Рішення № 86531089, 04.12.2019, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

"04" грудня 2019 р. 145/1582/19

2/145/700/2019

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Крикливої М.С.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, в якому вказують, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю - ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.

Вона вступила до Тернопільського національного економічного університету за спеціальністю - «Міжнародне право» і відповідно до Договору № 139427 про надання освітньої послуги між вищим навчальним закладом та фізичною особою від 07.08.2017 р. є одержувачем освітніх послуг, а ОСОБА_1 - замовником освітніх послуг.

З початку навчання у Тернопільському національному економічному університеті ОСОБА_1 . за навчання доньки та її проживання у гуртожитку сплачено 29450 грн.

Окрім того, ОСОБА_4 , з початку навчання у Тернопільському національному економічному університеті за кошти її матері ОСОБА_1 , було сплачено за навчання та проживання у гуртожитку 20690 грн. та 1690 грн. за придбання складових до окулярів та їх виготовлення, оскільки в неї погіршився зір.

На даний час вона продовжує навчання, тому не має змоги працювати.

Враховуючи викладені обставини, вважають, що відповідач має сплатити половину понесених витрат.

Відповідно до п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України повідомляють, що ними не було подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Просять стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 користь половину додаткових витрат на дитину - на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язаних із здобуттям повної вищої юридичної освіти у Тернопільському національному економічному університеті, відповідно до договору № 139427 про надання освітньої послуги між вищим навчальним закладом із фізичною особою від 07.08.2017 р. та пов`язаних з цим витрат на проживання гуртожитку - в розмірі 14725 грн.;

стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 половину додаткових витрат на нею, пов`язаних із здобуттям повної вищої юридичної освіти у Тернопільському національному економічному університеті, відповідно до договору № 139427 про надання освітньої послуги між вищим навчальним закладом та фізичною особою від 07.08.2017 р. та, пов`язаних з цим витрат на проживання у гуртожитку, а також придбання складових до окулярів та їх виготовлення - в розмірі 10345 грн.

Ухвалою судді від 24.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Запропоновано відповідачу в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просять їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 , позов не визнав, вважає його безпідставним, підтримав обставини, які викладені у відзиві на позов, мотивуючи тим, що відповідач не взмозі приймати участь у додаткових витратах на дочку, оскільки має ще одну малолітню дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якої судом присуджені аліменти; має постійні проблеми зі здоров`ям, в зв`язку з чим періодично лікується; 17.01.2019 року ОСОБА_7 припинив свою діяльність як підприємець; з 21.01.2019 року зареєстрований як безробітний в Тиврівській районній філії; наразі ОСОБА_7 не працює; крім того, ОСОБА_8 досягла повноліття, а відтак статусу дитини не має і підстав вимагати додаткові витрати на нею немає.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_4 слід відмовити, а позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_7 та ОСОБА_1 – батьки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4).

ОСОБА_8 проживає з ОСОБА_1 , що стверджується довідкою виконавчого комітету Тиврівської селищної ради № 667 від 11.09.2019 року (а.с. 12) та актом про встановлення факту не проживання за місцем реєстрації ОСОБА_5 (а.с. 13).

Згідно довідки Тернопільського національного економічного університету № 51 від 07.06.2019 року ОСОБА_8 навчається в Тернопільському національному економічному університеті за спеціальністю 293 «Міжнародне право». Ступінь вищої освіти бакалавр. Курс навчання 2. Форма навчання денна. Академічна група МП-21. Умови навчання - повна оплата. Нормативний термін навчання 3 роки 10 місяців. Завершення навчання – 30 червня 2021 року.

Згідно договору № 1399427 про надання освітньої послуги між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою від 07.08.2017 року, замовником якого є - ОСОБА_1 одержувач - ОСОБА_8 , загальна вартість освітньої послуги на весь строк навчання становить 70150 грн., вартість одного місяця - 1525 грн., строк навчання з 01.09.2017 року по 30.06.2021 рік (а.с.10).

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001року № 2402-III дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Відтак, з огляду на положення ч.1 ст. 185 СК України, ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001року № 2402-III, на додаткові витрати на дитину відповідні особи можуть претендувати за період існування у особи, на утримання якої здійснювались витрати, статусу дитини.

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто 01.01.2019 року досягла повноліття і статус дитини втратила. Отже, додаткові витрати на її утримання, які були понесені після досягнення нею 18-річного віку, стягненню на підставі ст. 185 СК України, не підлягають.

Слід також зауважити, що самі позивачі в позовній заяві зазначили і позивачка ОСОБА_1 в судовому підтвердила, що власником коштів, які були проплачені від імені ОСОБА_9 , є вона – ОСОБА_1 , тобто ОСОБА_9 не є власником коштів, на які претендує, а тому її вимоги задоволенню не підлягають і з даних підстав.

До досягнення ОСОБА_9 18-річного віку ОСОБА_10 на її навчання витрачено 20300 грн., що стверджується квитанціями від 17.01.2018, 04.09.2018, 07.08.2017 року (а.с.15).

Згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками чи проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно наданих стороною відповідача документів: консультативного висновку від 24.05.2015 року, виписки із медичної картки стаціонарного хворого про перебування ОСОБА_5 на лікуванні в Тиврівській ЦРЛ з 05.05.2015 року по 18.05.2015 року, протоколу обстеження шийного хребта від 10.06.2017 року у ОСОБА_11 діагностовано остеохондроз грудного відділу хребта; циркулярні протрузії міжребцевих дисків; спондилоартроз; сколіоз грудного хребта; крім того, у нього є ще одна дочка – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якої рішенням Тиврівського районного суду від 16.10.2019 року присуджено аліменти в мінімальному розмірі, даних про те, що відповідач офіційно працевлаштований, суду не надано.

Разом з тим, відповідач молодого віку, інвалідність йому не встановлено, тобто він працездатний.

Враховуючи викладене, а також принцип рівності прав й обов`язків батьків, визначений ст. 141 СК України, суд дійшов висновку, що відповідач має нести половину додаткових витрат ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_9 , що також узгоджується і з позовними вимогами ОСОБА_1 , яка просила про стягнення з відповідача половини її витрат на дочку.

Отже, до стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 підлягають 10150 гривень (20300 грн. / 2 = 10150 грн.), що становить половину від суми додаткових витрат, що пов`язані із здобуттям ОСОБА_4 вищої освіти у Тернопільському національному економічному університеті, які доведені позивачкою ОСОБА_1 .

Виходячи із вищевикладеного, її позов в решті вимог доказами не обґрунтовано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору з урахуванням мінімального розміру судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК, ст. ст. 141, 185 СК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 половину додаткових витрат на дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, пов`язаних із здобуттям повної вищої юридичної освіти у Тернопільському національному економічному університеті, у розмірі 10150 (десять тисяч сто п`ятдесят) гривень.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 в прибуток держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 13 грудня 2019 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення суду буде подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повної копії судового рішення.

Суддя Кіосак Н. О.