Вирок № 86520166, 21.12.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/851/17

Провадження № 1-кп/442/170/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Крамара О.В.,

з участю секретаря Малик О.Я., Лютик Х.В.,

прокурора Кріцак Л.Ф., Дубіль О.І.,

потерпілого ОСОБА_1 , ,

захисників обвинувачених-адвокатів Малахівської І.В., Пигель Л.І.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі матеріали кримінальних проваджень внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 120161401100002725 від 17.12.2016 року та за № 1201714011000132 від 30.01.2017 року, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримський татарин, громадянина України, уродженця м. Гулістан, Сирдаринської області, республіки Узбекистан, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не працюючого, розлученого, військовозобов`язаного, позапартійного, раніше судимого 19.05.2011 року Центральним районним судом м. Сімферополя, Автономної Республіки Крим за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 71, ч.1 ст. 72 КК України на 3 роки 4 місяці позбавлення волі,

- у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Рені, Одеської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , з вищою освітою, не працюючого, одруженого,має на утримання одну неповнолітню дитину, військовозобов`язаного, позапартійного, раніше не судимого,

- у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримський татарин, громадянина України, уродженця м. Бекабад, Тошкенської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , з вищою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманя двох неповнолітніх дітей, військовозобов`язаного, позапартійного, раніше не судимого,

- у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 ,будучи раніше судимим 19.05.2011 Центральним районним судом м. Сімферополя, Автономної Республіки Крим за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України на 3 роки 4 місяці позбавлення волі, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин.

Так, ОСОБА_2 16.12.2016 року, орієнтовно о 18 год. 00 хв., повторно з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, шляхом зняття металевих грат та віджиму метало пластикового вікна, проник в приміщення будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_1 , звідки таємно викрав майно останнього, а саме грошові кошти в сумі 52 300 гривень, жіночу норкову шубу на суму 5 000 гривень, срібно-золоту монету з малюнком «Собору» на суму 350 гривень, чоловічі зимові черевики на суму 1 300 гривень, шкіряну чоловічу куртку на суму 4 000 гривень, газовий пістолет марки «ИЖ 76» на суму 900 гривень, дерев`яний годинник на суму 250 гривень, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 64 100 гривень.

Відповідно до обвинувального актуОСОБА_3 обвинувачується в тому, що16.12.2016 року, орієнтовно о 18 год. 00 хв., за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, шляхом зняття металевих грат та віджиму металопластикового вікна, проник в приміщення будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_1 , звідки таємно викрав майно останнього, а саме: грошові кошти в сумі 52 300 гривень, жіночу норкову шубу на суму 5 000 гривень, срібно-золоту монету з малюнком «Собору» на суму 350 гривень, чоловічі зимові черевики на суму 1 300 гривень, шкіряну чоловічу куртку на суму 4 000 гривень, газовий пістолет марки «ИЖ76» на суму 900 гривень, дерев`яний годинник на суму 250 гривень, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 64 100 гривень.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в тому, щоорієнтовно о 18 год. 00 хв., за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, шляхом зняття металевих грат та віджиму метало пластикового вікна, проник в приміщення будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_1 , звідки таємно викрав майно останнього, а саме: грошові кошти в сумі 52 300 гривень, жіночу норкову шубу на суму 5 000 гривень, срібно-золоту монету з малюнком «Собору» на суму 350 гривень, чоловічі зимові черевики на суму 1 300 гривень, шкіряну чоловічу куртку на суму 4 000 гривень, газовий пістолет марки «ИЖ76» на суму 900 гривень, дерев`яний годинник на суму 250 гривень, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 64 100 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні вину визнав повністю та суду пояснив, що в цей день він працював на автомобілі, як таксист і привіз по замовленню людей до м. Трускавця. При виїзді із м. Трускавця заблудився і опинився в приватному секторі поблизу м. Трускавця, тоді в нього виник умисел вчинити крадіжку із будинку, переліз через паркан, потрапив на подвір`я, підійшов до будинку і вирвав решітку із вікна цокольного приміщення та проник в середину будинку звідки викрав майно, яке перелічене в обвинувальному акті, все помістив в автомобіль і поїхав. За м. Трускавець в нього почав барахлити автомобіль і він зупинився, щоб його відремонтувати. В цей момент проїжджали ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які зупинилися і спитали його чи потрібна йому допомога, подивилися в автомобіль, завели його, він попросив їх забрати деякі його речі, так як мав їхати на замовлення, як таксист, поклав їм в багажник їхнього автомобіля і роз`їхалися. Він поїхав в м. Львів. У Львові його затримала поліція і вилучила викрадені речі. У скоєному щиро кається, шкоду відшкодував повністю та просить його суворо не карати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні вину не визнав та суду пояснив, що в той день він разом з ОСОБА_5 верталися із м. Трускавця. В цьому місті він був перший раз. По дорозі додому вони зустріли ОСОБА_2 , який стояв біля машини і у нього був відкритий капот автомобіля. Зупинившись біля нього, останній повідомив, що має намір їхати ще кудись і попросив забрати деякі речі, які сам і поклав у багажник автомобіля. Що то були за речі йому не відомо. До крадіжки він не має ніякого відношення, про неї він почув коли був затриманий працівниками поліції біля будинку в якому вони проживають у м. Винниках Львівської області. Просить його виправдати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні вину не визнав, дав аналогічні пояснення як і ОСОБА_3 .. Окрім того суду пояснив, що автомобіль на якому він їздив придбав у старшого чоловіка з м. Борислава по дорученню. На цей час тимчасово прожив у м. Львові і їздив по України шукаючи собі місце для проживання, так як в Криму виникли певні незручності для життя. ОСОБА_6 приїхав до нього в гості у м. Львів і так як в нього були проблеми зі здоров`ям, поїхав йому показати м. Трускавець та попити з ним мінеральну воду «Нафтусю». Коли повернулися до м. Львова, їх затримали працівники поліції біля будинку в якому він проживає у м. Винниках Львівської області. Просить його виправдати.

Окрім того, що обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, а обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вину не визнали, в підтвердження їхньої вини сторона обвинувачення наводить такі докази.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні повідомив, що його в цей час не було вдома і на мобільний телефон йому передзвонила сусідка, що в нього на подвір`ї є поліція і він поспіхом поїхав додому. Коли приїхав, побачив, що в будинку з вікна цокольного приміщення була виламана решітка і відчинено вікно. Він відкрив вхідні двері і зайшов у будинок. Побачив розкидані речі. Дружина виявила, які речі викрадені. На місці поліції написали заяву про вчинення крадіжки. На запитання прокурора, чи могла одна особа, виламати решітку з вікна відповів, що могла. Шкоду йому відшкодовано, претензій до обвинувачених не має та просить суд їх суворо не карати.

Показаннями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні повідомила, що була в цей час на роботі і їй подзвонила сусідка та сказала, що в них на подвір`ї є працівники поліції і якісь люди. Вона зібралася і поїхала додому. Коли приїхала побачила, як решітка з вікна цокольного приміщення стояла на вулиці вперта у фасад будинку. Тоді зайшла у будинок, побачила розкидані речі та встановила, що у них викрали. На даний час речі їм повернули та шкоду відшкодували.

Показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні повідомив, що працює старшим оперуповноваженим в особливо важких справах управління стратегічних розслідувань ГУ НП у Львівській області та в грудні місяці 2016 року здійснював супровід двох автомобілів з м. Винники Львівської області до м. Трускавця. Коли в`їхали в м. Трускавець, зупинилися біля ресторану «Вогні Баку», обвинувачені вийшли і замінили на своїх автомобілях марки Хюндай «Туксон» та на «Ладі 112» номерні знаки. Ці автомобілі поїхали в сторону с. Станиля, який межує з м. Трускавець і автомобіль марки Хюндай «Туксон» залишили біля недобудованого будинку, пересіли всі у автомобіль «Лада 112» і почали їздити по даному селі. В оперативній групі брали участь дві групи та теж на двох автомобілях. Він був в групі разом із ОСОБА_10 та супроводжували їх по черзі. Безпосередньо біля будинку його не було. Після крадіжки в с. Станиля, обвинувачені повернулися до автомобіля марки Хюндай «Туксон», щось переклали в автомобіль та з них двоє пересіли і поїхали в м. Винники. По дорозі не зупинялися. У м. Винниках було прийнято рішення про їх затримання і спецпідрозділ їх затримав. В судовому засіданні впізнав всіх трьох обвинувачених.

Аналогічними показами свідка ОСОБА_10 , який працює оперуповноваженим в особливо важких справах управління стратегічних розслідувань ГУ НП у Львівській області даними ним в судовому засіданні та додатково пояснив, що все відбувалося в грудні місяці 2016 рок, всі троє обвинувачених пересіли в автомобіль марки «Лада 112» і поїхали в с. Станиля де зупинилися біля будинку та всі троє вийшли з автомобіля і пішли в сторону будинку. Потім один із них повернувся скоріше і через десять хвилин підійшли до автомобіля двоє обвинувачених. Чи щось мали в руках не бачив, так як було вже темно. Частина групи залишилася перевіряти чи вчинена обвинуваченими крадіжка, а він з групою поїхав супроводжувати. Вони під`їхали до автомобіля марки Хюндай «Туксон» на якому знову перекинули номерні знаки, відкрили багажники в автомобілях і щось там робили орієнтовно 15 хвилин і поїхали в сторону м. Винники. У м. Винниках було прийнято рішення про їх затримання і спецпідрозділ їх затримав. В судовому засіданні впізнав всіх трьох обвинувачених.

Аналогічними показами свідка ОСОБА_11 , який працює заступником начальника відділу розкриття злочинів проти власності ГУ НП у Львівській області даними ним в судовому засіданні та який в судовому засіданні впізнав всіх трьох обвинувачених.

Показаннями свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні повідомив, що працював старшим оперуповноваженим в особливо важких справах управління стратегічних розслідувань ГУ НП у Львівській області та в грудні місяці 2016 року здійснював супровід двох автомобілів з м. Винники Львівської області до м. Трускавця. Коли в`їхали в м. Трускавець, зупинилися біля ресторану «Вогні Баку», обвинувачені вийшли і замінили на своїх автомобілях марки Хюндай «Туксон» та на «Ладі 112» номерні знаки. Ці автомобілі поїхали в сторону с. Станиля, який межує з м. Трускавець. Пересіли в автомобіль марки Хюндай «Туксон» і поїхали в с. Станиля, їздили по селі, потім виїхали і пересіли в автомобіль марки «Ладаі 112» і знову поїхали в с. Станиля біля м. Трускавець зупинилися на якійсь вулиці і пішли в сторону якогось будинку, через деякий час повернулися із сумками в руках сіли в автомобіль і поїхали в сторону м. Стебника. Під`їхали до автомобіля марки Хюндай «Туксон» перекинули номерні знаки на двох автомобілях, переклали сумки із Лади в Хюндай «Туксон» і поїхали в сторону м. Винники. Інші оперативники, які залишилися в с. Станиля повідомили їм, що сталася крадіжка і тоді було прийнято рішення про їх затримання двох осіб, які знаходилися в автомобілі марки Хюндай «Туксон». Затримали їх, огляд автомобіля проводили інші працівники поліції. На запитання захисників повідомив, що біля самого будинку в с. Станиля де була здійснена крадіжка не був, однак зі слів інших працівників поліції чув, що в будинок заходили троє обвинувачених. Чи хтось слідкував за залишеним автомобілем марки Хюндай «Туксон» не знає, рапортів ніяких не писав, з якими іще працівниками поліції був в групі не пригадує, в судовому засіданні впізнав всіх трьох обвинувачених

Показаннями свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні повідомила, що є сусідкою потерпілого ОСОБА_1 .. В грудні місяці 2016 року, орієнтовно 18.00-18.30 вийшла зі свого подвір`я і хотіла піти до родичів та побачила, як по вулиці ходив не знайомий їй мужчина. Йшла попри нього привіталася, він не відповів і пішла дальше на гору по дорозі. Мужчина почав йти за нею, вона налякалася і повернулася додому, а мужчина попри неї пішов в гору, коли повернулася на нього, то побачила, як він в сторону огорожі до когось щось говорив. Мужчина був одягнений в чорну куртку, шапку, в темному одязі та впізнати в лице не зможе, тільки по статурі, так як було вже темно та показала на обвинуваченого ОСОБА_3 .. Потім стало їй відомо, що сусіда ОСОБА_1 обікрали, приїхала поліція і вона допомагала їм прибирати в будинку, так як всі речі було розкидані.

Крім наведеного, обвинувачення покликається на матеріали справи, які досліджені та перевіреними в судовому засіданні, а саме:

Витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування від 17.12.2016 року. (Т.3 а.с.1);

Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16.12.2016 року. (Т.3 а.с.9);

Протокол огляду місця події від 16.12.2016 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду місця події є житловий будинок АДРЕСА_4 . Під час якого було вилучено довідку ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 виданого на ОСОБА_2 , дата видачі 26.05.2000 року. (Т.3 а.с.15-17);

Протокол огляду місця події від 17.12.2016 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду місця події є квартира АДРЕСА_5 -Винники та вилучено речі, які перелічені в протоколі, однак це особисті речі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (Т.3 а.с.40-41);

Протоколом огляду місця події від 17.12.2016 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду місця події є ділянка в дворі будинку АДРЕСА_10, де знаходились автомобілі марки « Хюндай Туксон « д.н.з. НОМЕР_2 та марки «Лада 112» д.н.з. НОМЕР_3 , які в подальшому були доставлені на арешт майданчик. (Т.3 а.с.69-70);

Протоколом огляду предмету від 17.12.2016 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду є автомобіль марки « Лада 112» д.н.з. НОМЕР_3 , з якого вилучено викрадені речі потерпілого (Т.3 а.с.74-75);

Протоколом огляду предмету від 17.12.2016 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду є автомобіль марки «Хюндай Туксон» д.н.з. НОМЕР_2 », з якого вилучено викрадені речі потерпілого, годинник та монету. (Т.3 а.с.85-86);

Протоколом пред`явлення речей для впізнання від 17.12.2016 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 впізнав викрадену чоловічу чорну шкіряну куртку. (Т.4 а.с.13-15);

Протоколом пред`явлення речей для впізнання від 17.12.2016 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 впізнав викрадену жіночу шубу з натурального хутра. (Т.4 а.с.16-18);

Протоколом пред`явлення речей для впізнання від 17.12.2016 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 впізнав викрадений годинник світло коричневого кольору. (Т.4 а.с.19-23);

Протоколом пред`явлення речей для впізнання від 17.12.2016 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 впізнав викрадену срібно-золоту монету. (Т.4 а.с.24-28);

Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.12.2016 року, з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 , розказав як було вчинено крадіжку з житлового будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_1 , з долученим до нього DVD-R, де він розповідає, що вчиняв крадіжку один, інших обвинувачених з ним не було (Т.4 а.с.43-48);

Висновком експерта № 11/100 від 28.02.2017 року встановлено, слід розмірами 115х105 мм за груповою належністю, а саме за типом візерунку та взаєморозміщенням його елементів, залишений взуттям із таким же візерунком підошви, як і візерунок підошви чобіт фірми-виробника «Lemigo», тобто слід залишений від однієї людини та подібні чоботи вилучені в автомобілі марки «Лада 112» д.н.з. НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_2 (Т.1 а.с.147-158);

В судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, які не підтверджують будь яку причетність ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до вчинення злочину.

З пояснень всіх свідків та потерпілого за даним кримінальним провадженням, які надані в судових засіданнях встановлено, що будь-яких безпосередніх очевидців даної події немає.

В підтвердження їх вини сторона обвинувачення наводить такі докази, як пояснення потерпілого ОСОБА_1 , який повідомив суду, що осіб, які здійснили крадіжку із його будинку він не бачив, про скоєний злочин йому повідомила сусідка, що в нього на подвір`ї є поліція і він поспіхом поїхав додому, також запевнив в суді, що грати з вікна цокольного приміщення могла зняти одна особа, чим підтверджують пояснення обвинуваченого ОСОБА_15 , що злочин він скоїв один. Потерпілий написав заяву про скоєння крадіжки у його будинку, безпосередньо на місці де вже його чекали працівники поліції. Даних працівників поліції ні потерпілий, а ні сусіди не викликали.

Пояснення ОСОБА_13 , не є належним та допустимим доказом, так як спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8 , а саме даючи пояснення у судовому засіданні ОСОБА_13 губилася у поясненнях , не пам`ятала хто викликав поліцію. На запитання захисту хто повідомляв потерпілого про злочин повідомила, що сама потерпіла їй зателефонувала і попросила прийти прибрати у будинку. На запитання прокурора повідомила, що впізнати в лице не зможе, тільки по статурі, так як було вже темно та показала на обвинуваченого ОСОБА_3 , тому що він великий, як той кого вона бачила на вулиці. У Т.4 ас.49 міститься заява ОСОБА_16 , де вона повідомляє слідчому, що не може впізнати будь яких осіб. Дана заява досліджувалася у судовому засіданні. Неправдивість показів ОСОБА_13 підтверджуються поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , який пояснив суду, що саме від ОСОБА_17 (сусідка) довідався про скоєння крадіжки, яка йому зателефонувала та аналогічні покази надала його дружина свідок ОСОБА_8 ..

Допитані у судовому засіданні свідки працівники поліції ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 повідомили, що не бачили, як ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заходили в будинок, чи виходили з будинку із викраденими речами. Не бачили, хто саме виходив із автомобіля марки «Туксон». Затримали даних осіб у м. Винники, після того, як хтось із працівників поліції перевірив факт скоєння крадіжки. Дані свідки підтвердили, що обшук проходив у м. Винниках. Працівники поліції оглядали автомобіль, право керування яким мав ОСОБА_5 ..

Допитаний у судовому засіданні свідок працівник поліції ОСОБА_12 не повідомив суду, як вони здійснювали супровід обвинувачених, на якій підставі та чому саме за ними і за якими ознаками мали їх розпізнавати. Також спочатку суду повідомив, що бачив, а потім змінив покази, сказав що зі слів інших працівників поліції, а тому особисто він не бачив, як ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заходили в будинок, чи виходили з будинку із викраденими речами. Даний свідок не вказаний в реєстрі досудового розслідування, як свідок в даному кримінальному провадженні, його не допитували, як на досудовому слідстві, так і в попередніх судових засіданням, його не відкривали стороні захисту згідно ст. 290 КПК України.

Пояснення даних свідків (працівників поліції) базується на їх припущеннях, щодо скоєння крадіжки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .. Дані пояснення спростовуються висновками експертизи де досліджувалися сліди взуття і саме взуття, відбитки пальців ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та відбитки із викрадених речей у потерпілого. Спростовується поясненнями обвинуваченого ОСОБА_18 , який визнав себе винним у вчиненні крадіжки, повідомив суду, що злочин скоїв сам, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 нічого не знали і не причетні до скоєння злочину. Шкоду потерпілому відшкодував.

Так дані свідки працівники поліції ствердили в суді, що здійснювали супровід обвинувачених, які за оперативною інформацією були причетні до вчинення кримінальних правопорушень, однак окрім епізоду вчинення крадіжки у потерпілого ОСОБА_1 , інших епізодів в кримінальному провадження та доказів їхньої причетності в матеріалах справи не існує.

З Протоколу огляду місця події від 16.12.2016 року, вбачається, що об`єктом огляду місця події є житловий будинок АДРЕСА_4 . Під час якого було вилучено довідку ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 виданого на ОСОБА_2 , дата видачі 26.05.2000 року та дві пари резинових чобіт (Т.3 а.с.15-17), що стверджує причетність ОСОБА_2 до скоєного злочину, який він визнає та щиро кається, шкоду потерпілому відшкодував і аналогічні покази ОСОБА_2 дав під час проведення слідчого експерименту від 22.12.2016 року, з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 , розказав як було вчинено крадіжку з житлового будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_1 , з долученим до нього DVD-R, де він розповідає, що вчиняв крадіжку один, інших обвинувачених з ним не було (Т.4 а.с.43-48);

Згідно висновку експертизи за №11/100 від 28.02.2017р., який міститься у Т.1 ас.149-158, вказано, що «Сліди розміром 115x105мм та 114x98мм відображені на відрізку темної дактилоскопічної плівки розміром 298x179,5мм. Придатні для встановлення групової приналежності. Встановити чи придатні дані сліди для ідентифікації, можливо лише при представлені та проведенні порівняльного дослідження із взуттям, яким вони залишені;

слід низу взуття відображений на відрізку темної дактилоскопічної плітки розміром 185x179мм, придатний для встановлення групової приналежності, однак не придатний для ідентифікації;

Встановити характеристики та особливі ознаки даних слідів, не виявляється можливим через неповне та обмежене їх відображення.

слід розмірами 115х105 мм за груповою належністю, а саме за типом візерунку та взаєморозміщенням його елементів, залишений взуттям із таким же візерунком підошви, як і візерунок підошви чобіт фірми-виробника «Lemigo», тобто слід залишений від однієї людини та подібні резинові чоботи були вилучені з автомобіля марки «Лада 112» д.н.з. НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_2 ..

Слід розмірами 114х98мм., не залишений взуттям наданим на дослідження.

Даним висновком експертизи не підтверджено, що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були на місці вчинення крадіжки. Висновком підтверджується той факт, що вилучене взуття у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є іншого виробника ніж зазначено у висновку фірму - виробника ««Lemigo».

З Протоколу огляду предмету від 17.12.2016 року, вбачається, що об`єктом огляду є автомобіль марки «Лада 112» д.н.з. НОМЕР_3 . (Т.3 а.с.74-75) з якого вилучено транзитні номерні знаки НОМЕР_4 , який перебував у володіння ОСОБА_2 , стверджує достовірність показів свідків працівників поліції ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , про те, що дані номерні знаки могли бути замінені на автомобілі марки «Лада 112» д.н.з. НОМЕР_3 , однак даний автомобіль був у володіння ОСОБА_2 і з його показів він ним керував в цей день та їздив на ньому вчиняти крадіжку, однак інших доказів, окрім пояснення свідків працівників поліції, які б стверджували причетність ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до скоєного в матеріалах справи немає.

З Протоколу огляду предмету від 17.12.2016 року, вбачається, що об`єктом огляду є автомобіль марки «Хюндай Туксон» д.н.з. НОМЕР_2 », з якого вилучено викрадені речі потерпілого годинник світло коричневого кольору та срібно-золоту монету, які виявлені на задньому сидіння в чехлі для одягу (Т.3 а.с.85-86), однак із показів обвинуваченого ОСОБА_2 він передав деякі свої речі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 при зустрічі в м. Трускавець, оскільки мав замовлення, як таксист в іншому напрямку і попросив їх забрати та поклав їм у їхній автомобіль марки «Хюндай Туксон» д.н.з. НОМЕР_2 », що також стверджується показами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , так і показами свідків працівників поліції, які в судовому засідання пояснили, що з автомобіля марки Лада 112» д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , щось переклали в автомобіль марки «Хюндай Туксон» д.н.з. НОМЕР_2 ».

Відповідно до вимог КПК України показання - це передусім відомості, повідомлені фізичною особою, які у свою чергу поєднуються з іншими джерелами доказової інформації, щодо кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. ' 1

Відповідно до ст.95 КПК України, «показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок, експерт зобов`язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку. '

Отже, окрім показань свідків працівників поліції, які є упередженими, щодо причетності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, які не були безпосередніми очевидцями, їхні покази різняться з іншими свідками, так і між собою, ніхто з них не бачив в обличчя осіб які вчиняли кримінальне правопорушення та які у свою чергу ніяким чином не поєднуються з іншими джерелами доказової інформації, щодо кримінального провадження, а тому їхні покази суд визнає неналежним та недопустимим доказом.

Так досудовим слідством ОСОБА_2 було пред`явлено обвинувачення в тому що він вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, повторно, за попередньою змовою групою осіб (крадіжка), чим вчини злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 діяв самостійно, без узгодження з іншими особами, вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, повторно, попередньої змови в його діях не було. Тому суд вважає, що вказану кваліфікуючу ознаку - за попередньою змовою групою осіб слід виключити з обвинувачення ОСОБА_2 , оскільки така кваліфікуюча ознака не знайшла свого підтвердження дослідженими у суді доказами і не відповідає дійсним обставинам справи. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати,як таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, повторно за ч. 3 ст.185 КК України.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб (крадіжка).

Згідно із ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

У відповідності зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Жоден з допитаних в ході судового розгляду кримінального провадження потерпілого, а також свідків у справі жодним чином не доводять вини обвинуваченого, а всі докази ґрунтуються на припущеннях і не можуть свідчити про винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_5 згідно з обвинувальним актом у вчинені ними злочину.

Згідно п.10 ч.1 ст.7, частин 1, 2, 4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно практики ЄСПЛ національні суди мають забезпечувати обвинуваченому можливість оскаржувати допустимість доказів, заперечувати про них, а також доводити обставини в процесі збирання доказів, що дозволяють вважати докази неприпустимими (рішення у справах «Jalloh u Germany» від 11.07.2006, «Биков проти РФ» від 10.03.2009, «Яременко проти України» від 12.06.2008 ). Більше того, при дослідженні й оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження та доводи сторін. Тільки в такому випадку розгляд на підставі ст.6 Конвенції вважатиметься справедливим.

Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, конституційними принципами закладеними у ст. 62 Конституції України та загальних засадах кримінального провадження визначених ст.7 КПК України гарантовано, що кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може бути піддана кримінальному покаранню поки не буде визнана винною в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєні конкретного злочину повністю доведена належними, допустими доказами, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні із застосуванням принципу змагальності сторін у поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності з вимогами п. 23 Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» із змінами та доповненнями, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Отже, з урахуванням викладеного вище, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження в ході судового розгляду, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що пред`явлене ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обвинувачення за ч.3 ст. 185 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення їхньої участі у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення органом досудового розслідування не здобуто, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено. Всі докази, надані стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 та ОСОБА_5 під час огляду та оцінки визнані судом такими, що не можуть бути покладені в основу обвинувачення.

В такому разі суд вважає необхідним в силу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України виправдати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у зв`язку з недоведеністю їхньої вини у вчиненні кримінального правопорушення

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_19 суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання, суспільну небезпеку скоєного ним злочину, а також його особистість, умови життя, виховання та здоров`я і загального розвитку, сімейні проблеми та матеріальний стан.

Разом з тим, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 (з наступними змінами), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_19 , злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, належить до злочинів тяжких.

При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_19 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме вчинив тяжкий злочин, особу винного, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, на обліку в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не знаходиться, потерпілий претензій немає, шкоду йому відшкодовано, просить суд суворо не карати, обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_19 згідно ст. 66 КК України, суд враховує його щире каяття та відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_19 згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який сумлінно виконував обов`язки покладені на нього судом, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, родину, міцні соціальні зв`язки, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності.

Суд дійшов до переконання, що наведені вище пом`якшуючі покарання обставини та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_19 істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і впливають на можливість пом`якшення йому покарання, а тому виправлення і перевиховання ОСОБА_19 можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75, п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Судові витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 ..

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження.

З речовими доказами слід поступити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_19 під час досудового слідства обирався у вигляді застави, а тому його слід залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 під час досудового слідства обирався у вигляді застави, а тому його слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від основного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - визначену заставу в сумі 110 240.00 грн..(Т.1 а.с.134)

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_3 визначену заставу в сумі 110 240.00 грн. - скасувати. (Т.1 а.с.102)

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 визначену заставу в сумі 110 240.00 грн. - скасувати.

Після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю ОСОБА_20 внесену на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації у Львівській області заставу за ОСОБА_2 в розмірі - 110 240.00 грн..

Після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю ОСОБА_20 внесену на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації у Львівській області заставу за ОСОБА_3 в розмірі - 110 240.00 грн..

Після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю ОСОБА_21 внесену на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації у Львівській області заставу за ОСОБА_5 в розмірі - 110 240.00 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 вартість проведення експертиз в сумі 4665,48 грн.. в користь держави.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження, вжиті на підставі ухвал слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.12.2016 року, та зняти арешт на вилучене майно.

Речові докази:

- довідка ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 виданого на ОСОБА_2 , дата видачі 26.05.2000 року, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження № 120161401100002725.

- черевики зимові 41 розміру, шкіряні, марки «Alberto Trresi» чорного кольору, кросівки шматяні з ризиновою підошвою, марки « Anta» чорно-білого кольору, черевики шкіряні марки «LCWAIKIK», 41 розміру, чорного кольору із сірими вставками ззаді та білою полоскою на підошві, ноутбук марки « Асус Х5554 « із зарядним пристроєм, праска марки « Severin 250 Watt», документ довіреність на автомобіль марки Хюндай Токсон, д.н.з. НОМЕР_2 , книга із експлуатації Хюндай Токсон, паперовий конверт «пакет послуг Ехреrt», паспорт громадянина України ОСОБА_5 , серії НОМЕР_5 , копія картки ФО платника податків НОМЕР_6 на ОСОБА_5 , викрутка плоска, паперова коробка с. № 6954 17683735, зовнішня АКБ xioomi 16000 mhsilver, пластикова картка під сім «Vodafon» НОМЕР_7 , паперова картка «Обов`язкове страхування АЕІ 91181963 страхове товариство «Dominanta, пластикова картка «МТС 4С з прикріпленою по ПЛС, пластикова картка під сім « Лайф» НОМЕР_8 , пластикова картка під сім «Лайф» НОМЕР_9 , пластикова картка під сім «Київстар» НОМЕР_10 , пластикова картка під сім « Київстар» НОМЕР_11 , дисконтна картка 59454 «Рита`полімерний пакет з вмістом сім «Київстар», мобільний телефон марки «Нокіа 1035» з сім карткою «Лайф» мобільний телефон марки «Самсунг S5610» дві зв`зки ключів, пластикова картка «центр моди» PIRKL, дисконтна, паперова коробка білого кольору від мобільного телефону «iphone 7 Pluse «256 ЄВ, коробка від мобільного телефону « Samsung Galaxy j 5.», паперова коробка від мобільного телефону «Samsung Galaxy j 7», файл із вмістом «сервісна книжка хюндай , ключ і електронний пульт з біркою «Tucson куз. 991540, № 31», чек магазину «Кібернетики» №12703 від 17.11.2016 року, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Дрогобицького ВП ГУ НП України у Львівській області - повернути ОСОБА_5

- взуття марки «Anta» чорного кольору з синіми вставками та карту поповнення «Vodafone» НОМЕР_12 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Дрогобицького ВП ГУ НП України у Львівській області - повернути ОСОБА_3

- взуття чорного кольору марки «New balance» з білими вставками, шкіряний гаманець з вмістом грошей, а саме номіналом 500 гривень №ВФ 9993875, 2200486, 361416975, номіналом 200 гривень №ВБ 0253356, ЄН 0165866, ЄЧ 6823082, ЄЮ 9713425, ПЗ 7859588, ПЄ 3006029, ЕБ 1884031, МА 9938744, ЕЖ 9707800, ПБ 8975487, УФ 1575606, ТМ 0372639, СЕ 9465899, КН 1840734, ПБ 1901226, ПД 7140439, МБ 0655740, ЗГ 9014855, пластикові картки з мобільним номером НОМЕР_13 , картка «ОККО» Fishka «серійний номер НОМЕР_14 , пара шматяних рукавиць, мобільний телефон марки «Нокія 1133» з двома сім картками мобільного оператора Life та Київстар, грошові кошти номіналом 200 грн.. № КЕ 1991054, 1000 грн.. № КУ 5853483, 50 грн. № ПА 1792807, 2 грн., № ТА 9605175, 2 грн., № ТЄ 65585135 грн., № ПВ 2832519, які знаходяться у скриньці зберігання Західного регіонального управління ПАТ КД « Приватбанк» , що у м. Львів, вул.. Липинського, 3А - повернути ОСОБА_5

- взуття марки «Rubok Memory Tech» дві пари шматяних, мобільний телефон марки «Самсунг» з сім картою НОМЕР_15 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Дрогобицького ВП ГУ НП України у Львівській області - повернути ОСОБА_2

- транспортний засіб марки «Лада 112» реєстраційний номер НОМЕР_3 сірого кольору, який знаходиться на зберігання на арешт майданчику МКП «Транс екіпаж», що знаходиться за адресою Львівська область м. Дрогобич, вул. Бориславська, 30 - повернути ОСОБА_2

- мобільний телефон марки « Самсунг -510» з сім картою лайф, мобільний телефон марки «Нокіа 1035» з сім картою лайф, паспорт громадянина України виданого на Умерова ОСОБА_22 , серії НОМЕР_16 , тимчасовий дозвіл на право керування ТЗ на гр. ОСОБА_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ ВАЗ 21121 , д.н.з. НОМЕР_3 , довіреність на автомобіль ТЗ ВАЗ 21121, поліс № НОМЕР_19 .договір з ломбардом № НОМЕР_20 на ОСОБА_2 , гаманець із вмістом сім карти НОМЕР_21 , поліс № НОМЕР_22 , мала плоска викрутка, мала фігурна викрутка, сумка сірого кольору, чорна рукавиця, зв`язки ключів в кількості 7 штук, жовта сумка, черевики чоловічі, дві шматяні рукавиці, викрутка, транзитні номерні знаки НОМЕР_4 , дві пари резинових чобіт, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Дрогобицького ВП ГУ НП України у Львівській області - повернути ОСОБА_2

- транспортний засіб марки «Хюндай Туксон» реєстраційний номер НОМЕР_2 », який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_23 належить ОСОБА_23 , жителя АДРЕСА_9 та перебував у тимчасовому володінні ОСОБА_5 та який знаходиться на зберігання на арешт майданчику МКП «Транс екіпаж», що знаходиться за адресою Львівська область м. Дрогобич, вул. Бориславська, 30 - повернути ОСОБА_27..

- дві шматяні рукавиці, чехол зеленого кольору, сумку - барсетку чоловічу чорного кольору марки Fashion із ввмістом паспорт громадянина України виданого на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_24 , посвідчення водія на його ім`я № НОМЕР_25 , чехол з написом «Pasport», гаманець із вмістом картки обмін валют, листок формату А4 з рукописним текстом і записів руху автобусів, дисконтна картка постійного клієнта авто мийки НОМЕР_26 з 5 відмітками, папка Sporlitestill сірого кольору, мобільний телефон марки «Нокіа 1035» із вмістом сім карки НОМЕР_27 , мобільний телефон марки «Самсунг 105 Е з вмістом сім картки НОМЕР_28 , мобільний телефон «iphone A1549» в прозорому чохлі, мобільний телефон «iphone 4 С». Під заднім сидінням дві шматяні підчобітники, червоний шматяний мішечок, мобільний телефон марки «Нокіа 1133», черевик балонові, чорна сумка з інструментами, номерні знаки Республіка Польща НОМЕР_29 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки BMW 530D, чорний д.н.з. якого НОМЕР_30 , виданого на ОСОБА_25 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Хюндай Туксон«, сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 », виданого на ОСОБА_23 , електронний ключ до автомобіля BMW, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Дрогобицького ВП ГУ НП України у Львівській області - повернути ОСОБА_3

- жіноча норкова шуба, коричневого кольору ( полу шуба), чорна чоловіча шкіряна куртка, деревяний годинник, срібно золота монета із зображенням «Собору», газовий пістолет «ИЖ 76» , які передані під розписку на зберігання потерпілому ОСОБА_26 - залишити потерпілому ОСОБА_26 ..

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя О.В. Крамар