Рішення № 86508305, 20.12.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/1788/19

Справа № 279/4460/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Коваленко В.П.

за участю секретаря Комарової О.В.,

представника позивача Курилюк О.С.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства Теплозабезпечення до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за послуги централізованого теплопостачання ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач КП "Теплозабезпечення" звернулося до суду із даним позовом, в якому просив стягнути із відповідача ОСОБА_3 борг за послуги із централізованого теплопостачання у розмірі 41289, 13 гривень за період із жовтня 2016 року по липень 2019 року та судові витрати. Обґрунтовуючи позовні вимоги, КП "Теплозабезпечення" посилалося на те, що відповідач є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються підприємством. ОСОБА_3 не сплачує кошти за надані їй послуги, у зв`язку з чим за вказаний період утворилася заборгованість в розмірі 41289, 13 гривень.

Відповідно до частин першої-третьої статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 , споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року №169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).

При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (пункт 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).

Пунктом 26 Правил № 630 передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Тобто єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому. Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Коростенської міської ради 48 сесії VI скликання від 20.10.2015 року № 2076 внесено зміни в рішення Коростенської міської ради №1975 від 27.08.2015 року «Про погодження переліку житлових приміщень, в яких проведено встановлення газового обладнання (котлів) без дозволу» та доповнено перелік житлових приміщень, в яких проведено встановлено газового обладнання (котлів) або газового обладнання без дозволу виконавчого комітету Коростенської міської ради до 01.08.2015 року у м. Коростені, де в списку споживачів, які самостійно від`єдналися від централізованої системи теплопостачання під №96 значиться ОСОБА_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 30).

Тобто, орган місцевого самоврядування погодив встановлення відповідачем індивідуального газового опалення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.Згідно з пунктом 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.

Згідно Акта № 89 про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП від 05 жовтня 2015 року, який складено на підставі рішення міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП від 20.10.2015 року № 2076 представником монтажної організації ТОВ «АРМ-ЕЛЕКТРО» та представником виконавця послуг з ЦО і ГВП було здійснено відключення від мереж ЦО і ГВП будинку за адресою Маяковського,105»А» шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів (конвекторів) - 5 шт., заварюванням стояків - 4 шт., залишено транзитних ізольованих стояків - 4 шт., заварюванням уводів ГВП (а.с. 36). А також було видано технічні умови №741 на відключення від системи централізованого опалення. Крім того, 5.10.2015 року ОСОБА_3 повідомила позивача про відключення від централізованого тепло забезпечення.

Вказане свідчить про факт відключення квартири відповідача від мережі централізованого теплопостачання та доказом ненадання їй таких послуг.

Таким чином, відповідачем доведено факт правомірного відключення її квартири від мережі централізованого теплопостачання з дотриманням чинного законодавства. Разом із тим доказів надання КП «Теплозабезпечення» послуг з постачання тепла в матеріалах справи не міститься.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263,265,268 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. ст.525,526 ЦК України, - суд

У Х В А Л И В:

В позові Комунального підприємства Теплозабезпечення до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за послуги централізованого теплопостачання відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу подано не було. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30-ти днів з дня його оголошення .

Суддя Коваленко В.П.