Рішення № 8652383, 29.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.10                                                                                           Справа№ 3/20

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Прокуратури м. Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетплоенерго”, м.Львів

До відповідача: Львівського комунального підприємства „Рясне-403”, м. Львів

Про стягнення 101312,44 грн.

В судове засідання з’явились:

від прокурора: Шубка К.П. –помічник прокурора (посвідчення № 84 від 17.07.2009 року)

від позивача: Охріменко В.В. –представник;

від відповідача: не з’явився.

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов прокуратури м. Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетплоенерго” до Львівського комунального підприємства „Рясне-403” про стягнення 101312,44 грн.

Причини відкладення розгляду справи зазначено в ухвалі господарського суду від 24.02.2010 р.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та пояснень, даних в судових засіданнях.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача. Однак відповідач позовні вимоги визнав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін 09.03.2010 року.

В судовому засіданні 29.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.02.2007 року між Львівським комунальним підприємством „Залізничнетеплоенерго” (Енергопостачальна організація) та Львівським комунальним підприємством „Рясне-403” (Покупець) укладено договір № 5479 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

На виконання умов договору протягом 2008-2009 років позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді в потрібних ЛКП „Рясне-403” обсягах на загальну суму 101312,44 грн., за які відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання не виконав.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 101312,44 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 5479 від 01.02.2007 р. позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді в потрібних ЛКП „Рясне-403” обсягах на загальну суму 101312,44 грн., що підтверджується актами реалізації теплової енергії (копії в матеріалах справи).

Відповідно п. 6 Договору № 5479 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться до 25-го числа місяця, наступного за звітним виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 101312,44 грн. за отриману теплову енергію.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позовні вимоги визнає, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 09.03.2010 року, який підписаний та скріплений печатками сторін.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 1013,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства „Рясне-403” (79002, м. Львів, вул. Величковського, 38, код ЄДРПОУ 34815056) на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а, код ЄДРПОУ 20784943) –101312,44 грн. –основного боргу.

3. Стягнути з Львівського комунального підприємства „Рясне-403” (79002, м. Львів, вул. Величковського, 38, код ЄДРПОУ 34815056) на користь державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) –1013,12 грн. –державного мита

4. Стягнути Львівського комунального підприємства „Рясне-403” (79002, м. Львів, вул. Величковського, 38, код ЄДРПОУ 34815056) на користь державного бюджету України (п/р 31212259700006 в ГУДК у Львівській області, МФО825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) –236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.03.2010 р.

Суддя