Ухвала суду № 86510994, 18.12.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 398/4426/19

Провадження № 2/398/2278/19

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"18" грудня 2019 р., суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Ніколаєв М.В., розглянувши матеріали позовної заяви Громадської організації «Думка громади Олександрії» до Олександрійської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - садово-городнє товариство "Гірник", про визнання протиправним та скасування рішення ненормативного характеру, визнання недійсним договору дарування, зобов`язання знести будівлі, звільнити та повернути у комунальну власність самовільно зайняту земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація «Думка громади Олександрії» звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Олександрійської міської ради № 1784 від 23.10.2015 року «про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки СГТ «Гірник»;

2) визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Хоменком В.Ю. 04 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

3) зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно збудовані на земельній ділянці площею 0,12 га, кадастровий номер 3510300000:08:279:0055, житловий будинок з фундаментом та демонтувати влиту на глибину 2,5 м. бетонну основу;

4) зобов`язати ОСОБА_2 звільнити та повернути у комунальну власність самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,5849 га.

Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До суду із позовною заявою звернулась Громадська організація "Думка громади Олександрії", від імені якої діє ОСОБА_3 О.С.

До позовної заяви долучено квитанцію № 102010108 від 19.11.2019 року про сплату судового збору у розмірі 3073,60 грн. за позовом ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Таким чином, суб`єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють (позиція Верховного Суду у справі № 804/6859/16).

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п.13 постанови Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Як вбачається з резолютивної частини позовної заяви, позивач фактично заявляє чотири окремі вимоги, що мають майновий характер.

Позивачем у даній справі виступає Громадська організація «Думка громади Олександрії», яка є юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру юридичною особою яка складає 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Таким чином, з урахуванням положень та порядку сплати судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір», а також того, що у позовній заяві заявлено чотири окремі вимоги, які мають немайновий характер, позивачем до сплати підлягає судовий збір у загальному розмірі 7684,00 грн. (1921 грн. х 4 позовні вимоги).

Тобто, всупереч вимогам ч. 5 ст. 151 ЦПК України, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату юридичною особою - Громадською організацією "Думка громади Олександрії" судового збору у загальному розмірі 7684,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Однією із вимог позовної заяви позивач зазначає: зобов`язання ОСОБА_2 звільнити та повернути у комунальну власність самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,5849 га. Проте, всупереч вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач не конкретизує, кому саме необхідно повернути (передати) спірну земельну ділянку та в який спосіб.

Частиною 5 ст. 175 ЦПК України передбачено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Звертаючись до суду Громадська організація «Думка громади Олександрії» посилається на ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання», відповідно до якої громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Суд з даного приводу зазначає наступне.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частини першої статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача (частина п`ята статті 56 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відомості про мету (цілі) та напрями діяльності громадського об`єднання має містити його статут (стаття 11 Закону України "Про громадські об`єднання"). Статтями 21, 22 Закону України "Про громадські об`єднання" визначені права громадських об`єднань, які утворюються в Україні, та їх взаємодія з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Статтями 1, 21 Закону України "Про громадські об`єднання" громадським організаціям надано право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами. При цьому, право громадських організацій на звернення до суду із відповідними позовами у розумінні пункту другого частини першої статті 21 наведеного Закону є загальною прерогативою та обмежено певними категоріями правовідносин, з якими безпосередньо пов`язана статутна діяльність громадських організацій, та законодавством, яке безпосередньо регулює відповідні правовідносини.

Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв`язку із положеннями пункту "г" частини 1 статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, відповідно до Закону України «Про громадські об`єднання» Громадська організація «Думка громади Олександрії» може мати право захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, але лише у випадку, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах, та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що статутними документами позивача передбачено його право звернення до суду за захистом прав чи інтересів членів своєї організації та/або інших осіб.

Крім того, позивачем у позові не наведено посилання на відповідний закон, яким визначено право позивача звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява Громадської організації «Думка громади Олександрії» підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Громадської організації «Думка громади Олександрії» до Олександрійської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - садово-городнє товариство "Гірник", про визнання протиправним та скасування рішення ненормативного характеру, визнання недійсним договору дарування, зобов`язання знести будівлі, звільнити та повернути у комунальну власність самовільно зайняту земельну ділянку, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Запропонувати позивачу усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки, та подати до суду нову позовну заяву, в якій додатково вказати:

- спосіб захисту порушеного права, а саме конкретно кому необхідно повернути (передати) спірну земельну ділянку та в який спосіб;

- зазначити особу (осіб), в чиїх інтересах подано позов (ч. 5 ст. 56 ЦПК України);

- відповідний закон, який визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб у правовідносинах, що виникли між сторонами.

Запропонувати позивачу, з метою усунення недоліків позовної заяви, направити до суду:

- на підтвердження повноважень - належним чином завірену копію статуту Громадської організації "Думка громади Олександрії";

- квитанцію про сплату юридичною особою - Громадською організацією «Думка громади ОСОБА_5 » судового збору в сумі 7684,00 грн. за такими реквізитами: Олександрійське УК м. Олександрія, 22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37944584; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 588 999 980 0000 3121 5206 0110 06; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва/ПІБ позивача) (назва суду, до якого подається позов).

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви в п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Ніколаєв