Рішення № 86496711, 18.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 грудня 2019 р. Справа № 520/10673/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Борисюк Р.Р.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Ярьоменко Р. Р.,

представника відповідача - Саєнко Л. І.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі за текстом – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом – ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2019 № 0003141305 ГУ ДФС у Харківській області на загальну суму 3191,15 грн. з яких за податковим зобов`язанням у розмірі 2552,92 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 638,23 грн. та податкове повідомлення-рішення від 10.04.2019 року № 0003131305 ГУ ДФС у Харківській області на загальну суму 39570,49 грн. з яких за податковим зобов`язанням у розмірі 31656,39 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 7914,10 грн..

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що позивачем укладено іпотечний договір від 02.06.2008 № MRTG-000000013171 з ПАТ «Укрсоцбанк». Згідно з заявами позивача до банківської установи було частково анульовано кредитну заборгованість, яка з боку податкового органу помилково визнана такою, що регулюється положеннями п.п.164.2.17 п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України (надалі за текстом – ПК України).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 заява представника ГУ ДПС в Харківській області від 06.11.2019 за вх.№01-26/70697/19 - задоволена. Ухвалено замінити відповідача - Головне управління ДФС у Харківській області у справі № 520/10673/19 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника відповідача 06.11.2019 надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого уповноважений представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав їх законодавчої необґрунтованості.

В судове засідання позивач та представник позивача прибули, позов підтримали та просили його задовольнити посилаючись на зміст обґрунтування позовних вимог.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з підтав окреслених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено іпотечний договір від 02.06.2008 № MRTG-000000013171. Предметом іпотеки визначено нерухоме майно квартира.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 07.03.2019 № 690/20-40-13-05-08/2764814299.

Згідно з висновками акту від 07.03.2019 № 690/20-40-13-05-08/2764814299 встановлені порушення позивачем:

- абзацу "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, п. 179.7 ст. 179 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік у сумі 31656,39 грн.;

- п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, встановлено заниження військового збору у сумі 2552,92 грн..

За результатами розгляду висновків акту перевірки від 07.03.2019 № 690/20-40-13-05-08/2764814299, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області складені податкове повідомлення-рішення від 10.04.2019 № 0003141305 ГУ ДФС у Харківській області на загальну суму 3191,15 грн. з яких за податковим зобов`язанням у розмірі 2552,92 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 638,23 грн. та податкове повідомлення-рішення від 10.04.2019 року № 0003131305 ГУ ДФС у Харківській області на загальну суму 39570,49 грн. з яких за податковим зобов`язанням у розмірі 31656,39 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 7914,10 грн..

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних рішень було отримання податковим органом інформації ПАТ "Укрсоцбанк" від 09.09.2017, відповідно до якої банк підтвердив інформацію про суми нарахованих та виплачених доходів з ознаками доходу "126" у вигляді анулювання кредитної заборгованості позивачу з наданням копій підтверджуючих документів щодо анулювання такої заборгованості.

Позивач, вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, пункт 165.1 статті 165 ПК України було доповнено підпунктом 165.1.59, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Пунктом 4.5 статті 4 ПК України визначено, що при встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Отже, законодавством, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на дату прощення позивачу основної заборгованості по кредиту, анульовану суму боргу (кредиту) віднесено до доходу фізичної особи, який підлягає оподаткуванню, якщо така сума перевищує 50% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня звітного року. Тобто, регламентовано критерій для визначення вказаного доходу як оподатковуваного, який слід розуміти так, що в разі перевищення суми прощеного боргу 50% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня звітного року, вона підлягає оподаткуванню у повному обсязі, а в разі недосягнення вказаної межі – не оподатковується взагалі.

Крім того, отримання фізичною особою доходу, зокрема у вигляді вказаного додаткового блага, обумовлює виникнення в неї обов`язку зі сплати військового збору з такої суми.

Суд зазначає, що сума прощеного позивачу основного боргу по кредиту за договором з ПАТ "Укрсоцбанк" становить 177588,55 грн., тобто перевищує 50% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня звітного року (станом на 01.01.2015 розмір мінімальної з/п становив 1218,00 грн.), а отже є його доходом, який, згідно з п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України у відповідній редакції, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і з суми такого доходу позивач зобов`язаний сплатити військовий збір.

Згідно наявних в матеріалах справи заяв про сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням, банківською установою було здійснено прощення основної суми заборгованості за договором кредиту: 01.12.2015 на суму 1605,22 доларів США; 01.12.2015 на суму 1600,00 доларів США; 09.11.2015 на суму 1600,00 доларів США; 09.10.2015 на суму 1000,00 доларів США; 09.09.2015 на суму 1000,00 доларів США; 10.08.2015 на суму 1000,00 доларів США та проінформовано боржника про обов`язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за Кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації відповідно до вимог п.п. 164.2.17 ст. 164 ПК України.

При цьому, таке прощення основної суми заборгованості було здійснено у зв`язку з довгостроковим погашенням позичальником частини кредитної заборгованості та до встановлення пільг пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України, а також без визначення, що сума боргу позивача анулюється в порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України.

Таким чином, враховуючи основні засади податкового законодавства, зокрема п. 4.5 ст. 4 ПК України, та умови для застосування пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України, що визначені даною нормою, у даному випадку відсутні правові підстави для врахування до позивача визначених ним пільг та застосування до спірних правовідносин правових норм, що набрали чинності пізніше, ніж було проведено анулювання основної суми боргу за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було виконано покладені на нього податкові зобов`язання, а саме не задекларовано та не сплачено ані ПДФО з отриманої суми доходу 177588,55 грн., ані військовий збір, що є правовою підставою для притягнення його до відповідальності у вигляді накладення штрафних (фінансових) санкцій за п. 123.1 ст. 123 ПК України та нарахування податковим органом належної до сплати суми податку та військового збору, що в даному випадку відповідає оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням і доданим до них розрахункам та прийняття в подальшому податкової вимоги.

Доводи позивача про те, що прощена йому Банком сума кредитного боргу не підлягає включенню до оподатковуваного доходу на підставі пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Як встановлено вище, зазначені правовідносини між позивачем і Банком виникли до набрання чинності нормою, на яку посилається позивач, тобто до введення відповідної пільги з оподаткування, а отже, обов`язок зі сплати ПДФО і військового збору з анульованого боргу виник у нього раніше і, виходячи із засад податкового законодавства, визначених у п. 4.5 ст. 4 ПК України, положення пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України у даному випадку застосуванню не підлягають.

Крім того, згідно обставин справи ПАТ "Укрсоцбанк" було проведено анулювання заборгованості клієнтів банку відповідно до норм чинного законодавства України, а саме: ст. 605 Цивільного кодексу України "Припинення зобов`язання прощенням боргу" та пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, без посилання на відповідні правові підстави для застосування вказаної вище пільгової норми.

Посилання позивача на наявність суперечностей податкового законодавства є безпідставними, оскільки в даному випадку норми ПК України чітко та однозначно врегульовують спірні правовідносини і не надають підстав для подвійного тлумачення.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2018 року по даній справі прийшов до висновку, що суди першої та апеляційної інстанції мали з`ясувати, чи є зазначені у заявах суми анульованої (прощеної) заборгованості позивача у доларах США тими сумами, що вказані банком у повідомленні контролюючому органу.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно обставинами, що входять до предмету доказування є правомірність рішень відповідача на час їх прийняття.

Як встановлено вище, оскаржувані у даній справі рішення прийняті відповідачем на підставі відповідної інформації наданої установою банку. Вказана інформація під час розгляду даної справи спростована не була, доказів про її фальсифікацію не виявлено, а позивачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

Разом з цим суд окремо звертає увагу на пояснення представника позивача щодо порушень з боку податкового органу законодавства при проведенні перевірки, надсилання наказу на проведення перевірки та зазначає, що окреслені питання не входять до предмету заявлених позовних вимог.

Стосовно посилань на постанову Верховного Суду від 15.05.2018 по справі №809/1578/18 суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Принагідно суд зазначає, що висновки Верховного Суду які викладені в постанові від 15.05.2018 по справі №809/1578/18 не можуть бути враховані в ході розгляду адміністративної справи, оскільки не кореспондуються з предметність заявлених позовних вимог.

Щодо посилань представника позивача на практику Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 820/6046/17 від 24.05.2018 суд зазначає про відсутність законодавчо обумовленого обов`язку у суду по врахуванню окресленої постанови.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вищевказаних посилань позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 грудня 2019 року.

Суддя Ю. О. Супрун