Рішення № 8652052, 16.10.2009, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1712/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Поляков А.І.,

за участю : позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2008 року цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» про стягнення матеріальної та моральної шкоди було виділено у самостійне провадження. (а.с. 1, том 1)

Позивач у позовній заяві, з урахуванням уточнених позовних вимог, та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 27.10.2003 року в магазині «Продукти-25» ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований біля Нагорного ринку, чотири охоронця магазину – відповідача, скоїли проти позивача протиправні дії, внаслідок яких позивачу було завдано тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та відносно винних осіб було порушено кримінальну справу. Внаслідок отриманих травм позивач ще протягом року відчував сильний фізичний біль, головний біль внаслідок отриманого струсу головного мозку, крім того позивач отримав невідворотне пошкодження ока, і як наслідок не зміг продовжувати свою наукову діяльність та був вимушений звільнитися з роботи. Досудове та судове слідство по порушеній кримінальній справі завдяки діям обвинувачених постійно затягувалося. Позивач вважає, що тяжким злочином, скоєним співробітниками магазину на робочому місці при виконанні ними службових обов’язків йому було завдано фізичної, матеріальної та моральної шкоди, а тому позивач просив суд стягнути з відповідачів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 44 377, 00 грн. та у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 282 400,00 грн.(а.с. 10-15, 50-51, 95-96, том 1)

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_3, у судове засідання не з’явився, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. (а.с. 36, 41, 62, 86-87, 108, 112, 118-119, 162, том 1; 23, том 2)

Відповідач - ОСОБА_4, у судове засідання не з’явився, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. (а.с. 36, 40, 47, 62, 85, 88, 109, 113, 163, том 1; 22 том 2)

Відповідач - ОСОБА_5, у судове засідання не з’явився, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. (а.с. 36, 45, 61, 66, 71, 74-75, 84, 89-90, 107, 114-115, 161, том 1; 21, том 2)

Відповідач - ОСОБА_6, у судове засідання не з’явився, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. (а.с. 36, 43, 61, 64-65, 71-73, 84, 91-92, 107, 116-117, 161, том 1; 21 том 2)

Представник відповідача – ТОВ «АТБ-Маркет», у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що винні у скоєнні злочину особи, хоча і перебували під час скоєння такого злочину у трудових відносинах із ТОВ «АТБ-Маркет», але діяли виключно з корисливих мотивів, тобто із злочинним умислом на заволодіння чужим майном та за межами своїх трудових обов’язків, відтак шкода позивачу була завдана діями охоронців, які не були пов’язані з виконанням трудових обов’язків, а тому ТОВ «АТБ-Маркет» як роботодавець не може нести відповідальність за такі дії. (а.с. 132-136, том 1)

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача ТОВ «АТБ-Маркет», дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України та призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм особисто майна, а також стягнуто солідарно з ОСОБА_3Г та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 30 344 грн. та у рахунок відшкодування моральної шкоди – 200 000 грн., ОСОБА_1 в іншій частині позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено, ці обставини підтверджуються копією зазначеного вироку. (а.с. 27-35)

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2008 року вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2008 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінено – виключено з вироку посилання суду про наявність у ОСОБА_3 судимості у 2004 році за ч. 2 ст. 190 КК України; в частині вирішення цивільного позову вирок скасовано та справу в цій частині передано на новий розгляд до того ж суду в порядку цивільного судочинства; в іншій частині вирок відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без змін, що підтверджується копією зазначеної ухвали. (а.с. 3-9)

Як вбачається з обставин, встановлених Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська під час розгляду кримінальної справи № 1-72/08 за звинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, позивачу з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження, що відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я, більше 21 дня, а також тілесні ушкодження, що відносяться до легких. (а.с. 31, том 1)

У судовому засіданні також встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент скоєння злочину перебували із відповідачем ТОВ «АТБ-Маркет» у трудових відносинах та знаходилися на роботі у якості охоронців магазину «АТБ-Маркет № 25», ці обставини встановлені вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2008 року та не змінені під час перегляду вироку в суді апеляційної інстанції, не заперечувалися представником ТОВ «АТБ-Маркет», а тому доведенню не підлягають.

Судом також було встановлено, що позивач внаслідок завданих йому відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, під час скоєння останніми злочину, був вимушений звернутися за медичною допомогою та витрачати додаткові кошти на лікування, придбання ліків, у зв’язку із необхідністю захищати свої права та за станом здоров’я, що погіршилося внаслідок отриманих ушкоджень, був вимушений звільнитися з роботи, що підтверджується матеріалами справи та показаннями свідків. (а.с. 16-24, 56-57)

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (2003 року).

Статтею 3 Конституції України регламентовано, що л юдина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В силу ч. 3 ст. 8 та ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Згідно ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходив із того, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2008 року винними у скоєнні злочину, внаслідок якого позивачу було спричинено матеріальну шкоду, були визнані дві особи, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому, суд також враховує, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, вказані особи на момент скоєння ними зазначеного злочину перебували у трудових відносинах із ТОВ «АТБ-Маркет» та виконували у магазині, де сталася подія злочину, свої трудові обов’язки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для покладення на ТОВ «АТБ-Маркет» відповідальності за завдану його працівниками шкоду позивачу, а саме у судовому засіданні знайшов підтвердження факт протиправної поведінки та вини відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме скоєння ними злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, факт завдання позивачу шкоди, що виявилася, зокрема, у нанесенні тілесних ушкоджень, факт наявності причинного зв’язку між скоєним відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочином та шкодою, завданою позивачу, а також факт того, що завдання шкоди позивачу з вини відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбулося під час виконання ними своїх трудових обов’язків.

Суд також при вирішенні позовних вимог в цій частині, враховує, що вина відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у завданні позивачу шкоди у судовому засіданні доведена не була, а тому суд приходить до висновку, що позивачу у задоволенні позову до вказаних осіб необхідно відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме суд вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів ТОВ «АТБ-Маркет», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача у рахунок відшкодування шкоди завданої злочином матеріальну шкоду в розмірі 34 726, 35 коп. (30 894 грн. – втрачений заробіток, витрати на придбання ліків, витрати на медичні консультації, витрати на посилене харчування, витрати на санаторно-курортне лікування, заміна пошкодженого одягу + 3 832,35 грн. – витрати на лікування ока).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України м оральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Досліджені у судовому засіданні докази, об’єктивно підтверджують, що наслідком скоєння відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, злочину є завдання позивачу моральної шкоди, а тому враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості, а також з урахуванням вимушених змін у життєвих стосунках позивача, зниження його ділової репутації, беручи до уваги час та зусилля, які позивач витрачав для відновлення попереднього стану, а також враховуючи обсяг та характер вчинених відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протиправних дій, що були досліджені у кримінальній справі, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути на його користь солідарно з відповідачів ТОВ «АТБ-Маркет», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000,00 грн., а в задоволенні іншої частини позову про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України, та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне покласти судові витрати солідарно на ТОВ «АТБ-Маркет», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та стягнути з них на користь держави судові витрати у розмірі 356 грн. 20 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а разом 476 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 55 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1172, 1190, 1195 ЦК України (2003 року), п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 30487219), ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_4 (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Баловка, вул. Жовтнева, буд. 68, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2) у рахунок відшкодування шкоди завданої злочином матеріальну шкоду в розмірі 34 726 (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 35 коп.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 30487219), ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_4 (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Баловка, вул. Жовтнева, буд. 68, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2) у рахунок відшкодування шкоди завданої злочином моральну шкоду в розмірі 300 000 (триста тисяч) грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 30487219), ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_4 (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Баловка, вул. Жовтнева, буд. 68, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь держави судові витрати у розмірі 356 (триста п’ятдесят шість) грн. 20 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн., а разом 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 20 коп.

ОСОБА_1 в задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ф.Ф. Маймур