Рішення № 8653002, 24.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа № 66/02-10

вх. № 1040/4-66

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Сосіна І.О. відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Державна екологічна інспекція в Х\о, м. Харків

до ДП "Жовтневе лісове господарство", м. Харків

про стягнення 3401,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна екологічна інспекція в Харківській області (м. Харків) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (м. Харків) шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок порушення земельного законодавства та законодавства про відходи у розмірі 3401,19 грн..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 лютого 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 лютого 2010 року о 15:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 лютого 2010 року розгляд справи було відкладено на 16 березня 2010 року о 11:30.

16 березня 2010 року позивач на виконання вимог ухвали суду від 25.02.10 р. надав уточнення до позовної заяви, відповідно до якого зазначив про помилкове вказане в прохальній частині позовної заяви найменування відповідача - КП "Жовтневе лісове господарство" замість Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство".

В зв'язку з заявленним відповідачем в судовому засіданні клопотанням про відкладення розгляду справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 16 березня 2010 року розгляд справи було відкладено на 24 березня 2010 року о 15:30.

Представник позивача у судовому засіданні 24.03.2010 р. просить суд задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві з урахуванням уточнення до позовної заяви.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. 16.03.2010 р. через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заву (вх. №3607 від 24.02.2010 р.) в якому відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що засмічення земельних ділянок лісогосподарського призначення допущено невідомими особами, встановлення яких неможливе. Окрім того відповідач наголошує, що діяльності, яка б могла спричинити засмічення земельних ділянок відходами, ним не ведеться, а на підставі ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” і ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності покладається на ті підприємства, установи, організації та громадян, якими безпосередньо було заподіяно таку шкоду. Також відповідачем зазначається, що лісовою охороною ДП “Жовтневе лісове господарство” виконано всі покладені на неї обов’язки щодо збереження і охорони лісів на протязі 2009 року.

16 березня 2010 року через канцелярію суду позивач надав заперечення до відзиву на позовну заяву (вх. 6022), згідно якого вважає, що всі заперечення відповідача наведені у відзиві є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності та чинному законодавству, зокрема посилається на те, що відповідачем неналежним чином виконуються обов`язки щодо забезпечення захисту земель, запобігання негативного та екологонебезпечного впливу на земельні ділянки і забезпечення належного контролю за використанням та охороною земель, внаслідок чого було допущено засмічення земельних ділянок лісогосподарського призначення. Дані заперечення були залучені судом до матеріалів справи.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позивачем 13 квітня 2009 року було здійснено обстеження, території Бабаївського лісництва ДП "Жовтневе лісове господарство", за результатами даної перевірки, яка проводилась в присутності посадових осіб: заступника голови Височанської селищної ради по виконкому - Дурнєва Є.М., лісничого Бабаївського лісництва - Карпенка С.П., директора ПП "Послуга" - Колєснікова І.Л. та директора загальноосвітньої школи №2 - Шейки В.І., складено акт №81/1 обстеження/дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким встановлено засмічення земельних ресурсів відходами в кінці вул. Репіна в лісосмузі загальною площею засміченої земельної ділянки відходами якої становить 309,93 кв.м..

Крім того 13 квітня 2009 року позивачем було складено акт обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства) за №06-17/81-1/3 засм., яким встановлено площу засмічення земельної ділянки, що розташована в кінці вул. Репіна в лісосмузі відходами - 309,93 кв.м.

Вищезазначені акти обстеження були підписані всіма посадовими особами, які були присутні при здійсненні обстеження, в тому числі лісничим Бабаївського лісництва, яке є структурним підрозділом відповідача –ДП “Жовтневе лісове господарство”.

Згідно листа Виконавчого комітету Височанської селищної ради Харківського району Харківської області за №259 від 03 серпня 2009 року дані земельні ділянки знаходяться в лісосмузі, яка перебуває у власності Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", однак в кінці травня дані засмічення було видалено силами ПП "Послуга" та мешканців селища.

В зв'язку з виявленими порушенням позивачем було, з урахуванням норм передбачених «Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 149 від 04.04.2007 р., розраховано суми спричиненої шкоди та складено претензію № 434, щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі загальним розміром 3401,19 грн., яку 18 вересня 2009 року, було направлено на адресу відповідача.

Проте, вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до пункту 3 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 149 від 04.04.2007 р., землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Відповідно до пункту „з" статті 17 Закону України „Про відходи" суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевим радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про відходи", забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, зокрема, на території міст та інших населених пунктів.

Відповідно до ст.17 Лісового кодексу України –у постійне користування ліси на землях державної та комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним та комунальним лісогосподарським підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. У зв’язку з наведеним вище, право постійного користування лісами виникає тільки після набуття права на постійне користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, тобто ДП “Жовтневе лісове господарство”, як землекористувач повинно додержуватися не тільки вимог Лісового кодексу України, а й земельного законодавства України.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст 187 Земельного Кодексу України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про охорону земель” – власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов’язані: забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками і дрібнолистям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно ст. 41 Закону України “Про охорону земель” – при веденні лісового господарства лісокористувачі, незалежно від форм власності і господарювання, забезпечують збереження та підвищення родючості грунтів, їх належний екологічний стан відповідно до вимог законодавства України.

В зв’язку з вищевикладеним з матеріалів справи вбачається, що відповідачем ДП “Жовтневе лісове господарство” неналежним чином виконувались обов’язки щодо забезпечення захисту земель, запобігання негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки і забезпечення належного контролю за використанням та охороною земель, внаслідок чого було допущено засмічення земельних ділянок лісогосподарського призначення. Що в свою чергу призвело до погіршення екологічного стану ґрунтів.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про відходи", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 211 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за псування земель, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до пункту 4 статті 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у засміченні лісів побутовими і промисловими відходами.

Виходячи з положень статті 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно статті 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Посилання відповідача на невстановлення осіб, що спричинили засмічення земельної ділянки відходами судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 35 Закону України „Про охорону земель” на відповідачеві як землекористувачеві лежить обов`язок забезпечити захист земель від засмічення та вразі порушення вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища зазначені особи несуть відповідальність згідно з законом, зокрема відшкодування шкоди, заподіяної земельними ресурсами.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

          Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь у судовому засіданні та надання доказів по справі.

          Доказів відшкодування шкоди або відсутності його вини в спричиненні шкоди відповідач суду не надав.

          Зважаючи на вищевикладене та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, прямого причинного зв’язку та розміру шкоди, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 3401,19 грн., заподіяної внаслідок порушення вимог земельного законодавства та законодавства про відходи (допущення засмічення земельної ділянки), обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

          Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується ч. 3 ст. 49 ГПК України, згідно якої державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись абз.1 ст.1., 33 Закону України «Про відходи», ст.ст. 55, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 96, 187, 211 Земельного Кодексу України, ст. ст. 35, 41, 56 Закону України “Про охорону земель”, ст.14 Лісового Кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (61017, м. Харків, вул. Серіківська, 36, ідентифікаційний код 00993165) в доход держави на користь місцевого бюджету Височанської селищної ради, Харківського району, Харківської області, р/р 31514921700437 Височанська селищна рада УДК у Харківському районі, код ЄДРПОУ УДК 24134461, банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, символ звітності 921, для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду заподіяну внаслідок порушення земельного законодавства та законодавства про відходи у розмірі 3401,19 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (61017, м. Харків, вул. Серіківська, 36, ідентифікаційний код 00993165) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (61017, м. Харків, вул. Серіківська, 36, ідентифікаційний код 00993165) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 25.03.2010 року.