Рішення № 86530774, 17.12.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року

м. Черкаси справа № 916/1813/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В. за участю представників: позивача – не з`явився, відповідача – не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” до товариства з обмеженою відповідальністю “Техойл ТК” про стягнення 92275,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2019 року до Господарського суду Черкаської області з Господарського суду Одеської області за територіальною підсудністю надійшла справа №916/1813/19 за позовною заявою державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” до товариства з обмеженою відповідальністю “Техойл ТК” про стягнення 76896,00 грн. сплачених коштів за партію палива та 15379,20 грн штрафу за поставку неякісного товару по договору № КД-20234 від 09.03.2017.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.09.2019 справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 31.10.2019.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач в порушення умов договору поставив позивачу неякісну продукцію і внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань відповідач повинен повернути позивачу сплачені за неякісний товар грошові кошти в сумі 76896,00 грн., що фактично є збитками позивача та сплатити штраф за поставку неякісного товару.

20.09.2019 позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача кошти, сплачені позивачем за непоставлену партію палива у талонах по Договору № КД -20234 від 09.03.2017 у розмірі 76 896, 00 грн. Тобто позивачем було зменшено суму заявлених позовних вимог.

Ухвалою від 31.10.2019 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних та судове засідання відкладено на 17.12.2019.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Про час, дату і місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення ПАТ «Укрпошта форми № 119 та оголошенням суду про повідомлення відповідача на веб-сторінці “Судова влада України”.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача сплачені за неякісний товар грошові кошти в результаті неналежного виконання умов договору поставки.

З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2017 між сторонами був укладений договір, відповідно до умов якого Постачальник (відповідач) зобов`язався поставити Покупцю (позивачу), а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити такий товар: Паливо рідинне та газ; оливи мастильні за кодом ДК 016-2010 19.20.2 (09130000-9, нафта і дистиляти) (Дизельне паливо та бензини) Лот №2 Дизельне паливо та бензини у талонах або картках (бланках-дозволах) у кількості та за номенклатурою, визначеними у Специфікації (Додаток №1 до цього Договору), яка є невід`ємною частиною Договору (далі - Договір).

Розділом 4 Договору визначений порядок здійснення оплати.

Розділом 5 Договору сторони зазначили порядок замовлення та приймання-передачі Товару.

На підставі видаткової накладної від 29.03.2017 № ТКТ-000056 позивач отримав від відповідача згідно Заявки у талонах бензин А-92 Евро5 на суму 540 000,00 грн.

За умовами п.2.1 Договору якість Товару, що поставляється за цим Договором, повинна відповідати нормам якості (ДСТУ), які встановлені на цей Товар і Специфікації.

П.7.2 Договору сторони визначили санкції за поставку неякісної партії Товару у вигляді штрафу (20% від вартості неякісної партії цього Товару).

У листопаді 2018 року водіям позивача оператори у мережах АЗС АМІК та АЗС SUNOIL почали відмовляти у заправці по причині не проходження талонів у мережі АЗС.

23.11.2018 та 21.01.2019 тимчасовою комісією позивача були складені Акти щодо фіксування факту неналежного виконання Постачальником договірних зобов`язань.

Відповідно Звіту про рух номенклатури на складах Покупця залишок не працюючих талонів містив бензин марки А-92 Евро5 3560 л (по ціні за літр 21,60 з ПДВ) на суму 76 896,00 грн.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Ст.673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно з ч.1 ст.675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

За приписами ст.679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

За змістом ст.680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору №КД-20234 від 09.03.2017. Даний договір виходячи з його умов, є договором поставки.

Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином та оплатив вартість поставленого відповідачем Товару згідно умов цього Договору.

Факт поставки відповідачем неякісної партії Товару підтверджується Актами тимчасової комісії позивача, складені 23.11.2018 та 21.01.2019; Звітом про рух номенклатури на складах, в якому містяться відомості щодо залишку не працюючих талонів бензину марки А-92 Евро5 - 3560 л (по ціні за літр 21,60 з ПДВ) на суму 76 896,00 грн.

Відповідачем факт поставки неякісної продукції позивачу згідно вказаного Договору не оспорюється.

Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків позивачу.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання умов вище вказаного Договору щодо якості продукції відповідач до суду не подав.

Належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності в діях відповідача вини у заподіянні збитків позивачу до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги з урахуванням заяви позивача про зменшення суми стягнення, підлягають до задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 76 896,00 грн. в якості оплати за неякісну партію палива у талонах по Договору №КД-20234 від 09.03.2017.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Техойл ТК” (код ЄДРПОУ 40955753; вул.Б.Хмельницького,52, офіс 1, м.Черкаси,18001) на користь державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” (код ЄДРПОУ 01125666; пл.Митна,1, м.Одеса, 65026) – 76 896,00 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто шість грн.) та 1921 грн.(одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.12.2019.

СУДДЯ К.І.Довгань