Рішення № 86497333, 19.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2019 року № 640/3412/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в рамках спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправним та скасування рішення зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 05.10.2018 № 89048/03 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

2) зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 19.02.2018.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом своєї трудової діяльності з 20.06.2006 по 01.02.2011 вона працювала на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентгенівського відділення, а з 01.02.2011 на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення рентгено-комп`ютерної, ядерно-магнітно-резонансної томографії та рентгенівської діагностики центру променевої діагностики клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами.

Позивачка пояснює, що 19.02.2018, після досягнення нею віку 51 рік 6 місяців нею було подано до територіального органу пенсійного фонду заяву про призначення пенсії на пільгових умовах. Зазначає, що до заяви нею було додано копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 , копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 , трудову книжку, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами від 13.02.2018 № 1-09/2/212, накази про проведення атестації робочого місця.

Разом з тим, позивачка акцентує увагу суду на те, що пенсійний орган в порушення вимог пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 розглянув її заяву через вісім місяців та відмовив у призначені їй пенсії на пільгових умовах. При цьому, підставою для відмови у призначені пенсії слугувало те, що при загальному стажі роботи 34 роки 3 місяці 6 днів, страховий стаж складає 4 роки 7 місяців 12 днів, якого не достатньо для призначення вказаної пенсії.

Такі висновки відповідача позивачка вважає хибними, оскільки трудовою книжкою, як основним документом, який підтверджує стаж роботи позивача та інші обставини, що визначають її право на пенсію на пільгових умовах, підтверджується страховий стаж позивача, зокрема, записами № № 14, 15, 16, 17, 18 та 19, який складає більше 12 років.

Додає, що страховий стаж підтверджується також довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії віл 13.02.2018 № 1-09/2/212. Зокрема, як зазначає позивач, у вказаній довідці зазначено про те, що ОСОБА_1 виконує складні рентгенівські обстеження спільно з лікарем, пов`язані з використанням ренгеноконтрастних речовин знаходячись при цьому на протязі 80% робочого часу в зоні іонізуючого випромінювання, за яке має додаткові пільги: підвищення 15% посадового окладу; додаткову щорічну відпустку 11 календарних днів, скорочений робочий тиждень на 30 годин і спецхарчування, що підтверджується графіком робочого часу та посадовою інструкцією, журналами проведення інструктажу, перевірки знання рентгенівської техніки безпеки, атестацією робочого місця.

Позивачка також зазначає, що за показниками умов праці, враховуючи наявність шкідливих факторів роботи молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення рентгено-комп`ютерної, ядерно-магнітно-резонансної томографії та рентгенівської діагностики центру променевої діагностики відноситься до робіт зі шкідливими умовами праці, що, на думку позивача, підтверджує її право на отримання пільгового пенсійного забезпечення за Списком № 2.

Разом з тим, ОСОБА_1 також звертає увагу суду на те, що наявність достатнього трудового стажу підтверджується також актами від 14.03.2018 № 999 та від 29.03.2019 «Про результати перевірок», відповідно до яких відповідач провів дві перевірки достовірності видачі позивачу довідок, підтверджуючих наявність трудового стажу.

Відтак, позивачка зазначила, що враховуючи те, що в її трудовій книжці містяться всі записи про роботу за спірний період часу з 20.06.2006 по 01.02.2011, на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентгенівського відділення, а з 01.02.2011 на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення рентгено-комп`ютерної, ядерно-магнітно-резонансної томографії та рентгенівської діагностики центру променевої діагностики клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами з повним робочим днем, відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, то позивач зазначила, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла би необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішень.

Додає, що днем звернення за пенсією вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії. Пояснює, що із заявою про призначення пенсії позивач звернулася до територіального органу пенсійного фонду 19.02.2018, а відтак вважає за можливе зобов`язати відповідача призначити їй пенсію з 19.02.2018.

Підсумовуючи викладене, позивачка просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав до суду відзив проти позову, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від останнього місця роботи мають працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При цьому, у відзиві представник відповідача зазначив, що відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.1993 № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

Додає, що у довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до трудового спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ; підрозділ; пункт, найменування списків або їх номер, до якого включається цей період, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідач акцентує увагу суду на тому, що необхідність надання довідки, що уточнює характер виконуваної роботи зумовлена, зокрема тим, що в трудовій книжці відсутня інформація про зайнятість протягом повного робочого дня в шкідливих умовах праці.

Відтак, за висновком відповідача, період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом оформленої належним чином уточненої довідки у відповідності зі Списками, затвердженими Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів та час роботи особи на відповідному підприємстві.

Також представник відповідача пояснює, що позивачу була надана довідка, в якій було вказано, що ОСОБА_1 знаходиться на протязі 80% робочого часу в зоні іонізуючого випромінювання, в свою чергу розділом ХІХ «Охорони здоров`я» Списку № 2 виробництв, професій, посаді і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (зі змінами) встановлено, що право на відповідну пенсію передбачену молодшим медичним сестрам з догляду за хворими, надається особам які зайняті повний робочий день на роботах у рентгенівських кабінетах (відділеннях).

Крім іншого представник відповідача звертає увагу суду на те, що згідно наданих позивачем документів, загальний страховий стаж становить 34 роки 3 місяці 6 днів, а страховий стаж за списком № 2 становить 4 роки 7 місяців 12 днів.

Відтак, як стверджує представник відповідача, оскільки стаж роботи позивача на пільгових умовах не можливо підтвердити у встановленому законодавством випадку, відмова у призначені позивачу пенсії на пільгових умовах за віком по Списку № 2, є правомірною.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою суду від 04.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати у спрощеному (письмовому) провадженні. У листопаді 2019 позивачка звернулася із заявою про прискорення розгляду справи.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

19.02.2018 позивач звернулася до територіального органу пенсійного фонду в м. Києві із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До заяви про призначення пенсії за віком позивачем було надано: довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; документ про місце проживання (реєстрації) особи; паспорт ОСОБА_1 ; трудову книжку; диплом про навчання; пільгову довідку; атестацію робочих місць, накази та карта П2.

Разом з тим, за результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів щодо призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком за Списком № 2 відповідачем листом від 05.10.2018 № 89048/03 відмовлено позивачу у призначені пільгової пенсії, посилаючись на те, що згідно наданих документів, загальний страховий стаж становить 34 роки 3 місяці 6 днів, з них страховий стаж за списком № 2 - 4 роки 7 місяців 12 днів.

Позивач, вважаючи вказану відмову такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до ст. 114 вказаного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При цьому, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року.

В той же час, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

При цьому, згідно з п. 20 вказаного Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Разом з тим, пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 338) встановлено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками ( 36-2003-п ), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (п. 3 Порядку № 338).

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Суд зазначає, що відповідно до зазначених нормативних-правових актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та п/п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Слід відмітити, що Порядок № 442 набув чинності з 21.08.1992, що означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

При цьому, суд також зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до положень п.п. 8, 9 Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд зазначає, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-183а13 та від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, а також Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 486/1138/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, суд повторно вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Разом з тим, з листа-відмови від 05.10.2018 № 89048/03 видно, що відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, мотивуючи вказану відмову тим, що згідно наданих документів, загальний страховий стаж становить 34 роки 3 місяці 6 днів, з них страховий стаж за списком № 2 - 4 роки 7 місяців 12 днів.

В той же час, суд зазначає, що у вказаній відмові (листі-відповіді від 05.10.2018 № 89048/03) відповідач не конкретизує та не обґрунтовує, чому саме відповідач дійшов таких висновків, що страховий стаж за списком № 2 складає 4 роки 7 місяців 12 днів.

Між тим, аналізуючи зміст трудової книжки ОСОБА_1 , суд зазначає, що:

з 01.09.1983 по 02.01.1985 ОСОБА_1 навчалася в СПТУ № 2 м. Біла Церква;

з 04.01.1985 прийнята на робою швачкою мотористкою 3 розряду в цех № 1 Броварської фабрики верхнього дитячого трикотажу;

з 22.08.1985 переведена в цех № 2 каттельщецей 3 розряду;

10.04.1987 звільнена з Броварської фабрики верхнього дитячого трикотажу по сімейним обставинам.

Стаж роботи за період з 04.01.1985 по 10.04.1987 складає 2 роки 3 місяці 6 днів.

з 04.05.1987 ОСОБА_1 прийнята в кардіологічне відділення № 2 на посаду молодшої медсестри Республіканської клінічної лікарні Четвертого головного управління при Міністерстві охорони здоров`я;

з 01.04.1989 переведена на посаду молодшої медсестри по догляду за хворими кардіології № 2;

з Республіканської клінічної лікарні Четвертого головного управління при Міністерстві охорони здоров`я лікарню перейменовано на Республіканську клінічну лікарню лікувально-оздоровчого об`єднання при Кабінеті Міністрів України;

з 15.11.2000 переведена на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими кардіологічного відділення № 2 за строковим договором на місяць;

з 15.12.2000 зарахована на невизначений строк на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими кардіологічного відділення № 2;

з Республіканської клінічної лікарні лікувально-оздоровчого об`єднання при Кабінеті Міністрів України організацію перейменовано на Клінічну лікарню «Феофанія» Державного управління справами;

з 04.03.2004 переведена на посаду молодшої медичної сестри фізіотерапевтичного відділення;

з 20.06.2006 переведена на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентгенівського відділення;

з 29.10.2006 віднесена до категорії «А» роботи в сфері іонізуючого випромінювання повний робочий день з дня зарахування на роботу в дане відділення;

30.01.2007 у трудовій книжці позивачки здійснено запис № 16, відповідно до якого, робоче місце молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентгенівського відділення проатестоване 29.12.2004, чим підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2;

28.12.2009 зроблено запис № 17, відповідно до якого робоче місце проатестоване, чим підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2;

з 01.02.2011 переведена на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення рентгено-комп`ютерної, ядерно-магнітно-резонансної томографії;

26.12.2014 у трудовій книжці ОСОБА_1 зроблено запис, відповідно до якого робоче місце проатестовано. Підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2.

Відтак, зважаючи на те, що відповідно до даних починаючи з 04.05.1987 по 26.12.2014 ОСОБА_1 працювала у Клінічні лікарні «Феофанія» Державного управління справа загальний страховий стаж за вказаний період складає 27 років 7 місяців 20 днів.

При цьому, загальний страховий стаж роботи за період з 04.01.1985 по 26.12.2014 складає 29 років 10 місяців 26 днів (період з 04.01.1985 по 10.04.1987 - 2 роки 3 місяці 6 днів + період з 04.05.1987 по 26.12.2014 - 27 років 7 місяців 20 днів).

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади чи переведення позивача на іншу посаду станом на 19.02.2018 (день звернення до органів пенсійного фонду щодо призначення), з огляду на що загальний страховий стаж роботи ОСОБА_1 за період з 04.01.1985 по 19.02.2018 складає 33 роки 20 днів.

Факт перебування ОСОБА_1 на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентгенівського відділення станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії (19.02.2018), також підтверджується довідкою Клінічної лікарні «Феофанія», яка наявна в матеріалах справи.

Що ж стосується спеціального страхового стажу за списком № 2 ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.

Як видно із запису з трудової книжки, ОСОБА_1 20.06.2006 переведена на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентгенівського відділення;

з 29.10.2006 віднесена до категорії «А» роботи в сфері іонізуючого випромінювання повний робочий день з дня зарахування на роботу в дане відділення;

30.01.2007 у трудовій книжці позивачки здійснено запис № 16, відповідно до якого, робоче місце молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентгенівського відділення проатестоване 29.12.2004, чим підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2;

28.12.2009 зроблено запис № 17, відповідно до якого робоче місце проатесовано, чим підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2;

з 01.02.2011 переведена на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення рентгено-комп`ютерної, ядерно-магнітно-резонансної томографії;

26.12.2014 у трудовій книжці ОСОБА_1 зроблено запис, відповідно до якого робоче місце проатестоване. Підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2.

Як вже було встановлено судом, у матеріалах справи відсутні докази щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади чи переведення позивача на іншу посаду станом на 19.02.2018 (день звернення до органів пенсійного фонду щодо призначення), відтак, суд доходить висновку, що спеціальний пільговий стаж ОСОБА_1 за списком № 2 за період з 29.10.2006 по 19.02.2018 складає: 11 років 3 місяці 20 днів.

Вказане також підтверджується довідкою від 13.02.2018 № 1-09/2/212 (том 1 а.с. 47-48). В якій також зазначено, що ОСОБА_1 , виконує складні рентгенівські обстеження спільно з лікарем, пов`язані з використанням рентгенокнтрастних речовин знаходячись при цьому на протязі 80% робочого часу в зоні іонізуючого випромінювання, за яке має додаткові пільги: підвищення 15% посадового окладу; додаткову щорічну відпустку 11 календарних днів, скорочений робочий тиждень на 30 годин і спецхарчування. У довідці також зазначено, що вказане підтверджується також графіком робочого часу, посадовою інструкцією, журналами проведення інструктажу, перевірки знання рентгенівської техніки безпеки, атестацію робочих місць.

Довідка від 13.02.2018 № 1-09/2/212 також містить фіксування інформації про те, що за показниками умов праці, враховуючи наявність шкідливих факторів, робота молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення рентгено-комп`ютерної, ядерно-магнітно-резонансної томографії та рентгенівської діагностики центру променевої діагностики у зв`язку зі заміною штатного розпису відноситься до робіт зі шкідливими умовами праці, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2, розділу ХХІУ постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Пільговий страховий стаж ОСОБА_1 за списком № 2 підтверджується також наявними в матеріалах справи наказами від 28.12.2009 № 93 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» (том 1 а.с. 20) та від 26.12.2014 № 87 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» (том 1 а.с. 31-42) та записами про атестацію робочого місця ОСОБА_1 , зробленими у трудовій книжці останньої за № 16 (атестація робочого місця 29.12.2004), № 17 (атестація робочого місця 28.12.2009) та № 19 (атестація робочого місця 26.12.2014).

Відтак, доводи пенсійного органу щодо наявності у ОСОБА_1 спеціального стразового стажу за списком № 2 складає 4 роки 7 місяців 12 днів є помилковими та спростовуються встановленими судом обставинами.

Слід додати, що ані у рішенні про відмову від 05.10.2018 № 89048/03, ані у відзиві на позовну заяву пенсійним органом не проведено жодного розрахунку, з якого можливо б було суду пересвідчитись у правомірності висновків відповідача та наявності у позивача страхового стажу 4 роки 7 місяців 12 днів.

Зазначене дає підстави суду для висновків, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 05.10.2018 № 89048/03 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 прийнято відповідачем без врахування всіх обставин, що мали значення для розгляду питання, є необґрунтованим, безпідставним та, відповідно, є протиправним.

При цьому, суд вважає помилковими та безпідставними доводи відповідача відносно того, що відповідно до довідки від 13.02.2018 № 1-09/2/212 позивач лише 80% робочого часу проводить на роботі зі шкідливими умовами праці, що, на думку відповідача, не дає права позивачу на призначення пільгової пенсії, оскільки, по-перше, у рішенні від 05.10.2018 № 89048/03 з даного приводу відповідачем не зазначеного жодного слова, хоча така довідки від 13.02.2018 № 1-09/2/212 позивачем подавалась відповідачу разом із заявою про призначення пенсії 19.02.2018, по-друге, відповідно до п. 3 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Слід повторно звернути увагу пенсійного органу на те, що перебування особи на протязі 80% на робочому місці зі шкідливими умовами праці (в даному випадку в зоні іонізуючого випромінювання), в силу п. 3 Порядку № 383, є повним робочим днем.

Разом з тим, перевіряючи наявність встановлених законами України умов для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком та досліджуючи обґрунтованість вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, суд зазначає наступне.

Як вище було зазначено судом необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці та відповідати віковим критеріям.

Тобто, на призначення пільгової пенсії в силу п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають, зокрема, жінки, які народилися з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року, досягли віку 51 рік 6 місяців, мають страховий стаж не менше 25 років, з них не менше 10 років працювали повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці.

Як вже вище встановлено судом, загальний стаж роботи ОСОБА_1 за період з 04.01.1985 по 19.02.2018 складає 33 роки 20 днів, з яких пільговий страховий стаж позивача за списком № 2 на роботах зі шкідливими умовами праці складає 11 років 3 місяці 19 днів.

При цьому, перевіряючи досягнення позивачем необхідного віку, суд зазначає, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту останньої (том 1 а.с. 53-55), ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим, станом на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення їй пенсії остання досягла віку 51 рік 6 місяців.

Таким чином, підсумовуючи наведене у сукупності в контексті викладених нормативно-правових актів та обставин, суд зазначає, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 у ОСОБА_1 були наявні усі підстави, передбачені п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення їй пільгової пенсії за віком за списком № 2.

Слід також зазначити, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України»" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства"» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ у м. Києві призначити та виплачувати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення та призначення пенсії, а саме: з 19.02.2018, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

З огляду на викладене, а також з метою повного, належного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 05.10.2018 № 89048/03 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та зобов`язання ГУ ПФУ у м. Києві призначити та провести виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення за призначення пенсії а саме: з 19.02.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 05.10.2018 № 89048/03 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) призначити та провести виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення за призначення пенсії а саме: з 19.02.2018.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін