
Сарненський районний суд
Рівненської області
_____________
Справа № 572/3954/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2019 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Рижого О.А.
при секретарі - Степанюк Я.О.
з участю прокурора - Мички В.С.
законного представника потерпілого - ОСОБА_1
захисника - Михальця Г.В.
обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду м.Сарни клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу в кримінальному провадженні №12019180200001013 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Сарненського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження №12019180200001013 про обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.
Під час підготовчого судового засідання від прокурора надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених. Своє клопотання обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування було встановлено, що 25 жовтня 2019 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою незаконного збагачення, діючи спільно та узгоджено, прийшли до домоволодіння яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_4 . Після цього, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 , будучи обізнаними про наявність у ОСОБА_4 грошових коштів, які останній зберігав у житловому будинку за місцем свого проживання, пересвідчившись у відсутності сторонніх осіб, використовуючи знайдену на території цього ж господарства дерев`яну дошку, вибили одне з вікон з будинку, через яке залізли всередину, де були помічені ОСОБА_4 , який знаходився в цій же кімнаті. ОСОБА_4 став вимагати від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щоб вони припинили протиправні дії та піднявшись з ліжка погрожував останнім дерев`яною палицею. ОСОБА_3 не реагуючи на неодноразові та наполегливі вимоги ОСОБА_4 припинити протиправні дії, завдав останньому один удар долонею правої руки в область лівого вуха, від якого останній впав на ліжко, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою тканин та синця лівої вушної раковини, зсадненої ранки великої закрутки лівого вуха, що згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продовжили шукати грошові кошти серед речей потерпілого, та виявивши їх у кишені верхнього одягу ОСОБА_4 у сумі 10 000 гривень (купюрами по 200 та 500 гривень), покинули приміщення будинку, вибивши вхідні двері зсередини.
25.10.2019 о 21 годині 00 хвилин у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, затримано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
28 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та взято під варту ОСОБА_2 на строк до 23.12.2019 з утримання в Рівненському слідчому ізоляторі з визначенням розміру застави в межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 76840 гривень. Крім того, 28 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та взято під варту ОСОБА_3 на строк до 23.12.2019 з утримання в Рівненському слідчому ізоляторі з визначенням розміру застави в межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 76840 гривень.
Прокурор посилається зокрема на те, що на даний час ризики передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують тримання обвинувачених під вартою не зменшились і надалі продовжують існувати. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що обвинувачені можутьпереховуватися від суду, оскільки відразу після вчинення злочину, обвинувачені намагалися знищити одяг та взуття, які могли залишити сліди на місці вчинення злочину і втікали за межі свого населеного пункту в м. Сарни Рівненської області. Кримінальне правопорушення скоєно при обтяжуючих обставинах - в стані алкогольного сп`яніння, раніше були засуджені за вчинення корисливих злочинів, а також враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене за вчинення кримінального правопорушення у якому вони обвинувачуються, а саме ч. 3 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років. Обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Свідки на даний час ще не допитані в ході судового розгляду, тому, на думку прокурора, існує ризик впливу на свідків з метою схилити їх до зміни раніше наданих показань.
Наведене дає підстави вважати, що обвинувачені, в разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можуть переховуватись від суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схилити їх до зміни раніше наданих показань. Наведені обставини у відповідності до п.п.1, 3 ст.177 КПК України є ризиками.
В судовому засіданні прокурор Мичка В.С. підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою до обох обвинувачених.
Законний представник потерпілого підтримала клопотання прокурора, просить їх задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та захисник Михалець Г.В. заперечили проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність ризиків.
Заслухавши сторони провадження, дослідивши матеріали клопотання суд приходить до наступного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинувачених більш м`якого заходу забезпечення кримінального провадження, а також те, що вони обвинувачуються в скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, проживають в одному селі із свідками у кримінальному провадженні, тому можуть незаконно впливати на них, доцільно вирішувати питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінується обвинуваченим, відповідності особі обвинувачених та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а тому, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченим інших більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, інших даних.
Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи за і проти звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі Бекчієв проти Молдови (Becciev v. Moldova).
Більше того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема "Харченко проти України", "Єлоев проти України", "Фельдман проти України") неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлений ухвалами суду від 28.10.2019 року закінчується 23 грудня 2019 року. Перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх майновий стан, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.
Відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави необхідно покласти на обвинувачених такі обов`язки:
- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
На підставі наведеного та керуючись ст. 183, 197КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 - задоволити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід - тримання під вартою до 19.02.2020 року.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 запобіжний захід - тримання під вартою до 19.02.2020 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України, визначити розмір застави у межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 84080 грн. (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самими обвинуваченими так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області код ЗКПО 26259988, Назва банку: ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО: 820172, Рахунок: НОМЕР_1 , Призначення платежу: "застава від _____ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка внесла заставу) за _______ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку внесли заставу) у кримінальній справі №___/____/__-к (___ суд Рівненської області);".
У разі внесення застави покласти на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступні обов`язки:
- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.
Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Сарненський районний суд Рівненської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Сарненську місцеву прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рижий О.А.
Судове рішення № 86513073, Сарненський районний суд Рівненської області було прийнято 21.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 572/3954/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: