Рішення № 86496182, 16.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1407/19

16 грудня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представників відповідача: Олексюка Р.З., Лісницького В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" (далі - позивач, СТОВ "Поділля") звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 24.01.2019 № 0000261401, податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 24.01.2019 № 0000291401, податкового повідомлення-рішення форми "ПН" від 24.01.2019 № 0000271401 та податкового повідомлення-рішення форми "С" від 24.01.2019 №0000281403.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту документальної планової виїзної перевірки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2015р. по 30.09.2018р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015р. по 30.09.2018р. №2625/19-00-14-01/30891374 від 21.12.2018, контролюючим органом було винесені податкові повідомлення-рішення від 24.01.2019 форми "Р" № 0000261401, форми "Н" № 0000291401, форми "ПН" № 0000271401, форми "С" №0000281403. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, вважає їх протиправними, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді від 25.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №500/1407/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.07.2019 представник відповідача подав до суду відзив (а.с. 37-45).

Ухвалою суду від 23.07.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 07.08.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 18.09.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

27.09.2019 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення (а.с. 102-104).

Ухвалою суду від 30.09.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати замінено відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Тернопільській області, розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 15.10.2019 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

Ухвалою суду від 28.10.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

Ухвалами суду від 20.11.2019 та 03.12.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено у зв`язку із неприбуттям представника позивача.

В судове засідання представник позивача повторно не прибув, причин неприбуття суду не повідомлено, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили в повному обсязі, просили відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.

Судом встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" (код ЄДРПОУ 30891374) зареєстровано Збаразькою районною державною адміністрацією 21.03.2000 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.03.2000.

На підставі направлень від 08.11.2018 №3508, №3519, №3509, №3510, №3511 виданих Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Тернопільській області від 30.10.2018 №2099, контролюючим органом з 12.11.2018 по 14.12.2018, проведено документальну виїзну перевірку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, результати якої оформлено актом від 21.12.2018 №2625/19-00-14-01/30891374.

Згідно вказаного акта перевіркою встановлено наступні порушення СТОВ "Поділля":

1. п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.192.1 ст.192, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, пп.5 п.4 розділу V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, постанов Кабінету міністрів України від 8 квітня 2015 р. № 189, від 20 січня 2016 р. № 23, від 18 січня 2017 р. № 22 в результаті чого встановлено:

1) заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 332560,00 грн., в т.ч. за: листопад 2015 року на 138,00 грн., грудень 2015 року на 86,00 грн., червень 2016 року на суму 17,00 грн., жовтень 2016 року на суму 94133,00 грн., листопад 2016 року на суму 2436,00 грн., грудень 2016 року на суму 11079,00 грн., січень 2017 року у сумі 95,00 грн., червень 2017 року у сумі 9,00 грн., липень 2017 року у сумі 17,00 грн., листопад 2017 року у сумі 212791,00 грн., травень 2018 року у сумі 8959,00 грн., вересень 2018 року у сумі 2800,00 грн.

2) завищення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2638,00 грн., в т.ч. за: квітень 2017 року у сумі 14,00 грн., травень 2017 року у сумі 2624,00 грн.

2. п.201.1, п.201.10 ст.201, пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, постанов Кабінету міністрів України від 8 квітня 2015 р. № 189, від 20 січня 2016 р. № 23, від 18 січня 2017 р. № 22 - не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведені податкові накладні на заниження бази оподаткування з податку на додану вартість на загальну суму 9278,00 грн., в тому числі за: січень 2017 року на 103,00 грн.; лютий 2017 року на 153,00 грн.; березень 2017 року на 27,00 грн.; червень 2017 року на 9,00 грн.; липень 2017 року на 27,00 грн.; травень 2018 року на 8959,00 грн.

3. п.201.1, п.201.10 ст.201, пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України несвоєчасно зареєстровано розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості постачання на загальну суму податку на додану вартість - 50946,50 грн., а саме: березень 2018 року на 79,23 грн.; травень 2018 року на 45410,32 грн.; червень 2018 року на 2352,69 грн.; серпень 2018 року на 3104,27 грн.

4. вимог п 2.6 глави 2, п.4.2 та п.4.3 гл.4 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 із змінами та доповненнями, СТОВ „Поділля" в період, що перевіряється не оприбутковано (неповне та/або несвоєчасне) готівкові кошти в касі підприємства в день одержання готівкових коштів з оформленням їх прибутковими касовими ордерами та записами в касовій книзі в загальній сумі 33927,50 грн;

5. вимог п.11 Розд.ІІ, п.39 та п. 40 Розд IV „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017р. №148 із змінами та доповненнями, а саме встановлено не відображення у касовій книзі готівкових коштів прибутковими касовими ордерами в загальній сумі 14860,00 грн. у день їх фактичного надходження в повній сумі, тобто не оприбутковано готівкові кошти в касовій книзі.

6. підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 111/26556, в частині відображення в податкових розрахунках (форма № 1 ДФ) недостовірних відомостей щодо реєстраційних номерів облікових карток платників податків в звітних періодах 1,4 квартали 2016 року, 2,4 квартали 2017 р.

15.01.2015 позивач подав до контролюючого органу заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято рішення від 23.01.2019 №289/10/19-00-14-01-11/1635 про задоволення заперечення, яким скасовано висновок акту перевірки в частині порушення вимог п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України стосовно коригування податкового кредиту за листопад 2017 року сумі 212871,00 грн по операції щодо повернення попередньої оплати від ТОВ "БНС Україна"(за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області).

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.01.2019:

- № 0000261401 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 146133,75 грн (116907,00 грн за податковим зобов`язанням та 29226,75 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000271401 форми "ПН", яким застосовано штраф у сумі 4639,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- №0000281403 форми "С", яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 243937,50 грн за платежем санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів;

- № 0000291401 форми "Н", яким застосовано штраф у сумі 5800,48 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Позивач скориставшись своїм правом оскаржив дані рішення в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду скарги від 15.04.2019 №17528/6/99-99-11-04-01-25, вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 24.01.2019 №20000261401 форми "Р" та №0000271401 форми "ПН", суд зазначає наступне.

Як вбачається із акта перевірки від 21.12.2018 №2625/19-00-14-01/30891374 СТОВ "Поділля" за період з 01.10.2015р. по 31.12.2016, як с/г виробник, використовувало загальний та спеціальний режими оподаткування податком на додану вартість і подавало до Збаразького відділення Кременецької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області дві податкові декларації з ПДВ: 1) загальну податкову декларацію (в цій декларації відображаються податкові зобов`язання і податковий кредит по операціях з продажу підакцизної продукції, продукції не власного виробництва (придбаної), по якій суми податку на додану вартість сплачувалися до бюджету), 2) скорочену податкову декларацію (спеціальна або окрема декларація по податку на додану вартість відповідно до спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства передбаченого ст.209 Податкового кодексу України).

За результатами перевірки встановлено, що СТОВ "Поділля" порушено вимоги:

- п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, постанов КМУ від 08.04.2015 №189, від 20.01.2016 №23, від 18.01.2017 №22, внаслідок чого позивачем: занижено базу оподаткування з податку на додану вартість при реалізації цукру білого, кристалічного нижче мінімально встановлених цін, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по загальній декларації на загальну суму 9278,00 грн в тому числі за січень 2017 на 103,00 грн, лютий 2017 на 153,00 грн, березень 2017 на 27,00, червень 2017 на 9,00 грн, липень 2017 на 27,00 грн, травень 2018 на 8959,00 грн. Також занижено базу оподаткування з податку на додану вартість при реалізації буряків цукрових та цукру білого, кристалічного нижче мінімально встановлених цін, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по скороченій декларації на загальну суму 106756,00 грн, в тому числі за: листопад 2015 на 138,00 грн, за грудень 2015 на 86,00 грн, за січень 2016 на 17,00 грн, за вересень 2016 на 987,00 грн, за жовтень 2016 на 92013,00 грн, за листопад 2016 на 2436,00 грн, за грудень 2016 на 11079,00 грн;

- п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем: занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2018 в загальній сумі 2800,00 грн.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що СТОВ "Поділля" було допущено порушення норм податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, а саме у зв`язку із встановленням порушення норм п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 №189, від 20.01.2016 №23, від 18.01.2017 №22, не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведені податкові накладні на заниження бази оподаткування з податку на додану вартість при реалізації цукру білого, кристалічного нижче мінімально встановлених цін, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 9278,00 гривень.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

У відповідності до ч.2 ст.3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, згідно якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначено Законом України "Про ціни і ціноутворення" 21 червня 2012 року №5007-VI (далі - Закон №5007-VI).

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону №5007-VI, державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

В розумінні підпункту 10 пункту 1 статті 1 Закону №5007-VI, товар - продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації).

Згідно зі статтею 13 Закону №5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, зокрема, шляхом:

1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Враховуючи викладене, для операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, ціни на які на дату їх постачання регулюються одним із способів, передбачених Законом №5007-VI, база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості таких товарів, що встановлена з урахуванням механізмів державного регулювання.

Постановами Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 №189 Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2015 року по 1 вересня 2016 року, від 20.01.2016 №23 Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2016 року по 1 вересня 2017 року, від 18.01.2017 №22 Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2017 року по 1 вересня 2018 року затверджено мінімальні ціни на цукрові буряки для виробництва цукру в межах квоти "А", з урахуванням базисної цукристості та на цукор квоти "А" у відповідних періодах.

Відповідно до вищезазначених постанов, державою встановлено наступні мінімальні ціни (за 1 тонну без урахування ПДВ):

з 1 вересня 2015 року по 1 вересня 2016 року: буряки цукрові - 445,87 грн., цукор білий, кристалічний - 6454,73 грн.;

з 1 вересня 2016 року по 1 вересня 2017 року: буряки цукрові - 616,99 грн., цукор білий, кристалічний - 9078,87 грн.;

з 1 вересня 2017 року по 1 вересня 2018 року: буряки цукрові - 633,1 грн., цукор білий, кристалічний - 9172,57 грн.

Згідно з п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені Податковим кодексом України (п.п.83.1.1); податкова інформація (п.п.83.1.2); експертні висновки (п.п.83.1.3); судові рішення (п.п.83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (п.п.83.1.6).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п. 188.1 ст. 198 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/ або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається із акта перевірки від 21.12.2018 №2625/19-00-14-01/30891374 та пояснень сторін, проведеною перевіркою в структурі податкового зобов`язання, задекларованого СТОВ "Поділля" згідно з поданими податковими деклараціями, встановлено, що найбільший вплив мали такі показники: здійснення операцій з реалізації покупних товарно-матеріальних цінностей та надання в оренду основних засобів (до 31.12.2016р.); реалізація сільськогосподарської продукції власного виробництва, покупних ТМЦ, надання послуг, здача в оренду основних засобів (з 01.01.2017р.).

В ході проведення перевірки встановлено, що СТОВ "Поділля" здійснювало реалізацію цукру білого, кристалічного нижче встановлених мінімальних цін, затверджених вищезазначеними постановами КМУ, що підтверджується зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та виписаними видатковими накладними.

Отже, в порушення п. 188.1 ст. 188 ПК України, СТОВ "Поділля" занижено базу оподаткування з ПДВ при реалізації цукру білого, кристалічного нижче мінімально встановлених цін, що призвело до заниження зобов`язань з ПДВ:

1) за 2017-2018 на загальну суму 9278,00 грн (загальна податкова декларація), в тому числі за: січень 2017 на 103,00грн; лютий 2017 на 153,00 грн; березень 2017 на 27,00 грн; червень 2017 на 9,00 грн; травень 2018 на 8959,00 грн.

2) за 2015-2016 на загальну суму 106756,00 грн (декларація с/г виробника), в тому числі за: листопад 2015 на 138,00 грн; грудень 2015 на 86,00 грн; січень 2016 на 17,00 грн; вересень 2016 на 987,00 грн; жовтень 2016 на 92013,00 грн; листопад 2016 на 2436,00 грн; грудень 2016 на 11079,00 грн.

Також, в ході перевірки працівниками контролюючого органу встановлено, що СТОВ "Поділля" постачало цукрові буряки на ТзОВ "Радехівський цукор" згідно договору купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2018 року №118- ЦБ/18 від 12 березня 2018 року, що підтверджено зареєстрованою податковою накладною від 30.09.2018 №65 на загальну суму 16800,00 грн, в т.ч. ПДВ 2800,00 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно оборотно-сальдової відомості за вересень 2018 року по бухгалтерському рахунку 641 "Розрахунки за податками" наявні розбіжності із податковою декларацією з ПДВ за вересень 2018 року в загальній сумі 2800,00 грн. Так, проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних та даних бухгалтерського обліку по Кт 641 "Розрахунки за податками" виявлено дану розбіжність, в зв`язку з чим платником занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2800,00 грн., в тому числі за вересень 2018 року в сумі 2800,00 грн.

Проте згідно даних Декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року від 19.10.2018 №9228944158 та додатку 5 до Декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року від 19.10.2018 №9228944745 (ряд.4) СТОВ "Поділля" по контрагенту ТзОВ "Радехівський цукор" (код ЄДРПОУ 36153189, ІПН 361531813268) включено до складу податкових зобов`язань з ПДВ лише суму по ПН №58 від 30.09.2018 року на загальну суму 184644,36 грн., в т.ч. ПДВ 30774,06 грн.

Отже, в порушення п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України СТОВ "Поділля" занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2018 року в сумі 2800 грн.

Вищенаведене також підтверджується наданими розрахунками, що містяться в матеріалах справи (а.с. 108-112).

При вирішенні даного спору, суд також приймає до уваги те, що позивачем подано уточнюючі декларації у листопаді 2018 року, де платником відображено від`ємне значення, з огляду на що суми у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій відмінні від сум, зазначених в акті перевірки.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначений ПК України.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 24.01.2019 №0000281403 форми "С" та №0000291401 форми "Н", суд зазначає наступне.

Як вбачається із акта перевірки від 21.12.2018 №2625/19-00-14-01/30891374, перевіркою встановлено, що СТОВ "Поділля" на порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України несвоєчасно зареєстровано розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості постачання на загальну суму податку на додану вартість 50946,50 грн.

Також, перевіркою встановлено не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівкових коштів в касі підприємства в день одержання готівкових коштів з оформленням їх прибутковими касовими ордерами та записами в касовій книзі в загальній сумі 33927,50 грн, чим порушено вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320) із змінами та доповненнями (далі - Положення №637) в редакції, чинній до 05.01.2018.

Крім того, перевіркою встановлено не відображення у касовій книзі готівкових коштів за прибутковими касовими ордерами в загальній сумі 14860,00 грн. у день їх фактичного надходження в повній сумі, тобто не оприбутковано готівкові кошти в касовій книзі, чим порушено п. 11р. II, п. 40 р. IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі - Положення №148) в редакції чинній на момент виникнення правопорушення.

Відповідно до п. 1.2 Положення №637, в редакції чинній до 05.01.2018, оприбуткування готівки-проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 Положення №637, в редакції, чинній до 05.01.2018, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Відповідно до пункту 4.2 Положення в редакції чинній до 05.01.2018 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Відповідно до п. 11 р. II Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до п. 40 р. IV Положення №148 касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються. Касир щоденно в кінці робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, видана за видатковими відомостями на виплати, пов`язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат згідно з пунктом 18 розділу II цього Положення, а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 31 розділу III цього Положення.

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Зазначений Указ Президента України від 12.06.1995 №436/95 був чинний на час прийняття оскаржуваних повідомленрішень.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/ або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Згідно з приписами підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є серед іншого операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на

банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п. 114.1 ст. 113 Податкового кодексу України).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України).

Як вбачається із акта перевірки та пояснень сторін, проведеною перевіркою підприємства встановлено не відображення надходження готівкових коштів у касовій книзі в загальній сумі 24465,00 грн у день їх фактичного надходження, тобто несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти в касовій книзі, а саме:

- згідно видаткового касового ордера №583 від 13.06.2016 з каси підприємства видано 13.05.2016 ОСОБА_1 готівкові кошти в сумі 10440,00 грн. Факт одержання готівки із каси підприємства 13.05.2016р. в сумі 10440,00 грн. підтверджено підписом одержувача ОСОБА_1 Надходження та видача даних готівкових коштів відображено в касовій книзі 13.06.2016. Отже, встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у сумі 10440,00 грн., так як дані кошти не відображено в касовій книзі прибутковим касовим ордером в день видачі готівки 13.05.2016р.

- згідно видаткового касового ордера №631 від 13.09.2017 року з каси підприємства видано 13.08.2017р. ОСОБА_2 готівкові кошти в сумі 14025,00 грн. Факт одержання готівки із каси підприємства 13.08.2017р. в сумі 14025,00 грн. підтверджено підписом одержувача ОСОБА_2 Надходження та видача даних готівкових коштів відображено в касовій книзі 13.09.2017р. Записи про рух готівки в касовій книзі 13.08.2017. відсутні. Отже, встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у сумі 14025,00 грн., так як дані кошти не відображено в касовій книзі прибутковим касовим ордером вдень видачі готівки 13.08.2017.

Отже, суд приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення вимог п 2.6 глави 2, п.4.2 та п.4.3 гл.4 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 із змінами та доповненнями, оскільки доведено, що в період, що перевіряється позивачем не оприбутковано (неповне та/або несвоєчасне) готівкові кошти в касі підприємства в день одержання готівкових коштів з оформленням їх прибутковими касовими ордерами та записами в касовій книзі.

При проведення перевірки СТОВ „Поділля" встановлено порушення вимог п.11 Розд.ІІ, п.39 та п. 40 Розд. IV „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017р. №148 із змінами та доповненнями, а саме встановлено не відображення у касовій книзі готівкових коштів прибутковими касовими ордерами в загальній сумі 14860,00 грн. у день їх фактичного надходження в повній сумі, тобто не оприбутковано готівкові кошти в касовій книзі, а саме:

- згідно видаткового касового ордера №822 від 25.09.2018 року з каси підприємства видано 25.09.2018 ОСОБА_3 готівкові кошти (орендна плата за земельний пай за 2018) в сумі 4960,00 грн. Факт одержання готівки із каси підприємства 25.09.2018 в сумі 4960,00 грн підтверджено підписом одержувача. Надходження та видача даних готівкових коштів відображено в касовій книзі 26.09.2018р. Отже, встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у сумі 4960,00 грн., так як дані кошти не відображено в касовій книзі прибутковим касовим ордером вдень видачі готівки 25.09.2018.

- згідно видаткового касового ордера №823 від 25.09.2018 року з каси підприємства видано 25.09.2018р. ОСОБА_3 готівкові кошти (нецільова благодійна допомога) в сумі 2470,00 грн. Факт одержання готівки із каси підприємства 25.09.2018р. в сумі 2470,00 грн. підтверджено підписом одержувача ОСОБА_3 Надходження та видача даних готівкових коштів відображено в касовій книзі 26.09.2018р. Отже, встановлено не оприбуткування готівкових коштів у сумі 2470,00 грн., так як надходження даних коштів не відображено (обліковано) в повній сумі в касовій книзі прибутковим касовим ордером в день видачі готівки 25,09.2018р;

- згідно видаткового касового ордера №824 від 25.09.2018 року з каси підприємства видано 25.09.2018р. ОСОБА_4 готівкові кошти (орендна плата за земельний пай за 2018р.) в сумі 4960,00 грн. Факт одержання готівки із каси підприємства 25.09.2018р. в сумі 4960,00 грн. підтверджено підписом одержувача ОСОБА_4 Надходження та видача даних готівкових коштів відображено в касовій книзі 26.09.2018р. Отже, встановлено не оприбуткування готівкових коштів у сумі 4960,00 грн., так як надходження даних коштів не відображено (обліковано) в повній сумі в касовій книзі прибутковим касовим ордером вдень видачі готівки 25.09.2018р;

- згідно видаткового касового ордера №825 від 25.09.2018 року з каси підприємства видано 25.09.2018р. ОСОБА_4 готівкові кошти (нецільова благодійна допомога) в сумі 2470,00 грн. Факт одержання готівки із каси підприємства 25.09.2018р. в сумі 2470,00 грн. підтверджено підписом одержувача ОСОБА_4 Надходження та видача даних готівкових коштів відображено в касовій книзі 26.09.2018р. Отже, встановлено не оприбуткування готівкових коштів у сумі 2470,00 грн., так як надходження даних коштів не відображено (обліковано) в повній сумі в касовій книзі прибутковим касовим ордером в день видачі готівки 25.09.2018р;

Отже, суд приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення п.11 Розд.ІІ, п.39 та п. 40 Розд. IV „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017р. №148, із змінами та доповненнями, так як згідно вищевказаних пунктів, уся готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі, а також усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі та касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є підтвердженими, відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначений ПК України.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги СТОВ "Промінь" не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи із вищезазначеного.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені позивача судові витрати, відповідно до вимог статті 139 КАС України, не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 24.01.2019 № 0000261401, податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 24.01.2019 № 0000291401, податкового повідомлення-рішення форми "ПН" від 24.01.2019 № 0000271401 та податкового повідомлення-рішення форма "С" від 24.01.2019 №0000281403 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" (с. Стриївка, Збаразький район, Тернопільська область, 47371, код ЄДРПОУ 30891374);

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 43142763).

Повне судове рішення складено 20 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.