Постанова № 86511313, 21.12.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3842/19

провадження №: 3/398/1178/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

"21" грудня 2019 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Військове, Солонянського району, Дніпропетровської області, голови правління АТ "НВО "Етал", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 41 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 09.10.2019 року № КР3601/333/П/ПТ позаплановою перевіркою, проведеною на АТ "НВО "Етал" 09.10.2019 року, встановлено, що голова правління АТ "НВО "Етал" ОСОБА_1 допустив порушення вимог законодавства про працю, а саме:

- всупереч вимогам ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата, яка повинна виплачуватись не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, за серпень 2019 року нарахована в сумі 1890,06грн., а належить до виплати 1648,96грн., станом на день перевірки не виплачена. Заборгованість по заробітній платі станом на 01.10.2019р., так як і на день перевірки становить 1940,6тис. грн., утворена в попередні роки 1922,6, перед 722 працівниками за період з листопада 2015р. - серпень 2019р..

- порушено вимоги ст. 116 КЗпП України щодо виплати працівнику, у разі звільнення, всіх сум, що належать йому від підприємства, в день звільнення, заробітна плата ОСОБА_2 , яка звільнена наказом від 03.07.2019р. №1/ВК з 03.07.2019 року за власним бажанням, в сумі 17239,46грн., станом на день перевірки не виплачена. Заборгованість перед 720 звільненими працівниками становить 1844,2тис. грн..

- порушено вимоги ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про відпустки» щодо виплати заробітної плати за весь час відпустки не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, голові Правління Ігнатенку В.Т., який згідно наказу від 19.07.2019 року №34/ВК-В, перебував у щорічній відпустці з 24.07.2019 року по 02.08.2019 року, заробітну плату за час щорічної відпустки в сумі 1261,9грн. нараховано, але станом на день перевірки не виплачено, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 41 Кодексу України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав 08.11.2019 року вину не визнав, пояснив, що на підприємстві арештовані всі рахунки, що унеможливлює здійснення виплати заробітної плати та розрахунків при звільненні, на підтвердження чого надав постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2015 року №49698997,постанови про арешт коштів боржника від 24.01.2016 року, він призначений на посаду голови правління 10.07.2017 року, тому в його діях відсутня вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП просив відкласти судовий розгляд для надання доказів того, що поточний рахунок підприємства з виплати заробітної плати також арештований.

В судовому засіданні 12.12.2019 року ОСОБА_1 надав аналогічні пояснення, та просив повторно відкласти розгляд справи, оскільки йому не вистачило часу для надання доказів арешту поточного рахунку з виплати заробітної плати.

В судове засідання, призначене на 21.12.2019 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 не з`явився, про час, місце і дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання повістки про виклик до суду, причини неявки не повідомив.

Представник ОСОБА_3 . ОСОБА_4 в судовому засіданні надав усні пояснення, що на даний час докази того, що поточний рахунок підприємства з виплати заробітної плати арештований надати не має можливості, проте існують інші докази невинуватості ОСОБА_3 , оскільки невиплата заробітної плати та розрахунків при звільненні мала місце з 2015 року, коли ОСОБА_3 ще не був головою Правління АТ "НВО "Етал".

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, врахувавши пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 , оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідальність за ч. 1 ст. 41 КУпАП настає у разі порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

З повідомлення голови правління АТ "НВО "Етал" №0580-393 від 09.10.2019 року, вбачається, що станом на 09.10.2019р. арешт рахунків товариства, накладений постановою від 26.11.2015р., не знято. Облікова чисельність працівників складає: штатних - 1 чол.; зовнішніх сумісників - 1 чол. Заборгованість станом на 01.10.2019р. складає: 1940,6тис. грн. із виплати заробітної плати, у тому числі: утворена за попередні роки 1922,6тис. грн.; поточного року - 18,0тис. грн.; перед 720 звільненими - 1844,2тис. грн.; 29.8тис. грн. з виплат у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Загальна кількість працівників, яким своєчасно не виплачено заробітну плату - 722 осіб. Господарський суд Кіровоградської області виніс ухвалу від 29.06.2016р. про порушення провадження у справі про банкрутство АТ "НВО "Етал". Інформація оприлюднена на офіційному Веб-сайті Вищого господарського суду України. Ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Відповідно до довідки про виплату заробітної плати №0580-394 від 09.10.2019 року, за серпень 2019 року заробітна плата нарахована в сумі 1890,06грн., після утримання податків та зборів до виплати належить 1648,96грн.. Станом на 09.10.2019 рік заробітна плата за серпень не виплачена, у зв`язку з арештом рахунків. нарахування заробітної плати за вересень відсутні, так як працівники, у визначені за їх графіками робочі дні, перебували у відпустках без збереження заробітної плати, згідно п. 6 ст. 25 та ст. 26 Закону України "Про відпустки".

Згідно наказу від 19.07.2019 року №34/ВК-В, голова правління ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці з 24.07.2019 року по 02.08.2019 року.

Згідно наказу від 03.07.2019р. №1/ВК ОСОБА_2 звільнена 03.07.2019 року за власним бажанням.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 09.10.2019 року №КР3601/333/АВ/П/ПТ, Актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 09.10.2019 року №КР3601/333/АВ, усними та письмовими поясненнями правопорушника, наданими в судовому засіданні. Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Щодо посилання правопорушника на арешт поточного рахунку з виплати заробітної плати суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Отже, держава гарантувала та захистила законом право фізичної особи на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Доказів арешту рахунків зі спеціальним режимом використання суду не надано.

Щодо посилання на той факт, що адміністративне правопорушення мало місце в 2015 році до призначення правопорушника Головою правління, суд зазначає, що з протоколу про адміністративне правопорушення та Акту інспекційного відвідування вбачається, що невиплата заробітної плати мала місце в серпні 2019 року, а невиконання вимог трудового законодавства щодо строку розрахунку зі звільненими працівниками мало місце в липні 2019 року, невиплата у передбачені строки заробітної плати за період відпустки мале місце в липні 2019 року тощо, що спростовує вищезазначені доводи правопорушника та представника.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, визнав свою вину, суд вважає, що на ОСОБА_5 необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією вказаної статті.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384,20 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст. 283, 284 КУпАП , суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 384 гривні 20 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України. Назва платежу "Адміністративні штрафи та інші санкції по м. Олександрії», № рахунку UA388999980000031111106011006, отримувач коштів: Олександр. УК/м. Олександрія/21081100, код за ЄДРПОУ: 37944584; банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету:

21081100, *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.

Реквізити для сплати судового збору у розмірі 384 грн. 20 коп. такі: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код а ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейсто України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суд через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Коліуш Г.В.