Рішення № 86496388, 21.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 грудня 2019 р. Справа № 520/10381/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньов О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Керівника (уповноваженої особи) Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Німого Олега Сергійовича, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просить суд визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 вересня 2019 року № ф-9949-56 Головного управління ДПС у Харківській області та заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Німого Олега Сергійовича.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у нього відсутній дохід та відсутня можливість сплатити Єдиний соціальний внесок, з огляду на те, що позивач не має місця роботи, свого офісу для здійснення приватної юридичної практики, не має свідоцтва адвоката через відсутність в нього грошей на оплату іспитів в дисциплінарно-кваліфікаційній комісії адвокатів. Позивачем зазначено, що протягом звітного періоду: 2015, 2016, 2017, 2018 років він витрачав весь час на ведення своїх особистих справ, пов`язаних з політичним переслідуванням його за розкриття діяльності агенції "ДЕЛЛА-ЦЕНТР" та пов`язаних з порушенням його прав. Тому він не мав належного доходу від приватної юридичної практики та витрачав весь свій час на ведення даних особистих справ в судах, прокуратурах, поліції міста Харкова і міста Києва. У зв`язку з викладеним позивач не мав і не має клієнтів від приватної юридичної практики і належного доходу від приватної юридичної практики.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки до ФОП ОСОБА_1 за неподання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2015, 2016, 2017, 2018 роки застосовано фінансову санкцію на загальну суму 680,00 грн. Відповідно до рішень від 23.05.2019 року №0036025606; №0036005606; №0036015606; №0035985606 (вказані рішення оскаржувались позивачем до Харківського окружного адміністративного суду, адміністративний позов залишено без задоволення (Рішення від 25.07.2019 року, справа № 520/5555/19)). Відповідачем зазначено, що 24.07.2019 року ФО-П ОСОБА_1 подано до контролюючого органу звітність про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 та 2018 роки, якою ФО-П ОСОБА_1 нараховано самостійно за 2017 р. - 8448 грн. та за 2018 р. - 9828,72 грн., та не сплачено.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) знаходився на обліку як платник податків в Центральному управлінні ГУ ДФС у Харківській області з 23.10.2015 року, дата анулювання 28.11.2018 року.

До ФОП ОСОБА_1 за неподання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2015, 2016, 2017, 2018 роки застосовано фінансову санкцію на загальну суму 680,00 грн відповідно до рішень відповідача від 23.05.2019 року №0036025606; №0036005606; №0036015606; №0035985606 (вказані рішення оскаржувались позивачем до Харківського окружного адміністративного суду, адміністративний позов позивача залишено без задоволення (Рішення від 25.07.2019 року, справа № 520/5555/19)).

Судом встановлено, що 24.07.2019 року ОСОБА_1 подано до контролюючого органу звітність про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 та 2018 роки, якою ФО-П ОСОБА_1 самостійно нараховано за 2017 рік - 8448 грн та за 2018 рік - 9828,72 грн, та не сплачено.

Станом на 31.08.2019 заборгованість позивача зі сплати єдиного соціального внеску складала 18924,05 грн, у зв`язку з чим, контролюючим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.09.2019 №Ф-9949-56.

Вважаючи протиправною протиправною вказану вимогу відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Спеціальним Законом України, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальне обов`язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) із змінами та доповненнями.

Згідно з статтею 1 Закону № 2464-VI - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне страхування (далі - ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці.

Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-ІV фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з моменту внесення до єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою.

Судом встановлено, що державну реєстрацію про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснено 28.11.2018, а тому до 28.11.2018 ОСОБА_1 мав статус підприємця та відповідно зобов`язаний сплачувати єдиний соціальний внесок на загальних підставах.

Щодо тверджень позивача про те, що позивач не має місця роботи, свого офісу для здійснення приватної юридичної практики, не має свідоцтва адвоката через відсутність в нього грошей на оплату іспитів в дисциплінарно-кваліфікаційній комісії адвокатів, а також, що протягом звітного періоду: 2015, 2016, 2017, 2018 років він витрачав весь час на ведення своїх особистих справ, пов`язаних з політичним переслідуванням його за розкриття діяльності агенції "ДЕЛЛА-ЦЕНТР" та пов`язаних з порушенням його прав, у зв`язку з чим він не мав належного доходу від приватної юридичної практики та витрачав весь свій час на ведення даних особистих справ в судах, прокуратурах, поліції міста Харкова і міста Києва, суд зазначає наступне.

Обов`язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою статті 6 Закону №2464, згідно з приписами якої, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.

Базу нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування визначено у пункті 2 частини першої статті 7 Закону №2464 в редакції Закону №1774. Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

У разі, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, вони зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Враховуючи вищевикладені норми, суд приходить до висновку, що твердження позивача, на які він посилається як на підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), є необґрунтованими, оскільки законодавством імперативно встановлено обов`язок позивача щодо сплати єдиного соціального внеску.

Так, з 01.01.2017 року законодавством визначено єдині умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Мінімальна сума єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців в 2017 році становила 704,00 грн на місяць (8448 грн на рік), а у 2018 році - 819,06 грн на місяць (9828,72 грн на рік).

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов`язані були сплатити єдиний внесок за 2017 рік до 10 лютого 2018 року.

Згідно абзацу третьому частини восьмої статті 9 Закону №2464 в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 - платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Також, платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі подавати звітність.

Строк подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) фізичних осіб - підприємців самих за себе - один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до ст.25 Закону №2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання несвоєчасне подання або подання не за встановленою Формою (ч. 7 п. 11 ст. 25 Закону №2464).

Як встановлено судом вище, до ФОП ОСОБА_1 за неподання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2015, 2016, 2017, 2018 роки застосовано фінансову санкцію на загальну суму 680,00 грн відповідно до рішень відповідача від 23.05.2019 року №0036025606; №0036005606; №0036015606; №0035985606 (вказані рішення оскаржувались позивачем до Харківського окружного адміністративного суду, адміністративний позов залишено без задоволення (Рішення від 25.07.2019 року, справа № 520/5555/19)).

Суд зазначає, що 24.07.2019 року ОСОБА_1 самостійно подано до контролюючого органу звітність про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 та 2018 роки, якою ФО-П ОСОБА_1 нараховано самостійно за 2017 рік - 8448 грн та за 2018 рік - 9828,72 грн, та не сплачено.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи приписи ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога про сплата боргу (недоїмки) прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 21 грудня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов