Ухвала суду № 86513962, 15.11.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 232/1608/12

Провадження 2-ар/127/5/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Крижанівського В.В.

розглянувши в судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ :

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково .

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії при переведенні пенсії із наукової на пенсію за віком в частині застосування величини оцінки одного року страхового стажу в 1,35% та застосування індивідуального коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії величиною 2,28248.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 при переведенні із наукової пенсії на пенсію за віком з 05.07.2011 р. згідно ч вимогами ст. ст. 24 ч. 2, ч. 4,25 ч. 1,27 ч. 2,40 ч. 1,45ч. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при цьому:

відновити ОСОБА_1 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення її пенсії величиною 2,45214 за період трудового стажу 415 місяців до 19.07.1993 року;

оцінку одного року страхового стажу, що визначена в 1,35 % застосувати лише до одного місяця стажу у системі персоніфікованого обліку з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року;

двоскладовою формулою розрахунку обчислити ОСОБА_1 пенсію за віком за 415 місяців до 19.07.1993 року і за один місяць з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. в системі персоніфікованого обліку.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою пенсією та належною до виплати пенсією згідно з ст. ст. 24 ч. 2. ч. 4, 25 ч. 1, 27 ч. 2, 40 ч. 1, 45 ч. З Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.07.2011 року по день перерахунку.

Постанова суду набрала законної сили 04 червня 2015 року відповідно до Ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду, яка була оприлюднена в Реєстрі 16 червня 2015 року.

Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07.08.2019 року касаційна скарга управління ПФУ в м.Вінниці відхилена, а постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2015 р. та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 р., – залишені без змін.

Після набрання Постановою законної сили Позивач пред`явив до примусовою виконання відповідний виконавчий лист. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Головного територіального управління у Вінницькій області від 06.07.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

До суду надійшла заява головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби О.М. Сінгаєвської про роз`яснення рішення суду.

Головний державний виконавець О.М. Сінгаєвська просить роз`яснити висновок суду в резолютивній частині, а саме за ст. 27 ч. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» – обчислення частини розміру пенсії за період страхового стажу, набутого до набрання чинності цим Законом, за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, які діяли на день набрання чинності цим Законом.

Таким чином наявні розбіжності в трактуванні вимог закону, зазначених у постанові Вінницького міського суду Вінницької області №232/1608/12, оскільки фраза «раніше діюче законодавство» має бути застосовано до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який 01.04.2004 року прийшов на зміну Закону України «Про пенсійне забезпечення» чи Закону України «Про науку», який діє наразі.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз"яснення відповідного рішення.

Розглянувши заяву суд дійшов до наступного висновку.

За постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії при переведенні пенсії із наукової на пенсію за віком в частині застосування величини оцінки одного року страхового стажу в 1,35% та застосування індивідуального коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії величиною 2,28248.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 при переведенні із наукової пенсії на пенсію за віком з 05.07.2011 р. згідно з вимогами ст. ст. 24 ч. 2, ч. 4,25 ч. 1,27 ч. 2,40 ч. 1,45 ч. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при цьому:

відновити ОСОБА_1 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення її пенсії величиною 2,45214 за період трудового стажу 415 місяців до 19.07.1993 року;

оцінку одного року страхового стажу, що визначена в 1,35 % застосувати лише до одного місяця стажу у системі персоніфікованого обліку з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року;

двоскладовою формулою розрахунку обчислити ОСОБА_1 пенсію за віком за 415 місяців до 19.07.1993 року і за один місяць з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. в системі персоніфікованого обліку.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою пенсією та належною до виплати пенсією згідно з ст. ст. 24 ч. 2. ч. 4, 25 ч. 1, 27 ч. 2, 40 ч. 1, 45 ч. З Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.07.2011 року по день перерахунку.

Постанова суду набрала законної сили 04 червня 2015 року відповідно до Ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду, яка була оприлюднена в Реєстрі 16 червня 2015 року.

Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07.08.2019 року касаційна скарга управління ПФУ в м.Вінниці відхилена, а постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2015 р. та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 р., – залишені без змін.

В постанові суду міститься посилання на ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» – обчислення частини розміру пенсії за період страхового стажу, набутого до набрання чинності цим Законом, за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, які діяли на день набрання чинності цим Законом.

В заяві про роз`ясення рішення суду головний державний виконавець Сінгаєвська О.М. зазначає про те, що стягувач ОСОБА_1 та боржник Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці по різному трактують вимоги закону, зазначені у постанові Вінницького міського суду Вінницької області №232/1608/12, оскільки фраза «раніше діюче законодавство» має бути застосовано до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який 01.04.2004 року прийшов на зміну Закону України «Про пенсійне забезпечення» чи Закону України «Про науку», який діє наразі.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, – відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Суд проводить тлумачення ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме речення «обчислення частини розміру пенсії за період страхового стажу, набутого до набрання чинності цим Законом, за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, які діяли на день набрання чинності цим Законом» стосується і Закону України «Про пенсійне забезпечення», який втратив чинність з прийняттям Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і діючого нині Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 р.

Виходячи із встановлених обставин справи та застосованих норм права, висновки суду в постанові від 07.04.2015 р. є чіткими і зрозумілими, про що міститься обґрунтування з наведенням розрахунків в мотивувальній частині постанови суду.

Копія постанови від 07.04.2015 р. може бути надана судом до матеріалів виконавчого провадження.

Тлумачення певних положень закону судом не ототожнюється з роз`ясненням постанови суду від 07.04.2015 р., а відтак заява головного державного виконавця О.М. Сінгаєвської задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 254 КАС України,

УХВАЛИВ :

Заяву головного державного виконавця О.М. Сінгаєвської про роз`яснення постанови суду від 07.04.2015 р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок пенсії, – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її кладення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя