Рішення № 86521137, 23.12.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2034/19

провадження №2/489/1371/19

Заочне рішення

Іменем України

23 грудня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» (далі – АТ «Мегабанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У квітні 2019 року АТ «Мегабанк» звернулося до суду з позовом в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 137414,00 грн. та понесені судові витрати.

Як на підставу позовних вимог в позові вказано, що між Публічним акціонерним товариством «Мегабанк», правонаступником якого є АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (з ануїтетними платежами) № 130-006-850-2-17-Г від 19.11.2017, згідно умов якого остання отримала кредит у розмірі 105603,45 грн. терміном повернення до 08.11.2019 зі сплатою 15 процентів річних. Через неналежне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором станом на 01.03.2019 утворилася заборгованість в сумі 137414,40 грн., яка складається із 72898,02 грн. заборгованості по кредиту, 3794,38 грн. прострочених процентів за користування кредитом за період з 01.08.2018 по 31.01.2019, 13200,45 грн. суми комісійної винагороди, 47521,55 грн. суми штрафу, нарахованого відповідно до пункту 6.3 кредитного договору.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання, призначене на 18.12.2019 11:00 годину, сторони повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У поданій до суду письмовій заяві представник позивача просила розглянути справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач причини неявки суду не повідомила та відзиву не надала.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.11.2017 між Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (з ануїтетними платежами) № 130-006-850-2-17-Г, згідно умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 105603,45 грн. терміном повернення до 08.11.2019 зі сплатою 15 процентів річних (пункти 2.2 - 2.4).

Умовами пункту 2.8 кредитного договору також встановлено щомісячну сплату позичальником комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в розмірі 2,5 % від суми кредиту.

Відповідно до пункту 4.4 кредитного договору, у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п.2.11 цього договору, а за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород позичальник сплачує штраф у розмірі, передбаченому пунктом 6.3 цього договору.

Згідно пункту 6.3 кредитного договору, у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та/або комісійної винагороди понад 90 календарних днів позичальник сплачує кредетодавцеві штраф у розмірі 45 процентів від суми кредиту.

Факт видачі банком та отримання відповідачем кредиту в розмірі 105603,45 грн. підтверджується заявою на видачу готівки від 09.11.2017.

Часткову сплату відповідачем платежів за кредитним договором та їх прострочення, за вказаний у розрахунку період, підтверджується наданою позивачем випискою з рахунку НОМЕР_1 за період з 01.11.2017 по 19.03.2019.

Відповідно до розрахунку заборгованості, через неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором станом на 01.03.2019 утворилася заборгованість в сумі 137414,40 грн., яка складається із 72898,02 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 3794,38 грн. нарахованих та несплачених процентів за період з 01.08.2018 по 31.01.2019, 13200,45 грн. нарахованої та не сплаченої комісії за період з серпня 2018 по січень 2019 року та 47521,55 грн. штрафу, нарахованого відповідно до пункту 6.3 кредитного договору.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази та враховуючи доведення позивачем порушення відповідачем зобов`язань по кредитному договору та суми заборгованості, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 72898,02 грн., 3794,38 грн. нарахованих та несплачених процентів за період з 01.08.2018 по 31.01.2019, та 47521,55 грн. штрафу.

Разом з тим, суд не може погодитися із позовними вимогами в частині стягнення комісійної винагороди в розмірі 13200,45 грн.

За правилами частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку. Відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту-позичальнику.

Як вказано вище, згідно пункту 2.8 кредитного договору за обслуговування кредитної заборгованості сплачується комісійна винагорода в розмірі 2,5 проценти від суми кредиту.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 16.11.2016 по справі №6-1746цс16, 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16, а також постановах Верховного Суду від 24.10.2018 по справі № 276/4216/16-ц, 12.08.2019 по справі № 387/129/17.

Тому враховуючи зазначене, суд вважає, що положення кредитного договору в частині встановлення щомісячної сплати комісії є несправедливими, оскільки містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредитної заборгованості, а відтак ці умови споживчого кредиту є нікчемними, внаслідок чого вимоги про стягнення 13200,45 грн. комісії задоволенню не підлягають.

Так як позовні вимоги задоволені частково в сумі 124213,95 грн. (72898,02 + 3794,38 грн. + 47521,55), відповідно до статті 141 ЦПК України пропорційно задоволеному позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1242,13 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Мегабанк» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором № 130-006-850-2-17-Г від 09.11.2017, яка складається із 72898,02 заборгованості по кредиту, 3794,38 грн. процентів та 47521,55 грн. штрафу, всього 124213,95 грн. (сто двадцять чотири тисячі двісті тринадцять гривень 95 коп.), та 1242,13 грн. (одна тисяча двісті сорок дві гривні 12 коп.) судового збору.

У іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство «Мегабанк», код ЄДРПОУ 09804119, місцезнаходження: м.Херсон, вул.Горського,19;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 23.12.2019.

Суддя І.В.Коваленко