по 1991 за місцем їх реєстрації за адресою АДРЕСА_4 .

Крім того, згідно довідки № 85 від 11.06.2019 р. ОСОБА_1 з 1988 по 1993 року відвідував дошкільний навчальний заклад № 12 «Струмочок».

Встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне йому для отримання паспорта громадянина України.

Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Наведений у ст.315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним.

Відповідно до ч 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових та службових осіб визначено Законом України «Про громадянство України».

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства в Україні є Державна міграційна служба України.

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 360, ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

За приписами пункту 2 ст. 6 Закону, громадянство України набувається, серед іншого, за територіальним походженням і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до частини 1 ст. 3 Закону, громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Відповідно до пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України до 24 серпня 1991 року.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Разом з тим, ст. 1 цього ж Закону дає чітке визначення: безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України; проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.

В силу ст. 17 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.

За положеннями ч. 1 ст. 8 Закону та п. п. 25,44 Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УPCP) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях. У разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Таким чином, надані заявником докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт проживання заявника на території України.

Приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне йому для отримання паспорту громадянина України, враховуючи наявність доказів на підтвердження постійного проживання ОСОБА_1 на території України до 24.08.1991, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: відсутній); заінтересована особа: Первомайський районний відділ Державної міграційної служби України в Миколаївській області (адреса: вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська обл., код ЄДРПОУ: 37844163) про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Первомайськ, Миколаївської області, у неповнолітньому віці на території України станом на 24 серпня 1991 року включно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

С У Д Д Я :