Рішення № 8653131, 30.03.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2010 р.Справа № 18/233-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна” м. Славута

до Фермерського господарства „Агро-прогрес” с. Мала Бережанка Чемеровецького району

про стягнення 213208,61 грн.

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

Позивача : не з`явився

Відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ: в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 213208,61 грн., з яких основного боргу 200740,70 грн., пені 10259,77 грн., інфляційних втрат 2208,14 грн.

Представник позивача в судове засідання 30.03.2010 р. не з’явився, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив.

Про час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений, оскільки ухвалу про порушення провадження по справі надіслано з повідомленням про вручення №5145834 від 09.02.2010 р., яке було вручено 11.01.2010 р.

За таких обставин, суд вважає за можливе вирішити спір згідно ст. 75 ГПК України, за наявними в справі матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

25.02.2009 р. між сторонами укладений договір поставки насіння ячменю №1070н, згідно умов якого позивач (продавець) продає, а відповідач (покупець) купує насіння ячменю пивоварного (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, насіння постачається на умовах EXW (місце поставки –складські приміщення продавця) та вивозиться транспортом покупця.

Згідно п. 4.1 договору базова ціна на товар встановлюється в Додатку №1 до даного договору за 1 тону на умовах поставки EXW.

У відповідності до п. 2 Додатку до договору №1070н платіж у розмірі 200740,70 грн. сплачується відповідачем до 30.09.2009 р.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №S-00000083 від 27.02.2009 р. на суму 133511,50 грн. та №S-00000141 від 02.03.2009 р. на суму 67229,20 грн. та довіреністю на прийняття товарно матеріальних цінностей серії НБК №971691 від 28.02.2009 р.

Відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати за отриманий товар не виконав.

Посилаючись на ст.ст. 230, 231 ГК України позивач просить суд стягнути з відповідача 10259,77 грн. пені за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 2208,14 грн. інфляційних втрат за листопад 2009 р.

В зв’язку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази повного чи часткового погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2 Додатку до договору №1070н платіж у розмірі 200740,70 грн. сплачується до 30.09.2009 р.

Враховуючи те, що відповідачем не проведений розрахунок за отриманий товар, правомірними є вимоги позивача про стягнення 200740,70 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування пені здійснено з врахуванням обмежень встановлених п.6 ст. 231 Господарського кодексу України та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а тому вимоги в частині стягнення 10259,77 грн. пені є правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

А тому правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 2208,14 грн. інфляційних нарахувань. Заявлений розмір нарахувань підтверджується розрахунком.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення 200740,70 грн. основного боргу, 10259,77 грн. пені, 2208,14 грн. інфляційних втрат обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна” м. Славута до Фермерського господарства „Агро-прогрес” с. Мала Бережанка Чемеровецького району про стягнення 213208,61 грн. задоволити.

Стягнути з Фермерського господарства „Агро-прогрес” с. Мала Бережанка Чемеровецького району (код 32545350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна” м. Славута (вул. Острозька, буд. 138, код 34863309) –200740,70 грн. (двісті тисяч сімсот сорок гривень 70 копійок) основного боргу, 10259,77 грн. (десять тисяч двісті п’ятдесят дев`ять гривень 77 копійок) пені, 2208,14 грн. (дві тисячі двісті вісім гривень 14 копійок) інфляційних втрат, 2133,00 грн. (дві тисячі сто тридцять три гривні 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддрук. 3 прим.: 1. до справи; 2. позивачу;3. відповідачу.