
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3056/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Протас О.М.,
представника позивача - Пузь Ю.А.,
представника відповідача - Солоп І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
15 серпня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Рижівський гранітний кар`єр" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2019 №0003141403 та №0003171403.
Позовні вимоги мотивовані незгодою із висновками документальної планової виїзної перевірки контролюючого органу, що набрала форму акту від 04.02.2019 №118/16-31-14-03-14/03327339, оскільки товариством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом. Господарські операції товариства з контрагентами ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Сонар Компані" (попередня назва ТОВ "Техногор МК"), Підприємством "Інтел" ХООВОІ "СОІУ", ТОВ "Релайн Інвест" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Податкові та бухгалтерські документи, оформлені між товариством та контрагентами за результатами спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Ухвалою суду від 20.08.2019 позовну заяву залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
09.09.2019 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 20.08.2019.
У зв`язку з цим, ухвалою суду від 16.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09:30 09.10.2019, в якому оголошувалися перерви до 10:00 18.10.2019 та, у подальшому, до 10:45 21.11.2019 та до 10:00 02.12.2019.
02.10.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позов (том 3 а.с. 82-87), у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр". Зазначав, що у ході проведення документальної планової перевірки позивача встановлено взаємовідносини останнього з ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Сонар Компані" (попередня назва ТОВ "Техногор МК"), Підприємством "Інтел" ХООВОІ "СОІУ", ТОВ "Релайн Інвест" щодо операцій з купівлі-продажу запасних частин, які не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є безтоварними по ланцюгу постачання. Вказував, що на перевірку не були надані документи, що підтверджують транспортування товару від продавців до покупця, походження товару, паспорти якості/сертифікати відповідності, довіреності на отримання ТМЦ та документи на підтвердження перебування осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, в місцях прийому-передачі товару. Також в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавців до покупця з огляду на відсутність (не надання) актів приймання-передачі товару. Крім цього, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що контрагенти позивача є фігурантами у кримінальних провадженнях, відкритих за ознаками кримінальних порушень щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).
В підготовчому засіданні 18.10.2019 суд усною ухвалою замінив відповідача у справі з ГУ ДФС у Полтавській області на ГУ ДПС у Полтавській області.
У відповіді на відзив на позов, що надійшла до суду 16.11.2019, ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" наполягало на реальності господарських операції між ним та контрагентами ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК", Підприємством "Інтел" ХООВОІ "СОІУ", ТОВ "Релайн Інвест" /том 4 а.с. 1-14/.
02.12.2019 до суду надійшла заява ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" про залишення позовної заяви в частині вимог без розгляду, за результатами розгляду якої суд ухвалою від 02.12.2019 залишив без розгляду позов ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" до ГУ ДПС у Полтавській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2019 №0003171403 /том 4 а.с. 226/.
Поряд з цим, ухвалою суду від 02.12.2019 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 12.12.2019.
В судовому засіданні 12.12.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" є юридичною особою та платником податку на додану вартість, що учасниками справи заперечується.
У період з 08.01.2019 по 21.01.2019 посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" (податковий номер 03327339) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2017 та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2017.
Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
За результатами перевірки складено акт від 04.02.2019 №118/16-31-14-03-14/03327339 (том 1 а.с. 22-70), відповідно до висновків якого зафіксовано порушення позивачем, зокрема, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 902511,00 грн, в тому числі за липень 2016 року – 265710,00 грн, за серпень 2016 року – 252230,00 грн, за вересень 2016 року – 272842,00 грн, за жовтень 2016 року – 111729,00 грн.
Не погодившись із висновками акту перевірки позивач подав заперечення від 25.02.2019 на вказаний акт (том 1 а.с. 79-84), за результатами розгляду яких заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області В. Чорнобривець надано відповідь на заперечення від 13.03.2019 №10324/10/16-31-14-03-21, в якій підтверджено правильність висновків акту перевірки щодо заниження ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" податку на додану вартість всього у сумі 902511,00 грн (том 1 а.с. 85-100).
15.03.2019 на підставі висновків акту від 04.02.2019 №118/16-31-14-03-14/03327339 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0003141403, яким ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 1353766,50 грн, з яких: 902511,00 грн – податкові зобов`язання, 451255,50 грн – штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 71-72).
В результаті оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку рішенням ДФС України від 13.05.2019 №21846/6/99-99-11-04-01-25 скарга ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" залишена без розгляду (том 1 а.с. 101-102).
Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.
Спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ сум податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів, вчинених між ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" та ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК", Підприємства "Інтел" ХООВОІ "СОІУ", ТОВ "Релайн Інвест".
На переконання відповідача, господарські операції ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" з вищевказаними контрагентами з купівлі-продажу запасних частин не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є безтоварними по ланцюгу постачання.
Мотивуючи дані доводи, контролюючий орган виходить із встановлення завищення податкового кредиту за липень, серпень, вересень та жовтень 2016 року на загальну суму 902511,00 грн за результатами здійснення операцій між позивачем та ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК", Підприємства "Інтел" ХООВОІ "СОІУ", ТОВ "Релайн Інвест", оскільки в ході перевірки:
- не були надані документи, що підтверджують транспортування товару від продавців до покупця, походження товару, паспорти якості/сертифікати відповідності, довіреності на отримання ТМЦ та документи на підтвердження перебування осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, в місцях прийому-передачі товару;
- не встановлено факту передачі товарів від продавців до покупця з огляду на відсутність (не надання) актів приймання-передачі товару;
- згідно Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень /ТОВ "БЦ Інвест" у кримінальному провадженні №32016220000000152, ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК" у кримінальному провадженні №3201810070000010, Підприємство "Інтел" ХООВОІ "СОІУ" у кримінальному провадженні №12014220000001025, ТОВ "Релайн Інвест" у кримінальному провадженні №32016040040000036/.
Таким чином, на переконання контролюючого органу, взаємовідносини між ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" та ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК", Підприємства "Інтел" ХООВОІ "СОІУ", ТОВ "Релайн Інвест" носять безтоварний характер, а податковий кредит сформований від даних контрагентів не дійсний.
Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст.198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положеннями п.198.6 ст.198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Виходячи з викладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Як встановлено під час розгляду справи, податковий кредит у розмірі 902511,00 грн позивач сформував за рахунок господарських операцій з його контрагентами: 1) ТОВ "БЦ Інвест", що відбувалися у серпні та жовтні 2016 року, 2) ТОВ "Сонар Компані" (раніше ТОВ "Техногор МК", що відбувалися у вересні 2016 року, 3) Підприємством "Інтел" ХООВОІ "СОІУ", що відбувалися у липні 2016 року, 4) ТОВ "Релайн Інвест", що відбувалися у вересні 2016 року.
Так, 01.08.2016 між позивачем (покупець) та ТОВ "БЦ Інвест" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №01/08-1, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених цим договором, зобов`язався прийняти та оплатити запасні частини до техніки, асортимент, кількість та вартість яких визначається відповідно до рахунків-фактур продавця до цього договору, що є його невід`ємними частинами (том 1 а.с. 103-105).
01.09.2016 ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" (покупець) уклало договір купівлі-продажу №01/09 з ТОВ "Релайн Інвест", відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених цим договором, зобов`язався прийняти та оплатити запасні частини до техніки, асортимент, кількість та вартість яких визначається відповідно до рахунків-фактур продавця до цього договору, що є його невід`ємними частинами (том 1 а.с. 211-213).
Також, 28.09.2015 позивач, як покупець, підписав договір з продавцем - Підприємством "Інтел" ХООВОІ "СОІУ", за яким продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених цим договором, зобов`язався прийняти і оплатити запасні частини до техніки. Асортимент, кількість та вартість товару, що є предметом поставки за цим договором, визначаються відповідно до рахунків-фактур, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною (том 2 а.с. 18-20).
Крім цього, 12.03.2016 між позивачем (покупець) та ТОВ "Техногор МК" /у подальшому змінило назву на ТОВ "Сонар Компані", продавець/ укладено договір поставки №3, в порядку та на умовах якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти у свою власність та оплатити товар, найменування та характеристики якого визначаються у видаткових накладних (том 2 а.с. 71).
На виконання умов вказаних вище договорів щодо реалізації товару зазначеними контрагентами на користь ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" виписані видаткові та податкові накладні на загальну суму 5415071,36 грн, в тому числі ПДВ 902511,89 грн (том 1 а.с. 106-114, 214-225, том 2 а.с. 21-27, 72, том 4 а.с. 15-62).
Будь яких зауважень щодо правильності оформлення податкових накладних у акті перевірки від 04.02.2019 №118/16-31-14-03-14/03327339 перевіряючими не висловлено. Натомість, у акті зафіксовано та підтверджується долученими до справи квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних фактична реєстрація податкових накладних по спірних господарських операціях в Єдиному реєстрі податкових накладних (том 4 а.с. 15-62).
З приводу посилань у акті перевірки на недоліки в оформленні видаткових накладних по операціях з Підприємством "Інтел" ХООВОІ "СОІУ" (в графі "Отримала" не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення) суд зауважує, що вказане жодним чином не свідчить про фіктивність господарських операцій позивача з вказаним контрагентом, оскільки з інших первинних та бухгалтерських документів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що такі господарські фактично мали місце у господарській діяльності ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр".
Слід відмітити, що у акті перевірки зафіксовано включення позивачем сум ПДВ по виписаних податкових накладних до податкових декларацій з ПДВ (ряд.10.1 "Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту" податкових декларацій) за відповідні звітні періоди 2016 року.
Розрахунки позивача з постачальниками товарів за спірними господарськими операціями здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими виписками, платіжними дорученнями та договорами про відступлення права вимоги від 03.07.2017 №03/07/17, від 22.01.2018 №22/01/18 (том 4 а.с. 108-225, 238-239).
Судовим розглядом встановлено, що послуги з транспортування не входили у вартість придбаних ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" у його контрагентів ТМЦ, у зв`язку з чим у спірних господарських операціях транспортування товару здійснювалося власними силами та за рахунок позивача, що підтверджується подорожніми листами, копії яких маються у матеріалах справи (том 4 а.с. 63-80, 94-107).
З огляду на це, а також враховуючи, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку витрат та податкового кредиту, суд вважає безпідставними посилання перевіряючих у акті перевірки на нереальність господарських операцій, виходячи з відсутності товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходили товари від його контрагентів.
Крім того, суд зауважує, що податковий кредит по спірних господарських операціях сформований ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" по факту придбання ТМЦ, а не транспортних послуг, а тому докази транспортування є додатковими (допоміжними) до підтвердження обставин реальності цих операцій. Товарно-транспортні документи в спірному випадку не є документами, на підставі яких формувався податковий кредит, а вартість транспортування спірних ТМЦ взагалі не входила до вартості придбання останніх.
Щодо тверджень контролюючого органу про відсутність у позивача актів прийому-передачі ТМЦ, оформлених між ним та контрагентами за наслідками господарських операцій на загальну суму 5415071,36 грн, в тому числі ПДВ 902511,89 грн, то суд зауважує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Ведення первинних документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88).
Слід зазначити, що накладна – це документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Товарно-транспортна накладна використовується якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продаж між продавцем та покупцем. Форму видаткової накладної не затверджено, однак, остання як первинний документ, повинна мати всі обов`язкові реквізити. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. При цьому, якщо є видаткова накладна, акт приймання-передачі вже не є обов`язковим.
Таким чином, суд вважає, що оформлення за результатами спірних господарських операцій саме видаткових накладних, які відображають фактичну передачу товарів від продавців до покупця, по суті позбавило ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" обов`язку оформляти додатково ще й акти приймання-передачі ТМЦ.
У акті перевірки перевіряючі в якості ще однієї підстави для спростування реальності господарських операцій між ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" та його контрагентами ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК", Підприємства "Інтел" ХООВОІ "СОІУ", ТОВ "Релайн Інвест" звернули увагу на ненадання на перевірку довіреностей на отримання ТМЦ та сертифікатів/паспортів якості на ТМЦ.
З цього приводу суд зазначає, що до 01.01.2015 відпуск покупцям або передання безоплатно ТМЦ, нематеріальних активів, грошових документів і цінних паперів супроводжувалися наданням постачальнику довіреності типової форми №М-2.
Порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей визначався Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99, дія якої поширювалася на підприємства, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності.
Однак, з 01.01.2015 Інструкція №99 втратила чинність і з цієї дати в питаннях представництва та використання довіреностей потрібно орієнтуватися на загальні норми законодавства.
Пунктом 2.5 Положення №88 передбачено, що повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Згідно з ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
При цьому, довіреність на отримання ТМЦ складається в одному екземплярі, який покупцем передається продавцю/постачальнику і не є бланком суворої звітності та первинним документом у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Таким чином, відсутність у ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр", як покупця, за спірними господарськими операціями, довіреностей на отримання ТМЦ пояснюється тим, що такі довіреності мали бути передані останнім під час отримання товарів постачальникам і залишилися у них.
Щодо ненадання позивачем сертифікатів/паспортів якості на ТМЦ, то суд відмічає, що в спірному випадку поставлені контрагентами на користь ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" товари не відносяться до товарів, які відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 №28 та чинного на момент здійснення спірних господарських операцій, підлягають обов`язковій сертифікації.
Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК", Підприємства "Інтел" ХООВОІ "СОІУ" та ТОВ "Релайн Інвест" товарів відбулося на підставі прибуткових накладних від 13.10.2016 №ГК-0001778, від 17.10.2016 №ГК-0001777, від 19.10.2016 №ГК-0001776, від 29.08.2016 №ГК-0001320, від 31.08.2016 №ГК-0001321, від 22.08.2016 №ГК-0001317, від 25.08.2016 №ГК-0001318, від 22.08.2016 №ГК-0001316, від 29.08.2016 №ГК-0001319, від 14.09.2016 №ГК-0001529, від 16.09.2016 №ГК-0001530, від 21.09.2016 №ГК-0001531, від 23.09.2016 №ГК-0001532, від 26.09.2016 №ГК-0001533, від 28.09.2016 №ГК-0001534 та від 26.09.2016 №ГК-0001551 (том 1 а.с. 115-123, 226-231, том 2 а.с. 73).
Як слідує зі змісту наявних у матеріалах справи накладних на списання ТМЦ у виробництво, накладних на внутрішнє переміщення ТМЦ та вимог на ТМЦ (том 1 а.с. 124-210, 232-250, том 2 а.с. 1-17, 28-70, 74-92) придбані ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" у його контрагентів в результаті здійснення спірних господарських операцій запасні частини були використані у власній господарській діяльності (власному виробництві) товариства.
У акті перевірки від 04.02.2019 №118/16-31-14-03-14/03327339 (том 1 а.с. 22-55) інспектори посилаються на висновки контролюючих органів, викладені у податкових інформаціях від 08.02.2017 №59/10-02-14-03/40372701 відносно ТОВ "БЦ Інвест" та від 20.01.2017 №299/10/06-09-14-00 відносно ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК", згідно з якими у останніх відсутні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування та трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності. А також, перевіряючі вказують на те, що кожен з контрагентів позивача фігурує у кримінальних провадженнях, відкритих за ознаками кримінальних порушень щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) /ТОВ "БЦ Інвест" у кримінальному провадженні №32016220000000152, ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК" у кримінальному провадженні №3201810070000010, Підприємство "Інтел" ХООВОІ "СОІУ" у кримінальному провадженні №12014220000001025, ТОВ "Релайн Інвест" у кримінальному провадженні №32016040040000036/.
З приводу відсутності у ТОВ "БЦ Інвест" та ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК" складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності суд відмічає, що чинне законодавство не позбавляє права залучати трудові ресурси та орендувати відповідну техніку для провадження господарської діяльності.
Що ж стосується фігурування контрагентів позивача у кримінальних провадженнях, відкритих за ознаками кримінальних порушень щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), то суд зауважує, що за змістом наявного у матеріалах справи листа заступника начальника управління - начальника відділу організації досудового розслідування слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області С. Бабича від 21.11.2019 №37507/10/16-31-23-01 (том 4 а.с. 89) в слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області кримінальні провадження за №12014220000001025 відносно службових осіб Підприємства "Інтел" ХООВОІ "СОІУ", за №32016040040000036 відносно службових осіб ТОВ "Релайн Інвест", за №32016220000000152 відносно службових осіб ТОВ "БЦ Інвест", за №3201810070000010 відносно службових осіб ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК" не розслідувалися та не розслідуються.
Крім цього, у цьому ж листі зазначено й про відсутність будь яких кримінальних проваджень й відносно позивача у справі - ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр".
Враховуючи наведене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "БЦ Інвест", ТОВ "Сонар Компані"/ТОВ "Техногор МК", Підприємства "Інтел" ХООВОІ "СОІУ" та ТОВ "Релайн Інвест" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, мали зв`язок із господарською діяльністю позивача, тому формування позивачем за вказаними господарськими операціями податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах ПКУ.
Як наслідок, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПКУ зроблено при довільному тлумаченні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства та фактичних обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 15.03.2019 №0003141403 не довів, а відтак позовні вимоги ПрАТ "Рижівський гранітний кар`єр" про визнання протиправними та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" (вул. Горького, 151, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 03327339) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15.03.2019 №0003141403.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21 грудня 2019 року.
Суддя О.В. Гіглава
Судове рішення № 86495735, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 12.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/3056/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: