Рішення № 86496326, 21.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 р. Справа № 480/3044/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/3044/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач, Управляння Держпраці) про

- визнання протиправною та скасування Постанови відповідача про накладення штрафу № СМ 818/1626/АВ/ФД-ФС від 28.03.2019,

У С Т А Н О В И В:

1. Позиція позивача.

1.1. За результатами інспекційного відвідування, згідно з актом від 07.03.2019, відповідач дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України внаслідок використання праці ОСОБА_2 без укладання трудового договору. З метою усунення виявлених порушень, Управлінням Держпраці 20.03.2019 був направлений припис № СМ 818/1626/АВ/П, а 28.03.2019 прийнята постанова № СМ 818/1626/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 125 190, 00 грн.

1.2. На переконання позивача, висновки Управління Держпраці про порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України є необґрунтованими, оскільки 06 березня 2019 року ОСОБА_2 виконувала роботу за цивільно-правовою угодою, не підпорядковуючись правилам внутрішнього трудового розпорядку і отримавши винагороду згідно з актом виконаних робіт лише за цей день.

1.3. Крім того, інспекційне відвідування відповідно до направлення та акту проводилось у приміщенні їдальні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та, згідно з договором оренди № 38 від 01.03.2019, є місцем здійснення підприємницької діяльності іншого суб`єкта господарювання – ФОП ОСОБА_3 .

1.4. В той же час, ФОП ОСОБА_1 підприємницька діяльність здійснюється у приміщенні кафетерію, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору оренди № 32 від 01.03.2019.

1.5. Також, ФОП ОСОБА_1 зауважила на тому, що між ФОП ОСОБА_3 і ОСОБА_2 теж 28.02.2019 укладався цивільно-правовий договір на виконання робіт терміном дії до 06.03.2019. При цьому, після виконання робіт за цивільно-правовим договором 06.03.2019, ОСОБА_2 була прийнята позивачем на роботу відповідно до трудового договору № 1.

1.6. За наведених обставин, ФОП ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову протиправною, а позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

2. Заперечення відповідача.

2.1. Не погоджуючись з позовними вимогами, Управління Держпраці у відзиві (а.с. 40-42) зазначило, що під час інспекційного відвідування контролю підлягали питання щодо належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (їдальня). Так, здійснюючи відвідування, інспекторами праці було встановлено, що в їдальні за вказаною адресою працювала ОСОБА_2 , яка виконувала роботу кухаря без укладення трудового договору.

2.2. У своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначила, що працює у ФОП ОСОБА_1 з 27 лютого 2019 року, а саме: проходить стажування з 08 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. кожного робочого дня. При цьому, станом на 12 год. 30 хв. 06 березня 2019 року, ні трудового договору, ні будь-якого іншого договору не укладала.

2.3. За наведених обставин, відповідач вважає, що висновки акту інспекційного відвідування про порушення позивачем ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України внаслідок використання праці ОСОБА_2 без укладання трудового договору є обґрунтованими, а оскаржувана постанова – правомірною, у зв`язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

3. Процесуальні дії у справі.

3.1. Ухвалою суду від 07.08.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/3044/19, підготовче засідання призначено на 10.09.2019 об 11 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

3.2. Ухвалами суду від 10.09.2019, у зв`язку з неприбуттям позивача чи його представника, підготовче засідання відкладено на 29.10.2019 о 10 год. 00 хв., розгляд справи у підготовчому провадженні продовжено на 30 днів.

3.3. Ухвалою суду від 29.10.2019, занесеною до протоколу, підготовче провадження по справі № 480/3044/19 закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 26.11.2019 о 10 год. 00 хв.

3.4. Ухвалою суду від 26.11.2019, на підставі клопотання представника відповідача, судове засідання відкладено на 05.12.2019 о 10 год. 00 хв.

3.5. В судовому засіданні 05.12.2019, для надання додаткових доказів по справі, в судовому засіданні оголошена перерва до 11 год. 00 хв. 16.12.2019.

3.6. В судове засідання 16.12.2019 представники сторін, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили.

3.7. Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

3.8. На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

3.9. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

3.10. Таким чином, з огляду на наведене, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

4. Обставини справи.

4.1. За результатами аналізу службової записки головного державного інспектора сектору державного контролю та нагляду у сфері трудових відносин відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Сумській області Берлет А. від 05.03.2019, Наказом № 396 від 05.03.2019 (а.с. 43) призначено проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань належного оформлення трудових відносин, у тому числі з неповнолітніми, та видано відповідне Направлення № 178/СМ 818 від 05.03.2019 (а.с. 44).

4.2. На підставі вказаних документів, у період з 12 год. 30 хв. 06.03.2019 по 16 год. 15 хв. 07.03.2019, за місцем проведення підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 (їдальня), інспекторами праці Новик О.В., Берлет А.О. та ОСОБА_4 В.Б., проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1

4.3. За результатами відвідування, 07.03.2019 складений акт № СМ 818/1626/АВ (а.с. 47-50), згідно з яким, встановлені порушення частини 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з допущенням до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_2 . Від підпису цього акта позивач відмовилась, у зв`язку з чим, його було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.51).

4.4 За змістом вказаного акту, під час інспекційного відвідування приміщення їдальні за адресою АДРЕСА_1 , інспекторами праці було встановлено, що ОСОБА_2 06.03.2019 самостійно виконувала роботу кухаря, а саме: здійснювала приготування виробів з тіста, що зафіксовано на відео.

4.5. При цьому, ОСОБА_2 надала письмові пояснення, у яких зазначила, що працює у ФОП ОСОБА_1 з 27 лютого 2019 року кожного дня з 08 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., зокрема, проходить стажування на посаду пекаря та здійснює приготування виробів з тіста. Доручає виконувати цю роботу та здійснює контроль за її виконанням ФОП ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_2 повідомила, що трудовий договір чи будь-який інший договір не укладала (а.с. 52).

4.6. ОСОБА_1 надала письмові пояснення (а.с. 53), у яких зазначила, що за трудовим договором використовує працю трьох осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . На момент проведення інспекційного відвідування, яке розпочалося о 12 год. 30 хв. 06.03.2019, на кухні виконувала роботу ОСОБА_6 . Також, на кухні перебувала і ОСОБА_2 , яка знаходилася там з метою ознайомлення з умовами праці та яка мала бути прийнята на роботу за трудовим договором.

4.7. У поданих Управлінню Держпраці запереченнях на акт інспекційного відвідування (а.с. 54), позивач вказала, що під час інспекційного відвідування не надала цивільно-правову угоду з ОСОБА_2 , оскільки згідно з вимогою про надання документів, надання таких угод не вимагалось. Згадана цивільно-правова угода була укладена 06.03.2019 і за її умовами ОСОБА_2 працювала не підпорядковуючись і не дотримуючись правил внутрішнього трудового розпорядку, не дотримуючись робочого режиму та інших вимог, які притаманні трудовому договору.

4.8. Листом № 35/04-29/2019/2842 від 19.03.2019 (а.с. 55), відповідач повідомив позивача, що заперечення до акту інспекційного відвідування та додані до них документи, не спростовують висновків про порушення статті 24 Кодексу законів про працю України.

4.9. На підставі акту інспекційного відвідування № № СМ 818/1626/АВ від 07.03.2019, заступником начальника Управління Держпраці 18.03.2019 прийнято Рішення № СМ 818/1626/АВ/ТД (а.с. 57) щодо розгляду 28.32.2019 о 14 год. 00 хв. справи про накладення штрафу, про що листом № 18-28/04/2583/2019 від 20.03.2019 повідомлено позивача (а.с. 48).

4.10. Розглянувши вказану справу, 28.03.2019 відповідач прийняв Постанову № СМ 818/1626/АВ/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 125 190 грн. (а.с. 15-16).

5. Норми права, які регулюють спірні правовідносини та їх застосування.

5.1. На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

5.2. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

5.3. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

5.4. Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5.4. Так, процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), на час виникнення спірних правовідносин, визначалась Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (далі – Порядок).

5.5. Згідно з п. 2 вказаного Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, зокрема, інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

5.6. Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспекційні відвідування проводяться, окрім іншого, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

5.7. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку).

5.8. Зі змісту вказаних норм суд робить висновок, що керівник територіального органу Держпраці, у разі наявності інформації щодо можливого використання праці осіб без укладання трудового договору, має право прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування для перевірки вказаних питань. При цьому, обов`язок в безумовному порядку повідомляти об`єкт контролю про проведення такого відвідування, законодавством не був встановлений.

5.9. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України).

5.10. Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

5.11. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

5.12. У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

5.13. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (частина 2 статті 21).

5.14. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина 3 статті 21).

5.15. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

5.16. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи (частина 2 статті 24).

5.17. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24).

5.18. Згідно зі статтею 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

При цьому, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

5.19. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.20. Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

5.21. Статтею 902 ЦК України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

5.22. Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що основною ознакою, яка відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

5.23. Отже, трудовим договором є угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з конкретної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

5.24. Згідно з частинами 1, 2 статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

5.25. Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

5.26. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509).

5.27. Відповідно до п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

5.28. Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу (абз. 3 частини 2 пункту 2).

5.29. Пунктом 3 Порядку № 509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

5.30. На виконання пункту 6 Порядку № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

5.31. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Така постанова складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункт 8 Порядку № 509).

5.31. Зі змісту вказаних норм, суд робить висновок, що за наявності акта перевірки із зафіксованими обставинами, які містять ознаки порушення трудового законодавства, а також за умови повідомлення суб`єкта господарювання у визначений спосіб про дату розгляду справи щодо накладення штрафу, уповноважена посадова особа має право скласти постанову про накладення штрафу за встановленою формою.

6. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору.

6.1. У цій справі, стверджуючи про правомірність оскаржуваної постанови та наявність підстав для накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за допуск до роботи особи без укладання трудового договору, Управління Держпраці посилається на акт інспекційного відвідування, яким встановлено, що ОСОБА_2 знаходились у приміщенні їдальні за адресою: АДРЕСА_1 та самостійно виконувала роботу кухаря, зокрема, здійснювала приготування виробів з тіста, на підтвердження чого наданий відеозапис (а.с. 61).

6.2. Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами, з огляду на таке.

6.3. Як убачається з матеріалів справи, згідно з Наказом № 396 від 05.03.2019 (а.с. 43) та Направленням № 178/СМ818 від 05.03.2019 (а.с. 44) інспекційне відвідування з питань належного оформлення трудових відносин, у тому числі з неповнолітніми, проводилось за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме: у приміщенні їдальні за адресою АДРЕСА_1 .

6.4. Інформація про те, що інспекційне відвідування проводилось саме в приміщенні їдальні за адресою АДРЕСА_1 і що саме там знаходилась ОСОБА_2 , яка виконувала роботу кухаря без укладання трудового договору, відображена і в акті № СМ 818/1626/АВ від 07.02.2019 (а.с. 47-50).

6.5. При цьому, висновок про те, що у вказаному приміщенні їдальні господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 , відповідачем був зроблений на підставі службової записки головного державного інспектора сектору державного контролю та нагляду у сфері трудових відносин відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Берлет А.О. та пояснень ОСОБА_2 .

6.6. Втім, з наданого позивачем договору оренди приміщення № 38 від 01.03.2019 (а.с. 82), судом встановлено, що приміщення їдальні за адресою АДРЕСА_1 перебуває в користуванні ФОП ОСОБА_3 . Тобто, вочевидь, станом на момент проведення інспекційного відвідування, саме вона здійснювала господарську діяльність у їдальні, а не ФОП ОСОБА_1

6.7. Позивач, в свою чергу, на момент проведення інспекційного відвідування, згідно з договором оренди № 32 від 01.03.2019 (а.с. 81) здійснювала господарську діяльність у приміщенні кафетерію за адресою АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 .

6.8. На виконання частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.9. На переконання суду, беззаперечних, достатніх та належних доказів того, що у приміщенні їдальні за адресою м. Суми, вул. Роменська, 79, станом на момент здійснення інспекційного відвідування у період з 06.03.2019 по 07.03.2019, господарську діяльність здійснювала саме ФОП ОСОБА_1 , а не інша особа, Управління Держпраці не надало.

При цьому, посилання відповідача на пояснення ОСОБА_2 , суд вважає недостатніми доказами на підтвердження вказаної обставини.

6.10. З огляду на зазначене, суд робить висновок про недоведеність Управлінням Держпраці факту здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності у приміщенні їдальні за адресою АДРЕСА_1 на момент проведення інспекційного відвідування та, як наслідок порушення нею вимог статті 24 КЗпП України в частині допущення до роботи ОСОБА_2 без укладання трудових договорів.

6.11. Крім того, вирішуючи спір, суд приймає до уваги ту обставину, що 06.03.2019 ОСОБА_2 на замовлення ФОП ОСОБА_1 виконувала роботу по виготовленню виробів з тіста, зокрема, чебуреків в кількості 100 шт., на підставі цивільно-правового договору (а.с. 24-25), що також підтверджується актом виконаних робіт (а.с. 109) та показами допитаної в якості свідка ОСОБА_2 .

6.12. Також, суд враховує, що 06.03.2019 ОСОБА_2 була прийнята позивачем на роботу кухарем на підставі трудового договору № 1 (а.с. 108), про що було повідомлено ГУ ДФС у Сумській області (а.с. 56) та відображено у табелі обліку використання робочого часу (а.с. 83-84) і графіку змінності (а.с. 85).

6.13. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу, не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовні вимоги про її скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

6.14. Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу № СМ 818/1626/АВ/ФД-ФС від 28.03.2019.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик