Ухвала суду № 86530542, 16.12.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"16" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1865/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача (стягувача-скаржника) Бонтлаб В.В.,

від відповідача не з`явився,

від ВДВС не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро на бездіяльність державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області (вх. № 2-5954/19 від 05.12.2019 р.) в порядку ст. 339-342Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/1865/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро до Приватного підприємства Ранчо про стягнення 303487,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Ранчо про стягнення 59580,94 грн. інфляційних втрат, 152082,34 грн. пені, 91824,30 грн. 28% річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.2018 р. у справі № 916/1865/18 позов ТОВ Спектр-Агро до ПП Ранчо про стягнення 303487,58 грн. задовольнити частково, стягнуто з ПП Ранчо на користь ТОВ Спектр-Агро інфляційні втрати в сумі 59580,94 грн., 28% річних в сумі 91824,30 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2409,61 грн.

21.12.2018 року на виконання вказаного судового рішення господарським судом Одеської області був виданий відповідний наказ про стягнення з ПП Ранчо на користь ТОВ Спектр-Агро інфляційних втрат в сумі 59580,94 грн., 28% річних в сумі 91824,30 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 2409,61 грн.

05.12.2019 р. від ТОВ Спектр-Агро до господарського суду Одеської області надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області (вх. № 2-5954/19) в порядку ст. 339Господарського процесуального кодексу України, в якій скаржник вказує на неправомірну бездіяльність державного виконавця Лиманського РВДВС ГТУЮ у Одеській області у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. у справі № 916/1865/18, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження за період 31.05.2019 р. по 02.02.2019 р.

Зокрема, скаржник у поданій скарзі вказує, що постановою Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 16.01.2019 р. відкрито виконавче провадження ВП № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18 на загальну суму 153814,85 грн. Проте, до теперішнього часу вказаний наказ суду не виконаний, ніяких належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій з боку ВДВС у виконавчому провадженні № 58080430 не вчинялось.

Так, скаржник вказує, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ПП Ранчо (код ЄДРПОУ 33317006), останній є власником наступного нерухомого майна: 91/100 частини автогаражу, загальною площею 998,20 кв.м, що знаходиться за адресою Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, вул. Незалежності, 13А, котрий перебуває у його власності ще із квітня 2012 року. При цьому скаржник додає, що відповідно до відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, державний виконавець не вчинив жодних належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій, що свідчить про бездіяльність державного виконавця Лиманського МРВДВС ГТУЮ у Одеській області у виконавчому провадженні №58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 року по справі №916/1865/18 щодо наявного нерухомого майна у боржника, котра призвела до неможливості виконання вказаного наказу суду за рахунок вказаного вище майна, належному боржнику.

Відтак, скаржник просить суд:

- визнати за період з 31.05.2019 р. по 02.12.2019 р. неправомірною бездіяльність державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18, котра виразилася у порушенні строків по порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18 із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження, котрі визначають виявлення майна боржника, здійснення його опису, арешту, вилучення (за необхідності), оцінку та передачу на реалізацію;

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області усунути допущене порушення (поновити порушене право позивача) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18 з урахуванням норм Закону України Про виконавче провадження, та котрі були б направлені та свідчили б про виявлення майна боржника, здійснення його опису, арешту, вилучення (за необхідності), оцінку та передачу на реалізацію із метою виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2019 р. у справі № 916/1865/18 скаргу ТОВ Спектр-Агро прийнято до провадження та розгляд скарги призначено в засіданні суду на 16.12.2019 р.

Представник стягувача (скаржника) у судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач (боржник) відзив на скаргу не надав, також представник відповідача (боржника) у судове засідання не з`явився, хоча про дату і час розгляду скарги повідомлявся судом належним чином, у зв`язку з чим з`ясувати думку стосовно поданої скарги не уявляється можливим.

ВДВС відзив на скаргу не надав, також представник ВДВС у судове засідання не з`явився, хоча про дату і час розгляду скарги повідомлений судом належним чином, у зв`язку з чим з`ясувати думку стосовно поданої скарги не уявляється можливим.

Так, за приписами ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд зазначає наступне.

Як з`ясовано судом, наказ господарського суду Одеської області 21.12.2018 р. про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області у справі № 916/1865/18 щодо стягнення з Приватного підприємства Ранчо на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро інфляційних втрат в сумі 59580,94 грн., 28% річних в сумі 91824,30 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 2409,61 грн. був пред`явлений ТОВ Спектр-Агро (стягувачем) до примусового виконання до Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

В ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, 16.01.2019 р. головним державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП з виконання виданого господарським судом Одеської області наказу по справі № 916/1865/18 від 21.12.2018 р. про стягнення із Приватного підприємства Ранчо на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро інфляційних втрат в сумі 59580,94 грн., 28% річних в сумі 91824,30 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 2409,61 грн. При цьому у вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2019 р. зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

ТОВ Спектр-Агро було направлено до Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області два клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18, перелік вказаних виконавчих дій, які заявник просив вжити, наведені у прохальних частинах цих клопотань. Вказані клопотання були одержані Лиманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області 25.01.2019р.

Оскільки Лиманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області не було вчинено ніяких виконавчих дій, 10.06.2019 р. ТОВ Спектр-Агро була подана до господарського суду скарга на бездіяльність державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області у виконавчому провадженні № 580808430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18, в якій скаржник просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Лиманського РВДВС ГТУЮ у Одеській області у виконавчому провадженні № 580808430 щодо примусового виконаній наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2018 р. у справі № 916/1865/18 вказану скаргу ТОВ Спектр-Агро задоволено частково, а саме визнано неправомірною бездіяльність Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської від 21.12.2018 р. у справі №916/1865/18, що полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження за період з 17 січня 2019 р. по 30 травня 2019 року; зобов`язано державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області усунути допущене порушення (поновити порушене право позивача) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. у справі №916/1865/18 з урахуванням норм Закону України Про виконавче провадження, які були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по вказаній справі. Також вказаною ухвалою суду було стягнуто з Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Зазначена ухвала суду не була оскаржена та набрала законної чинності.

Однак, як стверджує скаржник, оскільки Лиманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області не було вчинено ніяких виконавчих дій, зокрема, виявлення майна боржника, здійснення його опису, арешту, вилучення (за необхідності), оцінку та передачу на реалізацію, ТОВ Спектр-Агро звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області (від 05.12.2019 р. вх. № 2-5954/19) в порядку ст. 339Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на неправомірну бездіяльність державного виконавця Лиманського РВДВС ГТУЮ у Одеській області у виконавчому провадженні № 580808430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. у справі № 916/1865/18, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження за період з 31.05.2019 р. по 02.12.2019 р.

Як вбачається зі змісту скарги ТОВ Спектр-Агро, стверджуючи про фактичну бездіяльність державного виконавця, скаржник посилається на відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про виконавче провадження реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

За змістом Положення Про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016р. та зареєстрованого 12.08.2016р. за №1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі-Система) це комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до розділу 4 вищевказаного положення виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця), відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Так, з наявної в матеріалах справи інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про виконавче провадження ВП № 58080430 станом на 01.12.2019 р. вбачається вчинення державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області наступних виконавчих дій, а саме: відкриття виконавчого провадження № 58080430 згідно постанови від 16.01.2019 р. Наразі відомості про здійснення інших виконавчих дій державним виконавцем в межах ВП № 58080430 в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутні. Поряд з цим, як свідчать матеріали скарги та справи, державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області не вчинено ніяких виконавчих дій у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. у справі № 916/1865/18 у спірний період з 31.05.2019 р. по 02.12.2019 р., зокрема, дій щодо виявлення майна боржника, здійснення його опису, арешту, вилучення, оцінку та передачу на реалізацію.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

У ч. 3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону).

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

До того ж за приписами ч. 5 ст. 18 цього Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Згідно з п.п. 11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 р. №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Відповідно до ч. 2, 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Так, слід зазначити, що з метою виконання рішення державний виконавець не тільки має використовувати надані йому права для фактичного виконання рішення суду, але й зобов`язаний ефективно та у належному порядку використати такі права, встановлені Законом. Доказів вжиття головним державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області будь-яких заходів у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18, як-то розшук майна боржника, його арешту, направлення запитів до відповідних органів та ін., в матеріалах справи відсутні.

Отже, виходячи з наявних матеріалів справи, господарським судом встановлено, що у встановлений ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження 10-денний строк державним виконавцем не проведено перевірку майнового стану боржника, та в подальшому державним виконавцем порушений обов`язок перевірки щодо виявлення рахунків боржника не рідше одного разу на два тижні та щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника не рідше одного разу на три місяці. При цьому скаржником надсилались клопотання про здійснення відповідних виконавчих дій із чітким переліком таких дій, однак такі клопотання в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження не розглянуті державним виконавцем у встановлений законом строк, що було встановлено судом в ухвалі суду від 24.06.2019 р. Наразі судом під час розгляду даної скарги, в якій оскаржується бездіяльність державного виконавця за період з 31 травня 2019 р. по 02 грудня 2019 року, також не встановлено як усунення встановлених раніше порушень, так і наявних на теперішній час.

Відтак, суд доходить висновку про наявну бездіяльність державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18 за оскаржуваний період з 31 травня 2019 р. по 02 грудня 2019 року.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах Бурдов проти Росії, Горнсбі проти Греції.

Таким чином, виконання судового рішення повинно розглядатись як складова частина судового розгляду за змістом статті 6 Конвенції.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009р.).

Згідно зі ст. 1 Протоколу 1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини поняття майна охоплює цілу низку інтересів економічного характеру: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема, акції, патенти, відшкодування шкоди згідно з рішеннями арбітражу, право на пенсію, право на орендну плату, економічні права, пов`язані з веденням підприємницької діяльності, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому (рішення Європейського Суду у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції, рішення Європейського Суду у справі Беєлер проти Італії від 05.01.2000 р.).

У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Так, з огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що встановлена судом бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. у справі № 916/1865/18 порушує права скаржника як стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.

Згідно ч. 1, 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З урахуванням того, що у поданій до суду скарзі заявник посилався на те, що державним виконавцем не було вчинено усі необхідні дії згідно Закону, суд в ухвалі від 06.12.2019 р. запропонував Лиманському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеської області надати свої пояснення стосовно скарги.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги те, що Лиманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області не було надано будь-яких пояснень та заперечень на скаргу, а також належних та допустимих доказів вчинення всіх передбачених законом виконавчих дій у виконавчому провадженні № 58080430, проаналізувавши усі обставини, на які посилається скаржник, інформацію про виконавче провадження № ВП 58080430, наявну у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, зважаючи на широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги стягувача. Адже впродовж значного періоду часу (майже рік) рішення господарського суду у даній справі, що набрало законної сили та є обов`язковим на всій території України, так і не було виконано, державний виконавець не виконав усіх можливих і необхідних виконавчих дій щодо своєчасного виявлення грошових коштів, рухомого і нерухомого майна, їх арешту, опису, оцінки та реалізації. Стосовно уточнення у вимогах скаржника переліку виконавчих дій, необхідних для здійснення державним виконавцем, а саме виконавчих дій, котрі визначають виявлення майна боржника, здійснення його опису, арешту, вилучення (за необхідності), оцінку та передачу на реалізацію, суд зазначає, що Законом України Про виконавче провадження визначено перелік конкретних виконавчих дій, які державний виконавець зобов`язаний вчиняти для фактичного виконання рішення суду, до якого входять не лише виконавчі дії, зазначені скаржником, а тому суд вважає необґрунтованим наведення в скарзі переліку виконавчих дій, котрі визначають виявлення майна боржника, здійснення його опису, арешту, вилучення (за необхідності), оцінку та передачу на реалізацію. Поряд з цим суд вважає обґрунтованими вимоги скаржника щодо визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області у виконавчому провадженні № ВП 58080430 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18, що полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження за період з 31 травня 2019 р. по 02 грудня 2019 року. У зв`язку з цим суд зобов`язує державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області усунути допущене порушення (поновити порушене право позивача) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54166656 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по справі № 916/1865/18 з урахуванням норм Закону України Про виконавче провадження, які були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по вказаній справі.

Керуючись ст.ст. 342, 343, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро на бездіяльність державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області (вх. № 2-5954/19 від 05.12.2019 р.) у справі № 916/1865/18 задовольнити.

2.Визнати неправомірною бездіяльність Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської від 21.12.2018 р. у справі №916/1865/18, що полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження за період з 31 травня 2019 р. по 02 грудня 2019 року.

3.Зобов`язати державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області усунути допущене порушення (поновити порушене право позивача) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 58080430 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. у справі №916/1865/18 з урахуванням норм Закону України Про виконавче провадження, які були б направлені та свідчили б про фактичне виконання наказу господарського суду Одеської області від 21.12.2018 р. по вказаній справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 21.12.2019 р.

Суддя В.С. Петров