Рішення № 86496421, 16.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2222/19

16 грудня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представників позивача Калашнік Н.Я., Лучанко Н.С.,

представника відповідача Олійника Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (далі - КП «Тернопільелектротранс») про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, за період з 01.07.2019 по 30.09.2019, у розмірі 331 659,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку таких пільгових пенсій, а тому існує заборгованість за період з липня по вересень 2019 року у сумі 331 659,24 грн. З наведених підстав позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено у справі судове засідання на 20.11.2019.

Копію ухвали від 22.10.2019 про відкриття провадження в справі відповідач отримав 25.10.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.34), проте у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 20.11.2019 представник Головного управління ПФУ в Тернопільській області надала суду відомості про те, що станом на 20.11.2019 відповідачем сплачено 230 115,42 грн, заявлених до стягнення, залишок боргу становить 101 543,82 грн. (а.с.35).

У судовому засіданні 20.11.2019 представник КП «Тернопільелектротранс» надав суду докази на підтвердження сплати суми заборгованості у повному обсязі, а саме: платіжні доручення №3322 від 30.10.2019 та №3461 від 12.11.2019 про перерахування коштів на загальну суму 331 659,24 грн.

У судових засіданнях 20.11.2019 та 10.11.2019 оголошувалась перерва у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів на підтвердження заборгованості та пояснень позивача щодо черговості (порядку) зарахування платежів.

У судовому засіданні 16.12.2019 представник позивача зазначила, що заявлений до стягнення у цій справі залишок несплаченого боргу КП «Тернопільелектротранс» складає 101 543,77 коп. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача зазначив, що заборгованість попередніх періодів (2018 рік -два квартали 2019 року) стягнута у судовому порядку, поточна – сплачується по мірі наявності коштів у комунального підприємства.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, дійшов висновку, що в позові слід відмовити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що КП «Тернопільелектротранс» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.22-26), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Такий обов`язок відповідача виник у зв`язку із тим, що у відповідача працювали громадяни, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, а також Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя, Лановецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, проводило та направляло на адресу КП «Тернопільелектротранс» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за липень, серпень, вересень 2019 року по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем (а.с.10-20).

Згідно з цими розрахунками місячна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, складала: 73 884,24 грн - у липні 2019 року, 173 910,89 грн - у серпні 2019 року та 83 864,07 грн – у вересні 2019 року.

Як слідує із розрахунку суми боргу, за КП «Тернопільелектротранс» обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня по вересень 2019 року у сумі 331 659,24 грн (а.с.9).

Також судом встановлено, що після відкриття провадження у цій справі КП «Тернопільелектротранс» сплатило 331 659,24 грн боргу по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підтверджується платіжними дорученнями №3322 від 30.10.2019 на суму 131 659,24 грн та №3461 від 12.11.2019 на суму 200 000,00 грн, у яких у графі призначення платежу вказано: «відшкодування заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій по справі № 500/2222/19 за період з 01.07.2019 по 30.09.2019» (а.с.28-29).

Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та КП «Тернопільелектротранс» про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень-листопад 2019 року (складеного на 01.12.2019):

станом на 01.01.2019 за відповідачем рахувався борг в сумі 369 781,88 грн (заборгованість 2018 року),

за період з січня по листопад 2019 року нараховано 921 031,53 грн,

при цьому сплачено за 2019 рік – 1 032 046,10 грн, тобто крім поточної сплати проводилось погашення заборгованості попереднього року,

станом на 01.12.2019 заборгованість склала 258 767,31 грн (а.с.44).

За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області станом на 16.12.2019 за КП «Тернопільелектротранс» залишок боргу по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2019 по 30.09.2019 склав 101 543,77 грн (а.с.61), виходячи з такого розрахунку: заборгованість станом на 01.12.2019 (258 767,31 грн) за мінусом нарахувань за жовтень 2019 року (81 979,09 грн) та листопад 2019 року (75 244,45 грн). Разом з тим, з таким розрахунком боргу, суд не погоджується, враховуючи таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи із системного аналізу вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що КП «Тернопільелектротранс» як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Розрахунки направлені відповідачу своєчасно, а суми, визначені у них як витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, сплачені в повному обсязі, хоч і не у строк, визначений пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, проте на час прийняття рішення у даній справі. Сплата заборгованості підтверджується відповідними платіжними дорученнями КП «Тернопільелектротранс», про що зазначено вище із чіткою вказівкою на призначення та спрямування платежу, а також картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2019 рік (а.с.62-65).

З пояснень представників позивача вбачається, що зарахування коштів від відповідача проводилось в порядку календарної черговості виникнення боргу без врахування спрямування платежу, визначеного платником. При цьому представники позивача не змогли навести правове обґрунтування з посиланням на положення закону, які дають право органам Пенсійного фонду самостійно визначати порядок погашення (черговість зарахування) витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд враховує також такі положення чинного законодавства.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 року № 679-XIV Національний банк України регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

Відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976 (з змінами і доповненнями) (далі – Інструкція), визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

При цьому, згідно з пунктом 3.7 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому платежі для покриття пільгових пенсій слід вважати зарахованими саме за той період, який визначений платником у призначенні платежу.

Аналіз положень Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано позивачу лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 21.09.2015 у справі № 823/597/15, та неодноразово Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 року у справі № 812/1347/17, від 06.03.2018 у справі №812/1112/17, від 21.08.2019 у справі № 812/205/17, від 13.09.2019 у справі 812/210/17.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не навів положень чинного законодавства, які б дозволяли органам Пенсійного фонду змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником. Таким чином, у позивача відсутні повноваження щодо зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником у платіжному дорученні про сплату коштів на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач спростував доводи адміністративного позову, надав докази про сплату коштів на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2019 по 30.09.2019, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, за період з 01.07.2019 по 30.09.2019, у розмірі 331 659,24 грн відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Відповідач: Комунальне підприємство «Тернопільелектротранс» (вулиця Тролейбусна, 7, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46027, код ЄДРПОУ 05447987).

Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2019.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.