Ухвала суду № 86523677, 27.11.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45438/19

Провадження № 1-кс/761/30819/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Мартіросян Л.С., прокурора Одобеска Є.І., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Гулько Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 058 13 від 15.06.2019, у якому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, українка, з середньою освітою, яка офіційно не працевлаштована, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1, 2 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Ломагою А.А. клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Мазанович К.Ю., про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 058 13 від 15.06.2019.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 07.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2019 відносно підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 29.11.2019 включно.

Строк досудового розслідування даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді продовжений до 29.12.2019.

На думку слідчого, продовжують існувати підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри. Крім того, вона зазначила, що у даному кримінальному провадженні відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрювана підтримала думку захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_1 ознак інкримінованих злочинів.

Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2019 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 визнані переховування від органу досудового розслідування та/або суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про існування на даний час у цьому кримінальному провадженні передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років, яке загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у скоєнні інкримінованих злочинів.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Отже, відсутність у підозрюваної сталих соціальних зв`язків, сім`ї, офіційного та стабільного джерела доходу також свідчать на користь існування ризику вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення.

Оцінюючи вірогідність існування ризиків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя також вважає, що на користь існування наведених прокурором ризиків, свідчать характер вчиненого кримінального правопорушення, який вчинений повторно, з корисливих мотивів, що є підґрунтям для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_1 .

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано вагомих доказів на спростування доводів прокурора щодо продовження існування ризиків, а тому слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 .

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

Однак, згідно з ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах досудового розслідування.

Постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 10 від 20.11.2019 строк досудового розслідування цього кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 29.12.2019, отже, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено, що слідчий суддя під час вирішення питання про тримання особи під вартою визначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» сума застави визначається з огляду на ступінь вірогідності того, що можлива втрата застави є достатньо стримуючим фактором, щоб утриматись підозрюваним від дій, спрямованих на переховування від суду.

Отже, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 заставу у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 199, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Мазанович К.Ю. задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою по 25 січня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн.

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрювану такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником упродовж п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч