Рішення № 8651916, 01.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2010 р.Справа № 18/214 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/214

за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром", м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 17 690,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - Хроніна Е.Л., довіреність № 86 від 01.01.10 інженер;

від позивача - Міщенко В.В., довіреність № 32 від 01.01.10 юрисконсульт 2 категорії;

від відповідача - Явтушенко О.С., довіреність № 4 від 26.01.10.

В судовому засіданні 01.03.2010 р. оголошувалась перерва з 12:55 год. до 17:45 год. Після оголошеної перерви представники сторін в судове засідання не з'явились.

Державним підприємством "Придніпровська залізниця" подано позовну заяву про стягнення із закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром" штрафу за неправильно зазначений код одержувача в розмірі 17 690,00 грн.

Позовні вимоги заявлено з посиланням на ст. 122 Статуту залізниць України і п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів.

Відповідачем позов заперечено з тих підстав, що: станцією було прийнято інформацію щодо отримувача, у т.ч. його код, без заперечень; код, який був зазначений відповідачем, раніше дійсно належав одержувачу; застосований штраф є дуже великим за таке незначне порушення, що не призвело до негативних наслідків; просить відмовити у стягненні 17690грн. (а.с. 42-44).

В судовому засіданні 01.03.2010 р. (до оголошеної перерви) представники позивача позовні вимоги підтримали повністю; представник відповідача позов заперечив на підставах, викладених у відзиві.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2009 року ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (відповідач) здійснило відправлення вантажу залізничним вагоном № 66169210 до станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці.

На вказане відправлення оформлено накладну № 44518081, в якій відправником (відповідач) зазначено одержувача вантажу - Павлоградський РЕМ, його поштову адресу: м.Павлоград, вул. Харківська, 116 і код одержувача 1897 (а.с. 15).

Правильність внесення зазначених відомостей підтверджена відправником у відповідній графі вказаної накладної.

Відповідно до частин першої та п'ятої ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. N 457 затверджено Статут залізниць України, на підставі якого розроблені і затверджені Правила перевезення вантажів залізничним транспортом України, складовою яких (розділ 4) є Правила оформлення перевізних документів, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за N863/5084, (ст. ст. 6, 23, 24 Статуту).

Згідно ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до Правил оформлення перевізних документів накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача (п. 1.2. ). Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ (п. 1.3.). Вантажовідправник обов'язково повинен зазначити повне найменування, поштову адресу та цифровий код одержувача (п. 2.1.).

Між тим, як повідомляється позивачем та підтверджується матеріалами справи, при видачі вантажоодержувачу вантажу, відправленого відповідачем за накладною № 44518081, виявлено, що зазначений відправником у накладній код вантажоодержувача є неправильним.

Згідно листа відправника № 153 від 31.08.2009 р., телеграми одержувача №71 від 31.08.2009 р., договору № ПР.ДН-1/09-6317396/НЮ 409п від 09.06.2009р. правильним кодом одержувача вантажу Павлоградського РЕМ є 6641, тоді як в накладній зазначено - 1897 (а.с. 16-19).

Факт неправильного зазначення відправником коду одержувача вантажу засвідчено актом від 30.08.2009 р. № 1010 (форма ГУ-23) загальної форми (а.с. 14).

Позивачем за неправильне зазначення в накладній коду одержувача вантажу, розраховано штраф в розмірі 17 690,00 грн., що становить п'ятикратну провізну плату, та направлено відповідачу претензію з вимогою на його оплату (а.с. 10-12).

Вказану претензію відповідач заперечив та відповідний штраф не сплатив (а.с. 13).

Вказане слугувало підставою звернення позивача до суду з вимогою на стягнення зазначеного штрафу.

Господарський суд вважає, що заявлена у позові сума штрафу підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

Частина перша статті 24 Статуту залізниць України визначає, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до п.5.5. Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зістаттею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Статті 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту, що складає п'ятикратну провізну плату за всю відстань перевезення.

Отже, зі змісту статті 122 Статуту залізниць України вбачається, що неправильне зазначення у накладній коду одержувача є достатньою підставою для стягнення штрафу незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Стаття 43 Статуту передбачає право вантажовідправника змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення, для чого необхідно надіслати начальнику станції відправлення заяву про зміну вантажоодержувача з доданням вантажної квитанції або копії письмового чи телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодержувача про таку зміну. Залізниця виконує розпорядження вантажовідправника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу, тобто до прибуття вантажу на станцію призначення.

Вказане відповідачем здійснено не було. Як вбачається з матеріалів справи, лист відповідача до станції призначення з проханням видати вантаж одержувачу за правильним кодом 6641 направлено 31.08.2009 р., тобто після прибуття вантажу на відповідну станцію (а.с. 19).

За пунктом 1.6. Правил оформлення перевізних документів оформлені відправником перевізні документи перевіряються і візуються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції. Перевіркою встановлюються: наявність плану (дозволу) на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення, платоспроможність вантажовідправника, правильність заповнення бланків перевізних документів відповідно до цих Правил, наявність необхідних додаткових супровідних документів та дозволів на відправлення вантажу (митних, карантинних, санітарних та інших контролюючих органів).

Отже, на станцію не покладається обов'язок здійснювати перевірку достовірності зазначених в накладній відомостей.

Натомість, з урахуванням положень пункту 2.3. Правил оформлення перевізних документів, розмістивши у графі накладної "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" підпис уповноваженої особи, відповідач тим самим засвідчив правильність відомостей, указаних ним у накладній № 44518081.

Враховуючи, що розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, його зменшення виходячи з того, що розмір штрафу є занадто великим, безпідставне.

Поряд з цим, відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для зменшення розміру штрафу, заявленого до стягнення.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог; штраф за неправильно зазначений код одержувача у розмірі 17 690,00 грн. підлягає стягненню із закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця".

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Молодіжна,63, ідентифікаційний код 14276579, р/р 260063363 у відділення ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323528) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108, ідентифікаційний код 01073828, р/р 26006000012 ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964) штраф в розмірі 17 690,00 грн.,а також 176,90 державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська