Рішення № 8652286, 25.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.10                                                                                           Справа№ 17/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Овертранс”, м. Пустомити

до відповідача: ПП “ІНЖЕКТ”, м. Львів

про: стягнення 12 308,89 грн.

Представники :

Від позивача (за первісним позовом): Смик М.М. –представник (Довіреність № 223 від 24.02.2010р.)

Від відповідача: не з’явився

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Овертранс”, м. Пустомити до ПП “ІНЖЕКТ”, м. Львів про стягнення 12 308,89 грн

Позовні вимоги ТзОВ “Овертранс”, обгрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов’язань, визначених сторонами у Замовленні на перевезення вантажу № 1 від 14.07.2009р. та не оплатив наданих йому позивачем послуг.

Ухвалою суду від 11.02.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.02.2010р.

В судовому засіданні 25.02.2010р. представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав.

Представник відповідача проти заявленого позову не заперечив та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку.

В судовому засіданні 25.02.2010р. оголошувалася перерва до 04.03.2010р.

За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 04.03.2010р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 25.03.2010р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12 293,81 грн.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів первісного позову судом встановлено:

Відповідно до Замовлення на перевезення вантажів № 1 від 14.07.2009р. за угодою №16-09 від 14.07.2009р. позивачем взяв на себе зобов’язання надати послуги по перевезенню вантажу відповідача за маршрутом Marienheide (Німеччина) –м. Львів(Україна), а відповідач у свою чергу зобов’язався оплатити надані послуги.

Як стверджує позивач ТзОВ ”Овертранс” свої зобов'язання виконало в повному обсязі, що підтверджується підписами та відтисками печаток вантажоотримувача –ПП “ІНЖЕКТ” та митних органів без зауважень та претензій до перевізника у Міжнародній товарно-транспортній накладній CMR А № 0113732 від 16.07.2009р. Однак, судом встановлено, що Акту № 696-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідач не підписав.

У поданих позивачем додаткових поясненнях зазначається, що оригінал Угоди №16-09 від 14.07.2009р. (у двох екземплярах) було відправлено відповідачу за допомогою поштового зв'язку для підпису та скріплення його печаткою. Приватне підприємство “Інжект” підписаного примірника Угоди не повернуло. Також не було повернуто підписаного та скріплено печаткою позивача Акту №696-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2009р.

Відповідно до п. 23 Замовлення вартість послуг по перевезенню становить 1 300 EUR по курсу НБУ в день розмитнення.

Офіційний курс гривні до ЄВРО станом на 27.07.2009р. НБУ встановлено у розмірі 100 ЄВРО = 1 090,6560 грн.

У п. 24 Замовлення сторони погодили, що оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів після отримання документів на оплату в оригіналі (рахунок, податкова накладна від дня завантаження,ТТН).

Як вбачається із матеріалів справи Рахунок № 696-1 від 27.07.2009р. на суму 16 678,53 грн. та податкову накладну № 2182 від 27.07.2009р. позивачем було направлено на адресу відповідача 30.07.2009р.

Згідно банківської виписки від 08.09.2009р. відповідач здійснив часткову оплату наданих йому послуг в сумі 5 000,00 грн., як призначення платежу вказавши “оплата за послуги згідно Угоди № 16-89 від 14.07.2009р.”. Решти заборгованості ПП “ІНЖЕКТ” не сплатило.

За порушення строків оплати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить суд окрім суми основного боргу в розмірі 11 678,53 грн. стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 432,10 грн. та 3 % річних, що згідно уточнених позовних вимог складають 183,18 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи за Угодою №16-09 від 14.07.2009р. сторонами підписано Замовлення на перевезення вантажів № 1 від 14.07.2009р., на підставі якого позивачем було надано відповідачу послуги по перевезенню вантажу відповідача за маршрутом Marienheide (Німеччина) –м. Львів(Україна). За твердженням позивача підписаного примірника Угоди №16-09 від 14.07.2009р. відповідач йому не повернув.

Осноні умови перевезення визначено у Замовленні № 1 від 14.07.2009р., яке скріплено відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що зобов’язання по перевезенню вантажу позивачем виконано належним чином, про що свідчить Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А № 0113732 від 16.07.2009р.

Окрім того факт прийняття відповідачем наданих йому послуг підтверджується їх частковою оплатою згідно банківської виписки від 08.09.2009р., в якій як призначення платежу вказано “оплата за послуги згідно Угоди № 16-89 від 14.07.2009р.”

Оскільки спір між Позивачем та Відповідачем виник з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому Відповідач виступав перевізником, на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), що підписана в Женеві 19.05.1956р.

СРСР приєднався до неї 01.08.1983р. і вона стала чинною для нього з 01.06.1986р.

На підставі Постанови Верховної Ради України від 17.09.1992р. “Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів (Віденська конвенція) Україна приєдналася до цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 9 Конвенції КДПВ міжнародна товарно-транспортна накладна, якщо не доведено іншого, служить доказом умов договору перевезення і підтвердженням прийняття вантажу перевізником.

Згідно п. 1 ст. 13 Конвенції КДПВ після прибуття вантажу на місце, передбачене для його здачі, вантажоотримувач має право вимагати передачі йому другого примірника накладної і здачі йому вантажу, про цьому ним видається відповідна розписка про прийняття.

При дослідженні Міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А № 0113732 від 16.07.2009р. судом встановлено, що вказаний документ оформлено у відповідності до вимог Конвенції КДПВ, у графі “Підпис та штамп одержувача” стоять відтиск печатки та підпис повноважного представника ПП “ІНЖЕКТ”.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в процесі розгляду справи, зобов’язань щодо оплати наданих позивачем послуг відповідач у повному обсязі не виконав.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає уточнені позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Уточнені позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з ПП “ІНЖЕКТ” (79066, м.Львів, Личаківський р-н, вул. Пасічна, буд. 133А. Код ЄДРПОУ 19331202) на користь ТзОВ “Овертранс” (81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул.Грушевського, 23. Код ЄДРПОУ 30626867) 11 678,53 грн. основного боргу, 432,10 грн. інфляційних втрат, 183,18 грн. 3% річних, всього – 12 293,81 грн.; 122,94 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя