Рішення № 86530157, 16.12.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3044/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Департаменту економіки та комунального майна ХМР, м. Харків, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 25610834 третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірро-Трейдінг", м. Харків 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, код 40522689 про стягнення коштів за участю представників:

позивача – Цуварев О.Ф. за довіреністю №12/0/45-19 від 04.01.2019

відповідача – не з`явився

третьої особи – Цуварев О.Ф. за довіреністю №08-21/195/2-19 від 21.01.2019

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРРО-ТРЕЙДІНГ" (відповідач) суми основного боргу в розмірі 644 467,25 грн. за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та штрафу у розмірі 161 116,81 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 083,76 грн. просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 23.09.2019 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Харківську міську раду.

30.09.2019 через канцелярію суду від представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було надано пояснення щодо позовних вимог (вх. №23387).

Протокольною ухвалою 16.10.2019 вказані пояснення були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 26.11.2019 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.12.2019 на 12:00.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні та у наданих до суду письмових поясненнях (вх. №23387 від 30.09.2019), підтримав позицію позивача та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкриття провадження у справі, виклики в судові засідання та закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті за адресою, вказаною у позовній заяві.

Проте копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 23.09.2019 та ухвали про виклик в судове засідання призначене на 16.10.2019, які направлялися на адресу відповідача, повернуті без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Крім того, копії ухвал суду про виклики в судові засідання призначені на 06.11.2019, 20.11.2019 та 16.12.2019, а також копія ухвали суду про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті, які направлялись на адресу відповідача зазначену в позовній заяві, також повернулись до суду не врученими з відмітками поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 13.12.2019, місцезнаходження відповідача - 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил).

Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Виходячи зі змісту наведених вище норм Правил, рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, які не вручені адресату під час доставки з причин відсутності адресата, не пізніше п`яти календарних днів підлягають поверненню на адресу суду з відповідною відміткою про відсутність особи за адресою.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.12.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08 січня 2019 року по справі №922/2515/18 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірро-Трейдінг" позов було задоволено та визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мірро-Трейдінг" в редакції, викладеній в резолютивній частині вказаного рішення. Рішення суду набрало законної сили 06 лютого 2019 року та підлягає обов`язковому виконанню.

Таким чином, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, текст якого наведено у резолютивній частині рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2019 у справі № 922/2515/18, вважається укладеним з 06.02.2019 року.

Загальна сума пайового внеску, що підлягає перерахуванню до бюджету м. Харкова згідно пункту 2.1.1. договору складає 644467,25 грн. Відповідно до пункту 2.1.2., замовник сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом десяти календарних днів з дня укладання договору.

Але відповідач не перерахував пайовий внесок у визначений договором строк, що підтверджуються інформацією наданою Департаментом бюджетів та фінансів Харківської міської ради №8-07/189 від 08.08.2019.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник об`єкта будівництва зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

Ухилення замовника від укладання договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язання та вимог, які прямо передбачені Законом, приписи статті 40 якого є імперативними та підлягають обов`язковому виконанню замовниками будівництва.

На виконання частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в м. Харкові Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804, до якого внесено відповідні зміни рішенням від 22 травня 2013 року № 319.

Відповідно до ч.5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування.

Як вбачається з умов договору, а саме п. 2.1.1. Договору замовник здійснює перерахування до бюджету м. Харкова коштів у розмірі 644 467,25 грн., згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання «Замовником» обов`язків, передбачених п. 2.1. цього договору, «Замовник» сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

Враховуючи те, що відповідачем не були перераховані до бюджету м. Харкова кошти пайової участі, відповідачу нараховано штраф у розмірі 161 116,81грн., що дорівнює 25% від суми 644 467,25 грн. не перерахованих коштів у визначений термін.

Загальна сума коштів, яка підлягає стягненню з ТОВ “МІРРО-ТРЕЙДІНГ” за невиконання договірних зобов`язань складає - 805 584,10 грн.

Позивачем вжито всіх заходів щодо досудового врегулювання спору.

01.04.2019 Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Мірро-Трейдінг” направлено лист № 406/0/124-19 з повідомленням про необхідність сплати пайового внеску у розмірі 644 467,25 грн. та штрафу в сумі 161 116,81 грн., як штрафної санкції за несвоєчасне перерахування пайового внеску за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та розрахунок штрафу і загальної заборгованості за несвоєчасне перерахування пайового внеску за договором.

Окрім цього, юридичним департаментом Харківської міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мірро-Трейдіннг” 24.05.2019 направлено претензію № 3669/9-19 на суму загального боргу 644 467, 25 грн. та суму штрафу.

Однак, відповідач ніяк не відреагував, пайовий внесок та суму штрафу за договором не сплатив.

Відповідно до статтей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пайова участь замовника полягає в пеперахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова зобов`язання з пайової участі є грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних відносин.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував сплату заборгованості за Договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, суд вважає, що позовні вимоги Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради щодо стягнення з відповідача 644467, 25 грн. основного боргу, є правомірними, обґрунтованими та такими, що не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 161116,81 грн. - штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, що зазначено в ст. 549 Цивільного кодексу України.

Згідго ч. 1 ст. 624 ЦК України передбачено, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання «Замовником» обов`язків, передбачених договором, «Замовник» сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

Оскільки сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання суми штрафу у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

Отже, за наявності встановленого факту прострочення відповідачем виконання зобов`язання за Договором суд зазначає, що зазначений позивачем в позовній заяві розрахунок відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 185, ст. ст. 236-239, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРРО-ТРЕЙДІНГ" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІРРО-ТРЕЙДІНГ” (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, Код ЄДРПОУ 40522689) до бюджету міста Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - № 31518921020002, МФО - 899998, код ЄДРПОУ 37999649, банк Казначейство України (ЕАП), одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області) суму основного боргу 644 467,25 грн. (шістсот сорок чотири тисячі чотириста шістдесят сім гривень 25 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІРРО-ТРЕЙДІНГ” (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, Код ЄДРПОУ 40522689) до бюджету міста Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - № 31518921020002, МФО - 899998, код ЄДРПОУ 37999649, банк Казначейство України (ЕАП), одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області) штраф у розмірі 161 116,81 грн. (сто шістдесят одна тисяча сто шістнадцять гривень 81 копійка).

Судові витрати позивача пов`язані з розглядом справи покласти на відповідача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІРРО-ТРЕЙДІНГ” (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, Код ЄДРПОУ 40522689) на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834, р/р 35412042033868, Банк ГУДКСУ у м. Харкові Харківській області, МФО банку: 851011) судовий збір у розмірі 12083,76 грн. (дванадцять тисяч вісімдесят три гривні 76 коп.).

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 25610834.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Харківська міська рада, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРРО-ТРЕЙДІНГ", 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, код 40522689.

Повне рішення складено "23" грудня 2019 р.

Суддя С.А. Прохоров