Рішення № 86528957, 19.12.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4744/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта 2015" (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Центральна, буд. 144)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем. Кейтерінг" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А)

про стягнення 394 633,87 грн. заборгованості за поставлений товар, 367,60 грн. пені та 35 517,05 грн. 0,5% штрафу

Представники:

Від позивача: Скочко О.А., довіреність, адвокат

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарта 2015" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 16.10.2019 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем. Кейтерінг" заборгованості на загальну суму 430 518,52 грн., з яких:

- 394 633,87 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 367,60 грн. пеня за період з 23.09.2019 по 10.10.2019;

- 35 517,05 грн. 0,5% штрафу.

Також позивач просить суд судові витрати у сумі 16 457,78 грн., з яких 6 457,78 грн. судового збору та 10 000,00 грн. витрати на правничу допомогу, покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №117 від 30.05.2019 в частині своєчасної та повної оплати за товар отриманий у період з липня по серпень 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4744/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.11.2019 о 11:15 год.

До суду 28.10.2019 позивачем подана заява про забезпечення позову, згідно з якої останній просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем. Кейтерінг" в сумі 394 633,87 грн., які обліковуються на поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, та заборони відповідачу розпоряджатися вказаною сумою до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 29.10.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Спарта 2015" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

У судовому засіданні 12.11.2019 оголошувалась перерва до 03.12.2019 о 12:00 год.

До суду 02.12.2019 надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою представника відповідача.

У судовому засіданні 03.12.2019 розгляд справи відкладено до 19.12.2019 о 12:00 год.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив до суду не надав, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки він повідомлений про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарта 2015" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем. Кейтерінг" (далі - відповідач, покупець) 30.05.2019 укладено договір поставки №117 (далі - договір) відповідно до п.1. якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товари - молокопродукти в асортименті, які є в наявності у постачальника, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити їх на умовах договору.

Відповідно до п.2.1. договору поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього в наявності асортименту, за попередньою заявкою, яка надається йому покупцем не пізніше 17 годин того дня, який передує моменту здійснення поставки. Поставка товарів покупцеві здійснюється засобами і за рахунок постачальника з 08:00 до 14:00 (п.2.2. договору).

Моментом здійснення поставки товарів постачальником є прийняття їх покупцем з відповідною відміткою в супровідній первинній обліково-видаткової документації (товарною накладною, товарно-транспортної накладної тощо) (п.2.3. договору).

Перехід права власності на товар і ризиків втрати його кількості або якості, а також - ризику пошкодження його упаковки, походить від постачальника до продавця в момент здійснення поставки (п.2.4. договору).

Покупець оплачує товари, що поставляються за цінами, вказаними в супровідній обліково-розрахунковій документації, в кожному окремому випадку здійснення поставки (п.3.1. договору).

Покупець зобов`язаний розрахуватися з постачальником за передоплатою, 30 календарних днів - на умовах, в порядках і формах, що не суперечать чинним законодавчим та нормативним актам (п.3.3. договору).

За умовами договору, договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019 (п.6.1. договору).

На виконання умов договору поставки товару постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 969 856,45 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №РНк-028487 від 03.06.2019 на суму 48 845,30 грн.;

- №РНк-031913 від 21.06.2019 на суму 127 197,66 грн.;

- №РНк-032566 від 25.06.2019 на суму 15 166,50 грн.;

- №РНк-033165 від 28.06.2019 на суму 139 823,19 грн.;

- №РНк-033406 від 28.06.2019 на суму 4 752,00 грн.;

- №РНк-033671 від 02.07.2019 на суму 15 283,50 грн.;

- №РНк-034156 від 05.07.2019 на суму 68 451,23 грн.;

- №РНк-034789 від 09.07.2019 на суму 8 925,24 грн.;

- №РНк-035225 від 13.07.2019 на суму 68 667,91 грн.;

- №РНк-035872 від 16.07.2019 на суму 55 626,35 грн.;

- №РНк-036426 від 19.07.2019 на суму 81 620,10 грн.;

- №РНк-036932 від 23.07.2019 на суму 46 069,04 грн.;

- №РНк-037470 від 26.07.2019 на суму 64 020,24 грн.;

- №РНк-037951 від 30.07.2019 на суму 33 900,18 грн.;

- №РНк-038590 від 02.08.2019 на суму 5 269,45 грн.;

- №РНк-039507 від 09.08.2019 на суму 45 322,47 грн.;

- №РНк-039788 від 13.08.2019 на суму 49 361,55 грн.;

- №РНк-040498 від 16.08.2019 на суму 36 160,20 грн.;

- №РНк-041185 від 20.08.2019 на суму 44 338,11 грн.;

- №РНк-041711 від 23.08.2019 на суму 11 056,23 грн.

Покупець зобов`язання по оплаті виконав частково у сумі 571 355,58 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- №5339 від 12.07.2019 на суму 48 845,30 грн.;

- №777 від 19.07.2019 на суму 142 364,16 грн.;

- №5641 від 02.08.2019 на суму 20 000,00 грн.;

- №5677 від 08.08.2019 на суму 124 575,20 грн.;

- №895 від 12.08.2019 на суму 33 900,18 грн.;

- №927 від 15.08.2019 на суму 77 376,47 грн.;

- №939 від 16.08.2019 на суму 124 294,27 грн.

Однак позивачем заявлено матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором товар у сумі 394 633,87 грн., наявність вказаної заборгованості також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2019, що і є предметом розгляду у даній справі. Таким чином, предметом доказування у справі є обставини щодо укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.3. договору покупець зобов`язаний розрахуватися з постачальником за передоплатою, 30 календарних днів - на умовах, в порядках і формах, що не суперечать чинним законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, за видатковими накладними строк оплати є таким, що настав. Доказів оплати вартості поставленого товару у сумі 394 633,87 грн. відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

За наведеного, вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 394 633,87 грн. підлягає задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов`язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність сторін передбачена пунктом 5.3. договору, яким встановлено, що за порушення строків і порядку розрахунків за товари, що поставляються, встановлених п.п.3.3 цього договору, покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку у вигляді штрафу в розмір 0,5% від суми вартості прийнятих, але неоплачених вчасно, товарів, а також - пені в подвійному розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки розрахунків.

Відповідно до зазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня у сумі 367,60 грн. за період з 23.09.2019 по 10.10.2019 та 0,5% штрафу у сумі 35 517,05 грн.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд встановлено, що позивачем не враховані вимоги ст. 549 Цивільного кодексу України. Після здійсненого судом розрахунку штрафу до стягнення з відповідача підлягає штраф у сумі 1 973,17 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 396 974,64 грн., з яких: заборгованість за поставлений товар у розмірі 394 633,87 грн., пеня за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 367,60 грн. та 0,5% штраф у розмірі 1 973,17 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом вищенаведених норм Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Врахувавши вказане та надані позивачем докази (договір про надання правової допомоги від 08.06.2018, додаткова угода №1 від 07.10.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1980 від 16.02.2009, ордер серія ДП№2382/043 від 15.10.2019, рахунок на оплату №0710/01 від 07.10.20198 на суму 10 000,00 грн., платіжне доручення №6300 від 07.10.2019 на суму 10 000,00 грн., акт прийому-передачі правничої допомоги від 09.10.2019, довідка про перелік та вартість правничої допомоги від 04.12.2019), проаналізувавши складність дій, вчинених адвокатом протягом розгляду справи (підготовка позову, розрахунків, участь у судових засіданнях, результат розгляду заяви про забезпечення позову) та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору суд враховує вимоги ст.129 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 5 954,62 грн. судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта 2015" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем. Кейтерінг" про стягнення 394 633,87 грн. заборгованості за поставлений товар, 367,60 грн. пені та 35 517,05 грн. 0,5% штрафу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем. Кейтерінг" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 48А, ідентифікаційний код 41643764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта 2015" (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Центральна, буд. 144, ідентифікаційний код 39625877) заборгованості за поставлений товар у сумі 394 633,87 грн., пені у сумі 367,60 грн., 1 973,17 грн. 0,5% штрафу, 5 954,62 грн. витрат по сплаті судового збору і 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 23.12.2019.

Суддя Е.М. Бондарєв