Ухвала суду № 86529534, 21.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.12.2019Справа № 910/17852/19

Суддя Мудрий С.М., розглянувши

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АРТМА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс"

про стягнення 3 329 413,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТМА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" про стягнення 3 329 413,57 грн.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Суд звертає увагу на те, що акт звірки взаємних розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють облік операцій. Сам по собі акт звірки не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Крім того, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами.

Так, відповідно до п.4.4 договору поставки №10-05/2017 від 10.05.2017 року, передача товару оформлюється товарно-транспортними накладними/видатковими накладними.

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем взагалі не надано будь-які первинні документи, які б підтверджували господарську операцію.

А також, не надано докази частково виконання зобов`язання по договору поставки №10-05/2017 від 10.05.2017 року.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 164, 172, 174 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

4. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Мудрий