Рішення № 8652362, 23.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.10                                                                                           Справа№ 32/33

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бухта Изобилия”, м.Київ.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт-Львів”, м.Стрий Львівська область.

Про стягнення 7300,87 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Баран В.О. –представник (довіреність №25 від 12.03.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Бухта Изобилия”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт-Львів”, м.Стрий Львівська область про стягнення 7 300,87 грн. основного боргу за поставлений товар.

Ухвалою суду від 13.02.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.03.2010р. Ухвалою суду від 02.03.2010р. розгляд справи відкладено на 23.03.2010р. Рішення прийнято 23.03.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2010р. подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги про стягнення 7 300,87 грн. основного боргу за поставлений товар підтримав.

В судове засідання відповідач участі повноважних представників повторно не забезпечив. На адресу суду повернулися поштові конверти, в яких були надіслані ухвали суду, з довідкою поштового відділення про те, що ТзОВ „Агроконтракт-Львів” –за зазначеними адресами немає. Вказані поштові конверти надсилалися відповідачу на адреси вказані позивачем в позовній заяві, а саме: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 355-4 та 82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка, 88-Б.

Суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 26.02.2010р. за №20-09/384 наданого на запит суду Головним управлінням статистики у Львівській області, ТзОВ „Агроконтракт-Львів” станом на 26.02.2010р. знаходиться в ЄДРПОУ та зареєстроване за адресою: 82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка, 88-Б.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Станом на 23.03.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

05.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Бухта Изобилия” (постачальник), в особі директора Лісового О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт-Львів” (покупець), в особі комерційного директора Захарківа І.М. було укладено договір поставки товару №4077 (далі по тексту –договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов’язувався постачати і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов’язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

Згідно п.1.3. договору поставки найменування, асортимент, кількість, ціна та сума товару вказуються у накладних.

Відповідно до п.2.3. та п.2.8. договору поставки передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки за участю представників сторін. Поставка оформляється накладними, підписання яких покупцем підтверджує факт отримання товару останнім. Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання постачальником даних документів на товар, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів протермінування. При цьому, пеня покупцеві не нараховується.

Згідно п.3.4. договору поставки у випадку відсутності попиту на товар, покупець зобов’язаний попередити про це постачальника. Уразі досягнення домовленості щодо повернення товару, останній підлягає поверненню протягом п’яти днів з моменту досягнення домовленості.

За умовами п.7.1. договору поставки даний договір діє з моменту його підписання і до 31 грудня 2009 року. У випадку, якщо зобов’язання за договором не будуть виконані сторонами або однією із сторін, то дія договору продовжується до повного виконання сторонами зобов’язань по договору.

Позивач на виконання умов договору поставив в період з 21.08.2009р. по 22.10.2009р. відповідачу товар згідно видаткових накладних на загальну суму 7 300,87 грн., а саме:

№ РН БИ-019344 від 21.08.2009р. на суму 2 538,90 грн.;

№ РН БИ-023305 від 22.09.2009р. на суму 4 299,60 грн.;

№ РН БИ-023306 від 22.09.2009р. на суму 967,68 грн.;

№ РН БИ-024496 від 01.10.2009р. на суму 995,71 грн.;

№ РН БИ-026833 від 22.10.2009р. на суму 729,36 грн.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в п.2.8. договору поставки, не провів.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 11.02.2010р. (дата подання позовної заяви до суду) складає 7 300,87 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору поставки підтверджується видатковими накладними на загальну суму 7 300,87 грн., а саме: № РН БИ-019344 від 21.08.2009р. на суму 2 538,90 грн.; № РН БИ-023305 від 22.09.2009р. на суму 4 299,60 грн.; № РН БИ-023306 від 22.09.2009р. на суму 967,68 грн.; № РН БИ-024496 від 01.10.2009р. на суму 995,71 грн.; № РН БИ-026833 від 22.10.2009р. на суму 729,36 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 7 300,87 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 185 від 27.01.2010р. –102,00 грн. держмита і № 186 від 27.01.2010р. –236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 610, 612, 627, 629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 78, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт-Львів” (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка, 88-Б; р/р 26007135208100 в АКІБ „УкрСибБанк”, м.Харків; МФО 351005; код ЄДРПОУ 35130711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бухта Изобилия” (04053, м.Київ, вул.Обсерваторна, буд.23, кв.17; р/р 26007210069553 в ЗАТ „Про кредит Банк”; МФО 320984; код ЄДРПОУ 36283939) основний борг в сумі 7 300,87 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя