Рішення № 86497239, 18.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2019 року № 640/11505/19

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), у якій просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 проводити нарахування та виплату основної пенсії та зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві проводити нарахування та виплату основної пенсії в розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.11.2011 з розрахунку мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ГУ ПФУ в м. Києві не виконує рішення судів щодо перерахунку та виплати пенсії у розмірі, встановленому такими рішеннями. Зазначає, що пенсія повинна виплачуватись йому у розмірі та відповідно до норм, чинних на дату призначення.

У відзиві відповідач зазначає, що розмір пенсії ОСОБА_1 виплачується відповідно до чинного законодавства, згідно з постановами Кабінету Міністрів України, якими затверджені розміри пенсії, на яку має право позивач.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Із матеріалів справи також убачається наявність другої групи інвалідності, що пов`язана з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а з 10.09.2013 - третьої групи інвалідності за аналогічних причин, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 813571.

Постановою Апеляційного сулу м. Києва від 26.04.2011 (з урахуванням ухвали від 17.01.2012 про роз`яснення рішення) змінено резолютивну частину постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 21.01.2010 та визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва неправомірними, зобов`язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції до внесення змін) в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 14.12.2008 року з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до зазначених постанов, розпорядженням Пенсійного фонду України від 16.03.2012 перераховано пенсію з 14.12.2008 в розмірі 34 593 грн, з урахуванням раніше виплачених коштів, про що зазначено у листі Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 05.07.2013.

У подальшому, розмір пенсії позивача змінено на підставі змінених спеціальних нормативно-правових актів та виплачується у розмірі відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 1210 та № 745, про що зазначено у листі Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 05.07.2013 та листі ГУ ПФУ в м. Києві від 18.09.2012.

Не погоджуючись із діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Верховним Судом України у постанові від 02.06.2015 по справі № 21-317а15 зроблено правовий висновок, відповідно до якого, оскільки 23.07.2011 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (Постанова № 745), якою встановлено інші розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, то положення статей 50 та Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають застосуванню лише до 23.07.2011, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 28.12.2010 № 2857-VI та Постанови № 745.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та «Про Державний бюджет України, на 2013 рік» установлено, що у 2012 та 2013 роках норми і положення, зокрема, статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012, 2013 роки.

Кошти на виплату вказаних соціальних виплат враховані в Державному бюджеті України у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня, соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 21-3696а15, 0908/2465/2012 міститься правовий висновок про те, що з 01.01.2012 нарахування і виплата пенсії позивачу має здійснюватися у розмірі, встановленому Законом України від 22.12.2011 № 4282-VІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Порядок № 1210). За загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2012» прийнятий пізніше Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2012» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 1210, то саме положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2012» та Порядку № 1210 підлягають пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 у справі № 1-11/2012 за конституційним поданням Пенсійного фонду України встановлено, що загальносуспільні потреби у сфері соціального захисту забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, а засобу та механізм нарахування соціальних виплат повинні відповідати принципам пропорційності та справедливості.

Повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення порядку та розмірів соціальний виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, закріплені Конституцією та не суперечать їй. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян повинні керуватися принципом законності, який передбачає застосування нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції та на виконання законів про Державний бюджет України на відповідний рік.

Постановою № 1210, визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пункту 12 Постанови № 1210, у разі коли розмір пенсійної виплати (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в інвалідів - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 285 відсотків, II групи - 255 відсотків, III групи - 225 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

У разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проводиться перерахунок зазначеної допомоги виходячи з розміру встановленого прожиткового мінімуму.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1210 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам IІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що належать до категорії 1, виплачується у розмірі 379,60 гривень.

Як убачається з матеріалів справи, позивачу розраховано пенсію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210.

Таким чином, зменшення розміру пенсії відбулось у зв`язку із відповідними змінами у спеціальному законодавстві. Жодного відношення до неналежного виконання рішень суду зазначені зміни не мають.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення суду про зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, виконується в межах, зазначених у такому рішенні. Водночас, нові редакції норм права, якими керувався суд при винесенні рішення, є підставою для коригування дій органів Пенсійного фонду України відповідно до чинного законодавства.

Як убачається з листа Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 05.07.2013, на виконання рішення суду позивачу перераховано пенсію за минулий час та нараховано 34 593 грн, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Наразі ГУ ПФУ в м. Києві здійснює виплати пенсії, перерахованої відповідно до чинного законодавства, з урахуванням усіх передбачених для позивача видів і розмірів пенсії.

Стосовно доводів відповідача про порушення строків звернення до суду, слід зазначити, що відповідно до позиції Верховного суду викладеного в постанові від 24.04.2018 року у справі № 646/6250/17, суд не повинен застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду як підставу відмови у задоволенні позову у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що ГУ ПФУ в м. Києві належним чином виконано рішення суду, на яке посилається позивач, водночас, діючи на підставі чинних нормативно-правових актах, у подальшому відповідачем перераховано розмір пенсії, який наразі сплачується у передбаченому порядку та розмірі.

З огляду на зазначене, суд не убачає у діях ГУ ПФУ в м. Києві ознак протиправності та дійшов до висновку про безпідставність вимог позивача, з огляду на що, у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інші судові витрати не здійснювались, такі витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16 код ЄДРПОУ: 42098368).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко