Рішення № 86516570, 20.12.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1953/2019 Справа № 641/6378/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого- судді – Григор`єва Б.П.

при секретарі - Максимовій Т.І.

за участю представника позивача – ОСОБА_1

відповідачів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Харківська міська рада, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення права користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив позбавити права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із його втратою внаслідок відсутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем реєстрації понад встановлені законом строки.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначив, що в період праці в органах міліції в 2003 році йому була надана двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_2 . Квартира надана відповідно до Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР та мала статус службової. Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.04.2013 року № 202 зазначена квартира були виключена з числа службової житлової площі та його визнано наймачем зі складом сім`ї: ОСОБА_4 - наймач, ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_3 - донька, ОСОБА_5 - донька. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкові від 23.04.2018 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано. Також рішенням суду від 22.02.2019 року з нього стягнені аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 . Починаючи з 17.12.2017 року відповідачі с ним одній квартирі не проживають, однак продовжують бути в ній зареєстрованими. З цього ж часу особисті речі відповідачок в квартирі відсутні, вони не сплачують комунальні послуги, обов`язки по утриманню житла не виконують. Перешкод в користуванні жилим приміщення він відповідачкам не чинив. Факт реєстрації відповідачів порушує його право на вільне розпорядження і користування майном та позбавляє можливості оформити субсидію, самостійно укладати цивільно-правові договори щодо зазначеної квартири. Відповідачки в спірній квартири не проживають більше шести місяців без поважних причин. В зв`язку з чим він звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 13.08.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.09.2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.10.2019 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб – Харківську міську раду, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечували. Зазначили, що дійсно вони не проживають у спірній квартирі з 25.12.2017 року, однак в спірній квартирі вони не змогли проживати, через відносини з позивачем. Через 4 місяці вони хотіли повернутись, однак ОСОБА_4 їх не пустив. Якщо вони будуть визнані такими що втратили право користування житловим приміщенням, тоді вони залишаться без реєстрації.

Представник третьої особи Харківської міської ради надав пояснення щодо позовних вимог. Просив в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позивачем не доведено факт не проживання відповідачок у спірній квартири більше 6 місяців без поважних причин. Визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням порушить їх конституційне право на житло, закріплене у ст. 47 Конституції України.

Представник третьої особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 202 від 10.04.2013 року двохкімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_2 виключено з числа службової. ОСОБА_4 визнаний наймачем зазначеної квартири зі складом сім`ї з 4х чоловік: ОСОБА_4 – наймача, ОСОБА_2 – дружини, ОСОБА_3 – доньки, ОСОБА_5 – доньки.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.04.2018 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірваний.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.02.2019 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнені аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі ј частини з усіх видав доходу щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вовчанськ Харківської області, батьками зазначені: батько – ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_7 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

Згідно акту складеного ОСОБА_4 в присутності мешканця квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_8 та мешканця квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 17.12.2017 року фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, під час вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що правовідносини у даній цивільній справі регулюються положеннями Житлового кодексу Української РСР, якими передбачені права наймачів житлових приміщень та членів родини останніх.

Відповідно до ст. 58 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної вмісті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до положень ст. ст.64,65 Житлового кодексу Української РСР, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

За правилами ст. 71 Житлового кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У роз`ясненнях, що містяться в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 № 2, зазначено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил норм процесуального закону щодо оцінки доказів.

Саме на позивача закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71ЖК УРСР строки у жилому приміщенні без поважних причин.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог.

Позовні вимоги позивача, направлені на позбавлення відповідачок права користування жилим приміщенням, а тому можуть бути задоволені лише на підставі переконливих, взаємоузгоджених і неспростовних доказів у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, при зверненні до суду із позовом, позивач ОСОБА_4 посилався на те, що відповідачки не проживають у спірній квартирі з 17.12.2017 року і на підтвердження цього факту надав суду акт про фактичне не проживання відповідачок за спірною адресою.

Будь-яких інших доказів, які б доводили факт відсутності відповідача у житловому приміщенні без поважних причин позивачем суду надано не було.

Крім того, відповідачками в судовому засіданні зазначено, що вони не проживають у спірному житловому приміщенні, через те, що ОСОБА_4 їх туди не впускає, зазначені обставини виключають твердження позивача, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 понад 6 місяців без поважних причин.

Таким чином, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими що втратили право користування житловим приміщенням є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-78, 81,89, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 58, 64, 65, 71, 72 ЖК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Харківська міська рада, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення права користування житловим приміщенням – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Харківська міська рада, м. Харків м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ: 04059243.

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, м. Харків вул. Чернишевська, 55.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.12.2019 року.

Суддя: Б. П. Григор`єв