Вирок № 86521776, 21.12.2019, Гусятинський районний суд Тернопільської області

Гусятинський районний суд Тернопільської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 596/2308/18

Провадження № 1-кп/596/28/2019

"21" грудня 2019 р. Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Митражик Е.М.

секретаря судового засідання Кузик М.Я.

прокурора Чубей Л.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого-адвоката Книша Р.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210070000203 від 21 серпня 2018 року та за №12019210070000004 від 02 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Копичинці, Гусятинського району, Тернопільської області, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого:

-24.04.2013 року Апеляційним судом Тернопільської області за ч.3 ст. 185 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. 04.06.2014 року відповідно до Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року звільнений з місць позбавлення волі;

-07.03.2017 року Гусятинським районним судом Тернопільської області за ст. ст. 185 ч. 3, 72 ч.5 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

-09.11.2017 року Гусятинським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 309 КК України до 5 місяців арешту. На підставі ч.4 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів, остаточно 3 роки 3 місяці позбавлення волі. Звільнений 08.05.2018 року по відбуттю призначеного судом покарання;

-21.06.2019 року Гусятинським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст. 357 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи особою, раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, в якого судимість в законному порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення і перевиховання не став, а вчинив нові умисні корисливі злочини за наступних обставин:

18.08.2018 року близько 09:00 год. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в м.Копичинці, спільно вживали алкогольні напої, від чого перебував в стані алкогольного сп`яніння. Цього ж дня близько 09:36 год в магазині 357 «Алкоголь-Тютюн», що по вул. Шевченка, 3, у м. Копичинці, під час придбання товару ОСОБА_1 виявив у ОСОБА_4 картку для виплат ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_5 та почув пін-код до неї. Через деякий проміжок часу, перебуваючи в приміщенні квартири по АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що ОСОБА_4 заснув в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 виявив на столі картку для виплат ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , якою користувався ОСОБА_4 .

В цей час у нього виник злочинний намір на повторне вчинення крадіжки чужого майна і зняття з карткового рахунку грошових коштів. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення офіційного документа ОСОБА_1 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, незаконно заволодів карткою для виплат ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яку викрав із столу в приміщенні квартири.

Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне вчинення крадіжки, 18.08.2018 року ОСОБА_1 , з метою викрадення грошових коштів із карткового рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , знаючи пін-код, прийшов до банкомата АТ «Ощадбанк», що по вул. Шевченка,11, у м. Копичинці та скориставшись вказаною карткою для виплат о 09:51:30 год та о 09:52:37 год за дві операції зняв з карткового рахунку грошові кошти в сумі по 500 грн, всього 1000 грн, а в подальшому викраденими коштами розпорядився на власний розсуд.

Надалі, ОСОБА_1 , з метою викрадення грошових коштів із карткового рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з єдиним умислом, 18.08.2018 року, близько 12:34 год спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які не були обізнані про його злочинні наміри, прийшов в приміщення магазину «Рукавичка», що по вул. Ринок, 1, у м. Копичинці, де за придбаний товар розрахувався безготівковими грошовими коштами із карткового рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та умисно викрав грошові кошти на загальну суму 90,05 грн, якими розпорядився на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1090,05 гривень.

Не зупиняючись на вчиненому, 27.10.2018 року, близько 02:30 год. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 перебували в будинку за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що по АДРЕСА_3 , де вживали алкогольні напої. Під час розпиття алкогольних напоїв на ліжку знаходився мобільний телефон «Nокіа» 150 моделі «RM-1190» чорного кольору, ІМЕI1: НОМЕР_2 , IМЕІ2: НОМЕР_3 , належний ОСОБА_11 , який ОСОБА_1 виявив і вирішив повторно вчинити крадіжку чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне вчинення крадіжки, ОСОБА_1 27.10.2018 року, близько 03:00 год., переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу із ліжка викрав мобільний телефон «Nокіа» 150 моделі «RM-1190» чорного кольору, ІМЕI1: НОМЕР_2 , IМЕІ2: НОМЕР_3 , вартістю 489,33 грн, із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», вартістю 25 грн, після чого покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд і використовував для власних потреб. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 514,33 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в третій декаді листопада 2018 року, в другій половині дня ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_9 перебували в будинку за місцем проживання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що по АДРЕСА_4 , де в одній з кімнат, спільно з її сином ОСОБА_13 вживали алкогольні напої. Під час розпиття алкогольних напоїв на столі знаходився мобільний телефон марки «nomi», моделі «і 183», чорного кольору, ІМЕI1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , належний ОСОБА_12 , який виявив ОСОБА_1 і вирішив повторно вчинити крадіжку чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне вчинення крадіжки ОСОБА_1 , в цей же день і час, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу зі столу викрав мобільний телефон марки «nomi», моделі «і 183», чорного кольору, ІМЕI1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , вартістю 182,56 грн, із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», вартістю 25 грн, після чого з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 207,56 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 357 КК України визнає повністю. Вину в пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України по епізодах вчинення крадіжок в ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 визнає повністю.

Суду пояснив, що за вказаних у обвинувальному акті обставин, дійсно 18.08.2018 року в ОСОБА_4 викрав картку для виплат ПАТ КБ «ПриватБанк» і зняв з неї гроші в банкоматі і в магазині «Рукавичка» розраховувався цією карточкою за товар. Також, 27.10.2018 року в ОСОБА_11 в м. Копичинці, Гусятинського району викрав мобільний телефон «Nокіа» з сім картою. Крім того, в листопаді 2018 року в ОСОБА_12 викрав мобільний телефон марки «nomi». Розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.

Крім повного визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України та ч.2 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки, що мала місце 18.08.2018 року в ОСОБА_4 , самим обвинуваченим ОСОБА_1 , його винність підтверджується встановленими судом обставинами та доведена доказами, долученими до матеріалів кримінального провадження, які відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать іншим зібраним у справі доказам, а тому судом в розумінні положень ст.ст.84-86 КПК України визнаються належними та допустимими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в один з днів серпня 2018 року перебував в м.Копичинцях біля магазину Універмагу та до нього підійшли хлопці, серед яких був ОСОБА_8 , якого він знав та запросили його розпивати алкогольні напої. Вони пішли в магазин, де він купив 2 пляшки горілки, за які він розрахувався карточкою, яка належала його братові ОСОБА_5 та пішли на квартиру по АДРЕСА_1 . Коли в магазині він вводив пін-код, в той час біля нього знаходився ОСОБА_1 . Потім вони вживали алкогольні напої Йому стало погано, він взяв куртку і пішов додому. На наступний день він виявив, що з кишені його куртки пропала банківська картка. Пізніше дізнався від ОСОБА_14 , що його картка була ОСОБА_1 , який після крадіжки нею користувався та їх пригощав. Всього на карточці було 1000,00 грн. з чимось. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 в нього немає. Просить суворо його не карати.

Крім цього, винуватість обвинуваченого по даному епізоду доводиться наступним:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 21.08.2018 року, прийнятої від ОСОБА_4 , згідно з яким 18.08.2018 року біля 12:00 год невідома особа викрала банківську картку «ПриватБанк», якою він користувався та яка належить його брату ОСОБА_5 , з якої в подальшому викрала грошові кошти в сумі близько 1000 грн. У вчиненому підозрює ОСОБА_1 , з яким він у вказаний період вживав спиртні напої (а.с.1 Т.2);

- заявою ОСОБА_1 від 21.08.2018 року, згідно з якої ним, добровільно видано працівникам поліції банківську картку ном. НОМЕР_1 , яку він 18.08.2018 року викрав у громадянина ОСОБА_4 (а.с.2 Т.2);

- протоколом від 20.08.2018 року з таблицею ілюстрацією, із якого вбачається, що ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції банківську картку для виплат «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , термін дії 04/22. Як пояснив ОСОБА_1 дану картку 18.08.2018 року він викрав в гр. ОСОБА_4 , з якої зняв грошові кошти в сумі 500 грн. Вищевказану банківську картку для виплат «ПриватБанк» № НОМЕР_1 вилучено (а.с.3-4 Т.2);

- заявою охоронця магазину «Рукавичка» ОСОБА_42 про надання відео із камер відеоспостережень № 6 та №7, які знаходяться в магазині «Рукавичка» (а.с.5 Т.2);

- протоколом від 03.09.2018 року огляду оптичного диска «DVD-R 4,7 GB» марки «ARENA» із № DR5F6О-50014 із відеозаписом із камер № 6 та № 7 які знаходяться в магазині «Рукавичка», який знаходиться в м. Копичинці, вул. Ринок, 1, який добровільно видано ОСОБА_15 із відеозаписом від 18.08.2018 року в приміщенні магазину «Рукавичка» ОСОБА_1 , який за придбаний товар розрахувався на касі банківською карткою. Вищеказаний оптичний вилучено (а.с.6 Т.2);

- протоколом огляду предмету від 18.08.2018 року, а саме оптичного диска марки «ARENA» DVD-R 4,7 GB 16х із № DR5F6О-50014, в ході перегляду відеофайлів встановлено, що відеозйомка камери кас. 7 18-08- 2018 початок 12:29:57, зображення двох кас магазину ймовірно «Рукавичка». О 12:33:30 підходять ОСОБА_9 , ОСОБА_16 і ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ставить на касу три пляшки та проходить. Надалі, о 12:34:05 ОСОБА_1 дістає з кишені одягу банківську картку, яку тримає в правій руці та о 12:35:04 передає в руки продавцю, яка проводить картку через касовий платіжний термінал, повертає його до Юзвака- ОСОБА_1 , який вводить пін-код. Продавець проводить оплату товару, повертає йому карту з касовим чеком, яку той забирає та о 12:35:53 вони з товаром відходять від цієї каси. О 12:36:13 відео закінчується (а.с.7-8 Т.2);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.09.2018 року, проведеного на підставі слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07.09.2018 року про тимчасовий доступ до інформації, яка становить банківську таємницю та зберігається у ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме: інформація по картковому рахунку № НОМЕР_1 . При ознайомленні із змістом документів встановлено, що наявне одного із банкоматів «ПриватБанку» за картковим рахунком № НОМЕР_1 та виписка за даним рахунком на диск DVD-R «KAKTUZ», 4,7 GB(а.с.9-10,11 Т.2);

- випискою по картковому рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_1 з якої вбачається, що 18.08.2018 року о 09:36:23 та в магазині Рукавичка, що м. Копичинці , вул . Ринок, 1 , була здійснено покупки товару на суму 216,40 грн. та о 12:34:09 год. на суму 90,05 грн; 18.08.2018 року о 09:51:30 год та о 09:52:37 в м. Копичинці, вул. Шевченка, 11, було здійснено двічі видачу готівкових коштів по 500 грн.(а.с.12 Т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.12.2018 року з таблицею ілюстрацій, що проводився на відкритій місцевості у АДРЕСА_5 в домогосподарствах ОСОБА_17 , ОСОБА_12 та в квартирі ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_1 розповів та показав, як він 18.08.2018 року в квартирі здійснив крадіжку картки для виплат у ОСОБА_4 з якої в подальшому викрав гроші в сумі близько 1000 грн, які зняв в банкоматі та розраховувався за товар в магазині «Рукавичка». (а.с.261-265 Т.1).

Крім повного визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки мобільного телефону марки «Nomi» моделі «i183», що мала місце в третій декаді листопада 2018 року в ОСОБА_12 , самим обвинуваченим ОСОБА_1 , його винність підтверджується наступними доказами:

-показаннями потерпілої ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила, що в кінці минулого року з її домоволодіння, коли її вдома не було, пропав мобільний телефон з сім-карткою, чорного кольору з кнопками. Зі слів її сина ОСОБА_18 , того дня в них вдома був ОСОБА_1 . Будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 в неї немає, вона його вибачила;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 03.12.2018 року, прийнятої від ОСОБА_12 , згідно з яким в листопаді з її домогосподарства невідома особа викрала мобільний телефон марки «nomi» чорного кольору (а.с.247, 248 Т.1);

-письмовою заявою ОСОБА_10 від 06.12.2018 року про видачу працівникам поліції мобільного телефона марки «nomi» чорного кольору, який їй дав в користування ОСОБА_1 (а.с.249 Т.1);

-протоколом огляду від 06 грудня 2018 року з таблицею ілюстрацією, із якого вбачається, що ОСОБА_10 добровільно видала мобільний телефон марки «nomi» чорного кольору із кольоровим екраном та літерами білого кольору та повідомила, що в третій декаді листопада місяця отримала в подарунок від ОСОБА_1 . Про те, що він викрадений їй відомо не було(а.с.250-251 Т1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.12.2018 року з таблицею ілюстрацій, що проводився на відкритій місцевості у АДРЕСА_5 в домогосподарствах ОСОБА_17 , ОСОБА_12 та в квартирі ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_1 розповів та показав як він в третій декаді листопада 2018 року перебуваючи в будинку за місцем проживання ОСОБА_13 , шляхом вільного доступу викрав з столу біля телевізора мобільний телефон марки «Nomi» чорного кольору, який в подальшому подарував ОСОБА_10 (а.с.261-265 Т.1);

- висновком експерта Тернопільського НДЕКЦ № 6-985/18 від 14.12.2018 року з ілюстративною таблицею та ціновою інформацією наведеної з мережі Інтернет судової товарознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Nomi» моделі «i183», ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 , станом на третю декаду листопада 2018 року могла становити 182,56 грн (а.с.253-259 Т.1);

- довідкою вартості, виданої 19.12.2018 року ПП ОСОБА_19 , відповідно до якої станом на третю декаду 2018 року вартість одного стартового пакета «Київстар» становить 25 грн (а.с.260 Т1).

Крім повного визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки мобільного телефону марки «Nokia 150», моделі «RM-1190», що мала місце в 27.10.2018 року в ОСОБА_11 , самим обвинуваченим ОСОБА_1 , його винність підтверджується наступними доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 05.11.2018 року, прийнятої від ОСОБА_11 , згідно з яким в кінці жовтня близько двох тижнів в ного викрадено мобільний телефон марки «Nокіа» 150, ІМЕI1: НОМЕР_2 , IМЕІ2: НОМЕР_3 (а.с.234 Т.1);

- заявою ОСОБА_1 від 06.11.2018 року, згідно з якою ним, добровільно видає мобільний телефон, марки «Nокіа» моделі «RM-1190 із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» із номером НОМЕР_6 , який 27.10.2018 року шляхом вільного доступу викрав із будинку ОСОБА_11 для користування власних потреб (а.с.235 Т.1);

- протоколом огляду від 06 листопада 2018 року з таблицею ілюстрацією, із якого вбачається, що ОСОБА_1 в своєму домоволодінні, що в АДРЕСА_1 , добровільно видав мобільний телефон марки «Nokia 150», моделі «RM-1190», чорного кольору, IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_6 , вказавши, що даний телефон він викрав у ОСОБА_11 , жителя АДРЕСА_3 . (а.с.236-237 Т.1);

- висновком експерта Тернопільського НДЕКЦ № 6-889/18 від 27.11.2018 року з ілюстративною таблицею та ціновою інформацією наведеної з мережі Інтернет судової товарознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Nokia 150», моделі «RM-1190», чорного кольору, IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 станом на 27.10.2018 року могла становити 489,33 грн (а.с.239-246 Т.1);

- довідкою вартості, виданої 26.11.2018 року ПП ОСОБА_19 , відповідно до якої станом на 27.10.2018 року вартість одного стартового пакета «Київстар» становить 25 грн (а.с.246 Т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.12.2018 року з таблицею ілюстрацій, що проводився на відкритій місцевості у АДРЕСА_5 в домогосподарствах ОСОБА_17 , ОСОБА_12 та в квартирі ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_1 розповів та показав як 27.10.2018 року в нічний час доби, перебуваючи в будинку ОСОБА_11 , що по АДРЕСА_6 вільним доступом з ліжка викрав його мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору(а.с.261-265 Т.1).

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 також обвинувачується в тому, що останній 24.12.2018 року, в другій половині дня перебував у квартирі за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , де спільно зі знайомим ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вживали алкогольні напої. Під час розпиття алкогольних напоїв в іншій кімнаті знаходився мобільний телефон марки «Prestigio» MultiPhone моделі РАР3501, IMEI-1: НОМЕР_7 , ІМЕІ-2: НОМЕР_8 із картою пам`яті марки «Team» об`ємом 4 ГБ, клас 4 та сім-карткою мобільного оператора «Київстар» із № НОМЕР_9 , яким користувався ОСОБА_20 . Надалі, 24.12.2018 року, близько 18 год. ОСОБА_1 і ОСОБА_20 вийшли з будинку в центр м. Копичинці, однак через проміжок часу повернулися до будинку, де ОСОБА_20 попросив ОСОБА_1 забрати його мобільний телефон марки «Prestigio», який він залишив у квартирі. З даною метою ОСОБА_1 зайшов у квартиру, а ОСОБА_20 залишився його чекати біля хвіртки та перебуваючи в приміщенні дійсно виявив мобільний телефон марки «Prestigio» MultiPhone моделі РАР3501 і вирішив повторно вчинити крадіжку чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне вчинення крадіжки ОСОБА_1 , 24.12.2018 року, близько 18:00 год, переконавшись, що ОСОБА_20 за його діями не спостерігає та вони залишаються непоміченими, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав з кімнати квартири мобільний телефон торговельної марки «Prestigio» MultiPhone моделі РАР3501, ІМЕІ-1: НОМЕР_7 , ІМЕ1-2: НОМЕР_8 , вартістю 813,33 грн, із картою пам`яті марки «Team» об`ємом 4 ГБ, клас 4, вартістю 55,00 грн та сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», вартістю 25 грн, а всього на загальну суму 893,33 грн. З викраденим мобільний телефоном ОСОБА_1 вийшов з приміщення будинку та ввівши ОСОБА_20 і свого брата ОСОБА_21 в оману повідомив, що мобільний телефон віддасть ОСОБА_20 пізніше.

В подальшому, 24.12.2018 року близько 19 год. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_20 і ОСОБА_8 прийшли до будинку ОСОБА_10 по АДРЕСА_4 , де продовжили спільно розпивати алкогольні напої, мобільний телефон постійно знаходився у ОСОБА_1 , який той ОСОБА_20 на його прохання не повертав.

25.12.2018 року зранку ОСОБА_1 попросив ОСОБА_10 , яка не знала про його завідомо злочинні наміри, обміняти вказаний мобільний телефон на спиртне та передав його їй, що вона в подальшому і зробила у знайомого ОСОБА_22 таким чином ОСОБА_1 розпорядився викраденим мобільним телефоном. Внаслідок крадіжки ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 893,33 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини по даному епізоду крадіжки не визнає повністю та пояснив, що зимою 2018 року до нього додому прийшов ОСОБА_24 і запитав в нього та його брата ОСОБА_25 чи є в них такий зарядний пристрій до його мобільного телефону, бо треба зарядити телефон. Його брат дав зарядне і він поставив телефон на зарядку. Вони з ним випили по 100 грам горілки та пішли в центр Копичинець погуляти. По дорозі назад зустрілися з ОСОБА_8 , який пішов разом з ними і запропонував йти на Котівку. Коли підійшли до його будинку, то ОСОБА_26 сказав, щоб він( ОСОБА_1 ) забрав його телефон з зарядки. Він захотів йти з ними на Котівку. Він пішов до будинку, де був його брат і сказав, що бере мобільний телефон ОСОБА_28 , який той забув щоб віддати. Взяв телефон і вийшов з телефоном на вулицю. На запитання чи віддавати телефон зараз, ОСОБА_28 сказав йому, щоб віддати потім. Тоді ОСОБА_28 включив на телефоні музику, бо він незнав як, і вони по дорозі до с.Котівка слухали музику, телефон був в нього(ОСОБА_1 ). Під вечір вони прийшли по місцю проживання ОСОБА_30 в с.Котівка, з собою мали 0,5 л. горілки. Горілку розпили і тоді ОСОБА_28 його питав, показуючи і руками, чи є ще горілка або гроші, на що він сказав що нема. На Котівці теж слухали музику з телефона ОСОБА_28 . Тоді ОСОБА_28 спитав чи можна десь лишити телефон в обмін на горілку, а потім його забрати. Він відповів що треба питати ОСОБА_30 , бо вона місцева. Ліля сказала, що незнає чи получиться закласти телефон, але треба попробувати. ОСОБА_28 дав їй телефон і вона пішла, коли вернулась, то принесла 1 літру горілки і сигарети. Вони розпили це все разом і добре сп`яніли. ОСОБА_26 пішов додому, а вони залишились. Він не ходив з ОСОБА_10 міняти телефон, вона просто так каже. Були випадки, що він з ОСОБА_30 ходив до ОСОБА_43 по горілку, але чекав на відстані 200 м., до нього додому ніколи не заходив. ОСОБА_28 йому претензій по телефону не говорив ОСОБА_33 пізніше приходив до нього і питав що робити, бо в нього грошей немає, щоб забрати телефон, на що він( ОСОБА_1 ) сказав, що в нього теж немає. ОСОБА_34 боявся мами, щоб не сварила.

Згідно із ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно з вимогами статті 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета.

Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого. Відповідно до положень ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення. Сторона обвинувачення доводить вину обвинуваченого по даному наступними доказами: показаннями потерпілої ОСОБА_23 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 02.01.2019 року із ілюстративною таблицею, прийнятої від ОСОБА_23 ; заявою ОСОБА_22 від 05.01.2019 року; протоколом від 05.01.2019 року з таблицею ілюстрацією до протоколу від 05.5.01.2019 року; висновком експерта Тернопільського НДЕКЦ № 6.1-45 від 15.01.2019 року; довідкою вартості, виданої 31.01.2019 року.

Показання потерпілої ОСОБА_23 , які остання неодноразово змінювала, суд оцінює критично. В судовому засіданні 11.04.2019 року потерпіла пояснювала, що очевидцем подій не була, тому правди незнає. Знає зі слів її сина ОСОБА_20 , що він поставив свій телефон на зарядку в ОСОБА_44 та забув вдома в ОСОБА_44. Потім він собі нагадав і ОСОБА_35 сказав, що поверне, але через два дні ОСОБА_1 не віддав телефона і тоді син звернувся в поліцію. Цей телефон марки «Престижіо» належить їй, але користувався син. Дані події відбувались в грудні 2018 року. Її син хворий, є недорозвинутою дитиною, інвалід II групи, знаходиться на обліку в лікарні, тому вона за ним наглядає.

Пізніше в суді пояснювала, що теж зі слів сина ОСОБА_20 , який їй признався, що крадіжки телефона не було насправді, а він сам віддав телефон ОСОБА_1 . Це було зі згоди її сина, претензій до обвинуваченого не мала.

В судовому засіданні 16.07.2019 року пояснила, що свої показання про те, що її син ОСОБА_20 добровільно дав свій телефон обвинуваченому, дала за проханням сторони захисту та підтримує перші показання.

Показання допитаних в судовому засіданні свідків сторони обвинувачення не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки 24.12.2018 року мобільного телефону марки «Престижіо», який належить ОСОБА_23 .

Так, свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що він є рідним братом обвинуваченого ОСОБА_1 та повідомив, що в кінці грудня 2018 року до них в гості за адресою АДРЕСА_1 прийшов ОСОБА_20 та з ОСОБА_35 біля 2-ох годин випивали. Потім вони кудись пішли, але ОСОБА_26 забув свій телефон (сенсорний, темного кольору), який був на зарядці. Десь через 1-2 години вони повернулись і прийшов ОСОБА_35 і сказав, що бере телефон ОСОБА_26 , який його забув йому віддати. Він( ОСОБА_21 ) також взяв куртку і вийшов з ним на вулицю, щоб переконатись чи дійсно з братом є ОСОБА_34 і побачив, що дійсно ОСОБА_26 є. ОСОБА_20 був дуже п`яним, а ОСОБА_35 випившим. На вулиці він не бачив, чи ОСОБА_35 передавав ОСОБА_45 телефон, бо пішов від них. ОСОБА_20 на наступний день приходив до ОСОБА_44 та казав, що нема телефона, щоб той віддав. На що ОСОБА_35 казав, що він йому телефон віддав і їм треба йти туда, де лишили телефон.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 24.12.2018 року до неї додому в с.Котівку прийшли ОСОБА_1, ОСОБА_28 і ОСОБА_14 , які принесли пляшку горілки. Вони були вже випивші. В ОСОБА_44 був мобільний телефон сенсорний чорного кольору, з якого грала музика. Вони розпили пляшку горілки і полягали спати. Біля 2 години ночі ОСОБА_28 прокинувся і хотів йти додому, вона відчинила йому двері і він пішов. Зранку вони встали і ОСОБА_35 сказав, що мобільний телефон треба поміняти на горілку і вони пішли з ОСОБА_35 до ОСОБА_43, ОСОБА_35 чекав її надворі. Вона обміняла телефон на 1 л. горілки і пачку сигарет, а ввечері ОСОБА_35 мав принести гроші (110 грн) і забрати телефон. ОСОБА_35 казав, що це його телефон та не говорив їй, що це телефон ОСОБА_28 .

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що в кінці грудня 2018 року до нього прийшла ОСОБА_10 , сказала, що їй треба горілки і лишила йому телефон марки «Престіжіо», темного кольору, сенсорний, а через пару днів мала йому повернути 110 грн. На вулиці вона була з ОСОБА_35, він чув від неї таке ім`я і вони пішли в напрямку її будинку. ОСОБА_10 гроші не повертала, поліція в нього забрала вказаний мобільний телефон.

Згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_1 «24.12.2018 року, близько 18:00 год, переконавшись, що ОСОБА_20 за його діями не спостерігає та вони залишаються непоміченими, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав з кімнати квартири мобільний телефон торговельної марки «Prestigio»….із картою пам`яті марки «Team»…та сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар»… З викраденим мобільним телефоном ОСОБА_1 вийшов з приміщення будинку та ввівши ОСОБА_20 і свого брата ОСОБА_37 в оману повідомив, що мобільний телефон віддасть ОСОБА_20 пізніше. В подальшому, 24.12.2018 року близько 19 год. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_20 і ОСОБА_8 прийшли до будинку ОСОБА_10 по АДРЕСА_4 , де продовжили спільно розпивати алкогольні напої, мобільний телефон постійно знаходився у ОСОБА_1 , який той ОСОБА_20 на його прохання не повертав…25.12.2018 року зранку ОСОБА_1 попросив ОСОБА_10 , яка не знала про його завідомо злочинні наміри, обміняти вказаний мобільний телефон на спиртне та передав його їй, що вона в подальшому і зробила у знайомого ОСОБА_22 таким чином ОСОБА_1 розпорядився викраденим мобільним телефоном…».

Проте, наведене не знаходить свого підтвердження в судовому засіданні.

Статтею 62 Конституції України, під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як вбачається із показань свідка ОСОБА_8 , на початку зими 2018 року він зустрів в м.Копичинцях обвинуваченого з ОСОБА_38 та вони втрьох пішли до будинку ОСОБА_1 ОСОБА_34 попросив ОСОБА_1 забрати його телефон з будинку з зарядки. Коли ОСОБА_1 вернувся, то вони втрьох пішли на Котівку. Чи віддавав телефон обвинувачений ОСОБА_28 , він не пам`ятає. Ввечері вони прийшли в с.Котівку до ОСОБА_30 , де випивали алкогольні напої. Точно пам`ятає, що ОСОБА_28 дав свій телефон ОСОБА_46 , щоб вона його заложила. В кого знаходився в той момент цей телефон, він не пригадує. Хто ходив закладати телефон він не пам`ятає. Там вроді був якийсь «уговор». Кохан принесла горілку і вони її розпили. Обмінювала ОСОБА_10 мобільний телефон напевно що вночі. В селі одна точка була, щоб залишити в залог - в ОСОБА_43. ОСОБА_41 був разом з ними до ранку, не пам`ятає. Він точно був до ранку.

Показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_21 підтверджується доводи обвинуваченого про те, що він взяв мобільний телефон ОСОБА_20 з свого будинку з зарядки, який останній забув, на прохання самого ж ОСОБА_20 .

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що ОСОБА_28 попросив ОСОБА_1 забрати його мобільний телефон з будинку.

Згідно показань ОСОБА_21 , обвинувачений сказав, що бере телефон ОСОБА_26 , який його забув з метою віддати останньому та в його присутності взяв мобільний телефон і пішов на вулицю, де дійсно чекав його ОСОБА_34

Показання свідка ОСОБА_10 про те, що коли до неї в с.Котівку прийшли в гості Юзвак- ОСОБА_36 і ОСОБА_14 , то вони слухали музику, яка грала з мобільного телефона, який був в ОСОБА_1 , підтверджує показання обвинуваченого в тій частині, що він відкрито, зі згоди ОСОБА_28 на перебування в нього його мобільного телефону, тримав його біля себе і всі разом слухали з нього музику.

Нічим не підтверджено зазначену в обвинуваченні обставину про те, що ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_20 про повернення мобільного телефону, його не повертав.

Обвинувачений пояснив, що ОСОБА_34 сам дав ОСОБА_10 свій мобільний телефон обміняти на спиртні напої, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , тому до показань свідка ОСОБА_10 в тій частині, що саме ОСОБА_1 передав їй мобільний телефон для обміну, суд ставиться критично.

Показання свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_10 в тій частині, що обвинувачений був разом із ОСОБА_10 під час обміну мобільного телефону на алкогольні напої ОСОБА_22 , не свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Із письмових документів, наданих стороною обвинувачення, а саме, протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 02.01.2019 року із ілюстративною таблицею, прийнятої від ОСОБА_23 вбачається, що в грудні 2018 року у ОСОБА_20 невідома особа викрала мобільний телефон марки «Prestigio», ІМЕІ-1: НОМЕР_7 , ІМЕІ-2: НОМЕР_8 із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» (а.с.219-220 Т.1)

Із заяви ОСОБА_22 від 05.01.2019 року та протоколу від 05.01.2019 року з таблицею ілюстрацією видно, що він добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Престіжіо». (а.с.221, а.с. 222 Т.1)

Висновком експерта Тернопільського НДЕКЦ № 6.1-45 від 15.01.2019 року з ілюстративною таблицею та ціновою інформацією наведеної з мережі Інтернет судової товарознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону торгівельної марки «Prestigio», MultiPhone модель «станом на 24.12.2018 року могла становити 813,33 грн (а.с.253-259 Т.1) та згідно довідки про вартість від 31.01.2019 року ПП ОСОБА_19 , станом на 24.12.2018 вартість сім-картки оператора мобільного зв`язку «Київстар» становить 25 грн (а.с.233 Т.1)

Подані прокурором протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 02.01.2019 року, заява ОСОБА_22 від 05.01.2019 року, протокол про видачу від 05.01.2019 року, довідка про вартість від 31.01.2019 року та висновок судової товарознавчої експертизи від 15.01.2019 року не доводять вини обвинуваченого, а лише інформують факт вчинення кримінального правопорушення, видачу мобільного телефона та його вартість.

С уд , дослідивши надані стороною обвинувачення докази вини ОСОБА_1 по епізоду крадіжки мобільного телефона марки «Престіжіо», належного ОСОБА_23 з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожного окремо та у їх взаємозв`язку, приходить до таких висновків.

Ні показання потерпілої ОСОБА_23 , дані з чужих слів, ні показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ні письмові докази не підтверджуть, що в діях обвинуваченого є склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Інших доказів на доведення вини обвинуваченого по епізоду крадіжки мобільного телефона марки «Престіжіо», належного ОСОБА_23 стороною обвинувачення під час судового розгляду не надано.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до пп.1,2 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення(час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета.

У відповідності до положень ст.62 Конституції України, винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як Джерело права.

Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року, Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного)».

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Згідно ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість поза розумним сумнівом.

Відповідно до роз`яснень ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року, за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно до ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували того, що в діях ОСОБА_1 по даному епізоду є склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тому за цим епізодом ОСОБА_1 слід виправдати, ухваливши відносно нього виправдувальний вирок з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, які кваліфіковано вірно, за ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно(за фактами вчинення крадіжок в ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 ), та за ч.1 ст. 357 КК України - викрадення офіційних документів.

Із матеріалів справи вбачається, що обвинувачений на диспансерному обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Поліклініки Гусятинської ЦКРЛ не знаходиться. (а.с.22-23 Т.2).

Як слідує із змісту довідок-характеристики Копичинецької міської ради ОСОБА_1 характеризується негативно, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності (а.с.24,25 т.2).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65, 66, 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до злочинів невеликої тяжкості та середньої, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, що потерпілі просять його суворо не карати.

Обставиною, що обтяжують покарання, які передбачені ст.67 КК України, ОСОБА_1 є вчинення злочинів в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення, а саме, за ч.2 ст.185 КК України(за епізодами вчинення крадіжок в ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 ) у виді позбавлення волі на певний строк, та ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі на певний строк. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування до нього ст. 69, чи норм ст. 69-1 КК України, суд не знаходить.

Як встановлено, вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21.06.2019 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 20.11.2019 року. Враховуючи те, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України обвинуваченим вчинено до постановлення Гусятинським районним судом Тернопільської області вироку від 21 червня 2019 року, суд вважає, що остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 червня 2019 року більш суворим, призначеним за даним вироком, визначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Строк відбування покарання рахувати з 05 лютого 2019 року.

Дане покарання обвинуваченому відповідає передбаченій ст.50 КК України меті покарання, зокрема, виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , слід залишити без змін та продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто, до 21 лютого 2020 року.

Цивільні позови не заявлялись.

Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз № 6-889/18 від 27.11.2018 року та № 6-985/18 від 14.12.2018 року, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертизи речових доказів та доводять вину у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, скасувати арешти, накладені на тимчасово вилучене майно ухвалами слідчих суддів Гусятинського районного суду Тернопільської області від 10.12.2018 року, від 07.11.2018 року, від 09.01.2019 року.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 75-76, 100, 124, 174, 370-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за фактом вчинення крадіжки мобільного телефону ОСОБА_23 та виправдати у зв`язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України за фактом вчинення крадіжок в ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ч.1 ст.357 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

-На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

-На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 червня 2019 року більш суворим, призначеним за даним вироком, визначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 05 лютого 2019 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , слід залишити без змін та продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто, до 21 лютого 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням:

-судової товарознавчої експертизи № 6-889/18 від 27.11.2018 року в розмірі 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні 00 копійок;

-судової товарознавчої експертизи № 6-985/18 від 14.12.2018 року в розмірі 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні 00 копійок.

Скасувати арешт на тимчасово вилучене майно, який накладений ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2018 року на мобільний телефон марки «Nokia 150», моделі «RM-1190», чорного кольору, IMEI НОМЕР_2 , ІМЕІ: НОМЕР_3 з абонентським номером Київстар № НОМЕР_6 ;

- ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2018 року на мобільний телефон марки «nomi» моделі i183, ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 , чорного кольору;

- ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09 січня 2019 року марки «Prestigio» моделі РАР3501DUO, чорного кольору, ІМЕІ-1: НОМЕР_7 , ІМЕІ-2: НОМЕР_8 із флеш-носієм марки «Team» об`ємом 4 ГБ, клас 4 та сім-карткою мобільного оператора «Київстар» із № НОМЕР_9 .

Речові докази:

- мобільний телефон марки «nomi» моделі i183, ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 , чорного кольору, який зберігається в камері зберігання речових доказів Гусятинського відділення поліції Підволочиського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області - повернути потерпілій ОСОБА_12 ;

- мобільний телефон марки «Nokia 150», моделі «RM-1190», чорного кольору, IMEI НОМЕР_2 , ІМЕІ: НОМЕР_3 з абонентським номером Київстар № НОМЕР_6 , опечатаний в сейф-пакет із № 0433506, який зберігається в камері зберігання речових доказів Гусятинського відділення поліції Підволочиського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області - повернути потерпілій стороні;

- оптичний диск марки "Arena" DVD-R 4,7 GB 16x із № DR5F6О-50014 із відеозаписами камер відеоспостереження магазину «Рукавичка» за 18.08.2018 року, опечатаний в паперовий конверт, який зберігається в матеріалах кримінального провадження-залишити в справі;

- картка для виплат ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка опечатана в паперовий конверт, який зберігається в матеріалах кримінального провадження- повернути потерпілому ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки «Prestigio» моделі РАР3501DUO, чорного кольору, ІМЕІ-1: НОМЕР_7 , ІМЕІ-2: НОМЕР_8 із флеш-носієм марки «Team» об`ємом 4 ГБ, клас 4 та сім-карткою мобільного оператора «Київстар» із № НОМЕР_9 , які опечатано в сейф-пакет № 2885134, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Гусятинського відділення поліції Підволочиського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області - повернути ОСОБА_23 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з часу отримання ним його копії.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя:підпис

З оригіналом вірно:

Суддя Гусятинського районного суду Е.М. Митражик