Рішення № 86515973, 17.12.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/570/19

2/310/1118/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

17 грудня 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Мариніна О.В.

при секретарі Артьоменко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 310/570/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «Фінансова компанія Є гроші» та ОСОБА_1 в електронному вигляді шляхом її реєстрації на Інтернет сайті https://e-groshi.com було укладено договір №2469214686-024351 від 20.07.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Позикодавець свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, ТОВ "ФК Є гроші" було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 позику у розмірі 3000.00 гривень. Дата повернення позики - не пізніше 23:00 10.08.2018 включно. Проте ОСОБА_1 не повернула суму позики, тим самим порушила умови Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України. Відповідач заборгованість за договором № 2469214686-024351 від 20.07.2018 року не погасив. У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов договору, станом на 01.11.2018 року прострочені строки повернення позики, встановлені п.5.4. даного Договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка складається з: заборгованості за кредитом - 2300.00 грн.,заборгованості по процентам за користування кредитом – 3840,00 грн. заборгованості за пенею – 4860,00 грн.

01 листопада 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія Є гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 0111/2, відповідно до якого Клієнт відступив Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі № 2469214686-024351 від 20.07.2018 року, у зв`язку з чим гарантії, надані ОСОБА_1 щодо заборгованості, стали дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору, а також до Фактора перейшли всі пов`язані з ними права, зокрема право грошової вимоги щодо сум основного боргу, нарахованих та несплачених відсотків, неустойок у повному обсязі. Таким чином, внаслідок укладання вищевказаного договору відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ Фінансова компанія «Преміум Актив» набуло статусу нового кредитора - стягувача за договором №2469214686-024351 від 20.07.2018 року. Проте ОСОБА_1 не виконала своїх грошових зобов`язань перед новим кредитором, яким є ТОВ «ФК «Преміум Актив» за Договором №2469214686-024351 від 20.07.2018 р. про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через що ТОВ «ФК «Преміум Актив» просить стягнути з відповідача на заборгованість за договором 11700 грн. та витрати на сплату судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлений. Причини неявки суду не повідомив, відзиву та заперечень проти позову не надав.

Згідно ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

20.07.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія Є гроші» та ОСОБА_1 в електронному вигляді шляхом його реєстрації на Інтернет сайті https://e-groshi.com було укладено договір № 2469214686-024351 від 20.07.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с. 14-21).

Відповідно до Розділу 1 Договору, заявка - анкета в особистому кабінеті Клієнта на веб-сайті Позикодавця, встановленої форми, яка виражає намір Клієнта/ отримати грошові кошти у позику та є невід`ємною частиною цього Договору та узгоджений Сторонами в Додатку 1 до цього договору.

Згідно п. 2.1. Договору Позикодавець на умовах цього Договору надає Позичальнику коштів у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов цього Договору, а Позичальник зобов`язується отримати (прийняти) та повернути Позику та сплатити Суму процентів користування позикою в порядку і в строк визначений цим Договором.

Відповідно до умов п. 10.1.3. Договору Позичальник зобов`язується вчасно повернути Позику та сплатити суму процентів за користування Позикою.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до положень статті 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей - стаття 1047 ЦК України.

Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закон № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила надання грошових коштів у вигляді позики перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Положенням ст.1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Виходячи з вищезазначеного, договір № 2469214686-024351 від 20.07.2018 року є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченої ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджується досягнення всіх істотних умов договору.

Згідно п. 5.2 – п.5.4 Договору позики встановлено, що строк, на який надавалася Позика за цим Договором становив 22 дні, дата повернення Позики - не пізніше 23:00 10.08.2018 включно.

Платіжним дорученням № 480 від 20.07.2018 та повідомленням № 1318 від 14.12.2018 року підтверджується, що Позикодавцем було перераховано на картковий рахунок Відповідача позику у розмірі 3000.00 гривень. Дана сума перерахована на підставі договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 92.15.000104/2 від 19..02.2018 року (а.с. 7,8,35-39).

Таким чином, позивачем належним чином виконані умови Договору позики, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Проте, в порушення умов п.10.1.3 Договору, ОСОБА_1 не повернула суму позики, тим самим порушив умови Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України.

На даний час Відповідач заборгованість за договором № 2469214686-024351 від 20.07.2018 року не погасив, у зв`язку з чим сума позики, враховуючи проценти за користування, яка підлягала сплаті складає 3522,00 грн.

Відповідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно п. 7.1. Договору у випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення позики та/або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково, крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3,00% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення.

Зважаючи, що ОСОБА_1 прострочені строки повернення позики, встановлені п.5.4. Договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка складається з заборгованості за кредитом - 3000.00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 3840,00 грн., заборгованості за пенею – 4860,00 грн., що підтверджується розрахунком, наданим позивачем, вимога про стягнення заборгованості у загальному розмірі 11700,00 грн. є обґрунтованою (а.с. 22-25).

Судом встановлено, що 01 листопада 2018 року між ТОВ « Фінансова компанія Є гроші » та ТОВ « Фінансова компанія «Преміум Актив» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 0111/2 відповідно до якого «Фінансова компанія Є гроші» відступив ТОВ « Фінансова компанія «Преміум Актив» своє право вимоги заборгованості в тому числі по кредитному договору № 2469214686-024351 від 20.07.2018 року, у зв`язку з чим гарантії, надані ОСОБА_1 щодо заборгованості, стали дійсними для ТОВ Фінансова компанія «Преміум Актив» та вважаються наданими, а також до ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» перейшли всі пов`язані з ним права, зокрема право грошової вимоги щодо суми основного боргу, нарахованих та несплачених відсотків, неустойок у повному обсязі. Вказане підтверджується копією договору про надання фінансових послуг факторингу № 0111/2, Витягом з акту прийому-передачі Прав Вимоги за грошовими зобов`язаннями ОСОБА_1 на загальну суму 11700 грн. (а.с. 11-13).

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Договір факторингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до групи договорів про надання фінансових послуг. Сторонами договору є фактор і клієнт. Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

Зміст договору факторингу полягає у переході до фактора права вимоги до боржника, тобто останній зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та у цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка піддягає виконанню, а також вказано фактора, якому має бути здійснено платіж.

Листом № 1209 від 04.12.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про зміну кредитора в зобов`язані та повідомлено про порядок погашення заборгованості (а.с. 31).

Про направлення повідомлення ОСОБА_1 про зміну кредитора в зобов`язані свідчить реєстр відправок (а.с.34).

У правовій позиції висловленій Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015р. у справі № 6-979-цс15 зазначено, що божник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Підтвердження відповідачем щодо погашення заборгованості первісному кредитору не надано.

Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за вищеозначеним кредитним договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту на суму 11700,00 грн. є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 281-289, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Преміум Актив» (ЄДРПОУ 41797188), що знаходиться за адресою: вул. Мандриківська, 66, м. Дніпро, 49094 право вимоги до якого перейшло за Договором про надання фінансових послуг факторингу № 0111/2 від 01.11.2018 р., заборгованість за договором №2469214686-024351 від 20.07.2018 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 11 700 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн., а всього – 13621 грн. ( тринадцять тисяч шістсот двадцять одна гривня).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. В. Маринін