Рішення № 86506421, 17.12.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17232/19

Провадження № 2/161/4035/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року

м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі :

головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом , який обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний дядько ОСОБА_3 . Спадкоємцями за законом після його смерті є він, племінник, та його рідна сестра, яка є його матір`ю- ОСОБА_2 . Остання спадщину не приймала, та не бажає її приймати. Інших спадкоємців ближчого ступеня спорідненості немає. Після смерті дядька ОСОБА_3 залишилось наступне спадкове майно: земельна ділянка площею 3,70 га, розташована на території Заборольської сільської ради Луцького району для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка площею 0,20 га, розташована у с.Великий Омеляник Луцького району для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ,Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами у АДРЕСА_1 . Зазначена інформація стверджується довідкою Заборольської сільської ради Луцького району за вих.№787 від 13.05.2019 року. Відповідно до частини першої статті 1265 Цивільного кодексу України, він є спадкоємцем п`ятої черги, та має право на спадкування після смерті дядька ОСОБА_3 . Спочатку він вважав, що усі спадкові права оформила його матір, ОСОБА_2 , яка є відповідачем у справі. Проте жодних дій, необхідних для прийняття спадщини, його матір не вчиняла, що стало підставою для пропущення ним строків на подання нотаріусу письмової заяви про прийняття спадщини. Він помилково вважав, що прийняв спадщину після смерті дядька шляхом догляду за померлим до дня смерті, а тому не звертався з письмовою заявою у встановлений законодавством строк до нотаріуса про прийняття спадщини. Після звернення до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Гловацької A.B., йому було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.10.2019 року, в якій зазначено про те, що необхідно звернутись до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини та відмовлено у вчиненні нотаріальної дії , у зв`язку з тим, що не доведено факт його постійного проживання зі спадкодавцем. З вищенаведених підстав, вважає причини пропуску вказаного строку поважними.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною та визначити йому додатковий двохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач подав в суд заяву про розгляд справи за його відсутності , згідно з якою позов підтримує.

Відповідач подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

З копії свідоцтва про смерть серії № НОМЕР_1 від 10 травня 2019 року , виданого виконавчим комітетом Заборольської сільської ради Луцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного Головного територіального управління юстиції у Волинській області, випливає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.5)

Після смерті смерті останнього залишилось наступне спадкове майно: земельна ділянка площею 3,70 га, розташована на території Заборольської сільської ради Луцького району для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка площею 0,20 га, розташована у с.Великий Омеляник Луцького району для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ,Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами у АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Заборольської сільської ради Луцького району за вих.№787 від 13.05.2019 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як слідує із змісту ст. 1222 ч.1 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Як випливає з матеріалів справи, на випадок своєї смерті дядько позивача, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок своєї смерті заповіту не залишав.

Отже, спадкування майна відбувається за законом.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач - племінник, та його рідна сестра, яка є матір`ю позивача ОСОБА_2 та відповідачем у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 спадщину не приймала.

Інших спадкоємців ближчого ступеня спорідненості немає.

Відповідно до частини першої статті 1265 Цивільного кодексу України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

З положень наведеної правової норми слідує, що позивач є спадкоємцем п`ятої черги, та має право на спадкування після смерті дядька ОСОБА_3 .

Як випливає з матеріалів справи, позивач звертався до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Гловацької A.B., проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, та видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.10.2019 року, оскільки з дня відкриття спадщини минуло понад шість місяців.

Згідност.1270 ч.1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач спадщину у передбаченому законом порядку не прийняв з поважних причин, у зв`язку з необізнаністю про існування спадщини .

Згідно до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналізуючи наведене, та зважаючи на те, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними та факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, а тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною та визначити додатковий строк, достатній для подання такої заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 4 , 5, 263-265 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у два місяці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта