Рішення № 8651849, 18.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.10 Справа № 17/58/10

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Спецконтракт”, 02099, м. Київ, вул. Тростянецька, 107/11

до відповідача: приватного виробничого комерційного підприємства “Лігос”, 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, проспект 50-ліття Перемоги, 22, оф. 33

про стягнення 9 808,44 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

18.01.10 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Спецконтракт” (надалі ТОВ “Спецконтракт”) з позовною заявою про стягнення з приватного виробничого комерційного підприємства “Лігос” (надалі - ПВКП “Лігос”) за договором поставки від 15.09.08 № 57 заборгованості у розмірі 9808,44 грн., з яких: 8500,00 грн. - основний борг, 132,04 грн. - 3% річних, 212,50 - інфляційні витрати та 963,90 грн. - пеня.

Ухвалою від 18.01.10 судом порушено провадження у справі № 17/58/10, судове засідання призначено на 18.02.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 18.02.10 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін судом відкладено на 18.03.10.

У засіданні суду 18.03.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в судове засідання жодного разу не з’явився, 15.03.10 направив на адресу суду заяву за вих. від 12.03.10 № 123/02, якою просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 625, 692 Цивільного кодексу України, в позовній заяві зазначив наступне. 15.09.08 між сторонами у справі укладено договір поставки № 57, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу хімічну сировину загальною вартістю 16639,80 грн., що підтверджується видатковою накладною від 16.09.08 № РН-0000527. Зобов’язання щодо оплати поставленого товару відповідач виконав частково в сумі 8139,80 грн. Таким чином, на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складає 8500,00 грн. У зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 8500,00 грн., 132,04 грн. - 3% річних, 212,50 - інфляційні витрати та 963,90 грн. - пені.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався, заяв про неможливість прибуття в судове засідання та про відкладення розгляду справи до суду не надав. Про дату, місце та час судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6703887, відповідно до змісту якого ухвала про порушення провадження від 18.01.10 у справі № 17/58/10, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом, отримана уповноваженим представником відповідача 28.01.10.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.08 між товариством з обмеженою відповідальністю “Спецконтракт” (Постачальник) та приватним виробничим комерційним підприємством “Лігос” (Покупець) укладено договір поставки № 57 за умовами якого (п.1.1 договору) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти та сплатити продукцію: епоксидну смолу марки DER-662Е та іншу продукцію, іменовану у подальшому товар у кількості та по ціні відповідно умовам даного договору та додатком до нього, які є невід’ємною частиною договору, які іменуються Специфікаціями.

Пунктом 2.1 договору визначено, що кількість та асортимент товару на кожну окрему партію зазначається у відповідних специфікаціях на кожну партію товару.

Згідно з п. 3.1. договору, ціни на товар встановлюється у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору від 15.09.08 № 57, відповідно до узгодженої специфікації № 1, ТОВ “Спецконтракт” поставлено відповідачу товар на загальну суму 16639,80 грн., що підтверджується видатковою накладною від 16.09.08 № РН-0000527, підписаною уповноваженими представниками сторін, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 16.09.08 № 402735, податковою накладною від 16.09.08 № 2222 та рахунком - фактурою від 15.09.08 № СФ-0000581 (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Пунктами 4.1., 4.2. договору сторони передбачили, що товар за договором продається на умовах 100 % попередньої оплати, якщо інше не указано у специфікації. Оплата товару проводиться в гривнях на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 2 специфікації № 1 до договору від 15.09.08 № 57, товар за даної специфікації продається з відстрочкою оплати терміном п’ять календарних днів, з дати поставки товару.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у специфікації № 1 до договору від 15.09.08 № 57 не здійснив. Встановлено, що відповідач частково оплатив суму отриманого товару в розмірі 8139,80 грн., що підтверджується банківськими виписками від 27.10.08, 04.11.08, 28.11.08, 15.12.08, 19.05.09, 19.06.09, 23.06.09 (копії долучено до матеріалів справи).

Решта вартості товару відповідачем не сплачена, внаслідок чого, станом на час розгляду справи № 17/58/10 в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного договору складає 8500,00 грн. (8500,00 грн. = 16639,80 грн. –8139,80 грн.).

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 8500,00 грн.

09.12.09 ТОВ “Спецконтракт” направлено претензію за вих. від 09.12.09 № 614 ПВКП “Лігос” про сплату заборгованості за договором поставки від 15.09.08 № 57. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Факт наявності заборгованості у розмірі 8500,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 8500,00 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 15.09.08 № 57 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, відповідно до умов даного договору він оплачує Постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості, включаючи суму відсотків по товарному кредиту, за кожний день прострочення оплати, за весь період нарахування пені.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 693,90 грн. за період з 23.06.09 по 28.12.09, що нараховані на суму заборгованості 8 500 грн.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за шість місяців з моменту порушення зобов’язання.

У зв’язку з чим, враховуючи норми зазначеного вище законодавства, задоволенню підлягає пеня у розмірі 885,98 грн. за період з 23.06.09 по 22.12.09. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, за період з 23.06.09 по 28.12.09 розмір інфляційних витрат становить 212,50 грн. та 3 % річних - 132,04 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 101,19 грн. державного мита та 234,12 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного виробничого комерційного підприємства “Лігос” (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, проспект 50-ліття Перемоги, 22, оф. 33, код ЄДРПОУ 31993510, р/р 26002148801 в МФ АБ “АвтоЗазбанк”, МФО 313281) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Спецконтракт” (02099, м. Київ, вул. Тростянецька, 107/11, код ЄДРПОУ 22944575, р/р 26004262900127 в відділенні № 78 ВАТ “ВіЕйБі Банк”, МФО 319092) основний борг у сумі 8 500 (вісім тисяч п’ятсот) 00 коп., пеню у сумі 885 (вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 98 коп., інфляційні втрати - 212 (двісті дванадцять) грн. 50 коп., 3 % річних - 132 (сто тридцять дві) грн. 04 коп., 101 (сто одна) грн. 19 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності після сплину 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 26.03.2010