Ухвала суду № 86525547, 21.12.2019, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/2693/19

Провадження № 2/675/894/2019

У Х В А Л А

(про залишення без руху)

21 грудня 2019 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Пашкевич Р. В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки та визнання права власності на Ѕ частину нерухомого майна в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки та визнання права власності на Ѕ частину нерухомого майна в порядку спадкування.

Таким чином, пред`явником при зверненні до суду повинні бути дотриманні вимоги статей 175-177 ЦПК України.

Так, за приписами пункту 6 частини третьої статті 175 ЦПК України у позовній заяві необхідно зазначити чи проводилися позивачем заходи досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Аналогічні за змістом вимоги містять і частини друга та восьма статті 83 ЦПК України, якими встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У разі неможливості одержати докази самостійно позивач повинен до позовної заяви додати клопотання про їх витребування, що передбачено частиною третьою статті 177 ЦПК України та у відповідності до пункту 7 частини третьої статті 175 ЦПК України повідомити про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Пунктом 8 частини третьої статті 175 ЦПК України вимагається зазначати у позовній заяві докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Також відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Водночас, встановлено, що дана позовна заява подана з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Законом, а саме - ст. 364 ЦК України, передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно з пунктом шостим частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що вона у травні 2019 року зверталася до приватного нотаріуса Шмигельського Ю. П. за оформленням спадщини,та відповідно 13.09.2019 отримала лист № 415/01-16 в якому зазначено про необхідність визначити частку померлого у спільному майні.

Слід зазначити, що даного листа нотаріуса позивач до матеріалів позовної заяви не додала.

Водночас як вбачається із матеріалів позовної заяви відповідачу та спадкодавцю належить на праві спільної часткової власності Ѕ житлового будинку за АДРЕСА_1 .

Однак зі змісту позовної заяви не зрозуміло в чому вбачається перешкоди в позасудовому оформленні спадщини саме на вказану Ѕ частину житлового будинку, оскільки частки у будинку визначені.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.

Як вбачається із позовних вимог, позивач просить задовольнити 3 позовні вимоги, а саме: 1) визначити Ѕ частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнати в порядку спадкування право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6822110100:01:002:0385 (площа 0,1 га) – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 2) визначити Ѕ частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнати в порядку спадкування право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6822110100:01:002:0386 (площа 0,0235 га) – для ведення особистого селянського господарства; 3) визнати в порядку спадкування право власності на Ѕ житлового будинку за АДРЕСА_1 .

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, вона має сплати суму судового збору, що дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за кожну з таких вимог. Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривень, тобто розмір судового збору, що має бути сплачений за кожну позовну вимогу немайнового характеру, становить 1921х0,4=768,40 гривень. А також за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, вона має сплати суму судового збору, що дорівнює 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто мінімальний розмір судового збору становить 768,40 грн., а максимальний - 9 605,00 грн.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п.п. 10, 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Тобто із вказаного слідує, що позивачем необхідно сплати судовий збір з врахуванням кожної позовної вимоги.

При сплаті судового збору позивачу слід врахувати, що згідно з п. п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві взагалі не визначено ціну позову та не надано будь-яких висновків спеціалістів, експертів, щодо оцінки нерухомого майна, а лише сплачено судовий збір за одну вимогу майнового характеру без визначення його вартості в розмірі 768,40 грн.

Згідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з того, що у позовній заяві ціна позову є необґрунтованою та непідтвердженою належними доказами, суд позбавлений можливості здійснення розрахунку судового збору, що підлягає сплаті за позовні вимоги.

Таким чином, позивач повинен надати суду належну оцінку майна на підтвердження вартості спірного майна на час звернення до суду з позовом та зазначити у позовній заяві вірно визначену ціну позову щодо вимог майнового характеру. При цьому, позивач повинен доплатити судовий збір відповідно до ціни позову в розмірі, визначеному чинним законодавством України. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відповідному співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кошти при зверненні з позовною заявою до Ізяславського районного суду Хмельницької області слід вносити на наступні реквізити: отримувач коштів - УК в Iзясл. р-ні/Iзясл. р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37327772; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31211206022204; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу – *;101; (код платника); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ізяславський районний суд Хмельницької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України - суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ст. 185 ЦПК України, вказані обставини є підставою залишення позову без руху.

А тому, внаслідок допущення недоліків суд надає позивачу строк для їх усунення строком 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали. Інакше заява буде вважатись неподаною і її слід буде повернути.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки та визнання права власності на Ѕ частину нерухомого майна в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня отримання даної ухвали.

Також роз`яснити позивачу, що в разі не усунення вказаних недоліків, його позов буде вважатися неподаним і буде повернутий.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р. В. Пашкевич