Рішення № 86522004, 20.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2019 Справа №607/25394/19

20 грудня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

при секретарі судового засідання Бойко І.І.

з участю представника УПП у Тернопільській області ДПП – Кондрат Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 21 жовтня 2019 року інспектором поліції була винесена постанова серії ЕАК №1652539 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Зокрема, йому ставиться у винну те, що він 21 жовтня 2019 року о 19 год. 19 хв. в м.Тернополі по вул.Руська, 27 керуючи транспортним засобом порушив вимоги дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» та здійснив проїзд в зоні дії даного дорожнього знаку. При зупинці на вимогу працівників поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив вимоги п.9.9.б ПДР.

З даною постановою не погоджується, оскільки викладені у постанові дані не відповідають дійсним обставинам справи та не підтвердженні будь-якими доказами.

Вказав, що оскаржувана постанова не містить посилання на докази, на підставі яких поліцейський дійшов висновку про вчинення ним правопорушення, не зазначено відомостей про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення.

Крім того, вищевказана постанова була винесена не за місцем вчинення правопорушення по вул.Руська, 27 в м.Тернополі, а за місцем зупинки його транспортного засобу працівниками поліції, а саме по вул.Бандери, 27 в м.Тернополі.

Порушення ПДР щодо увімкнення аварійної світлової сигналізації у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар, не охоплюється складом адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у зв`язку з чим відповідачем не вірно кваліфікованого його дії.

Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

13 листопада 2019 року представник УПП у Тернопільській області ДПП подав відзив на позовну заяву. Вказав, що позов не визнає, вважає його необгрунтованим. Позивачем порушено вимоги дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» та п. 9.9.б ПДР, що підтверджується обставинами викладеними у постанові, відеозаписами, долученими до відзиву. Крім того, вказує, що інформація про транспортний засіб зазначена у графі 5 оскаржуваної постанови; про пристрій, яким велася відеофіксація, зазначена у графі 6 оскаржуваної постанови (ВО – 00030). Позивач визнав факт скоєного ним правопорушення, надавши відповідні пояснення, що підтверджується відеозаписом. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

25 листопада 2019 року представником позивача – адвокат Гриців О.Я. подано відповідь на відзив. Зазначає, що відповідачем не вірно кваліфіковано дії позивача. Крім того, з відеозапису не вбачається, що позивач визнав вчинення ним правопорушень. Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомили. Попередньо представник позивача – адвокат Гриців О.Я. подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Кондрат Л.Р. в судовому засіданні позов заперечила, з підстав викладених у відзиві.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2019 року інспектором поліції була винесена постанова серії ЕАК №1652539 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 21 жовтня 2019 року о 19 год. 19 хв. в м.Тернополі по вул.Руська, 27 позивач керуючи транспортним засобом порушив вимоги дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» та здійснив проїзд в зоні дії даного дорожнього знаку. При зупинці на вимогу працівників поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив вимоги п.9.9.б ПДР.

Із досліджених в судовому засіданні відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що транспортний засіб AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_1 рухаючись по вул.Руська, 27 в м.Тернополі, порушив вимоги дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» та вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Крім того, під час зупинки працівниками поліції, після порушення вимог дорожнього знаку, не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив вимоги п.9.9.б ПДР та вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Як наслідок, при винесенні оскаржуваної постанови, інспектор наклав на позивача стягнення в межах санкції статті за більше серйозне правопорушення, а саме за ч.2 ст.122 КУпАП.

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями диспозиції ч.ч. 1, 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність у тому числі за порушення вимог дорожніх знаків та за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Відповідно до вимог п.9.9.б ПДР України, розділ «Попереджувальні сигнали», аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена, у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем порушено вимоги дорожнього знаку 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено» та вимоги п.9.9 б ПДР, а саме: під час зупинки на вимогу працівників поліції, після порушення вимог дорожнього знаку, останній не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідачем не зазначено в оскаржуваній постанові транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 та докази, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова, оскільки, інформація про транспортний засіб зазначена у графі 5 оскаржуваної постанови; про пристрій, яким велася відеофіксація, зазначено у графі 6 оскаржуваної постанови (ВО – 00030).

Твердження позивача про те, що його дії щодо порушення вимог п.9.9 б ПДР України невірно кваліфіковані за ч.2 ст.122 КУпАП є безпідставними та спростовані положеннями вищевказаних вимог закону.

Відтак, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. відповідає вимогами чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог не має, а постанова про накладення стягнення серії ЕАК №1652539 від 21 жовтня 2019 року винесена працівником поліції у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.247, ст.251, 258, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (вул.Котляревського, 24 м.Тернопіль; код ЄДРПОУ – 40108720) про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1652539 від 21 жовтня 2019 року відмовити, а постанову залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (вул.Котляревського, 24 м.Тернопіль; код ЄДРПОУ – 40108720.

Повне рішення складено 20 грудня 2019 року.

ГоловуючаІ. М. Черніцька