Рішення № 86496432, 16.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2601/19

16 грудня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

представника відповідача Дядишин Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправною відмову Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;

зобов`язати Кременецький районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області з проханням оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, у зв`язку із недійсністю, з підстав не вклеювання фотокартки після досягнення 45 років, раніше виданого. Однак відповідач листом від 04.10.2019 року повідомив, що без рішення суду видача паспорта у формі книжечки є неможливою.

На думку позивача, відмова в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки є грубим порушенням принципу поваги до приватного життя суб`єкта персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту за відсутності згоди, що, власне, і слугувало підставою для звернення до суду з даними позовом, в якому також посилається на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16.12.2019 року.

На виконання вимог вказаної ухвали, 06.12.2019 року Кременецьким районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що оформлення нового паспорта, у зв`язку із пропущенням місячного строку для вклеювання фото до паспорта при досягненні громадянином 45-річного віку, тобто недійсністю паспорта, Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, не передбачено. Відтак, вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Від Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області 05.12.2019 року на адрес суду надійшло пояснення щодо позову, згідно якого з 21.06.2019 року оформлення та видача паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки здійснюється відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року №456. Згідно розділу V зазначеного Порядку для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Однак, щодо вклеювання фотокартки позивач при досягнені 45 років протягом 30 календарних днів та після спливу вказаного строку до відповідача не звертався, відповідні документи не подавав.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), змінено процесуальний статус Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області з третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, на співвідповідача.

У судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні представник відповідачів позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому зауважив, що дана справа не відповідає ознакам типової справи щодо справи №806/3265/17, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з несвоєчасним зверненням позивача до територіального підрозділу для здійснення відповідачем вклеювання до паспорта фотокартки після досягнення 45-річного віку, тобто пропуском ОСОБА_1 місячного строку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідачів, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надіслано до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області заяву з проханням оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, у зв`язку із недійсністю, з підстав не вклеювання фотокартки після досягнення 45 років, раніше виданого. Також у цій заяві позивач вказав, що наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки типу ID-картки не має, згоду на обробку персональних даних не надає (а.с.20).

За наслідками розгляду заяви, листом від 04.10.2019 року №Г-40/6/6119-19/6119/13773-19 Кременецький районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області повідомив, що постановою Кабінет Міністрів України від 03.10.2018 року №795 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302, відповідно до яких з 05.10.2018 року обмін паспорта здійснюється, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Відповідно до пп.1 п.7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 року, обмін та видача паспорта здійснюється особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Також наголосив, що оформлення нового паспорта, у зв`язку із пропущенням місячного строку для вклеювання фото до паспорта при досягнення громадянином 25- і 45- річного віку Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, не передбачено (а.с.23-24).

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача і винесеного на підставі них спірного рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України "Про громадянство України", документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" до документу, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, та що посвідчує особу і підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.21 цього Закону, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 (далі - Порядок №302).

Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія (тобто у формі паспортної книжечки), оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Відповідно до пп.6 п.6 Порядку №302, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року №795, обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

Отже, за чинним законодавством, громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов`язаний протягом місяця після досягнення, зокрема, 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.

З матеріалів справи видно, та не заперечується сторонами по справі, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 45 років 22.10.2017 року, однак з вимогою вклеїти фотокартку у зв`язку з досягненням 45-річного віку він не звертався.

Однак, позивачем на адресу Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області надіслано заяву (датовану 28.08.2019 року) з проханням оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, у зв`язку із недійсністю, з підстав не вклеювання фотокартки після досягнення 45 років, раніше виданого.

Тобто, звернення позивача до відповідача із заявою про видачу йому паспорта, зумовлює необхідність обміну його паспорта у формі книжечки на паспорт з безконтактним електронним носієм, зразок та технічний опис бланка якого, затверджений постановою №302.

Разом з цим, у заяві позивач вказав про небажання отримувати паспорт нового зразка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

З 21.06.2019 року набрав чинності Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року №456 (далі - Порядок №456).

Приписами п.2 розділу V Порядку №456 визначено, що для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.

При цьому, суд звертає увагу, що положення Порядок №456 застосовуються до тих осіб, щодо яких вже прийнято рішення суду, що набрало законної сили, проте ні позивачем, ні відповідачами, не надано суду жодних доказів існування такого.

Водночас, позивачем не дотримано вимоги пп.1 п.7 Порядку №302, згідно яким оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Крім цього, Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.09.1992 року №2503-ХІІ, на яке посилається у заяві позивач, не передбачено оформлення нового паспорта громадянина України у зв`язку з пропуском місячного строку для вклеювання фото до паспорта у формі книжечки при досягненні 45 років, тобто недійсністю.

Встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про відсутність підстав в органу Державної міграційної служби України для обміну паспортного документа шляхом оформлення та видачі позивачу нового паспорта громадянина України у формі книжечки.

Безпідставним у спірних правовідносинах є і посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 року у зразковій адміністративній справі №806/3265/17, оскільки Великою Палатою Верховного Суду були визначені наступні ознаки типової справи, за наявності яких адміністративна справа відноситься до вказаної зразкової справи, а саме: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.09.1992 року №2503-ХІІ.

Висновки Великої Палати Верховного Суду у вказаній зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.09.1992 року №2503-ХІІ, в той час як спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з несвоєчасним зверненням позивача до територіального підрозділу для здійснення відповідачем вклеювання до паспорта фотокартки після досягнення 45-річного віку, тобто пропуском ОСОБА_1 місячного строку.

Відтак, обставини спірних правовідносин зумовлюють неможливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 19.09.2018 року у справі № 806/3265/17.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За наслідками судового розгляду, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, надали суду достатні докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши всі обставини справи та оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України, суд приходить до висновку про правомірність відмови Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, та визнає її такою, що прийнята відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.