Вирок № 86507874, 21.12.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5360/15-к

Провадження № 1-кп/206/2/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2019 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Грицаюк Н.М.

при секретареві Норі І.С.

за участю прокурора Двойнічної Л.М.

захисника-адвоката Киричка Г.О.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали кримінального провадження №12012040700000224 за обвинуваченнюм:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, не заміжньої, маючої вищу освіту, не працюючої, раніше не судимої, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2011 ОСОБА_1 відповідно до наказу № 422-П була прийнята на посаду контролера-касира відділу касових операцій відділення №175/03 (А) ПАТ АБ «Укргазбанк», розташованого за адресою: м. Дніпро,

вул. Челюскіна, буд. №12, з визначенням її робочого місця за адресою:

м. Дніпро, вул. Курсантська, буд АДРЕСА_2 .

Згідно з посадовою інструкцією контролера-касира, затвердженою 23.12.2011 директором обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_1 повинна була виконувати операції по видачі та прийняттю готівкових коштів, приймати платежі від фізичних та юридичних осіб на користь інших фізичних та юридичних осіб з відображенням касових символів для подальшого їх перерахунку згідно вказаних реквізитів та призначення платежів, несла повну матеріальну відповідальність у відповідності з діючим законодавством України на підставі договору про повну матеріальну відповідальність за нестачу грошей та цінностей, а також за невиконання та неналежне виконання своїх посадових обов`язків.

Відповідно до укладеного із ПАТ АБ «Укргазбанк» договору про повну матеріальну відповідальність №1044 від 23.12.2011 на ОСОБА_1 було покладено наступні обов`язки: дбайливо ставитися до переданих їй на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей і вживати заходів для запобігання збитків, спричинених їх нестачею чи псуванням; своєчасно повідомляти Банку про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених їй матеріальних цінностей; вести облік, складати і представляти у встановленому порядку товарно-грошові й інші звіти про рух і залишки довірених їй матеріальних цінностей; суворо дотримуватися встановлених правил виконання операцій з цінностями та їх збереження; не розголошувати ніде, ніколи та ні за яких обставин відомі їй правила, що стосуються збереження цінностей, їхньої видачі, перевезення, охорони та пристроїв сигналізації.

У зв`язку з тим, що безпосереднє робоче місце ОСОБА_1 знаходилось в одному приміщенні з кабінетами працівників Реєстраційного підрозділу Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи (РП ВРЕР) ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2 за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. №22, один із основних напрямків роботи ОСОБА_1 полягав у виконанні банківських касових операцій по прийняттю платежів від фізичних осіб на користь держави в якості трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування під час набуття права власності на легкові автомобілі за кодом бюджетної класифікації доходів 24140300 для подальшого їх перерахування, згідно з вказаними платником реквізитами та призначенням платежу, на розрахунковий рахунок 31219224700010 Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, контроль за правильністю та своєчасністю надходження якого покладено на органи Пенсійного фонду України.

Таким чином, в силу виконуваних посадових обов`язків та безпосереднього розташування робочого місця, ОСОБА_1 було достовірно відомо, що відповідно до положень Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року та п.п. 12, 13 «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого Постановою КМУ від 03.11.1998 року № 1740, фізичні особи зобов`язані сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України в розмірі трьох відсотків від вартості цих автомобілів. Також ОСОБА_1 було відомо, що вказаний збір фізичні особи, як правило, сплачують за місцем розташування її робочого місця, а саме в касі відділу касових операцій відділення №175/03 (А) ПАТ АБ «Укргазбанк» за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. №22.

Працюючи на посаді контролера-касира відділу касових операцій відділення №175/03 (А) ПАТ АБ «Укргазбанк», розташованого за адресою:

м. Дніпро, вул.Челюскіна, 12, з визначенням її робочого місця за адресою:

м АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 скоїла ряд корисливих злочинів проти державної власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 21.01.2012, знаходячись на своєму робочому місці, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 22, та виконуючи обов`язки контролера-касира відділу касових операцій відділення №175/03 (А) ПАТ АБ «Укргазбанк», упродовж робочого дня, тобто з 08.00 до

17.00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6480,15 гривень в якості сплати трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації в Реєстраційному підрозділі відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2 придбаного ним транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO (свідоцтво серії НОМЕР_1 ), вартість якого згідно довідки-рахунку № 032009 від 13.01.2012 року та експертної оцінки становить 227950 гривень (без ПДВ), після чого згідно зі своїми функціональними обов`язками контролера-касира була зобов`язана у подальшому здійснити їх переказ відповідно до вказаних платником реквізитів та призначенням платежу, отримувачу – Управлінню пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська на розрахунковий рахунок 31219224700010 Головного управління державної казначейської служби в Дніпропетровській області, тобто державі.

Однак, коли вона знаходилась у тому ж місці та в той же час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на привласнення та обернення на свою користь чужого майна, а саме грошових коштів, отриманих від

ОСОБА_2 , які тимчасово до перерахування отримувачу, перебували у її віданні.

При цьому ОСОБА_1 , володіючи інформацією про порядок роботи державного реєстраційного підрозділу рухомого майна (РП ВРЕР ДАІ), пакет документів, необхідних для здійснення вказаних вище банківських касових операцій та операцій з державної реєстрації транспортних засобів, а також досконало знаючи встановлені правила роботи банківської системи України в цілому та ПАТ АБ «Укргазбанк» окремо, усвідомлювала, що з метою реалізації свого злочинного умислу та забезпечення не викриття керівництвом банку, іншими особами вчиненого нею злочину, необхідно здійснити з робочого комп`ютера з використанням доступного лише їй ключа з паролем операцію з видалення (анулювання) одержаного від ОСОБА_2 платежу та підготувати відповідний протокол роботи за 21.01.2012, до якого долучити оригінал виданої ОСОБА_2 квитанції про сплату ним збору на державне пенсійне страхування, пояснення касира про підстави видалення (анулювання) платежу, заяву платника та інші підтверджуючі документи.

Однак, зважаючи на те, що квитанція про сплату збору на державне пенсійне страхування є обов`язковим документом, надання якого фізичними особами державному реєстраційному підрозділу рухомого майна є підставою для державної реєстрації транспортного засобу та видачі відповідного реєстраційного документа, ОСОБА_1 , у зв`язку з цим вирішила виготовити замість двох три екземпляри вказаної квитанції, один з яких видати платникові, а два інші використати для приєднання до касового звіту: один як екземпляр банку, другий - як повернутий платником при відмові від платежу.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, а саме грошових коштів, отриманих від ОСОБА_2 в якості сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації придбаного ним транспортного засобу, які тимчасово, до перерахування одержувачу, перебували у її віданні,

ОСОБА_1 в той же день та час, тобто з 8-00 до 17-00 год. 21.01.2012, будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, з корисливого мотиву, в порушення вимог нормативних актів Національного банку України, посадової інструкції та положень Договору про повну матеріальну відповідальність, всупереч встановленому порядку, знаходячись на своєму робочому місці, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 22, користуючись банківським програмним забезпеченням, встановленим на її робочому комп`ютері, з використанням відомого лише їй ключа з паролем провела банківську касову операцію та роздрукувала замість двох необхідних – три екземпляри квитанції № 54.1 від 21.01.2012 про прийом вказаного платежу від ОСОБА_2 за вказаними ним реквізитами та призначенням платежу, на двох з яких власноруч в графі «Підпис банку» поставила особистий підпис та відбиток особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5», а на третьому екземплярі роздрукованої квитанції поставила лише відбиток особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5» та передала її платникові для подальшої передачі реєстраційному підрозділу рухомого майна на підтвердження факту сплати вказаного збору з метою проведення державної реєстрації придбаного транспортного засобу та одержання відповідного реєстраційного документа. Два інші екземпляри квитанції (один як екземпляр банку, другий - як повернутий платником при відмові від платежу) ОСОБА_1 залишила в касі з метою документального обґрунтування подальшого безпідставного видалення (анулювання) нею даного платежу.

Після цього ОСОБА_1 , знаходячись у той же день та час на своєму робочому місці, продовжуючи реалізовувати раніше виниклий злочинний умисел на привласнення чужого майна, а саме грошових коштів, які перебували у її віданні, користуючись банківським програмним забезпеченням, встановленим на робочому комп`ютері, з використанням доступного лише їй ключа з паролем безпідставно провела банківську касову операцію з видалення (анулювання) платежу ОСОБА_2 в сумі 6480,15 гривень з підстави нібито відмови самого платника від здійснення даного платежу та роздрукувала протокол роботи по видалених платежах за 21.01.2012, в якому, зокрема, зазначила інформацію про видалений (анульований) нею платіж ОСОБА_2 , завіривши документ особистим підписом.

З метою доведення свого злочинного умислу на привласнення грошових коштів, належних державі в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, до кінця та з метою недопущення викриття злочинної діяльності керівництвом банку, ОСОБА_1 в той же день додала до протоколу підписану невстановленою досудовим слідством особою в невстановленому досудовим слідством місці та виготовлену нею, ОСОБА_1 особисто, заяву про повернення грошових коштів та про їх отримання від імені платника ОСОБА_2 , який в дійсності до банку з заявою про повернення платежу в сумі 6480,15 гривень не звертався, та вказані грошові кошти не отримував. Крім того, на зворотному боці двох екземплярів квитанції № 54.1 від 21.01.2012 про прийом вказаного вище платежу від ОСОБА_2 ОСОБА_1 власноруч виклала пояснення про причини та підстави видалення (анулювання) платежу.

Видану ОСОБА_2 квитанцію про сплату ним збору на обов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 в рамках реалізації свого злочинного умислу назад не вилучила, у зв`язку з чим її було надано ОСОБА_2 до Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, чим забезпечено проведення державної реєстрації придбаного ним транспортного засобу з наданням йому відповідних реєстраційних документів.

Одержані від ОСОБА_2 та належні державі грошові кошти в сумі 6480,15 гривень, тобто чуже майно, яке тимчасово перебувало в її, контролера-касира відділу касових операцій відділення №175/03 (А) ПАТ АБ «Укргазбанк» віданні, ОСОБА_1 , будучи матеріально-відповідальною особою, незаконно привласнила, обернувши на свою користь.

Того ж дня, тобто 21.01.2012, ОСОБА_1 , приєднавши до щоденного звіту про роботу касира вищевказані документи, передала їх до відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», розташованого за адресою: м. Дніпро,

вул. Челюскіна, 12, чим забезпечила не викриття своєї злочинної діяльності керівництвом Банку, посадовими особами Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, а також попередила надходження скарг на адресу керівництва Банку з боку як самого платника, так і з боку державних органів, відповідальних за надходження вказаних грошових коштів до державного бюджету України.

Таким чином, ОСОБА_1 21.01.2012, працюючи на посаді контролера-касира відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», реалізуючи злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, з корисливого мотиву, шляхом безпідставного проведення банківської касової операції з видалення (анулювання) платежу ОСОБА_2 , а саме трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації придбаного ним транспортного засобу, привласнила грошові кошти в сумі 6480,15 гривень, які перебували у її віданні, обернувши їх на свою користь та спричинивши тим самим державі в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 , продовжуючи перебувати на посаді та виконувати вищезазначені обов`язки контролера-касира відділу касових операцій відділення №175/03 (А) ПАТ АБ «Укргазбанк», знаходячись 26.04.2012 на своєму робочому місці, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 22, на протязі робочого дня, тобто з 08.00 до 17.00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2738,91 гривень в якості сплати трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації в Реєстраційному підрозділі відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування

м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2 придбаного ним транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER(свідоцтво серії НОМЕР_2 ), вартість якого згідно довідки-рахунку № 020789 від 19.04.2012 та експертної оцінки становить 91296,94 гривень (без ПДВ), після чого згідно зі своїми функціональними обов`язками контролера-касира була зобов`язана у подальшому здійснити їх переказ відповідно до вказаних платником реквізитів та призначенням платежу, отримувачу – Управлінню пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська на розрахунковий рахунок 31219224700010 Головного управління державної казначейської служби в Дніпропетровській області, тобто державі.

Однак, коли вона знаходилась у тому ж місці та в той же час, у неї виник злочинний умисел, направлений на привласнення та обернення на свою користь чужого майна, вчинене повторно, а саме грошових коштів, отриманих від ОСОБА_3 , які тимчасово до перерахування одержувачу перебували у її віданні.

Маючи досвід вчинення попереднього злочину, в результаті якого вона незаконно заволоділа грошовими коштами, що були передані їй ОСОБА_2 в якості сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, ОСОБА_1 вирішила в той же спосіб привласнити грошові кошти, які тимчасово перебували у її віданні та були передані ОСОБА_3 в якості сплати аналогічного збору.

З цією метою ОСОБА_1 запланувала після проведення на робочому комп`ютері банківської касової операції з прийняття готівкових грошових коштів від ОСОБА_3 та виготовлення замість двох трьох екземплярів квитанції про їх прийом в той же день провести операцію ануляції (видалення) даного платежу, яку документально оформити протоколом роботи по видалених платежах за 26.04.2012 з додаванням двох екземплярів квитанції про прийом платежу (один як екземпляр банку, другий - як повернутий платником при відмові від платежу), пояснення касира про причини ануляції, а також незаконно виготовлених нею, ОСОБА_1 , та підписаних не встановленою досудовим слідством особою заяв про повернення та одержання грошових коштів ОСОБА_3 , який не був поінформований про злочинні наміри ОСОБА_1 .

Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, вчинене повторно, а саме грошових коштів, отриманих від ОСОБА_3 в якості сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації придбаного ним транспортного засобу, які тимчасово до перерахування одержувачу перебували у її віданні, ОСОБА_1 в той же день та час, тобто з 8-00 до

17-00 год. 26.04.2012, будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливого мотиву, в порушення вимог нормативних актів Національного банку України, посадової інструкції та положень Договору про повну матеріальну відповідальність, всупереч встановленому порядку, знаходячись на своєму робочому місці, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 22, користуючись банківським програмним забезпеченням, встановленим на її робочому комп`ютері, з використанням відомого лише їй ключа з паролем провела банківську касову операцію та роздрукувала замість двох необхідних – три екземпляри квитанції № 30.1 від 26.04.2012 про прийом названого платежу від ОСОБА_3 за вказаними ним реквізитами та призначенням платежу, на двох з яких власноруч в графі «Підпис банку» поставила особистий підпис, а також відбиток особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5», а на третьому екземплярі роздрукованої квитанції поставила лише відбиток особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5» та передала її платникові для подальшої передачі реєстраційному підрозділу рухомого майна на підтвердження факту сплати вказаного збору з метою проведення державної реєстрації придбаного транспортного засобу та одержання відповідного реєстраційного документа. Два інші екземпляри квитанції (один як екземпляр банку, другий - як повернутий платником при відмові від платежу) ОСОБА_1 залишила в касі з метою документального обґрунтування подальшого безпідставного видалення (анулювання) нею даного платежу .

Після цього ОСОБА_1 , знаходячись у той же день та час на своєму робочому місці, продовжуючи реалізовувати раніше виниклий злочинний умисел на привласнення грошових коштів, які перебували в її віданні, вчинене повторно, користуючись банківським програмним забезпеченням, встановленим на робочому комп`ютері, з використанням доступного лише їй ключа з паролем безпідставно провела банківську касову операцію з видалення (анулювання) платежу ОСОБА_3 в сумі 2738,91 гривень, з підстави нібито відмови самого платника від здійснення даного платежу та роздрукувала протокол роботи по видалених платежах за 26.04.2012, в якому, зокрема, зазначила інформацію про видалений (анульований) нею платіж ОСОБА_3 , завіривши документ особистим підписом.

З метою доведення свого злочинного умислу на привласнення грошових коштів, належних державі в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, вчинене повторно, до кінця, та з метою недопущення викриття злочинної діяльності керівництвом банку, ОСОБА_1 в той же день додала до протоколу підписану невстановленою досудовим слідством особою в невстановленому досудовим слідством місці та виготовлену нею, ОСОБА_1 особисто, заяву про повернення грошових коштів та про їх отримання від імені платника ОСОБА_3 , який в дійсності до банку з заявою про повернення платежу в сумі 2738,91 гривень не звертався, та вказані грошові кошти не отримував. Крім того, на зворотному боці двох екземплярів квитанції № 30.1 від 26.04.2012 про прийом від ОСОБА_3 вказаного вище платежу, ОСОБА_1 власноруч виклала пояснення про причини та підстави видалення (анулювання) платежу.

Видану ОСОБА_3 квитанцію про сплату ним збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, ОСОБА_1 в рамках реалізації свого злочинного умислу назад не вилучила, у зв`язку з чим її було надано ОСОБА_3 до Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2.

Одержані від ОСОБА_3 та належні державі грошові кошти в сумі 2738,91 гривень, тобто чуже майно, яке тимчасово перебувало в її, контролера-касира ПАТ АБ «Укргазбанк», віданні, ОСОБА_1 незаконно привласнила, обернувши на свою користь.

Того ж дня, тобто 26.04.2012, ОСОБА_1 , приєднавши вищевказані документи до щоденного звіту про роботу касира, передала їх до відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», розташованого за адресою: м. Дніпро,

вул. Челюскіна, 12, чим забезпечила не викриття своєї злочинної діяльності керівництвом Банку, посадовими особами Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, а також попередила надходження скарг на адресу керівництва Банку з боку як самого платника, так і державних органів, відповідальних за надходження вказаних грошових коштів до державного бюджету України.

Таким чином, ОСОБА_1 26.04.2012, працюючи на посаді контролера-касира відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», реалізуючи злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, вчинене повторно, будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, з корисливого мотиву, шляхом безпідставного проведення банківської касової операції з видалення (анулювання) платежу ОСОБА_3 , а саме трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації придбаного ним транспортного засобу, повторно привласнила грошові кошти в сумі 2738,91 гривень, які перебували у її віданні, обернувши їх на свою користь та спричинивши тим самим державі в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області майнову шкоду на вказану суму.

Також ОСОБА_1 , знаходячись 05.05.2012 на своєму робочому місці, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська,22, перебуваючи на посаді та виконуючи обов`язки контролера-касира відділу касових операцій відділення №175/03 (А) ПАТ АБ «Укргазбанк», на протязі робочого дня, тобто з 08.00 до 17.00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, отримала від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 7872,50 гривень в якості сплати трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації в Реєстраційному підрозділі відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2 придбаного ним транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки FORD KUGA (свідоцтво серії НОМЕР_3 ), вартість якого згідно довідки-рахунку №240130 від 04.05.2012 та експертної оцінки становить 314900,00 гривень (без ПДВ), після чого згідно зі своїми функціональними обов`язками контролера-касира була зобов`язана у подальшому здійснити їх переказ відповідно до вказаних платником реквізитів та призначенням платежу, отримувачу – Управлінню пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська на розрахунковий рахунок 31219224700010 Головного управління державної казначейської служби в Дніпропетровській області.

Однак, під час її знаходження у тому ж місці та в той же час, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на привласнення та обернення на свою користь чужого майна, вчинене повторно, а саме грошових коштів, отриманих від ОСОБА_4 , які тимчасово до перерахування одержувачу перебували у її віданні.

Маючи досвід вчинення попередніх злочинів, в результаті яких вона незаконно заволоділа грошовими коштами, що були передані їй

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, ОСОБА_1 вирішила в той же спосіб привласнити грошові кошти, які тимчасово перебували у її віданні та були передані ОСОБА_4 в якості сплати аналогічного збору.

З цією метою ОСОБА_1 запланувала після проведення на робочому комп`ютері банківської касової операції з прийняття готівкових грошових коштів від ОСОБА_4 та виготовлення замість двох трьох екземплярів квитанції про їх прийом в той же день провести операцію ануляції (видалення) даного платежу, яку документально оформити протоколом роботи по видалених платежах за 05.05.2012 з додаванням двох екземплярів квитанції про прийом платежу (один як екземпляр банку, другий – як повернутий платником при відмові від платежу), пояснення касира про причини ануляції, а також незаконно виготовлених нею,

ОСОБА_1 , та підписаних не встановленою досудовим слідством особою заяв про повернення та одержання грошових коштів ОСОБА_4 , який не був поінформований про злочинні наміри ОСОБА_1 .

Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, вчинене повторно, а саме грошових коштів, отриманих від ОСОБА_4 в якості сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації придбаного ним транспортного засобу, які тимчасово до перерахування одержувачу перебували у її віданні, ОСОБА_1 в той же день та час, тобто з 8-00 до

17-00 год. 05.05.2012, будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливого мотиву, в порушення вимог нормативних актів Національного банку України, посадової інструкції та положень Договору про повну матеріальну відповідальність, всупереч встановленому порядку, знаходячись на своєму робочому місці, розташованому за адресою:

м. Дніпро, вул. Курсантська, 22, користуючись банківським програмним забезпеченням, встановленим на її робочому комп`ютері, з використанням відомого лише їй ключа з паролем провела банківську касову операцію та роздрукувала замість двох необхідних – три екземпляри квитанції № 25.1 від 05.05.2012 про прийом вказаного платежу від ОСОБА_4 за вказаними ним реквізитами та призначенням платежу, на двох з яких власноруч в графі «Підпис банку» поставила особистий підпис, а також відбиток особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5», а на третьому екземплярі роздрукованої квитанції поставила лише відбиток особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5» та передала її платникові для подальшої передачі реєстраційному підрозділу рухомого майна на підтвердження факту сплати вказаного збору з метою проведення державної реєстрації придбаного транспортного засобу та одержання відповідного реєстраційного документа. Два інші екземпляри квитанцій (один як екземпляр банку, другий – як повернутий платником при відмові від платежу) ОСОБА_1 залишила в касі з метою документального обґрунтування подальшого безпідставного видалення (анулювання) нею даного платежу .

Після цього ОСОБА_1 , знаходячись у той же день та час на своєму робочому місці, продовжуючи реалізовувати раніше виниклий злочинний умисел на привласнення грошових коштів, які перебували у її віданні, вчинене повторно, користуючись банківським програмним забезпеченням, встановленим на робочому комп`ютері, з використанням доступного лише їй ключа з паролем безпідставно провела банківську касову операцію з видалення (анулювання) платежу ОСОБА_4 в сумі 7872,50 гривень з підстави нібито відмови самого платника від здійснення даного платежу та роздрукувала протокол роботи по видалених платежах за 05.05.2012, в якому, зокрема, зазначила інформацію про видалений (анульований) нею платіж ОСОБА_4 , завіривши документ особистим підписом та відтиском особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5».

З метою доведення свого злочинного умислу на привласнення грошових коштів, належних державі в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, вчинене повторно, до кінця, та з метою недопущення викриття злочинної діяльності керівництвом банку, ОСОБА_1 в той же день додала до протоколу підписану невстановленою досудовим слідством особою в невстановленому досудовим слідством місці та виготовлену нею, ОСОБА_1 особисто, заяву про повернення грошових коштів та про їх отримання від імені платника ОСОБА_4 , який в дійсності до банку з заявою про повернення платежу в сумі 7872,50 гривень не звертався, та вказані грошові кошти не отримував. Крім того, на зворотному боці двох екземплярів квитанції №25.1 від 05.05.2012 про прийом від ОСОБА_4 вказаного вище платежу, ОСОБА_1 власноруч виклала пояснення про причини та підстави видалення (анулювання) платежу.

Видану ОСОБА_4 квитанцію про сплату ним збору на обов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 в рамках реалізації свого злочинного умислу назад не вилучила, у зв`язку з чим її було надано ОСОБА_4 до Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, чим забезпечено проведення державної реєстрації придбаного ним транспортного засобу з наданням йому відповідних реєстраційних документів.

Одержані від ОСОБА_4 та належні державі грошові кошти в сумі 7872,50 гривень, тобто чуже майно, яке тимчасово перебувало в її, контролера-касира ПАТ АБ «Укргазбанк», віданні, ОСОБА_1 незаконно привласнила, обернувши на свою користь.

Того ж дня, тобто 05.05.2012 ОСОБА_1 , приєднавши вищевказані документи до щоденного звіту про роботу касира, передала їх до відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», розташованого за адресою: м. Дніпро,

вул. Челюскіна, 12, чим забезпечила не викриття своєї злочинної діяльності керівництвом Банку, посадовими особами Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, а також попередила надходження скарг на адресу керівництва Банку з боку як самого платника, так і державних органів, відповідальних за надходження вказаних грошових коштів до державного бюджету України.

Таким чином, ОСОБА_1 , 05.05.2012, працюючи на посаді контролера-касира відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», реалізуючи злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, вчинене повторно, будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, з корисливого мотиву, шляхом безпідставного проведення банківської касової операції з видалення (анулювання) платежу ОСОБА_4 , а саме трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації придбаного ним транспортного засобу, повторно привласнила грошові кошти в сумі 7872,50 гривень, які перебували у її віданні, обернувши їх на свою користь та спричинивши тим самим державі в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області майнову шкоду на вказану суму.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1 , знаходячись 25.05.2012 на своєму робочому місці, розташованому за адресою: м.Дніпро, вул. Курсантська,22, перебуваючи на посаді та виконуючи обов`язки контролера-касира відділу касових операцій відділення №175/03 (А) ПАТ АБ «Укргазбанк», на протязі робочого дня, тобто з 08.00 до 17.00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, отримала від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 11391,15 гривень в якості сплати трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації в Реєстраційному підрозділі відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування

м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2 придбаного ним транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки LEXUS RX 350 (свідоцтво серії НОМЕР_4 ), вартість якого згідно довідки-рахунку

№ 564884 від 19.05.2012 року та експертної оцінки становить 379705 гривень (без ПДВ), після чого згідно зі своїми функціональними обов`язками контролера-касира була зобов`язана у подальшому здійснити їх переказ відповідно до вказаних платником реквізитів та призначенням платежу, отримувачу – Управлінню пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська на розрахунковий рахунок 31219224700010 Головного управління державної казначейської служби в Дніпропетровській області, тобто державі.

Однак, у тому ж місці та в той же час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на привласнення та обернення на свою користь чужого майна, вчинене повторно, а саме грошових коштів, отриманих від ОСОБА_5 , які тимчасово до перерахування одержувачу перебували у її віданні.

Маючи досвід вчинення попередніх злочинів, в результаті яких вона незаконно заволоділа грошовими коштами, що були передані їй

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, ОСОБА_1 вирішила в той же спосіб привласнити грошові кошти, які тимчасово перебували у її віданні та були передані ОСОБА_5 в якості сплати аналогічного збору.

З цією метою ОСОБА_1 запланувала після проведення на робочому комп`ютері банківської касової операції з прийняття готівкових грошових коштів від ОСОБА_5 та виготовлення замість двох трьох екземплярів квитанції про їх прийом в той же день провести операцію ануляції (видалення) даного платежу, яку документально оформити протоколом роботи по видалених платежах за 25.05.2012 з додаванням двох екземплярів квитанції про прийом платежу (один як екземпляр банку, другий – як повернутий платником при відмові від платежу), пояснення касира про причини ануляції, а також незаконно виготовлених нею,

ОСОБА_1 , та підписаних не встановленою досудовим слідством особою заяв про повернення та одержання грошових коштів ОСОБА_5 , яка не була поінформована про злочинні наміри ОСОБА_1 .

Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, вчинене повторно, а саме грошових коштів, отриманих від ОСОБА_5 в якості сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації придбаного нею транспортного засобу, які тимчасово до перерахування одержувачу перебували у її віданні, ОСОБА_1 в той же день та час, тобто з 8-00 до

17-00 год. 25.05.2012, будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливого мотиву, в порушення вимог нормативних актів Національного банку України, посадової інструкції та положень Договору про повну матеріальну відповідальність, всупереч встановленому порядку, знаходячись на своєму робочому місці, розташованому за адресою:

м. Дніпро, вул. Курсантська, 22, користуючись банківським програмним забезпеченням, встановленим на її робочому комп`ютері, з використанням відомого лише їй ключа з паролем провела банківську касову операцію та роздрукувала замість двох необхідних – три екземпляри квитанції № 72.1 від 25.05.2012 про прийом вказаного платежу від ОСОБА_5 за вказаними нею реквізитами та призначенням платежу, на двох з яких власноруч в графі «Підпис банку» поставила особистий підпис, а також відбиток особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5», а на третьому екземплярі роздрукованої квитанції поставила лише відбиток особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5» та передала її платникові для подальшої передачі реєстраційному підрозділу рухомого майна на підтвердження факту сплати вказаного збору з метою проведення державної реєстрації придбаного транспортного засобу та одержання відповідного реєстраційного документа. Два інші екземпляри квитанції (один як екземпляр банку, другий – як повернутий платником при відмові від платежу) ОСОБА_1 залишила в касі з метою документального обґрунтування подальшого безпідставного видалення (анулювання) нею даного платежу .

Після цього ОСОБА_1 , знаходячись у той же день та час на своєму робочому місці, продовжуючи реалізовувати раніше виниклий злочинний умисел на привласнення грошових коштів, які перебували у її віданні, вчинене повторно, користуючись банківським програмним забезпеченням, встановленим на робочому комп`ютері, з використанням доступного лише їй ключа з паролем безпідставно провела банківську касову операцію з видалення (анулювання) платежу ОСОБА_5 в сумі 11391,15 гривень, з підстави нібито відмови самого платника від здійснення даного платежу та роздрукувала протокол роботи по видалених платежах за 25.05.2012, в якому, зокрема, зазначила інформацію про видалений (анульований) нею платіж ОСОБА_5 , завіривши документ особистим підписом та відтиском особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5».

З метою доведення свого злочинного умислу на привласнення грошових коштів, належних державі в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, вчинене повторно, до кінця, та з метою недопущення викриття злочинної діяльності керівництвом банку, ОСОБА_1 в той же день додала до протоколу підписану невстановленою досудовим слідством особою в невстановленому досудовим слідством місці та виготовлену нею, ОСОБА_1 особисто, заяву про повернення грошових коштів та про їх отримання від імені платника ОСОБА_5 , яка в дійсності до банку з заявою про повернення платежу в сумі 11391,15 гривень не зверталась, та вказані грошові кошти не отримувала. Крім того, на зворотному боці двох екземплярів квитанції № 72.1 від 25.05.2012 про прийом від ОСОБА_5 вказаного вище платежу, ОСОБА_1 власноруч виклала пояснення про причини та підстави видалення (анулювання) платежу.

Видану ОСОБА_5 квитанцію про сплату нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, ОСОБА_1 в рамках реалізації свого злочинного умислу назад не вилучила, у зв`язку з чим її було надано

ОСОБА_5 до Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, чим забезпечено проведення державної реєстрації придбаного нею транспортного засобу з наданням їй відповідних реєстраційних документів.

Одержані від ОСОБА_5 та належні державі грошові кошти в сумі 11391,15 гривень, тобто чуже майно, яке тимчасово перебувало в її, контролера-касира ПАТ АБ «Укргазбанк», віданні, ОСОБА_1 незаконно привласнила, обернувши на свою користь.

Того ж дня, тобто 25.05.2012 ОСОБА_1 , приєднавши вищевказані документи до щоденного звіту про роботу касира, передала їх до відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», розташованого за адресою: м. Дніпро,

вул. Челюскіна, 12, чим забезпечила не викриття своєї злочинної діяльності керівництвом Банку, посадовими особами Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, а також попередила надходження скарг на адресу керівництва Банку з боку як самого платника, так і державних органів, відповідальних за надходження вказаних грошових коштів до державного бюджету України.

Таким чином, ОСОБА_1 , 25.05.2012, працюючи на посаді контролера-касира відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», реалізуючи злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, вчинене повторно, будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, з корисливого мотиву, шляхом безпідставного проведення банківської касової операції з видалення (анулювання) платежу ОСОБА_5 , а саме трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації придбаного нею транспортного засобу, повторно привласнила грошові кошти в сумі 11391,15 гривень, які перебували у її віданні, обернувши їх на свою користь та спричинивши тим самим державі в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області майнову шкоду на вказану суму.

Окрім того, знаходячись 28.05.2012 на своєму робочому місці, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 22, перебуваючи на посаді та виконуючи обов`язки контролера-касира відділу касових операцій відділення №175/03 (А) ПАТ АБ «Укргазбанк», на протязі робочого дня, тобто з 08.00 до 17.00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, отримала від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 9093,42 гривень в якості сплати трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації в Реєстраційному підрозділі відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2 придбаного нею транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки LEXUS LS 460 (свідоцтво серії НОМЕР_5 ), вартість якого згідно довідки-рахунку № 506318 від 15.05.2012 року та експертної оцінки становить 303114,04 гривень (без ПДВ), після чого згідно зі своїми функціональними обов`язками контролера-касира була зобов`язана у подальшому здійснити їх переказ відповідно до вказаних платником реквізитів та призначенням платежу, отримувачу – Управлінню пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська на розрахунковий рахунок 31219224700010 Головного управління державної казначейської служби в Дніпропетровській області.

Однак, при перебуванні ОСОБА_1 у тому ж місці та в той же час, у неї виник злочинний умисел, направлений на привласнення та обернення на свою користь чужого майна, вчинене повторно, а саме грошових коштів, отриманих від ОСОБА_6 , які тимчасово до перерахування одержувачу перебували у її віданні.

Маючи досвід вчинення попередніх злочинів, в результаті яких вона незаконно заволоділа грошовими коштами, що були передані їй

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, ОСОБА_1 вирішила в той же спосіб привласнити грошові кошти, які тимчасово перебували у її віданні та були передані ОСОБА_6 в якості сплати аналогічного збору.

З цією метою ОСОБА_1 запланувала після проведення на робочому комп`ютері банківської касової операції з прийняття готівкових грошових коштів від ОСОБА_6 та виготовлення замість двох трьох екземплярів квитанції про їх прийом, в той же день провести операцію ануляції (видалення) даного платежу, яку документально оформити протоколом роботи по видалених платежах за 28.05.2012 з додаванням двох екземплярів квитанції про прийом платежу (один як екземпляр банку, другий – як повернутий платником при відмові від платежу), пояснення касира про причини ануляції, а також незаконно виготовлених нею,

ОСОБА_1 , та підписаних не встановленою досудовим слідством особою заяв про повернення та одержання грошових коштів ОСОБА_6 , яка не була поінформована про злочинні наміри ОСОБА_1 .

Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, вчинене повторно, а саме грошових коштів, отриманих від ОСОБА_6 в якості сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації придбаного нею транспортного засобу, які тимчасово до перерахування одержувачу перебували у її віданні, ОСОБА_1 в той же день та час, тобто з 8-00 до

17-00 год. 28.05.2012, будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, повторно, з корисливого мотиву, в порушення вимог нормативних актів Національного банку України, посадової інструкції та положень Договору про повну матеріальну відповідальність, всупереч встановленому порядку, знаходячись на своєму робочому місці, розташованому за адресою:

м. Дніпро, вул. Курсантська, 22, користуючись банківським програмним забезпеченням, встановленим на її робочому комп`ютері, з використанням відомого лише їй ключа з паролем провела банківську касову операцію та роздрукувала замість двох необхідних – три екземпляри квитанції № 45.1 від 28.05.2012 про прийом вказаного платежу від ОСОБА_6 за вказаними нею реквізитами та призначенням платежу, на двох з яких власноруч в графі «Підпис банку» поставила особистий підпис, а також відбиток особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5», а на третьому екземплярі роздрукованої квитанції поставила лише відбиток особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5» та передала її платникові для подальшої передачі реєстраційному підрозділу рухомого майна на підтвердження факту сплати вказаного збору з метою проведення державної реєстрації придбаного транспортного засобу та одержання відповідного реєстраційного документа. Два інші екземпляри квитанції (один як екземпляр банку, другий – як повернутий платником при відмові від платежу) ОСОБА_1 залишила в касі з метою документального обґрунтування подальшого безпідставного видалення (анулювання) нею даного платежу .

Після цього ОСОБА_1 , знаходячись у той же день та час на своєму робочому місці, продовжуючи реалізовувати раніше виниклий злочинний умисел на привласнення грошових коштів, які перебували у її віданні, вчинене повторно, користуючись банківським програмним забезпеченням, встановленим на робочому комп`ютері, з використанням доступного лише їй ключа з паролем безпідставно провела банківську касову операцію з видалення (анулювання) платежу ОСОБА_6 в сумі 9093,42 гривень з підстави нібито відмови самого платника від здійснення даного платежу та роздрукувала протокол роботи по видалених платежах за 28.05.2012, в якому, зокрема, зазначила інформацію про видалений (анульований) нею платіж ОСОБА_6 , завіривши документ особистим підписом та відтиском особистої печатки касира «ПРИБУТКОВА КАСА №5».

З метою доведення свого злочинного умислу на привласнення грошових коштів, належних державі в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, вчинене повторно, до кінця, та з метою недопущення викриття злочинної діяльності керівництвом банку, ОСОБА_1 в той же день додала до протоколу підписану невстановленою досудовим слідством особою в невстановленому досудовим слідством місці та виготовлену нею, ОСОБА_1 особисто, заяву про повернення грошових коштів та про їх отримання від імені платника ОСОБА_6 , яка в дійсності до банку з заявою про повернення платежу в сумі 9093,42 гривень не зверталася, та вказані грошові кошти не отримувала. Крім того, на зворотному боці двох екземплярів квитанції № 45.1 від 28.05.2012 про прийом від ОСОБА_6 вказаного вище платежу, ОСОБА_1 власноруч виклала пояснення про причини та підстави видалення (анулювання) платежу.

Видану ОСОБА_6 квитанцію про сплату нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 в рамках реалізації свого злочинного умислу назад не вилучила, у зв`язку з чим її було надано

ОСОБА_6 до Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, чим забезпечено проведення державної реєстрації придбаного нею транспортного засобу з наданням їй відповідних реєстраційних документів.

Одержані від ОСОБА_6 та належні державі грошові кошти в сумі 9093,42 гривень, тобто чуже майно, яке тимчасово перебувало в її, контролера-касира ПАТ АБ «Укргазбанк», віданні, ОСОБА_1 незаконно привласнила, обернувши на свою користь.

Того ж дня, тобто 28.05.2012 ОСОБА_1 , приєднавши вищевказані документи до щоденного звіту про роботу касира, передала їх до відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», розташованого за адресою: м.Дніпро,

вул. Челюскіна, 12, чим забезпечила не викриття своєї злочинної діяльності керівництвом Банку, посадовими особами Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, а також попередила надходження скарг на адресу керівництва Банку з боку як самого платника, так і державних органів, відповідальних за надходження вказаних грошових коштів до державного бюджету України.

Таким чином, ОСОБА_1 , 28.05.2012, працюючи на посаді контролера-касира відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», реалізуючи злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, вчинене повторно, будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, з корисливого мотиву, шляхом безпідставного проведення банківської касової операції з видалення (анулювання) платежу ОСОБА_6 , а саме трьохвідсоткового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні державної реєстрації придбаного нею транспортного засобу, повторно привласнила грошові кошти в сумі 9093,42 гривень, які перебували у її віданні, обернувши їх на свою користь та спричинивши тим самим державі в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області майнову шкоду на вказану суму.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала та пояснила, що в грудні 2011 року вона була прийнята на посаду контролера-касира відділення №175/03 ПАТ АБ «Укргазбанк», та її робоче місце знаходилося в приміщенні МРЕВ за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 22. Посадовою особою вона не являлася. Привласнення коштів клієнтів банку вона не скоювала. Самостійно вирішити питання про ануляцію банківської операції та повернення клієнту грошових коштів вона не мала права, ці питання вона повинна була узгоджувати з керівництвом банку. Наприкінці кожного робочого дня вона формувала інкасаторську сумку, в якій разом з грошима передавались до відділення всі документи та ніяких нарікань з боку керівництва до неї не було. Квитанції, що містяться в матеріалах кримінальної справи, її підпису не містять. Перед звільненням її викликали до дирекції банку, де її змусили підписувати велику кількість квитанцій. А ануляцію операцій вона робила за згодою клієнтів та керівництва.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини, її вина у скоєнні зазначених злочинів підтверджується наступними доказами:

- показаннями представників потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , даними ними в судовому засіданні, з яких вбачається, що в листопаді 2012 року під час проведення перевірки своєчасності та правильності сплати трьохвідсоткового збору при реєстрації автомобілів в МРЕВ№2 м. Дніпропетровська, ними були встановлені факти ненадходження цих коштів до Пенсійного фонду України;

- показаннями представника потерпілого ОСОБА_11 , яка суду пояснила, що 3 відсотки сплати в пенсійний фонд не надходили до державного казначейства. Підтримала цивільний позов в повному обсязі;

- показаннями свідка ОСОБА_3 , даними ним в судовому засіданні, з яких вбачається, що він придбав автомобіль Фольксваген та для його реєстрації звернувся до МРЕВ ДАІ. При реєстрації автомобіля серед інших платежів він сплачував і 3% збору до пенсійного фонду, однак в якій сумі не пам`ятає. Каса, в якій він здійснював вказані платежі, знаходилася в приміщенні МРЕВ та касиром була жінка. Після цього до вказаної каси з питанням повернення сплачених коштів він не звертався;

- показаннями свідка ОСОБА_6 , яка суду пояснила, що в 2012 році вона придбала автомобіль «Лексус», вона разом з сином займалася реєстрацією в МРЕВ вищезазначеного автомобіля та сплачувала всі необхідні платежі для його реєстрації. Вона не зверталася до каси банку з заявою про повернення 3% внеску до пенсійного фонду;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , яка показала, що вона працювала начальником відділу в АБ «Укргазбанк». ОСОБА_1 працювала в тому ж банку на посаді контролера-касира та її робоче місце знаходилося на вул. Курсантська, 22 в м. Дніпро. Робоче місце ОСОБА_1 було обладнано комп`ютером з установленою на ньому банківською програмою для обробки платежів, вхід до якої здійснюється через індивідуальний пароль, який, крім ОСОБА_1 , ніхто не повинен був знати. Також у ОСОБА_1 була індивідуальна печатка касира №5. ОСОБА_1 була відповідальна за касу та кожен вечір формувала інкасацію каси. У випадку, якщо клієнт просить йому повернути кошти, то касир повинна у нього взяти заяву про це, а також забрати квитанцію , вказати причину та повернути раніше сплачені суми ;

- показаннями свідка ОСОБА_13 який пояснив, що його підрозділ займався обслуговуванням громадян та юридичних осіб з питань реєстрації та перереєстрації транспортних засобів, за адресою: вул.. Курсантська, буд. 22 у м. Дніпро. В приміщенні МРЕВ було розташоване відділення банку, в якому працювала касиром ОСОБА_1 Приблизно у 2012 році була проведена перевірка працівниками УПФУ, в ході якої була виявлена не сплата грошових коштів до державного казначейства у вигляді 3 відсотків із здійснення операцій по реєстрації та перереєстрації транспортних засобів. Зазначив, що на квитанцію про сплату 3% до пенсійного фонду ставиться печатка банка та підпис касира;

- показами свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні показала, що вона працювала разом з ОСОБА_1 в «УкргазБанку» в касі, що розташована в приміщенні МРЕВ. У них на робочих місцях стояли комп`ютери, на які була установлена банківська програма, вхід до якої був через індивідуальний пароль. Свій пароль вона нікому не казала та не знала пароля ОСОБА_1 . У неї та у ОСОБА_1 були індивідуальні печатки, які відрізнялися номером. У випадку, якщо клієнт бажав скасувати операцію, він повинен був написати заяву про повернення грошей та повернути їм оригінал квитанції. Які операції робила ОСОБА_1 , вона не бачила, оскільки вони знаходилися в різних касових приміщеннях;

- показаннями свідка ОСОБА_2 , даними ним в судовому засіданні, з яких вбачається, що в 2012 році він придбав автомобіль» Мітцубісі». При реєстрації автомобіля серед інших платежів він сплачував і 3% - збір до пенсійного фонду. З питанням про повернення сплачених коштів він не звертався;

- показами свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які пояснили суду, що стосовно роботи ОСОБА_1 в УБ «УкргазБанк» вони нічого пояснити не можуть, оскільки там не працювали, а працювали з нею разом в «ПравексБанк».

Крім вищезазначених показів представників потерпілих та свідків, винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, які ніким не оспорені та не спростовані, а саме:

- копією акта №3 від 29.11.2012року про результати позапланової перевірки Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська №2, згідно якого встановлено ненадходження до Пенсійного фонду України збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів в загальній сумі 9219,06 грн. від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.1 а.п.5-6);

- відповіддю директора Дніпропетровської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», згідно якого здійснення платежів за квитанціями №30.1 від 26.04.2012 року та №54.1 від 21.01.2012 року здійснювалося контролером-касиром ОСОБА_1 (т.1 а.п.27);

- оригіналами квитанції №30.1 від 26.04.2012 року та заявою на переказ готівки №30.1 від 26.04.2012 року на переказ коштів в сумі 2738.91 від платника ОСОБА_17 з відмітками на звороті про ануляцію платежу та повернення коштів клієнту (т.1 а.п.127-128);

- заявою від імені ОСОБА_17 про повернення коштів в сумі 2766,30 грн. від 26.04.2012 року (т.1 а.с.129);

- документами щодо постановки на облік автотранспорту на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_18 , вилучених у ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська №2, що містять оригінали квитанцій №54.1 від 21.01.2012 року та №30.1 від 26.04.2012 року (т.1 а.с.137-159);

- копією акта №760 від 29.11.2012 року про результати позапланової перевірки Реєстраційного підрозділу ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська № 2, згідно якого встановлено ненадходження до Пенсійного фонду України збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів в сумі 7872,50 грн. (т.1 а.с.177-178);

- копією наказу №422-П від 23.12.2011 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду контролера-касира відділу касових операцій відділення №175/03 (А) АБ «Укргазбанк» (т.1 а.с.192);

- копією посадової інструкції контролера-касира відділу касових операцій відділення №175/03 (А) АБ «Укргазбанк» ОСОБА_1 (т.1 а.п.194-201);

- копією договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 від 23.12.2011 року (т.1 а.п.202);

- оригіналами квитанції №25.1 від 05.05.2012 року та заявою на переказ готівки №25.1 від 05.05.2012 року на переказ коштів в сумі 7872.50 від платника ОСОБА_19 з відмітками на звороті про ануляцію платежу та повернення коштів клієнту (т.2 а.п.30-31);

- заявою від імені ОСОБА_19 про повернення коштів в сумі 7951,22 грн. від 05.05.2012 року (т.2 а.п.32);

- документами щодо постановки на облік автотранспорту на ім`я ОСОБА_19 , вилучених у ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська №2, що містять оригінал квитанції №25.1 від 05.05.2012 року (т.2 а.п.23-43);

- оригіналами квитанції №72.1 від 25.05.2012 року та заявою на переказ готівки №72.1 від 25.05.2012 року на переказ коштів в сумі 11391,15 від платника ОСОБА_5 з відмітками на звороті про ануляцію платежу та повернення коштів клієнту (т.2 а.п.115-116);

- заявою від імені ОСОБА_5 про повернення коштів в сумі 11505,06 грн. від 25.05.2012 року (т.2 а.п.117);

- оригіналами квитанції №16.1 від 26.05.2012 року та заявою на переказ готівки №16.1 від 26.05.2012 року на переказ коштів в сумі 9093,42 від платника ОСОБА_6 з відмітками на звороті про ануляцію платежу та повернення коштів клієнту (т.2 а.п.118-119);

- заявою від імені ОСОБА_6 про повернення коштів в сумі 9184,35 грн. від 26.05.2012 року (т.2 а.п.120);

- документами щодо постановки на облік автотранспорту на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вилучених у ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська №2, що містять оригінали квитанцій №71.1 від 25.05.2012 року та №16.1 від 26.05.2012 року (т.2 а.п.133-153).

- зведенням касового журналу по прибутку платежів від 05 травня 2012 року, журналом обліку прийнятих сумок (мішків) з валютними цінностями та порожніх сумок від 07 травня 2012 року, супровідними відомостями до сумки з готівкою №1 від 05 травня 2012 року, відомостями про видалені платежі за 21 січня 2012 року, 26 квітня 2012 року, 05 травня 2012 року, 25 травня 2012 року, 26 травня 2012 року (т.7, а.п.а.п.14, 16, 20, 22, 23 на звороті, 25, 29,32,36).

Враховуючи повноту та несуперечливість досліджених судом доказів, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 у скоєнні вказаних злочинів.

Судом в ході судового розгляду порушень вимог ст..ст.104,223,237 КПК України не встановлено та стороною захисту не доведено.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, та за ч.3 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, вчинене повторно.

При цьому суд не погоджується з доводами сторони захисту та самої ОСОБА_1 про необхідність кваліфікації діянь обвинуваченої як продовжуваний злочин, що охоплений єдиним умислом , тобто за ч.1 ст.191 КК України , виходячи з наступного.

Так згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність ,сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7 від 04.06.2010року ( п.6) продовжуваним визнається злочин, який відповідно до ч.2 ст.32 КК України складається з двох або більше тотожних діянь ,об`єднаних єдиним злочинним наміром . Об`єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь, особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямоване на реалізацію цього наміру. Таке діяння не утворює повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь - якого іншого з цих діянь бути не може, а при повторності тотожних злочинів кожен з них має свою суб`єктивну сторону ,зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.

Якщо склад злочину, визнаного продовжуваним, передбачає певні кількісні показники, які впливають на його кваліфікацію ( розмір викраденого майна, заподіяної шкоди тощо), то при його кваліфікації враховується загальна сума таких показників,пов`язаних з кожним з таких із вчинених особою діянь, що утворюють продовжуваний злочин, і при визначенні їх розміру необхідно виходити з кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вирахуваних за кожен період вчинення продовжуваного злочину окремо.

При повторності злочинів відповідні кількісні показники обчислюються за кожен злочин окремо, розмір цих показників визначається в порядку, встановленому на час вчинення кожного злочину, і загальна їх сума на кваліфікацію злочинів не впливає.

З встановлених судом фактичних обставин справи не вбачається, що обвинувачена ОСОБА_1 мала єдиний злочинний намір на заволодіння конкретною сумою (грошовими коштами, що сплачувались в дохід держави). Натомість, обвинувачена, здійснюючи привласнення грошових коштів, що перебували в її віданні, в різних сумах, кожного разу керувалась самостійним умислом і виконувала усі необхідні дії для досягнення своєї злочинної мети. Отже кожен з епізодів мав самостійний умисел, а тому не можна вважати вчинений злочин продовжуваним.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд у рішенні по справі № 473/4471/18 ( провадження № 51-4838км-19).

Суд критично ставиться до показань обвинуваченої ОСОБА_1 , що вона не скоювала інкриміновані їй злочини, оскільки вони повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , які суду показали, що вони не зверталися до каси банку з питання повернення сплачених коштів; показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , а також письмовими доказами, які підтверджують факт здійснення та анулювання вказаних банківських операцій саме обвинуваченою ОСОБА_1 .

Суд також критично ставиться до посилань обвинуваченої на те, що перед звільненням з роботи її змусили підписувати велику кількість заяв та квитанцій, оскільки зазначені факти не підтверджені жодним з допитаних судом свідків. Крім того, як зазначила ОСОБА_1 в судовому засіданні, з 2012 року по теперішній час з такими заявами на незаконні дії керівництва банку , як на її думку, вона до правоохоронних органів не зверталась.

Не приймаються судом до уваги й посилання обвинуваченої, що підписи у заявах на повернення коштів виконані не нею, оскільки сама обвинувачена під час досудового розслідування неодноразово відмовлялася надати зразки свого почерку та підписів для проведення відповідної експертизи (т.1 а.п.111, т.2 а.п.4, 102). Посилання обвинуваченої на порушення її права на захист судом , оскільки суд не задовольнив її клопотання про проведення судової експертизи з метою встановлення особи, яка здійснила такі підписи, та з метою встановлення часу виготовлення таких заяв від імені клієнтів банку про ануляцію платежів та платіжних документів, спростовуються нею ж , так як остання сама зазначила , що при повторному розгляді справи вона з таким клопотанням до суду не зверталась, а відмовлено їй було в цьому при розгляді справи попереднім складом суду.

Посилання захисту обвинуваченої на те, що вилучені під час досудового розслідування оригінали квитанцій та заяв на переказ готівки неможливо признати належними доказами, оскільки вони добуті з порушенням норм КПК України, суд знаходить необґрунтованими, виходячи з наступного. В обґрунтування своєї заяви захист посилається на те, що ці документи містять в собі банківську таємницю, у зв`язку з чим їх вилучення повинно було проводитися лише не підставі ухвали суду.

Однак, з такою думкою сторони захисту суд погодитися не може, оскільки квитанція про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є первинним касовим документом, який є складовою частиною публічного бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до Постанови НБУ №254 від 18.06.2003 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України" первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, зазначені первинні касові документи містять у собі лише відкриту податкову інформацію та не містять відомостей про банківські рахунки клієнтів чи їх фінансово-економічний стан, у зв`язку з чим зазначені документи не містять в собі банківської таємниці.

Також суд не сприймає, як слушні, доводи обвинуваченої про те, що судом не допитані ряд свідків, які б поза розумним сумнівом довели б суду її непричетність до скоєння злочинів, виходячи з наступного.

Згідно ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 є свідками сторони обвинувачення, які були допитані в ході досудового слідства саме за ініціативою органу досудового розслідування.

Суд створював всі умови для реалізації як стороною захисту, так і стороною обвинувачення, своїх прав.

Разом з тим, сторона обвинувачення відмовилась від допиту цих свідків, що не порушувало принцип диспозитивності , передбачений ст.26 КПК України, оскільки сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачений КПК.

Отже суд розцінює поведінку ОСОБА_1 як захисно - установчу в несприятливій для неї судово – слідчій ситуації.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою , яка відображає принцип,пов`язаний з належним здійсненням правосуддя , у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення,його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України « № 4909/04 параграф 58 ЄСПЛ , від 10 лютого 2010 року ).

Отже суд приходить до висновку , що стороною обвинувачення доведена винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

При призначенні покарання суд приймає до уваги, що злочини, скоєні ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України віднесені до категорії середнього та тяжкого, а також особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні батьків похилого віку, страждає на гіпертонічну хворобу 2 ступеню.

Обставини, які як пом`якшують, так і обтяжують покарання обвинуваченої , передбачені ст.ст.66-67 КК України, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги наявність вказаних обставин, враховуючи ставлення самої обвинуваченої до вчинення злочинів, суд приходить до висновку про те, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням до праці і знаходить необхідним призначити їй покарання за ч.1 ст.191 КК України у вигляді обмеження волі в межах санкції статті з додатковим покаранням у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, в установах, організаціях, підприємствах різної форми власності строком на 2 (два ) роки, а за ч.3 ст.191 КК України - .у вигляді обмеження волі в межах мінімальної санкції статті з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, в установах, організаціях, підприємствах різної форми власності, строком на 3 ( три) роки.

Підстав для застосування положень ст..ст.75,69 КК України судом не встановлено.

Що стосується кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, то суд вважає за необхідне призначивши покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті з додатковим покаранням у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю в установах, організаціях, підприємствах різної форми власності строком на 2 (два ) роки, звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування покарання за скоєння даного злочину у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Згідно з ч.3 ст.12 КК України, злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Законодавцем за ч.1 ст. 191 КК України передбачене покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

З моменту скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , пройшло більше п`яти років.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування відносно особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Оскільки на момент розгляду справи за ч.1 ст. 191 КК України пройшло більше п`яти років з дня вчинення даного кримінального правопорушення, тому суд вважає за необхідне звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у зв`язку зі спливом строку притягнення її до відповідальності за п.3 ч.1 ст.49 КК України.

Аналогічна позиція з приводу звільнення від відбування призначеного покарання висловлена Верховним Судом у справах № 711/6413/13-к ( провадження № 51-4824км18),№ 659/2364/16-к ( провадження № 51-58км17).

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Ч.5 ст.128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно із вимогами ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення з ОСОБА_1 збитків, заподіяних злочином, на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради, слід відмовити з наступних підстав.

Прокурор, змінюючи обвинувачення в порядку ст.338 КПК України та фактично встановлюючи спричинення матеріальної шкоди Головному управлінню Державної казначейської служби у Дніпропетровської області, не скористався своїм правом, передбаченим ст.ст.22,26 КПК України, уточнити первинний цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди на рахунок належного позивача ( держави в особі Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровської області).

При цьому функції органів Державної казначейської служби України чітко визначені ст.ст. 43, 45, 78 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень державного та місцевого бюджетів та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Тобто, Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровської області, є окремим органом та ніяким чином не підпорядковується Дніпропетровській міській раді, не є її структурним підрозділом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Такими чином , ні прокурором, ні представником потерпілого Управління Державної казначейської служби Паращенко Ю.О. не надано доказів того, що шкода завдана саме Дніпропетровській міській раді.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог прокурора слід відмовити в повному обсязі, оскільки цивільні позови заявлені не в інтересах належного позивача.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 191, ч.3 ст.191 КК України та призначити їй покарання:

-за ч.1 ст.191 КК України – у вигляді 2 (двох ) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, в установах,організаціях,підприємствах різної форми власності строком на 2 (два) роки. На підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування даного покарання у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

-за ч.3 ст.191 КК України – у вигляді 3 (трьох ) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані, з матеріальною відповідальністю, в установах, організаціях, підприємствах різної форми власності, строком на 3 (три) роки.

В задоволенні цивільних позовів прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради відмовити.

Речові докази: квитанції №54.1, №54.1/1 від 21.01.2012 року; заяву ОСОБА_2 ; квитанції №30.1, №30.1/1 від 26.04.2012 року; заяву ОСОБА_17 ; документи щодо постановки на облік автотранспорту на ім`я ОСОБА_2 ; документи щодо постановки на облік автотранспорту на ім`я ОСОБА_22 ; квитанції №25.1, №25.1/1 від 05.05.2012 року; заяву ОСОБА_4 ; документи щодо постановки на облік автотранспорту на ім`я ОСОБА_4 ; квитанції №72.1, №72.1/1 від 25.05.2012 року; заяву ОСОБА_5 ; квитанції №16.1, №16.1/1 від 26.05.2012 року; заяву ОСОБА_6 ; документи щодо постановки на облік автотранспорту на ім`я ОСОБА_5 ; документи щодо постановки на облік автотранспорту на ім`я ОСОБА_6 – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Н.М. Грицаюк