Ухвала суду № 86496368, 20.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань встановлення судового контролю

20 грудня 2019 р. Справа № 520/4801/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Супруна Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі № 520/4801/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова , в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 26.01.2018 року Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі №520/4801/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Здійснено вихід за межі позову.

Зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, ОСОБА_1 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією з 25 квітня 2019 року.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Судове рішення у справі № 520/4801/19 набрало законної сили 25.07.2019 року.

За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що у зв`язку із набранням судовим рішенням законної сили Харківським окружним адміністративним судом 03 вересня 2019 року видано виконавчий лист по справі № 520/4801/19.

18.12.2019 року за вх.№01-25/83420/19 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі №520/4801/19

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що 04.09.2019 року оригінал судового рішення та виконавчий лист особисто позивачем було передано Головному управленню Пенсійного фонду в Харківській області, в подальшому позивач звернувся із заявою до управління в якій просив останнього повідомити ОСОБА_1 , коли буде виконано рішення суду. Листом від 05.11.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило заявника про те, що рішення суду яке набрало законної сили органом Пенсійного фонду України виконується відповідно до покладений зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку. Також, ОСОБА_1 значив, що мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2019 року становила 4173 грн., п`ятикратна заробітна плата таким чином повинна становити 4173х5=20865 грн., посилаючись на те, що пенсія яка встановлена заявнику відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" та рішенням суду перераховано та вплачується управлінням вдвічі менша. Таким чином заявник вважає, що перерахунок та виплата пенсії останньому не здійснені та не виконане рішення суду, та звернуся до суду з означеною заявою.

Підстави та порядок вирішення питання стосовно зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення, подати звіт визначено положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України).

Відтак, приписами ст. 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

З аналізу вищевикладеної норми суд приходить до висновку, що ч. 1 ст. 382 КАС України не передбачено обов`язку суду стосовно здійснення розгляду питання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення, подати звіту в судовому засіданні з викликом сторін. При цьому, обов`язковим розглядом у судовому засіданні з викликом сторін визначено вирішення питання про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу, що здійснюється за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.

Враховуючи відсутність правового регулювання процедури розгляду такого виду заяв, керуючись приписами ч. 3 ст. 166 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду поданої заяви у порядку письмового провадження без виклику сторін.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Так, розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України. Відповідно до частини першої загаданої процесуальної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Правові норми, закріплені у ч. 1 ст. 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пп. 1 ч. 6 ст. 246 КАС України , згідно з якими у резолютивній частині рішення у випадку необхідності вказується в тому числі про порядок і строк виконання рішення суду та ч. 1 ст. 372 КАС України, якою визначено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні; на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд приходить до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суду суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст.383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Водночас, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контрою за виконанням вказаного судового рішення, позивачем до заяви не надано жодного доказу щодо не виконання з боку відповідача судового рішення, зазначаючи про те, що за відсутності механізму судового контролю постанова не буде повно, правильно та своєчасно виконана.

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018 року.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши наявні матеріали справи суд встановив, що під час судового розгляду справи №520/4801/19, позивачем не заявлялась вимога (клопотання) щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, не було наведено доводів та не було надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, після набрання таким рішенням законної сили.

При цьому суд звертає увагу, що позивачу 03 вересня 2019 року видано виконавчий лист, на підставі якого і забезпечуватиметься виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено права та обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження. Так, сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання та користуватися іншими правами, наданими законом.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 11.11.2019 року звертався до суду із заявою за вх.№01-25/72030/19 аналогічного змісту та вимог. Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року заяву ОСОБА_1 від 11.11.2019 року за вх.№01-25/72030/19 в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24.06.2019 року по справі № 520/4801/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18.12.2019 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 24.06.2019 року у справі № 520/4801/19.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 252, 255, 256, 294, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 від 18.12.2019 року за вх.№01-25/83420/19 в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24.06.2019 року по справі № 520/4801/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали виготовлено та підписано 20 грудня 2019 року.

Суддя Ю. О. Супрун