Ухвала суду № 86496791, 21.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 грудня 2019 року справа № 580/4017/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Придніпровського відділу Державної виконавчої служби м.Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій незаконними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛА:

16.12.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд позовною заявою звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Придніпровського відділу Державної виконавчої служби м.Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18004, м.Черкаси, пр-т Хіміків, буд.50; код ЄДРПОУ 34998092) (далі - відповідач), в якій просить:

визнати незаконними дії відповідача при створенні постанови ВП №60639340 та трьох документів на її основі;

скасувати постанову ВП №60639340 та три документи, створені на її основі, а справу закрити.

Позивач у прохальній частині позовної заяви також заявив клопотання:

витребувати у відповідача матеріали ВП №60639340;

у разі рахування судом пропуску строку на звернення з цим позовом - врахувати, що позивач постанову від 19.11.2019 отримав 05.12.2019 (штамп на конверті), та поновити строк.

Ознайомившись із матеріалами позову виявлено недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені ст.160 КАС України.

Пунктом 4 ч.5 ст.160 КАС України визначено обов`язок позивача зазначити у позовній заяві зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Цих вимог позивач не дотримався, оскільки у прохальній частині позовної заяви не вказав конкретно, які саме рішення суб`єкта владних повноважень (відповідача) та, відповідно, дії оскаржує: не вказано їх основних реквізитів (дати, номеру чи назви тощо). Зазначений номер постанови ВП №60639340 відповідає номеру виконавчого провадження. Зміст наведених у позовній заяві обгрунтувань стосуються дій судді, рішення якої стосується виконавче провадження, та, як і її прохальна частина, не дозволяють суду встановити, який конкретно предмет спору, які його підстави, яких конкретно повноважень визначеного позивачем відповідача стосуються.

Прохання позивача скасувати додатково три документа без зазначення їх змісту, видавника, дати, номеру та назви, з огляду на відсутність щодо цього обгрунтувань перешкоджають визначенню судом питання чи вважаються вони рішеннями суб`єкта владних повноважень, щоб вважати, що спір між сторонами є публічно-правовим, чи звернені позовні вимоги до вказаного відповідача, як передбачено вимогами п.4 ч.5 ст.160 КАС України.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, оскільки перешкоджають з`ясуванню судом відповідно до вимог ч.1 ст.171 КАС України питання юрисдикції, підвідомчості заявленого спору, дотримання строків звернення до суду.

Згідно зі ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

На підставі ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позовна вимога позивача закрити справу звернена суду, а не відповідачу, не узгоджується з викладеними у ч.1 ст.5 КАС України способами захисту порушених прав в адміністративному судочинстві, вимогами п.4 ч.5 ст.160 КАС України та передбаченими у ст.245 КАС України повноваженнями суду першої інстанції.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судами нижчих інстанцій, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, зважаючи, що до позовної заяви додано лише копію пенсійного посвідчення позивача та постанови від 19.11.2019, всупереч вимогам ч.4 ст.161 КАС України позивач надав не надав копій рішень, які вважає предметом оскарження, не зазначив обставин, з яких не може їх надати самостійно суду. Матеріали позову не дозволяють дійти висновку щдо предметів оскарження та з`ясуванню кола обставин, які підлягають доведенню.

Зазначене також унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем встановлених ст.287 КАС України строків звернення в суд з цим позовом та визначення підсудності цієї справи.

Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом приведення змісту позовної заяви до вказаних вище вимог КАС України і надання її в копіях відповідно до кількості учасників спору. Зокрема, позивач має зазначити конкретний зміст позовних вимог та їх обґрунтування щодо суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог КАС України. Наприклад, у разі, якщо оскаржує декілька рішень, прийнятих відповідачем, зазначити їх основні реквізити, вказати та надати докази щодо часу, коли він про них дізнався.

Позивач повинен врахувати, що відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. На підставі п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеєр проти Бельгії").

Такому встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Водночас позивач не позбавлений права на звернення в суд з позовом та поновлення пропущених строків за умови надання належних та допустимих доказів поважності причин їх пропуску.

На підставі ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому позивач у разі, якщо щодо якогось зі спірних рішень він пропустив строк звернення до суду, він повинен надати суду заяву про поновлення такого строк з належними доказами поважності причин такого пропуску.

Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, наявні підстави залишити її без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Придніпровського відділу Державної виконавчої служби м.Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій незаконними та скасування рішень - залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя А.М. Бабич