Рішення № 86524089, 12.12.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22695/18

Провадження № 2/761/1553/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання,-

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2018 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла зазначене позовна заява з ухвалою Апеляційного суду м.Києва про визначення підсудності та була розподілена судді Рибаку М.А.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м.Києва Марчук М.В. щодо повторного автоматичного розподілу справи №01-08-92 від 07.02.2019 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07.02.2019 року в провадження судді Притули Н.Г. надійшла зазначена цивільна справа.

В позовній заяві позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь витрати на навчання в сумі 6797,14 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 11.08.2012 року по 07.09.2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1990 року №565-ХІІ.

Як зазначає позивач, у 2012 році відповідач, на підставі наказу Донецького юридичного інституту МВС України від 11.08.2012 року № 235о/с був зарахований курсантом до Донецького юридичного інституту МВС України.

При цьому, позивач зазначає, що наказом МВС України №792 від 07.08.2014 року відповідача було переведено до Одеського державного університету внутрішніх справ, для подальшого проходження служби.

Разом з тим, у 2014 році відповідач на підставі наказу Одеського державного університету внутрішніх справ №125 о/с від 30.08.2014 року був зарахований курсантом до Одеського державного університету внутрішніх справ та поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення з виплатою грошового утримання.

Відповідач отримав диплом фахівця, був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Київській області та призначений на посаду дільничного сектору ДІМ Васильківського МВ, згідно наказу Васильківського МВ ГУМВСУ в Київській області № 290 о/с від 12.06.2015 року.

При цьому, згідно наказу начальника ГУМВСУ в Київській області № 589 о/с 07.09.2015 року відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (порушення дисципліни).

Як зазначає позивач, у відповідності до умов договору про підготовку фахівця, а також ст. 18 Закону України «Про міліцію» відповідач має відшкодувати витрати пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі.

Позивач стверджує, що з його боку були виконані всі умови договору, а відповідач відмовився в добровільному порядку відшкодувати понесені навчальним закладом витрати на його утримання, у зв`язку з чим він просить стягнути з відповідача вказані кошти.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Водночас в матеріалах справи міститься заява представника позивача, в якій він просить слухати дану справу за його відсутності та зазначає, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення та просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі сторін.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 11.08.2012 року по 07.09.2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, у відповідності до вимог Закону України «Про міліцію».

На підставі наказу Донецького юридичного інституту МВС України від 11.08.2012 року № 235о/с ОСОБА_1 був зарахований курсантом до Донецького юридичного інституту МВС України, як зазначено в послужному списку.

Наказом МВС України №792 від 07.08.2014 року відповідача було переведено до Одеського державного університету внутрішніх справ, для подальшого проходження служби.

Як зазначає позивач у своїй заяві, між Донецьким юридичним інститутом МВС України, ГУМВС України АРК та курсантом ОСОБА_1 укладено договір про підготовку фахівця у Донецькому юридичному інституті МВС України.

Проте копія договору суду надана не була.

На підставі наказу Одеського державного університету внутрішніх справ №125 о/с від 30.08.2014 року ОСОБА_1 був зарахований курсантом до Одеського державного університету внутрішніх справ та поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення з виплатою грошового утримання.

В подальшому відповідач отримав диплом фахівця, був відряджений для проходження служби до ГУМВС України в Київській області та призначений на посаду дільничного сектору ДІМ Васильківського МВ, згідно наказу Васильківського МВ ГУМВСУ в Київській області № 290 о/с від 12.06.2015 року.

23.09.2015 року між Одеським державним університетом внутрішніх справ та Донецьким юридичним інститутом МВС України було укладено договір, відповідно до умов якого первісний виконавець (Донецький юридичний інститут МВС України) передає свої належні права та обов`язки щодо курсантів, визначених наказом МВС України від 07.08.2014 року № 792 - новому виконавцю Одеському державному університету внутрішніх справ.

При цьому, згідно наказу начальника ГУМВСУ в Київській області № 489 о/с 07.09.2015 року відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (порушення дисципліни).

Так, у відповідності до ст. 18 Закону України "Про міліцію" (який діяв на момент вступу та звільнення відповідача) курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Разом з тим, ст. 18 Закону України «Про міліцію» встановлено, що підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Так, в даному випадку, вбачається, що у відповідності до вимог Закону підготовка фахівців відбувається на підставі договору про навчання.

Водночас, позивач просить стягнути витрати за навчання, саме за договором, який був укладений між Донецьким юридичним інститутом МВС України, ГУМВС України АРК та курсантом ОСОБА_1 про підготовку фахівця у Донецькому юридичному інституті МВС України, з посиланням на те, що ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ, у відповідності до вимог Закону України "Про міліцію" (який діяв на момент вступу та звільнення відповідача).

Однак, як вбачається, договір, відповідно до умов якого, в даному випадку, позивач просить стягнути кошти з відповідача - в матеріалах справи відсутній, а тому суд позбавлений можливості встановити, що умовами вказаного договору визначено порядок стягнення витрат на навчання з особи, саме у відповідності до вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію», у зв`язку з її звільненням.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, оскільки в даному випадку, суду не доведено, що з відповідачем був укладений договір про навчання, умовами якого було передбачено порядок стягнення витрат за навчання, у відповідності до вимог закону, при цьому, суд позбавлений можливості встановити, що відповідач був ознайомлений з такими умовами договору, крім того даний договір не наданий суду позивачем, суд оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи предмет та підстави даного позову та заявлені вимоги,приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 611, 623 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 76, 77, 80, 81, 141 , 170, 172, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула