Рішення № 86496130, 20.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 р. Справа № 480/3951/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), третя особа - ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа), в якій просить зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинне будівництво по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що Інспекцією під час позапланової перевірки на об`єкті: "Будівництво магазину по АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_1 в 2017 р. самочинно розпочаті будівельні роботи з будівництва магазину, без реєстрації документів дозвільного характеру, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Оскільки відповідачем не усунуто в добровільному порядку порушення вимог містобудівного законодавства на виконання вимог припису від 11.07.2017 № 343, Державна архітектурно-будівельна інспекція України змушена звернутися до суду з даним позовом про знесення самочинно збудованого об`єкту будівництва.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, а також встановлено третій особі 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснення щодо позову та п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання пояснення щодо відзиву.

Копія ухвали, яка направлялася відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною в довідці про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 39), а саме: АДРЕСА_2 , було повернуто до суду 17.10.2019 року з відміткою пошти: "інші причини". У зв`язку з поверненням даного поштового відправлення, судом повторно було направлено копію ухвали рекомендованою кореспонденцією за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 67). Проте дане поштове відправлення також було повернуто до суду з відміткою пошти: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с. 68). Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Третьою особою надано суду пояснення щодо позовної заяви, в якій проти позовних вимог не заперечує та просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.05.2017 на адресу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області (далі - Управління) надійшло звернення гр. ОСОБА_2 за вх. № 40-1018/31 -134 щодо перевірки законності будівництва за адресою Сумська область АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 Миропільська (Фрунзе), 43 (а.с. 9-10).

З метою встановлення фактичних обставин справи та всебічного розгляду даного звернення на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 04.07.2017 № 343 (а.с. 14) Управлінням проведено позапланову перевірку об`єкту "Будівництво магазину по АДРЕСА_1 , за результатми якої складено акт перевірки від 11.07.2017 року № 343 (а.с. 15-19).

Під час даної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з будівництва магазину по АДРЕСА_1 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції на момент вчинення правопорушення), відповідно до якого замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та п. 2 Порядку виконання будівельних робіт Постанови Кабінету міністрів України від 13.04.2011 № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", відповідно до якого будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіального органу за місцезнаходженням об`єкта будівництва.

Також, 11.07.2017 року за результатами перевірки позивачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 343 (а.с. 20). В даному приписі позивач вимагав з метою усунення виявлених порушень привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства.

Крім того 11.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Білокопитовим І.В. винесено протокол про адміністративне правопорушення № 343 (а.с. 21) У протоколі зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Другий примірник акту перевірки, припису та протоколу ОСОБА_1 отримав 11.07.2017 року, про що свідчить його особистий підпис.

26.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Білокопитовим І.В. винесено постанову № 169, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 8 500,00 грн. (а.с. 25).

Проте вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.07.2017 року № 343 відповідачем не виконано, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Закон України «Про архітектурну діяльність» визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Згідно із положеннями ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, що визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Вказані положення кореспондуються із приписами положень пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно із частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. (ч. 7 ст. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Отже, позов про знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування може бути пред`явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини десятої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із частиною другою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних зі знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

На підставі статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга). У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома).

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного суду від 16 жовтня 2018 року по справі № 826/12543/16.

З матеріалів справи суд вбачає. що позивачем була проведена позапланова перевірка під час якої встановлено, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з будівництва магазину по АДРЕСА_1 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. У зв`язку з виявленими порушеннями, позивачем винесено припис від 11.07.2017 року № 343 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с. 20), в якому позивач вимагав, з метою усунення виявлених порушень, до 11.09.2017 року привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано суду доказів оскарження даного припису, як і не надано суду доказів, що об`єкт за адресою: вул АДРЕСА_1 , с. АДРЕСА_1 .Чернеччина, Сумський район не є самочинним будівництвом, зокрема дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявив вимоги про знесення самочинно збудованої будівлі, оскільки відповідач в установлений термін добровільно не виконав вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а відтак позовні вимоги Державної архітектурно-будівельної інспекції України є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України судового збору у розмірі 1 921,00 грн., суд зазначає, що ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства не передбачено при задоволенні позовних вимог органу владних повноважень, стягнення судового збору з відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) знести самочинне будівництво по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек