Рішення № 86495676, 21.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3089/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно збудований об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу № 3-9200 від 15.101976 року, посвідченого нотаріусом 6-ї Одеської державної нотаріальної контори Івахненко А.Р. та технічного паспорта інвентаризації нерухомого майна станом на 26.01.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернення до суд з даним адміністративним позовом обумовлено тим, що відповідачем не виконано вимоги припису Управління № 699/18 від 08.11.2018 року, а саме не оформлено документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою: АДРЕСА_1, чим порушено п.п. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». Надані документи, на думку позивача, свідчать про здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником відповідача Оверченко Ганни Степанівни до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що відповідачем отримано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та зареєстровано право власності на реконструйовану будівлю. Також, відповідно до договору дарування від 24.06.2006 року власником 111/600 частин домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , право власності якої зареєстровано у встановленому порядку, а ОСОБА_1 лише була зареєстрована та проживала за вказаною адресою. Тобто, предметом позову є зобов`язання особи, що не є та не була власником спірного нерухомого майна, що не узгоджується ані з нормами матеріального права, ані з вимогами процесуального законодавства. Крім того, при зверненні до суду позивач не зазначив в чому полягає істотне порушення будівельних норм і правил. Посилання на притягнення до адміністративної відповідальності постановою від 12.03.2019 року є неспроможними, оскільки така постанова скасована рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/4959/19. Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 до суду надано письмові пояснення, в яких ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 до суду надано письмові пояснення, в яких ОСОБА_3 просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 02 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

02 липня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано наказ № 01-13/162ДАБК про організацію проведення позапланових перевірок у ІІ півріччі 2018 року, яким уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Якименко Р.К. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 2 півріччя 2018 року (а.с. 14 т. 1).

16 жовтня 2018 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшло звернення громадян про проведення перевірки та прийняття мір з питання незаконного будівництва, яке здійснюється за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).

18 жовтня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення про проведення планового (позапланового) заходу № 0001395, яким доручено головному спеціалісту інспекційного відділу № 2 Постернак А.М. провести позапланову перевірку на об`єкті реконструкція домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил (а.с. 16 т. 1)

В період з 28 жовтня 2018 року по 08 листопада 2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Постернак А.М. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті - реконструкція домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 001395, яким встановлено, що ОСОБА_1 експлуатує самочинно збудовану будівлю сараю за адресою: АДРЕСА_1 , не прийняту до експлуатації відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 року (а.с. 17-38 т. 1).

08 листопада 2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Постернак А.М. винесено припис № 699/18 з вимогою усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 08.01.2019 року, шляхом оформлення документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту (а.с. 39-43 т. 1).

22 листопада 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 823/18, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн. (а.с. 51-56 т. 1).

04 грудня 2018 року ОСОБА_1 сплачено штраф у розмірі 4250,00 грн. (а.с. 85).

02 січня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано наказ № 01-13/1ДАБК про організацію проведення позапланових перевірок у І півріччі 2019 року, яким уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Якименко Р.К. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 1 півріччя 2019 року (а.с. 86 т. 1).

19 лютого 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення про проведення планового (позапланового) заходу № 000342, яким доручено головному спеціалісту інспекційного відділу № 2 Постернак А.М. провести позапланову перевірку на об`єкті реконструкція домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил (а.с. 87 т. 1).

27 лютого 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Постернак А.М. складено акт перевірки № 000342, яким встановлено невиконання ОСОБА_1 вимог припису Управління № 699/18 від 08.11.2018 року, а саме не оформлено документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту: АДРЕСА_1 , чим порушено п.п. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (а.с. 88-105 т. 1).

27 лютого 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Постернак А.М. щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 106-110 т. 1).

12 березня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 170/19, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. (а.с. 114-118 т. 1).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року по справі № 521/4959/19 постанову виконуючого обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєва Олександра Робертовича №170/19 від 12.03.2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 188-42 КУпАП України з накладанням адміністративного стягнення у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень - скасовано, провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрито (а.с. 170-172 т. 1).

Згідно відмітки Малиновського районного суду м. Одеси та даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року по справі № 521/4959/19 набрало законної сили 12.07.2019 року (а.с. 172 т. 1).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначаються Законом України "Про архітектурну діяльність".

Згідно п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, у порядку, визначеному Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі Закон України № 3038-VI) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації (п.6 ч.1 ст. 7 Закону України № 3038-VI).

Статтею 41 Закону України № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом….. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Рішенням Одеської міської ради № 3043-VII від 21.03.2018 року затверджено Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в новій редакції.

Основним завданням Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відповідно до п.2.1 Положення є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до законодавства України.

В п. 2.2. Положення зазначено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах м. Одеси (п.п. 2.2.4). Здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів держархбудконтролю (п.п. 2.2.5). Розглядає відповідно до законодавства України справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з прийняттям відповідних рішень (п.п.2.2.8). Здійснює інші повноваження, визначені чинним законодавством України (п.п.2.2.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання будівельних робіт набувається після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Відповідно до п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Пунктом 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визнаено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.п. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабміну Міністрів України за № 553 від 23.05.2011 року, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівельних умов та обмежень, затвердженому проекту або будівельного паспорту забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Таким чином, положення ст. 38 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкт владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

При цьому, зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі № 815/2311/15 (провадження № К/9901/56040/18).

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Підстави для знесення об`єкта самочинного будівництва визначені у частинах четвертій та сьомій статті 376 Цивільного кодексу України.

Так, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, відповідно до вимог частини четвертої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови, заперечення власника (користувача) земельної ділянки на визнання права власності на самочинне збудований об`єкт, за умови, що це порушує права інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки на об`єкті реконструкція домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил, позивачем встановлено, що ОСОБА_1 збудувала капітальну будівлю - сарай на фундаменті орієнтовною площею 6 кв.м. (біля сараю літ. «С», відповідно до наданого технічного паспорту).

З наданих до суду документів вбачається, що право власності ОСОБА_1 на 111/600 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , з надвірними спорудами виникло на підставі договору-купівлі продажу від 15.10.1976 року (а.с. 57-59 т. 1).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що у листопаді 1978 року ОСОБА_1 зверталась до дільничого комітету із заявою про надання дозволу прибудувати до квартири кухню на місці сараю та комітет надав дозвіл на таку прибудову (а.с. 62 т. 1).

Згідно протоколу засідання комісії при виконавчому комітеті Малиновської районної ради народних депутатів від 26.04.1979 року, надано дозвіл на встановлення кам`яного гаража на присадибній ділянці будинку № 76 (а.с. 63).

Разом з тим, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час проведення перевірки не надано належної оцінки вказаним обставинам, не з`ясовано коли і ким будувалась господарська будівля, чи було порушено позивачем ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при облаштуванні сараю та не з`ясовано чи була подія і склад правопорушення у вигляді нового самовільного будівництва на прибудинковій території будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без дозвільних документів.

Суд не приймає до уваги надані матеріали фотофіксації, оскільки вказані матеріали не містять жодних відомостей про те, який безпосередньо об`єкт зафіксований на них, за якою адресою, коли саме та ким були вчинена вказана фотофіксація та з них неможливо встановити чи зроблені вони на об`єкті перевірки (а.с. 122 т. 1).

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на невиконання позивачем вимог припису № 699/18 від 08.11.2018 року та не оформлення документів, що засвідчують прийнятті в експлуатацію закінченого будівництва, які на думку позивача є підставою для знесення самочинного будівництва, відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України, у цьому випадку необхідно довести, що здійснене самочинне будівництво порушує права інших осіб.

При цьому, в матеріалах справи наявна заява мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якої мешканці не заперечують щодо будівництва на місці старого дерев`яного сараю нового, кам`яного (а.с. 61 т. 1).

Між тим, матеріали перевірки не містять будь-яких даних щодо того, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено порушення відповідачем прав інших осіб.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що станом на дату проведення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради перевірки на об`єкті - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач, ОСОБА_1 не була власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , оскільки 24 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, згідно якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла у дарунок 111/600 частин домоволодіння під АДРЕСА_1 , яка складається в цілому з чотирьох кам`яних житлових будинків під літерами: "А, Б, В, Г", загальною житловою площею 125,0 кв.м., та надвірних споруд, розташованих на земельній ділянці держфонду площею 1820 кв.м. (а.с. 163 т. 1).

При цьому, з копії договору дарування від 21 серпня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровувана), вбачається, що дарувальник безоплатно передала у власність, а обдаровувана прийняла у дарунок 11/600 часток у праві власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 314,5 кв.м., житловою площею 162,5 кв.м., надалі майно, що розташоване на земельній ділянці площею 1820 кв.м. (а.с. 165 т. 1).

Таким чином, станом на дату проведення перевірки та дату звернення позивача до суду ОСОБА_1 не є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а тому з урахуванням приписів ст. 322 ЦК України не несе тягар утримання майна та не є відповідальною за експлуатацію вказаної будівлі. Разом з тим, факт проживання та реєстрації відповідача за адресою АДРЕСА_1 , не є достатнім для покладення на нього обов`язку привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до договору купівлі-продажу та технічного паспорта інвентаризації нерухомого майна.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не доведено наявність підстав для зобов`язання ОСОБА_1 привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до договору купівлі-продажу № 3-9200 від 15.10.1976 року, посвідченого нотаріусом 6-ї Одеської державної нотаріальної контори Івахненко А.Р. та технічного паспорта інвентаризації нерухомого майна станом на 26.01.2006 року.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 ) про зобов`язання ОСОБА_1 привести самочинно збудований об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу № 3-9200 від 15.10.1976 року, посвідченого нотаріусом 6-ї Одеської державної нотаріальної контори Івахненко А.Р. та технічного паспорта інвентаризації нерухомого майна станом на 26.01.2006 року, - в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 21 грудня 2019 року.

Суддя О.А. Левчук

.