Ухвала суду № 86513277, 21.12.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7443/19

Провадження № 2-р/639/12/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання - Пивоварова Т.В.,

за участю представника заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ОСОБА_2 – адвоката Мірошниченко Альони Михайлівни, про роз`яснення рішення суду по справі № 639/7443/19 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа – Новобаварський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту народження дитини,

встановив:

ОСОБА_2 через свого представника – адвоката Мірошниченко А. М., яка діє на підставі ордеру, звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою про роз`яснення рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.11.2019 по справі № 639/7443/19 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа – Новобаварський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту народження дитини.

В обґрунтування заяви зазначено, що 05.11.2019 судом ухвалено рішення по вказаній справі, яким встановлено факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна, дитини чоловічої статі, батьком якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Укромне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, Україна, а матір`ю – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Харків, Україна. Проте при зверненні до заінтересованої особи заявнику було відмовлено та надано лист для Жовтневого районного суду м. Харкова, в якому Новобаварський районний у м. Харкові ВДРАЦС ГТУЮ у Харківській області просить роз`яснити рішення суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.12.2019 призначено заяву до розгляду в судовому засіданні (а.с. 44).

Заявник та представник заявника у судове засідання не з`явились.

Представник заінтересованої особи – Торяник О. С., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні пояснила, що органу РАЦС не зрозуміло яке прізвище, ім`я необхідно присвоїти дитині, та статус дитини відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України.

Суд, вислухавши представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, приходить наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 05 листопада 2019 року рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова задоволено заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа – Новобаварський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту народження дитини.

Встановлено факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна, дитини чоловічої статі, батьком якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Укромне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, Україна, а матір`ю – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Харків, Україна (а.с. 34-37).

З тексту листа Новобаварського районного у м. Харкові ВДРАЦС ГТУЮ у Харківській області від 23.11.2019 № 3044/15.5-04-04, доданого до заявипро роз`яснення рішення,вбачається, що органу РАЦС не зрозуміло яке прізвище, ім`я необхідно присвоїти дитині, та статус дитини відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України.

Згідно ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Роз’яснення рішення – це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення, вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду. Тому суд при роз’ясненні судового рішення не повинен давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, змінювати його зміст.

У заяві про роз`яснення рішення повинно бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, які припускаються тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

За змістом п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» згідно ст. 271 ЦПК роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. У зв`язку з чим, визначення імені дитини, її прізвища та по-батькові, а також даних про батька дитини, буде здійснюватися заявником при реєстрації дитини в органах РАЦС, а не судовим рішенням.

За змістом положень абзацу першого пп. «в» пункту 12 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.

Проте, до заяви про встановлення факту народження дитини заявником надано до суду копію свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане органом на тимчасово окупованій території України – Автономній Республіці Крим (а.с. 13).

Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи (особи) створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійсними і не створюють правових наслідків.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Таким чином, зазначене вище свідоцтво про укладення шлюбу є недійсним і не створює юридичних наслідків, вказаний шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не можна вважати таким, що зареєстрований належним чином в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Виходячи з наведеного, а також у відповідності до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

А згідно ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що заява представника заявника ОСОБА_2 – адвоката Мірошниченко Альони Михайлівни, про роз`яснення рішення суду підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260, 261, 271 ЦПК України, ст.ст. 126, 135 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_2 – адвоката Мірошниченко Альони Михайлівни, про роз`яснення рішення суду по справі № 639/7443/19 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа – Новобаварський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту народження дитини – задовольнити.

Роз`яснити рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 листопада 2019 року по справі № 639/7443/19 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа – Новобаварський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту народження дитини.

Виконуючи рішення Жовтневого районного суду м. Харкові від 05.11.2019 по справі № 639/7443/19, Новобаварському районному у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області необхідно керуватись ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 135 СК України.

Роз`яснити заявнику, що визначення імені дитини, її прізвища та по-батькові, а також даних про батька дитини, буде здійснюватися заявником при реєстрації дитини в органах РАЦС, як це передбачено ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», а не судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк