Ухвала суду № 86497195, 18.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову

18 грудня 2019 року м. Київ № 640/20715/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія

Володимировича

про визнання незаконною та скасування постанови від 12.02.2019р. № 57823842

про стягнення основної винагороди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Володимировича, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову від 12.02.2019р. № 57823842 про стягнення основної винагороди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2019 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №60338016 на підставі виконавчого документа - постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича від 12.02.2019 року про стягнення основної винагороди приватного виконавця до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №640/20715/19.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що на виконання вказаної постанови 17.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. було відкрите виконавче провадження №60338016. В межах виконавчого провадження №60338016 виконавцем Лановенко Л.О. 17.10.2019 року було винесено постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника, а також 10.12.2019 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника та направлено для виконання за місцем моєї роботи. Отже, на думку позивача, невжиття таких заходів, може спричинити для нього негативні наслідки щодо втрати коштів та необхідності вжиття ряду заходів із метою їх повернення.

Розглянувши подану заяву суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.

По-перше, суд не вбачає очевидної протиправності рішення відповідача. На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб`єкта владних повноважень, це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.

Натомість, у цьому випадку приватний виконавець відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" саме і наділений повноваженнями на прийняття таких рішень.

Питання обґрунтованості чи необґрунтованості дій та постанов приватного виконавця в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.

По-друге, предметом позову у даній справі є протиправне, на думку позивача, рішення приватного виконавця від 12.02.2019р. про стягнення з боржника основної суми винагороди, яке, згідно супровідного листа Міністерства Юстиції України від 17.10.2019р. № 7455, винесене у виконавчому провадженні № 57823842.

Водночас, в поданій заяві про забезпечення позову позивач просить суд зупинити примусове стягнення у виконавчому провадженні № 60338016.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги заявлені позивачем в заяві про забезпечення позову жодним чином не пов`язані з предметом позову у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 77, 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій