Рішення № 86496034, 11.12.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2019 року м. Рівне №460/2337/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Найдич Микола Андрійович,

відповідача: Рижук Сергій Володимирович, третьої особи відповідача: представник Любчик Іван Віталійович, третьої особи відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 доГоловного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспеції у Рівненській області Рижука Сергія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рижука С.В. (далі - головний інспектор, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 209 від 09.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рижуком С.В. прийнято рішення №209 від 09.09.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 20.05.2019 №71/М. Позивач зазначає, що скасування дії містобудівних умов та обмежень фактично призведе до неможливості будівництва, невиконання умов укладених договорів, що є підставами для їх розірвання, сплати неустойки, штрафів. Зазначені обставини невід`ємно пов`язані із фінансовим станом позивача, що в подальшому унеможливить виконання взятих на нього договірних зобов`язань, в тому числі тих, що стосуються будівництва об`єкту "Будівництво кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи та житлових приміщень і гаражів" по вулиці Дачній, 26, в м. Рівне. Для отримання скасованих спірних містобудівних та умов обмежень було подано усі необхідні документи, наміри забудови земельної ділянки повністю відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, жодних невідповідностей намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні на стадії надання містобудівних умов та обмежень встановлено не було. Окрім того, в оскаржуваному рішенні про скасування дії вказаних містобудівних умов та обмежень упущено те, зазначена земельна ділянка відповідає генплану міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411, відповідачем не зазначено в чому полягає невідповідність намірів забудови, визначених у спірних містобудівних умовах та обмеженнях, вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, не враховано, що спірна земельна ділянка відноситься у відповідності до норм земельного законодавства до земель житлової та громадської забудови. Згідно витягу ДЗК про земельну ділянку, вона має цільове призначення: 1.11.3 для будівництва та обслуговування кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи, відноситься до категорії земель землі житлової та громадської забудови. При тому позивач наголосив, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі, та не може вважатись невідповідністю намірів забудови до цільового призначення здійснення позивачем забудови земельної ділянки житловим комплексом з вбудованими кафе з магазином, оскільки охоплює цільове призначення земельної ділянки, що вказане у Державному земельному кадастрі, - в межах відповідної категорії земель "Землі житлової та громадської забудови". Позивач зазначає, що забудова спірної земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, у відповідності до державних будівельних норм, оскільки земельна ділянка використовується в межах тієї ж категорії, в межах якої її надано, а саме: як земля житлової та громадської забудови. Вважає, що висновки відповідача про те, що підставою прийняття рішення про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 20.05.2019 року № 71/М стали наявні ознаки вчинення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є помилковими, а відтак оскаржене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено засідання на 23.10.2019.

Усною ухвалою від 23.10.2019, керуючись ч. 6 ст. 260 КАС України, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 18.11.2019.

Відповідачем у встановленні судом строки, подано відзив на позов. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що спірне рішення головного інспектора будівельного нагляду є законним, оскільки забудова земельної ділянки здійснюється позивачем не в межах її цільового призначення. Крім того, при затвердженні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 20.05.2019 №71/М Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради було допущено порушення статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Враховуючи викладене, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Протокольною ухвалою суду від 18.11.2019, у ході підготовчого засідання, залучені до участі у справі, як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області. Крім того, вказаною ухвалою суду було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 11.12.2019.

До початку розгляду справи по суту від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 надійшли пояснення на позовну заяву. У вказаних поясненнях третя особа зазначила, що місцем будівництва є район котеджної забудови, у якому не дозволяється будівництво багатоквартирних, окрім зблокованих, а відповідно до проекту забудови земельної ділянки на ній буде зведений саме багатоквартирний будинок. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що у позивача відсутнє саме по собі право на отримання містобудівних умов на забудову земельної ділянки безвідносно до намірів.

До початку розгляду справи по суту від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області надійшли письмові пояснення щодо позову. Згідно вказаних пояснень третя особа зазначає, що зведення об`єкту будівництва передбачено в зоні Ж-1 - зона садибних та зблокованих житлових будинків. Разом з тим, третя особа зазначає, що ні до переліку видів використання, ні до переліку допустимих видів використання не віднесено (не включено) та не передбачено - будівництво/розміщення у даній зоні кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи та житлових приміщень і гаражів. Таким чином, рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рижука С.В. № 209 від 09.09.2019 є правомірним, а позов до задоволення не підлягає.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надали пояснення по суті спору та просили відмовити у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні 11.12.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, третіх сторін, установивши всі фактичні обставини справи, на які звертають увагу учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши наявні докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що відповідно до наказу Держархбудінспекції України від 14.08.2019 №892, на підставі довідки про результати документальної перевірки від 12.08.2019 та направлення на проведення позапланової перевірки від 19.08.2019 №31, уповноваженою особою Управління ДАБІ у Рівненській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, м. Рівне, вул. Лермонтова, 6 за результатами якої складено акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.09.2019 №19.

В ході проведеної перевірки встановлено, що заступником начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради Мельником В.В, видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 20.05.2019 року №71/М на об`єкт: "Будівництво кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи та житлових приміщень і гаражів", замовник ОСОБА_2 , з порушення порядку надання таких документів установленого вимогами абз. 2 ч. 2 ст. 24 та п. 3 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

Відповідно до фрагменту плану зонування міста Рівне, об`єкт знаходиться в зоні Ж-1.

Садибна забудова Ж-1:

Призначається для розташування одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів (включно із мансардним поверхом) земельними ділянками та зблокованих одноквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.

В даному випадку є порушенням абз. 3 п. 6.7 ДБН Б. 1.1-22:2017 "Склад зміст плану зонування території" та абз.2 п. 10.2 "Настанови про склад та зміст плану зонування території (зонінг) ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011", оскільки:

Відповідно до плану зонування затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 № 1421 "Про затвердження Плану зонування території міста Рівного" земельна ділянка, на якій запроектовано та розміщено будівництво в зоні Ж-1 - зона садибних та блокованих житлових будинків.

Відповідно до переліку переважних видів використання земельних ділянок глави 7 пояснювальної записки до плану зонування у власній зоні передбачено будівництво:

1. Окремих житлових будинків садибного типу з господарськими будівлями;

2. Блокованих житлових будинків;

3. Окремо розташовані або вбудовано - прибудовані об`єкти повсякденного обслуговування: магазини, кафе, перукарні, аптеки, об`єкти оздоровчого та побутового обслуговування;

4. Окремо розташовані адміністративні будівлі місцевого значення повсякденного обслуговування: поштові відділення, телефон, телеграф.

Однак, Управлінням містобудування та архітектури видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 20.05.2019 року № 71/М на об`єкт: "Будівництво кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи та житлових приміщень і гаражів" на вул. Дачна,26 в м. Рівне, що є порушенням п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки назва об`єкту будівництва не відповідає вимогам використання земельних ділянок відповідно до плану зонування м. Рівне.

Крім цього, заступником начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради Мельником В.В, видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 20.05.2019 року №71/М на об`єкт: "Будівництво кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи та житлових приміщень і гаражів", замовник ОСОБА_2 , з порушення порядку надання таких документів установленого вимогами абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки відповідно в таблиці "Відомість громадських будівель та споруд" поданому замовником до заяви, вказано намір будівництва 12 (квартир) будівель житлових будинків та 10 гаражів боксового типу, що не відповідає вимогам використання земельної ділянки відповідно до плану зонування м. Рівне.

Крім цього, в ході перевірки наданих містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 20.05.2019 року № 71/М та затверджених наказом від 20.05.2019 №71/М на об`єкт "Будівництво кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи та житлових приміщень і гаражів" на АДРЕСА_1 Дачна,26 в м. Рівне, Рівненської області, замовник ОСОБА_2 , виявлені відомості про ознаки вчинення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

в п.1 розділу "Містобудівні умови та обмеження", вказаних містобудівних мов та обмежень, не зазначений гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах, яка базується на розрахунках та не містить конкретних цифрових показників лише посилання на ДБН Б.2.2 - 12:2018 "Планування і забудова територій", ДБН В 2.2-23:2009 "Підприємства торгівлі" та ДБН "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", що є порушенням п. 4 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

в п. 2 розділу "Містобудівні умови та обмеження", вказаних містобудівних умов та обмежень, не зазначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, які базуються на вимогах містобудівної документації на місцевому рівні, на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників лише посилання на ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", що є порушенням п. 5 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

в п. 3 розділу "Містобудівні умови та обмеження", вказаних містобудівних умов та обмежень, не зазначено максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), які базуються на вимогах містобудівної документації на місцевому рівні, на розрахунках та не містить конкретних цифрових показників лише посилання на ДБН Б.2.2 - 12:2018 "Планування і забудова територій", що є порушенням п. 6 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

в п. 4 розділу "Містобудівні умови та обмеження", вказаних містобудівних умов та обмежень, не зазначена мінімально допустима відстань від об`єкта, що проектується до існуючих будинків і споруд, які базуються на вимогах містобудівної документації на місцевому рівні, на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників лише посилання на ДБН Б.2.2 - 12:2018 "Планування і забудова територій", ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги", ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення" та інших будівельних норм, що є порушенням п.7 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

в п.6 розділу "Містобудівні умови та обмеження", вказаних містобудівних умов та обмежень, не зазначена мінімально допустима відстань від об`єкта, що проектується до існуючих інженерних мереж, не встановленні охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій та не містять конкретних цифрових показників лише посилання на ДБН Б.2.2 - 12:2018 "Планування і забудова територій", що є порушенням п. 9 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

в п. 6 розділу "Містобудівні умови та обмеження", вказаних містобудівних умов та обмежень, встановленні не передбачені порядком видачі таких документів зазначених в ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", вимог подання замовником в Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради проектних рішень та виконавчих креслень, що є порушенням ч. 3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

09 вересня 2019 року на підставі акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рижуком Сергієм Володимировичем прийнято рішення № 209 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 20.05.2019 №71/М.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 41 вказаного Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок №698), пунктом 2 якої передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Відповідно до пункту 23 цього Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

Пунктом 32 Порядку №698 визначено, що якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач здійснив перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в межах наданої йому компетенції.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 згаданого вище Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

20.05.2019 року Наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №71/М затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Будівництво кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи та житлових приміщень і гаражів" на вул. Дачна, 26 в м. Рівне, Рівненської області.

Згідно з п. 3 містобудівних умов та обмежень від 20.05.2019 №71/М зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером: 5610100000:01:055:0055 має цільове призначення: 1.11.3 для будівництва та обслуговування кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи, відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5603971772018 від 20.03.2018 відповідає генплану міста Рівного, затверджено рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411 та плану зонування території м. Рівне затверджено рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 (зона садибних та блокованих житлових будинків "Ж-1").

У відповідності до ст. 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частинами 1, 3, 4 ст. 29 Закону №3038-VI передбачено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Таким чином суд враховує, що підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень. При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17 та від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15.

На підставі ч. 4 ст. 26 Закону №3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 4 ст. 29 Закону №3038-VI, саме спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відтак, управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради при видачі спірних містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва була встановлена відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Надаючи правову оцінку виявленим відповідачем порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що слугували підставою для винесення оскаржуваного рішення про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 20.05.2019 №71/М., суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Генеральний план м. Рівного затверджено рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411. План зонування території м. Рівне затверджено рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421, які в розумінні ст. 17 Закону №3038-VI є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні.

Абзацом 4 ст. 17 Закону №3038-VI передбачено, що у складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

На підставі п. 5. ч. 1 ст. 2 Закону №3038-VI саме на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо планування і забудови територій, яка передбачає, в тому числі, визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів.

Згідно з п. 3 містобудівних умов та обмежень від 20.05.2019 №71/М зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером: 5610100000:01:055:0055 має цільове призначення: 1.11.3 для будівництва та обслуговування кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи, відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5603971772018 від 20.03.2018 відповідає генплану міста Рівного, затверджено рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411 та плану зонування території м. Рівне затверджено рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 (зона садибних та блокованих житлових будинків "Ж-1")

При цьому суд зазначає, що зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідачем не встановлено обставин з приводу невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (зокрема, Генеральному плану м. Рівного затвердженому рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411), а також не враховано, що спірна земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови.

В той же час аналіз вищенаведених норм права є підставою для висновку, що скасування містобудівних умов та обмежень можливе лише з тих самих підстав, з яких у видачі містобудівних умов та обмежень необхідно відмовити, однак відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено визначених законодавством підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, та відповідно і для їх скасування, передбачених ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VI, натомість визначено, що спірні містобудівні умови і обмеження надані з наявними ознаками вчинення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Щодо відповідності цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону №3038-ІV забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Згідно п. 3 ч. 5 Закону №3038-ІV містобудівні умови та обмеження містять відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.

Положеннями абзацу 2 ч. 2 ст. 24 Закону №3038-VІ передбачено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Стаття 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) закріплює такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною 1 статті 20 ЗК України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 передбачає, що за основним цільовим призначенням землі поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення (Секція А); землі житлової та громадської забудови (Секція В); землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (Секція С); землі оздоровчого призначення (Секція D); землі рекреаційного призначення (Секція Е); землі історико-культурного призначення (Секція G); землі лісогосподарського призначення (Секція Н); землі водного фонду (Секція І); землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Секція J); землі запасу, резервного фонду та загального користування (Секція К).

За функцією використання землі поділяються на: землі сільськогосподарського призначення (01); землі житлової забудови (02); землі громадської забудови (03); землі природно-заповідного фонду (04); землі іншого природоохоронного призначення (05); землі оздоровчого призначення (06); землі рекреаційного призначення (07); землі історико-культурного призначення (08); землі лісогосподарського призначення (09); землі водного фонду (10); землі промисловості (11); землі транспорту (12); землі зв`язку (13); землі енергетики (14); землі оборони (15); землі запасу (16); землі резервного фонду (17); землі загального користування (18); для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження і використання земель природно-заповідного фонду (19).

Таким чином, поділ земель передбачено за цільовим призначенням і функцією використання, які не є тотожними.

У витязі ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:055:0055, номер витягу НВ-5606647262019 дата формування 19.09.2019р., зазначено: категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - 1.11.3; вид використання - для будівництва та обслуговування кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Статтею 39 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить наступне визначення: "цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку".

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до витягу ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:055:0055, номер витягу НВ-5606647262019 дата формування 19.09.2019р., зазначено: категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Згідно із ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено перелік відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Таким чином, здійснивши системний аналіз вищевказаних правових норм суд дійшов висновку, що забудова спірної земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення щодо виду використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель - землі житлової та громадської забудови. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства застосовуються при зміні цільового призначення. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 по справі № 806/5308/15, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відтак, висновки відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що містобудівні умовами та обмеженнями від 20.05.2019 № 71/М видані з ознаками вчинення порушення абзацу другого ч. 2 статті 24 та п. 3 ч. 5 Закону №3038-ІV є помилковими. В той же час, зміст даної норми вказує на те, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення. При цьому, жодних обмежень, які стосуються видів цільового призначення землі наведена норма не містить.

Щодо невідповідності назви об`єкту будівництва вимогам використання земельних ділянок та будівництва багатоквартирного будинку з порушенням плану зонування міста Рівного, то суду слід зазначити наступне.

Так, відповідно до назви об`єкта будівництва зазначеного у містобудівних умова та обмеження від 20.05.2019 №71/М, ОСОБА_2 , здійснює нове будівництво кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи та житлових приміщень і гаражів.

Пунктом 3 містобудівних умов та обмежень від 20.05.2019 №71/М зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером: 5610100000:01:055:0055 має цільове призначення: 1.11.3 для будівництва та обслуговування кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи, відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5603971772018 від 20.03.2018 відповідає генплану міста Рівного, затверджено рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 №1411 та плану зонування території м. Рівне затверджено рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 (зона садибних та блокованих житлових будинків "Ж-1").

Згідно Глави 7 Додатку 2 до рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 "Перелік переважних і допустимих видів використання земельних ділянок відповідно до функціональних типів території (територіально-планувальних зон)" "Ж-1" - зона садибних та блокованих житлових будинків.

Переважні види використання:

Окремі житлові будинки садибного типу з господарськими будівлями.

Блоковані житлові будинки.

Окремо розташовані або вбудовано-прибудовані об`єкти повсякденного обслуговування: магазини, кафе, перукарні, аптеки, об`єкти оздоровчого та побутового обслуговування.

Окремо розташовані адміністративні будівлі місцевого значення та повсякденного обслуговування: відділення зв`язку, міліції, Ощадбанку, адміністрації, комунальні служби.

Відповідно до п. 3.20 ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова території" зблокований житловий будинок - будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

З системного аналізу зазначених норм права судом встановлено, що зона "Ж-1", згідно рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421, дозволяє будівництво одно та багатоквартирних будинків, квартири з яких мають безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю, із вбудовано-прибудованими об`єктами повсякденного обслуговування - магазини, кафе.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Пунктом 3 ч. 4 ст. 29 вказаного Закону передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Оскільки судом встановлено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, а наміри забудови відповідають главі 7 Додатку 2 до рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 "Перелік переважних і допустимих видів використання земельних ділянок відповідно до функціональних типів території (територіально-планувальних зон)", то висновок відповідача сформований у спірному рішенні № 209 від 09.09.2019 щодо невідповідності назви об`єкту будівництва вимогам використання земельних ділянок та будівництва багатоквартирного будинку з порушенням плану зонування міста Рівного і відповідно щодо порушення абз. 2 ч. 2 ст. 24 та п.3 ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є безпідставним, а рішення у даній частині протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо скасування Містобудівних умов та обмежень № 71/М з підстав порушення ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суду слід відмітити наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Згідно абз. 5 частини 8 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

У оскарженому рішенні № 209 від 09.09.2019 зазначено, що при видачі Містобудівних умов та обмежень № 71/М було виявлено порушення п. 4 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (не зазначено гранично допустимої висотності), п. 5 ч. 5 ст. 29 зазначеного Закону (не зазначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки), п. 6 ч. 5 ст. 29 зазначеного Закону (не зазначено максимально допустимої щільності населення в межах житлової забудови), п. 7 ч. 5 ст. 29 зазначеного Закону (не зазначена мінімальна допустима відстань від об`єкта, що проектується, до існуючих будинків і споруд), п. 9 ч. 5 ст. 29 зазначеного Закону (не зазначена мінімальна допустима відстань від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж, не встановлені охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій). Також, у оскарженому рішенні зазначено, що у п. 6 Містобудівних умов та обмежень № 71/М встановлені не передбачені порядком видачі таких документів проектних рішень та виконавчих креслень, що є порушенням ч. 3 ст. 29 вказаного Закону.

Однак, такі порушення є безпідставними та відхиляються судом, оскільки в Містобудівних умовах та обмеженнях № 71/М визначено гранично допустиму висотність згідно вимог ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", ДБН В.2.2-23:2009 "Підприємства торгівлі" та ДБН "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення". Максимально допустимий відсоток забудови та максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови визначено відповідно до ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій". У вказаних ДБН зазначені конкретні цифрові показники висотності, допустимих відсотків забудови та максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови.

У Містобудівних умовах та обмеженнях № 71/М мінімально допустима відстань від об`єкта, що проектується, до існуючих будинків і споруд визначена відповідно до ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", ДБН В.2.2- 40:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги", ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд. Основні вимоги". У вказаних ДБН зазначені конкретні цифрові показники відстаней від об`єкта, що проектується, до існуючих будинків і споруд.

У Містобудівних умовах та обмеженнях № 71/М мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж та вимоги до охороних зон об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій встановлені згідно ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", в якому зазначені конкретні цифрові показники.

У пункті 6 Містобудівних умов та обмежень № 71/М передбачено подання замовником будівництва до Управління містобудування та архітектури проектних рішень та виконавчих креслень для поновлення топографо-геодезичних матеріалів на виконання п. 30 Положення про містобудівний кадастр, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 559, та ст. 22 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Окрім того, така умова Містобудівних умов та обмежень № 71/М не є підставою для їх скасування згідно положень ч. 8 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки не стосується невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

При вирішення спірних правовідносин суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Всі основні аргументи, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи, судом розглянуто та оцінено в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість позовні вимоги відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені належними й допустимими доказами.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що рішення №209 від 09.09.2019 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рижука Сергія Володимировича не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріями правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування протиправного рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області судові витрати у розмірі 768 грн. 40 коп., сплачених згідно квитанції № 113 від 19.09.2019, що наявна в матеріалах справи (а.с. 3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рижука Сергія Володимировича № 209 від 09.09.2019 про скасування дії містобудівних умов та обмежень № 71/М від 20.05.2019 для проектування об`єкта будівництва "Будівництво кафе з магазином з продажу товарів продовольчої групи та житлових приміщень і гаражів" по АДРЕСА_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області (код ЄДРПОУ 37471912, вул. 16 Липня, 38, м. Рівне, 33028) судові витрати на суму 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 20 грудня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.